У спектрі зору нічого не видно.
Та бачимо, буркнув Кейн. Вірніше, нічого не бачимо.
Звіти від приладів не додавали оптимізму. Судячи з випадкових даних індикаторів, це була закинута, безплідна й ворожа пустеля.
Завади на радарі, Ріплі шкодувала, що електроніка не реагує на прокльони так само швидко, як люди. На сонарі теж, інфрачервоні завади. Почекайте, зараз спробую ультрафіолет. Спектр досить високий, щоб не заважати нам.
За декілька секунд на надважливому індикаторі зявилися окремі рятівні лінії, а після цього слова з яскравим підсвічуванням та компютерна схема.
От і все.
Знайшла місце для посадки?
Ріплі виглядала повністю розслабленою.
Наскільки я зрозуміла, можна сідати будь-де. Згідно з індикаторами, поверхня повністю рівна.
Даллас чомусь уявив гладку вулканічну лаву, котра дещо вихолола, але під тонкою скоринкою зрадливо ховає розплавлену смерть.
Еге, але що там таке рівне? Вода, пахоехое, пісок? Кейне, треба від чогось відштовхнутися. Потрібна якась підказка. Зараз я спущуся, і ми все зясуємо. Якщо поверхня тверда і рівна, то все буде добре.
Кейн почав клацати вимикачами.
Моніторинг. Інструмент аналітики запущено. Завади не зникають.
Даллас обережно опускався ближче до поверхні.
Завади не зникають, але слабшають.
Даллас знову дещо знизив висоту. Ламберт спостерігала за давачами. Вони були на безпечній висоті, але якби з двигунами зорельота щось трапилося чи на них подіяла якась сила, притаманна цій планеті, на такій швидкості все могло різко змінитися. Але гальмувати теж не можна, оскільки при такому вітрі можна було взагалі втратити управління.
Завади зникають все!
Кейн вивчав індикатори та контурні лінії на сканері зорельота.
Колись ця планета була розплавлена. Судячи з результатів аналітики, недовго. В основному, складається з базальту, трішки ріоліту, подекуди зустрічаються прошарки лави. Наразі все застигло й охололо, слідів тектонічної активності не виявлено.
За допомогою інших вимірювальних приладів він намагався дізнатися інші секрети маленької планети.
Ніяких слідів тектонічної активності під нами чи поблизу. Чудове місце, щоб посадити корабель.
Даллас одразу ж запитав:
Ти впевнений?
Вона надто стара, щоб тут було інакше, роздратовано відповів старший помічник. У мене вистачить розуму визначити вік і склад планети. Гадаєш, що я хочу посадити нас у жерло вулкана?
Добре, добре. Вибач, просто хотів перевірити. Я ніколи не здійснював посадку без карт і радіомаяків, відколи закінчив навчання. Трохи нервуюся.
Усі ми нервуємо, одразу ж прокоментувала Ламберт.
Тоді що, здійснюємо посадку?
Ніхто не заперечував.
Давайте. Я спробую приземлюватися по спіралі. Докладу всіх зусиль, щоб зробити це під таким вітром, а потім треба підійти якнайближче до джерела сигналу. Але уважно стежте за сигналом, Ламберт. Я не хочу, щоб ми сіли на той корабель, який потребує допомоги. Попередь, якщо будемо надто близько.
Його голос звучав досить різко в переповненому відсіку.
Було виконано необхідні налаштування, введено команди, а вірні електронні слуги їх виконували. «Ностромо» чітко приземлявся по спіралі, незважаючи на пориви супротивного вітру в чорному небі на кожному метрі.
Зниження за пятнадцять кілометрів, чітко оголосила Ріплі. Дванадцять десять вісім.
Даллас підніс руку до панелі управління.
Гальмуй. Пять три два. Один кілометр.
Даллас вніс необхідні зміни на панелі управління.
Гальмуємо. Увімкнути двигуни мякої посадки.
Увімкнено, Кейн упевнено працював за панеллю управління. Компютерний моніторинг зниження.
У капітанському відсіку почулося різке голосне гудіння: це «Матір» узяла під контроль їхнє зниження, регулюючи останні метри більш точно, ніж найкращий пілот.
Даллас провів останню перевірку перед посадкою і вимкнув декілька тумблерів.
