троюдити — викликати чимось подразнення, запалення і т. ін.; ятрити
трутка — отрута
Тукальський (Нелюбович) Йосип (р. н. невід. — 1675) — український церковний діяч. Виступав проти союзу з Московією. Підтримував І. Ви-говського. Схилив Юрія Хмельницького підписати „Слободищенський трактат" 1660 р., за яким Україна розривала з Московією. Обраний київським митрополитом, але гетьман П. Тетеря ув'язнив його. Після звільнення був радником гетьмана Петра Дорошенка.
тшидзєсьцє (польськ.) — тридцять
тямити — пам'ятати, тримати в пам'яті
угло — ріг, кут (будинку, кімнати тощо)
уйняти — зменшити, зробити не таким помітним, відчутним; відняти, відібрати
умичник — викрадач; той, що „умкнув" когось умшляґ (ніж.) — компрес, обгортання; припарка
Фабій Максим Кунктатор (275–203 рр. до н. е.) — римський полководець, консул, диктатор. У 2-ій Пунічній війні застосував тактику поступового виснаження армії Ганнібала, ухиляючись від генеральної битви. Звідси його прізвисько Кунктатор — букв. забарник.
Фавн — у римській міфології бог полів, лісів, пасовищ, тварин. Існували уявлення як про одного, так і про множинність фавна.
файка — люлька
фалендишовий — з тонкого англійського або голандського сукна
фанда (циганська) — батіг; довгий одяг
фатиґувати — турбувати когось; причиняти комусь клопіт, труднощі тощо
фебра — лихоманка, гарячка
ферії — канікули
фехтунок — фехтування
Филимонович Методій (f1689 або 1690) — за промосковське наставлення висвячений у Москві (1661) на єпископа з призначенням бути місто-блюстителем київського митрополичого престола. Перебуваючи у Києві, не визнавав митрополита Йосипа Тукальського; 1667 перейшов в опозицію до Москви і підтримував гетьмана І. Брюховецького у його антимосковському повстанні, після чого 1668 був заточений в Уманський монастир, а потім у Новоспаський у Москві, де й помер.
Фідій (поч. 5 ст. — бл. 432–431 р. до н. е.) — давньогрецький скульптор, головний помічник Перікла в реконструкції Акрополя в Афінах. Творчість Фідія належить до вершин світового мистецтва.
форес — форейтор, верхівець, що сидить на передньому коні при запрязі цугом
фотель — крісло (м'яке)
фравцімер (ніж. Frauenzimmer) — жінки при дворі володаря або вельможі, згодом просто служанки, прислужниці та згірдливо, зневажливо про жінку загалом — баба
французька недуга — сифіліс, люес
фрасунок (польськ.) — занепокоєння, тривога, прикрість
фриґа (польськ.) — дзиґа
футро — хутро; шуба
хатня війна — громадянська війна
харциз — розбійник, грабіжник
хідник — доріжка; тротуар
хіраґричний біль — хірагра; ломота в руках
хіснувати(ся) — користати(ся)
хлоп — селянин; чоловік (здебільшого великий, міцний)
хованець — чорт (домашній), домовик
ходачкова шляхта — дрібномаєтне, небагате українське дворянство, яке, часто не маючи можливості утримувати бойового коня і збрую, ходило на війну пішо
цибух — цибук, чубук
циновий — олов'яний; цинковий
циркель (з ніж.) — циркуль
цо (польськ.) — що
черкаси — одна з історичних назв українців
черці — ченці, монахи
Четвертинський Гедеон (р. н. невід. — 1690) — київський митрополит. 1686 р. порвав зв'язки з константинопольським патріархом і визнав владу московського патріарха над українською православною Церквою.
чиколодок — кісточка пальця, пальцевий суглоб
чорна хвороба — епілепсія
Чуйкевич Семен Васильович — син Чуйкевича Василя Никифоровича, який за гетьмана Мазепи служив у Батурині канцеляристом, старшим канцеляристом, реєнтом генеральної канцелярії, а 1708 р. — генеральним суддею. Залишався з І. Мазепою аж до завершення битви під Полтавою. Був засланий до Сибіру, де постригся у ченці.
чутити — приводити до свідомості, до чуття
шабаш — шабас, суботнє свято, відпочинок у юдеїв
Шаммілярд — Шамільяр Мішель (1652–1721), генеральний контролер фінансів (1699–1708) і військовий міністр (1701–1709) Франції. Провадив жорстку політику, посилив репресії проти реформаторів (протестантів), придушив селянське повстання, збільшував податки для війни за іспанську спадщину.
шафовання (з польськ.) — розпорядження, завідування чим-небудь
шафот — ешафот
шацунок (польськ.) — пошанування, повага
шваґер — брат дружини
шванк (польськ.) — шкода, втрата; від нім. schwank — гнучкий, тонкий, невпевнений, хисткий
Шереметьєв Борис Петрович (1652–1719) — генерал-фельдмаршал Петра I
шинквас — прилавок (переважно у шинку)
штемпований — таврований
штуцер (ніж.) — франт, чепурун
шувар — аїр, лепеха, татарське зілля
шумка — пінка
юж (польськ.) — уже
Юрась — Хмельницький Юрій (бл. 1641 — 1685), син Богдана Хмельницького. Гетьман України (1657; 1659–1663) і Правобережжя (16771682; 1685). Московська влада примусила Ю. Хмельницького укласти „Переяславські статті", які обмежували суверенітет України. Уклав з Польщею Слободищенський трактат, який розривав союз із Московією. 1885 р. Туреччина призначила його гетьманом України, а через півроку за непослух туркам його страчено в Кам'янці-Подільському.
