веселі
мінливі
плями —
аж до
берега
де Ірочка ходить
по зелених схилах
у светрі.
У виноградниках
в букетах зелени
кинуто білі палаци —
чужі —
чужі —
нудні —
нудні —
а в глупу ніч
як нічого не бачиш —
сни.
Порожня лірика під сонцем
нудна під місяцем
над бутафорним краєвидом-морем
Криму —
і ходиш
сам
і ловиш гони в жилах
і молиш
безгучно і
квилиш:
Гори —
Камінь —
Ліс —
Беріг —
якби
чорт приніс
будь-якого
в дверях
Ялового!*
ПЕРША
І
приносить
серед
ночі
горошок
шоколадний