Ага, падлюки! Всім скидать штани
І стати раком, щас піздєц вам буде,
Слівайте воду, йобані масони,
Чи як вас там?
Клавдій, Маргаріта і хами злякано виконують накази привида, який дико регоче і літає по кабінєту.
Мій Привиде, ніякої хуйні
Не робим ми — ко всєм жидомасонам
Іспитиваєм злобу і ненависть,
І каждий день національні гімни
На балалайці хором ісполняєм.
Бояться нас жиди та басурмани,
Прєстіж крєпчаєт, мощно возрастаєт
День ото дня процент жиров у маслі.
Довольні хами, ситі в них їбала.
Гараздо мєньше стало підарасів.
Їбошать всі вони, як папа Карло,
На «хімії» в Черкасах, лізбіянки
Усі на Соловках…
Входить Гамлєт. Він у сраку п’яний. В одній руці у нього дрючок, в другій — шампанське.
Дивись, мій сину, це — жидомасони,
Ти запиздяч дрючком їх по печінці,
Потом мінє доложиш. Шо не ясно?
Папаша, все буде в лучшем відє, не хвилюйтесь!
Гамлєт пиздить усіх дрючком. Пиздячить герба з ведмедем, потім заливає шампанське в рояль і шпроти запускає туди ж. І по роялю пиздить дрючком. Рояль гуде.
Мій сину, то рояль, а не жиди,
Його не нада пиздить, за валюту
Його я купував…
Їбав я всі роялі,
Всю валюту і всіх жидів!..
Гамлєт пиздить привида дрючком. Привид пада. На полу лежать трупи, попизджені Гамлєтом. В роялі тихо плавають шпроти.
Входить Зігмунд Фрейд. Його окуляри таємниче блищать у темряві.
Гамлєт (потихеньку починає тверезитись):
Ітогі падвєдьом: упиздив тата,
І мамку запиздячив з рідним дядьком.
Попиздив мєбєль ценную, герба
Національного хуйнув,
Усюди смерть, розруха…
Не буду більше пити я!.. Хоч правда,
Яка розумная цьому альтернатіва?
Ех, блядська Данія!
Піздєц всім сподіванням!..
Гамлєт рве на собі толстовку. Тихо грає музика, приємний голос співа «Яблучко». Зігмунд Фрейд підходить до Гамлєта, коле його шприцем у сраку і уводить до божевільного дому. На сцені з’являються семеро матросів в жахливих чорних бушлатах. Пісня «Яблучко» переможно шириться. Під веселі звуки «Яблучка» матроси мовчки страшно відбивають чєчьотку.
ЗАВІСА.
Свирид Опанасович, дєдка.