ягайлонська ідея — намір утримувати у складі Польщі Литву й Україну. Початок реалізації ідеї покладено Кревською унією 1385 р. й одруженням 1386 р. володаря Великого Князівства Литовського Ягайла з польською королевою Ядвігою.
ядите (старосл.) — їжте
як з Петрового дня — біда за бідою (як після Петрового дня — 12 липня - поступово наближається осінь і зима)
ятися — личити; годитися, випадати (про поведінку)
ять — назва літери *к у старослов'янській азбуці
Alma mater (латин.) — мати-годувальниця; так у середні віки студенти називали свій університет (давав „поживу для розуму"). Переносно — заклад, де хтось виховувався, навчався, набував фаху.
almae matris (латин.) — матері-годувальниці
aurea mediocritas (латин.) — золота середина
ausgezeichnet (ніж.) — відмінно
bellum omnium contra omnes (латин.) — війна всіх проти всіх
carpe diem (латин.) — лови день; насолоджуйся життям
Chodz pan tu, panie laskawy! (польськ.) — Іди сюди, ласкавий пане!
collegium medicum (латин.) — медична колегія
Cort simarub. dr. 3. Cascaril. dr. j. Tinct. opii serup (латин.) — Кори сімар. гр. 3. Настою гр. З опію в сиропі.
Dic, cur hic? (латин.) — Скажи, що тут?
Dixi (латин.) — Я сказав.
Do uslug waszej hercogskiej mosci (польськ.) — До послуг вашій герцогській милості.
eventus belli dubius est (латин.) — вислід (результат) війни сумнівний (непевний)
exempli gratia (латин.) — для прикладу, наприклад
Fecit, cui prodest (латин.) — Зробив (той), кому (на цьому) залежить (кому вигідно).
Finita la comedia (італ.) — букв. „виставу закінчено"; настав кінець
Gnдdiges Frдulein (ніж.) — вельмишановна панно
Gott set Dank (ніж.) — Дякувати Богові.
Homo homini lupus (est) (латин.) — Людина людині вовк.
Honores mutant mores (латин.) — Шана змінює звичаї.
Hic Rodus, hie salta! (латин.) — Тут Родос, тут і стрибай.
In vino veritas (латин.) — істина у вині.
Incidit in Scillam, qui vult vitare Charibdum (латин.) — Потрапляє у Сциллу, хто хоче уникнути Харібди. У давньогрецькій міфології це два страховиська, які мешкали на скелях біля протоки між Італією та Сицилією і знищували мореплавців.
Ist ein Feinschmecker ohne gleichen (ніж.) — є незрівнянним ласуном
Langeweile (ніж.) — нудьга
Margaritae significant lacrimarum flumen (латин.) — Перли є потоком сліз.
Mit dem Essen kommt der Appetit, mein Herr (ніж.) — З їдою приходить апетит, мій пане.
Na pal, na pal, maczuga wal, wal go w leb maczuga, niech sic nie meczy dlugo (польськ.) — На палю, на палю, ломакою гати, гати його в лоб ломакою, аби довго не мучився.
Nemo omnia scire potest (латин.) — Ніхто не може знати всього.
Nihil sine causa (латин.) — Нічого немає без причини.
Non cuivis homini contingit adire Corinthum (латин.) — Не кожному вхід у Коринф.
Padam do nуg waszej hercogskiej mosci (польськ.) — Падаю до ніг вашої герцогської милости.
Pantagruel, roi des Dipsodes, restituй a son naturel etc. (фр.) — Пантаґрюель, король дипсодів, відновлений у своєму природному вигляді і т. д. Друга частина знаменитого роману Франсуа Рабле „Ґарґантюа і Пан-таґрюель", яка вийшла друком 1533 р. і мала назву „Пантаґрюель, король дипсодів, показаний у його справжньому вигляді зі всіма його жахливими діяннями і подвигами". Цю частину письменник спочатку задумав як продовження опублікованої невдовзі до того народної книги „Великі і неоціненні хроніки про великого і здоровенного велетня Ґарґантюа". Сорбонна засудила „Пантаґрюеля" за „непристойність".
primo voto (лamuн.) — за першим чоловіком, у першому шлюбі
Qui tacet, consentire videtur (лamuн.) — Хто мовчить, здається, той дає згоду; мовчання — ознака згоди.
rote Ruhr (ніж.) — кривавий пронос
Sagitta Amoris periculosa est (лamuн.) — Стріла Aмурa небезпечна.
secundo voto (лamuн.) — за другим чоловіком, у другому шлюбі
semper idem (лamuн.) — завжди те саме
spondizateur (фp.) — лайдак
temperamentvolles Frдulein (ніж.) — темпераментна панна
Titere tu patule, recubans sub tegmine fagi (лamuн.) — Тітере, ти розлігся, відпочиваючи під покровом бука.
Versate diu, quid ferre recusent, quid valeant humeri (лamuн.) — Хоч як крутіть, але не варто брати ношу не до снаги.
Видавнича фірма «ВІДРОДЖЕННЯ»
висловлює щиру подяку працівникам Львівської наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника (директор Мирослав РОМАНЮК), Львівського історичного музею (директор Богдан ЧАЙКОВСЬКИЙ), Львівської галереї мистецтв (директор Борис ВОЗНИЦЬКИЙ) та панам Богданові ГОСЮ, Сергієві ПАВЛЕНКУ, Вадимові НИЧЦІ, Наталі ЦУЦІ і Павлові ДЗІКОВСЬКОМУ за сприяння і надання художніх, літературних та наукових матеріалів.