Цегляні острови - Погодин Радий Петрович 15 стр.


Людмилка кивнула.

Толик віддав Людмилці трубку і побіг додому. Дома він нарізав цупкого паперу і почав крутити на олівці трубки. Одні він робив тонкі, інші трохи грубші. Одні гуділи басом, інші тонко, як миша. Толик накрутив трубок повну коробку з-під ботинок і вийшов надвір.

— Найновіший винахід!.. Музичні флейти!..

Маленькі дітваки оточили Толика.

— По копійці, братва… Ви мені копійку, а я вам трубку… Дешево. Даром віддаю…

Малюки заходилися нишпорити в кишенях. Пропонували Толикові поламані брошки, деталі заводних іграшок, формочки для піску. Толик не брав. В одного хлоп’яти знайшовся в кишені п’ятачок і дві копійки.

— Скільки на ці гроші? — спитав він.

Толик діловито відлічив йому сім штук.

Хлопчак засунув у рота зразу кілька трубок. Інші діти помчали додому по копійки, і незабаром Толик жваво торгував, розхвалював свій товар, пояснював, як ним користуватися.

Торгівлю було припинено, коли в Толика залишилося всього-на-всього три трубки. До стосу підійшли Мишко з Кешкою.

— Мишку, гляди, що я винайшов!.. — загукав Толик, відштовхнувши покупця в червоному башлику. — Поглянь, сидів-сидів і винайшов…

— Винахідник! У малюків копійки видурюєш, жаба!.. — Мишко войовничо сплюнув Толикові під ноги. — Ми з Кешкою все бачили з парадного… Куркуль ти! Капіталіст! Буржуйська морда!

Мишко з Кешкою гордо відвернулися і пішли геть. А Толик, задихаючись від образи, побіг додому.

— Завидно, що я винайшов… — Толик несамовито накручував папір на олівець, намазував шви гуміарабіком. — Завидно, що я апарат купую. А ще товариші…— Спохвату він попадав забрудненими пальцями в рот. Язик йому щипало від клею. Очі щеміли. — Стривайте, стривайте… ще попросите апарата…

Коли Толик знову вийшов з повною коробкою трубок, увесь двір гудів. На колоді біля дров сиділи Мишко з Кешкою і сміялися.

— Ану, підходь!.. Найновішии винахід круглого Тольки — музична флейта!.. Беріть безплатно!.. Ану, кому?

Мишко й Кешка виймали із зошита кольорові аркуші і спритно скручували трубки. Вони віддавали їх малятам замість тих, що розкисли.

— Ану, підходь!..

— Ви не маєте права, — запротестував Толик. — Це мій винахід.

— А ми й не кажемо, що наш, — відповів Мишко й закричав ще гучніше — Найновіший винахід великого винахідника — Тольки Круглого!.. Музична флейта! Безплатно!..

Толик побіг додому, кинув усі свої трубки в грубу і підпалив їх.

«Хай, — думав він, дивлячись на вогонь, — я їм ще відплачу. Вони ще пострибають».

І така нагода незабаром трапилася.

Толик повертався зі школи і побачив Мишка. Мишко витягував з підвалу цілий мішок старої шпалери. Поруч стояв Кешка і допитувався:

— Що це, Мишку?..

— Утильсировина. Ти поможи, Кешко, добре?.. У нас в школі папір збирають, і пляшечки, і брухт.

— Це ж навіщо? — Кешка заглянув у мішок, ніби він зроду не бачив старої шпалери.

— Дивак ти смішний! Це ж державі, розумієш, допомога… Утильсировина. Така дуже важлива сировина… Із старого паперу можна зробити новий і не треба дерева спилювати. А пляшки варто лише добре помити і все — знову наливай у них парфуми й ліки… А з брухту навіть трактор можна справжній зробити. Ну то як?.. Допоможеш?..

— Добре, — погодився Кешка. — І для мого класу буде… Пішли збирати!..

— Завтра почнемо.

У школі, де вчився Толик, теж збирали папір і пляшечки. Деякі учні з їхнього класу вже принесли утильсировину, а Толик весь час відкладав. Але ж тепер!

Він помчав додому, знайшов старий кошик.

«А дзуськи… Я перший усі пляшки і весь папір у будинку позбираю… Ви у мене побігаєте по сходах…»

Толик похапцем проковтнув суп і макарони із сосисками, збрехав тітці, що поспішає до школи в справах і що він скоро прийде.

На шостому поверсі на сходах було світліше, ніж унизу. Стіни будинків не заступали неба.

Толик оглянувся і боязко натиснув кнопку дзвінка.

Двері відчинила літня жінка у фартусі.

— Що тобі, хлопчику?..

— Папір і флакончики у вас є?

Жінка здивовано нахилила голову, ніби не почула.

— Це для держави треба. Сировина, розумієте?.. Зараз школи збирають.

Жінка посміхнулася.

— Піду подивлюся, — може й знайдеться що-небудь. — Вона причинила двері. А Толик уже дзвонив у другу квартиру.

— Папір і флакончики є?.. Державі допомога… Цінна сировина для промисловості…

Назад Дальше