Основні двигуни вимкнено. Опори модуля у нормі.
Капітанський відсік почало сильно трусити від вібрації вітру.
Зниження! Девятсот метрів! Ріплі дивилася на панель управління. Вісімсот. Сімсот. Шістсот.
Ріплі продовжила відлік. Скоро вона дійшла до першого десятка.
Коли до поверхні залишалось пять метрів, корабель загальмував і завис у повітрі. Внизу в нічній темряві ревіла буря.
Випустити опори.
Кейн вже почав виконувати наказ Далласа. У капітанському відсіку почулося тихе скрипіння. Із днища зорельота зявилися декілька «ніг» із товстого металу, від чого він став схожий на жука. Вони впритул наблизились до досі невидимої внизу породи.
Чотири метри Фух!
Ріплі припинила відлік. «Ностромо» теж зупинився, коли опори намацали тверду поверхню. Потужні бампери помякшили контакт.
Посадку завершено
Раптом щось тріснуло можливо, закоротило якусь дрібну схему або це через те, що перевантаження не було вчасно компенсоване належним чином. А потім корабель струсонуло від якогось сильного удару. Металевим корпусом корабля пройшла хвиля вібрації, так що здалося, ніби він страхітливо застогнав.
Я втратив контроль! заволав Кейн, коли в капітанському відсіку зникло світло. Давачі почали голосно попереджати про небезпеку, оскільки окремі металеві «нервові закінчення» «Ностромо» відбивали сигнали про несправність.
Коли струс уразив інженерний відсік, Паркер і Бретт тільки збиралися випити по бляшанці пива. Крізь скляні стіни своєї кабіни вони помітили, як комплект зєднаних труб, вбудований у фігурну стелю машинного відділення, вибухнув. У їхній власній кабінці управління загорілися три панелі. Клапан регулювання тиску, що знаходився неподалік, роздуло, а потім він теж вибухнув.
Cвітло згасло й інженери почали намацувати кишенькові ліхтарики. Паркер тим часом намагався знайти кнопку, яка відповідала за резервний генератор, котрий постачав живлення в разі відсутності безпосередньої роботи діючих двигунів.
У капітанському відсіку в цей час запанувало сумяття. Коли припинилися крики та питання, Ламберт озвучила найпростішу версію:
Напевно, допоміжний генератор дав дуба.
Вона зробила крок уперед, але сильно вдарилася об панель управління.
Цікаво, що ж трапилося?
Кейн підійшов до стіни, і, намацуючи її, почав йти уздовж неї. «Де ж резервна панель управління посадкою Ага, ось». Він шукав знайомі круглі ручки. «Фіксатор замка шасі ось. Вже близько» Рука Кейна затисла аварійний важіль освітлення. Він увімкнув його. У тьмяному сяйві зявилося декілька примарних силуетів.
Орієнтуючись на світло, яке увімкнув Кейн, Даллас і Ламберт знайшли власні важелі освітлення. Три вогника давали достатньо світла для роботи.
Що трапилося? Чому не спрацював допоміжний двигун? І чому зникло світло?
Ріплі клацнула вимикачем телефона внутрішнього звязку.
Інженерний відсік, що трапилося?
Усе хріново, діловито відповів Паркер, але в його голосі вчувалися тривога і настраханість. На тлі його слів пролунав звук, схожий на далеке дзижчання жахливих крил якоїсь величезної комахи. Голос Паркера уривався. Таке враження, що він зникав із діапазону телефона внутрішнього звязку. Клята пилюга забила двигуни, поки ми сідали, ось що трапилося. Напевно, забули їх вчасно зачинити і вичистити, от і сталося займання електроприладів.
Займання досить масштабне, тільки й додав Бретт до загальної розмови. Його голос звучав досить слабко, наче він був десь далеко.
Настала тиша, яку порушувало лише свистіння хімічних вогнегасників у динаміках.
Повітрозабирачі забилися, нарешті Бретт повідомив те, чого так нетерпляче чекала компанія в капітанському відсіку. Стався сильний перегрів, напевно, вигоріло усе відділення. Чорт забирай, тут справді стає нестерпно
Даллас подивився на Ріплі.
