моє —
запрацювала моя машина
Хто сказав — що
без труб?
Хто ето
сказав — що
без
диму?
Тисячі полиняло губ —
тисячі поетів і
поетенят
поставлено
до
тину.
Пройдено
так
аж
до кінця —
пройдено
шлях
од кінця
до кінця — лише той вижив птах
що спав з
лиця.
Так і
я:
знову живу —
день —
ніч —
знову нову
мартенову
піч —
пропадай пропадом жисть
моя!
Місяць
сходит над кіпарисами
в-ночі —
водить
вітер
смуги по морю —
а в-день
від Ай-Петрі
з розім'ятих жмень —
ріжнобарвні