Ті двоє, схоже, досить зайняті зараз. Я хочу почути щось змістовне. Щось пішло не так. Дуже сподіваюся, що проблема стосується лише їхнього машинного відділення, але може бути й гірше. Корпус цілий? Даллас глибоко вдихнув. Якщо ні, то треба знайти пробоїну й визначити серйозність несправності.
Ріплі швидко просканувала аварійні здавачі герметичності, потім швидко переглянула окремі схеми кабіни. Після цього вона змогла впевнено заявити:
Я нічого там не бачу. В усіх відділеннях тиск у нормі. Якщо десь і є пробоїна, то вона занадто маленька, а система самоущільнення вже давно її залатала.
Еш разом з іншими уважно вивчав дані індикаторів на панелі управління. У неї було окреме джерело живлення на випадок масштабних перебоїв, як от зараз. Еш підтримав слова Ріплі:
У повітрі відсіків відсутні забруднення ззовні. Гадаю, герметичність не порушена.
Це краща новина за останні хвилини. Кейне, увімкни зовнішні екрани, на яких ще не зникло живлення.
Старший помічник налаштував три тригери. Усі побачили мигтіння, щось схоже на нечіткі контури рельєфу, а потім усе знову занурилося в темряву.
Розрядилися. Нічого не видно, та й назовні зараз така ж темрява, як і в нас. Треба б увімкнути допоміжний генератор, принаймні зможемо роздивитися, де ми. Акумулятора для цього явно не вистачає.
Аудіосенсори потребували менше енергії, тому вони передавали звуки ззовні в кабіну. Нерухомі приймачі доносили до капітанського відсіку звуки буревію з дивним клацанням і завиванням. Часом виникало враження, що за бортом билися дві акули.
Треба було сідати вдень, Ламберт подивилася в ілюмінатор, за яким була темрява. Без приладів нічого не побачимо.
Що ж таке, Ламберт? передражнив Кейн. Боїшся темряви?
Вона навіть не посміхнулася.
Я не боюся темряви, у якій я все знаю. А ця темрява це інша справа, особливо коли там лунають звуки, які ми чули під час екстреного виклику.
Ламберт знову витріщилася на запилений ілюмінатор.
Її готовність висловити свої потаємні страхи не покращила загальний настрій у капітанському відсіку. У кращі часи він просто був напружений, а тепер посеред цієї темряви атмосфера стала взагалі задушливою через мовчання, яке затягнулося. Нарешті Ріплі оголосила:
Нам знову телефонують з інженерного відсіку.
Даллас та інші з очікуванням дивились, поки Ламберт возилася з підсилювачем.
Паркере, це ти? почала розмову Ріплі.
Так, це я, судячи з голосу, інженер був надто втомлений, щоб різко відповідати у своїй звичній саркастичній манері.
Як у вас там справи? Даллас подумки схрестив пальці. Вам вдалося загасити пожежу?
Нарешті, інженер зітхнув, і в телефоні це прозвучало як вітер. Вогонь пошкодив старий шар змазки в коридорі на поверсі «C». У певний момент я подумав, що ми добряче обпалимо собі легені. Але горюча речовина виявилася тоншою, аніж я гадав, і згоріла швидше, не встигнувши поглинути багато повітря. Сепаратори добре працюють, тому скоро приміщення буде очищене від вуглекислого газу.
Даллас облизав губи.
Який ступінь пошкоджень? Не звертайте уваги на дрібні. Мене найбільше цікавить загальна справність корабля та все, що перешкоджає нормальній роботі.
Та-ак Четверта панель повністю згоріла (Даллас уявив, як інженер загинає пальці, перераховуючи несправності). Допоміжний блок паралельного живлення не працює, так само, як і троє чарунок на дванадцятому модулі. Наслідки зрозумілі.
Інженер витримав паузу і додав:
Дрібні пошкодження теж називати? За годину я зможу підготувати повний список.
Не треба. Зачекай хвильку, Даллас повернувся до Ріплі. Спробуй знов увімкнути екрани.
Ріплі виконала наказ, але це не допомогло. Вони були такими ж порожніми, як і голова бухгалтера Компанії.
Доведеться поки що обходитися без них, сказав він.
Ти впевнений, що назвав усі несправності? запитала Ріплі по телефону. Вперше вона пройнялася симпатією до Паркера та Бретта відтоді, як вони стали членами команди. Вірніше, відколи вона стала, адже Паркер працював на «Ностромо» довше за неї.
Поки що так, Паркер закашлявся. Зараз ми намагаємося повністю відновити постачання енергії. Дванадцятий модуль, який зламався, усе тут угробив. Більше інформації про поломку ми зможемо надати вже після того, як вивчимо усе, що пожер вогонь.
Ви впораєтеся з ремонтом? Даллас подумки аналізував стислий звіт інженера. Вони можуть залатати основні пошкодження, але проблема з чарунками займе певний час. Він навіть боявся думати, що могло трапитись із дванадцятим модулем.
Ми не зможемо одразу полагодити всі несправності, відповів Паркер.
Я й не думав питати про всі. Що вдасться зробити?
Треба змінити напрям декількох трубопроводів і замінити обшивку пошкоджених повітрозабирачів. Це передусім. Але аби цілком полагодити ці труби, треба було б надовго ставити зореліт у док. Ми ж можемо тільки тимчасово пристосувати трубопроводи, аби згодом дістатися до доку.
Розумію. Що ще?
Я вже говорив: дванадцятий модуль. Кажу, як є: ми втратили головну чарунку.
Чому? Через куряву?
Частково так.
Паркер замовк, про щось порадився з Бреттом, а потім продовжив:
Деякі частки злиплися в забирачах, забрикетувалися та викликали перегрів і пожежу. Ви ж знаєте, які ці двигуни чутливі. Пил просочився крізь кожухи й угробив усю систему.
Ви щось можете зробити? запитав Даллас. Систему треба було якось відремонтувати, бо замінити її не вдасться.
Гадаю, що так. Вірніше, Бретт сподівається, що коли вичистити все і заново викачати повітря, можна буде спробувати запустити. Потім побачимо, як воно буде. Якщо після чистки все буде герметично, то нам пощастило. Якщо ж ні, то спробуємо викувати і спресувати латку. Якщо ж виявиться, що вздовж труби проходить тріщина, ну, тоді голос Паркера почав завмирати.
Давайте не будемо про можливі проблеми, запропонував Даллас. Розберемося з тими, що є, і, сподіваюся, на цьому все й закінчиться.
Згодні.
Так, промовив Бретт десь збоку.
Кінець звязку.
Кінець звязку. Грійте для нас каву.
Ріплі поклала слухавку і в очікуванні подивилася на Далласа. Він тихо присів задумавшись.
Скільки часу треба, щоб полагодити зореліт, якщо Паркер дійсно правий, а вони з Бреттом зможуть це зробити?
Вона вивчала дані індикаторів і на хвилинку задумалась.
Якщо вони зможуть змінити напрям тих труб і полагодити дванадцятий модуль, щоб він знову міг забезпечувати силове навантаження, то це займе приблизно пятнадцять-двадцять годин.
Непогано. За моїми підрахунками вісімнадцять, він не посміхнувся, але в нього зявилася надія. Як щодо допоміжних двигунів? Бажано, щоб вони працювали, коли ми вирішимо проблеми із живленням.
Я працюю над цим, Ламберт налаштувала приховані пристрої. Коли інженери закінчать у себе, в нас вже все буде готово.
За десять хвилин малюсінький динамік Кейна декілька разів різко запищав. Він проаналізував дані на здавачі, а потім увімкнув телефон внутрішнього звязку.
Капітанський відсік. Кейн.
Почувся виснажений, але задоволений голос Паркера з іншого кінця корабля.
Не знаю, скільки шви витримають деякі з них досить погано тримаються. Якщо все піде, як слід, ми знову пройдемося інструментом по швах і зробимо їх більш довговічними. Зараз у вас повинно поновитися світло.
Старпом перемкнув блок. У капітанському відсіку знову спалахнуло світло, почали загорятися і миготіти відповідні індикатори, а члени екіпажу вмить пожвавішали.
Живлення та світло знов увімкнено, відзвітував Кейн. Ви двоє гарно попрацювали.
А ми завжди гарно працюємо, відповів Паркер.
Авжеж, погодився поруч Бретт; судячи з безперервного гудіння, яке створювало елегантну поліфонію разом із його стандартними односкладними відповідями, він знову стояв десь збоку від динаміка біля двигунів.
Не дуже радійте, продовжив Паркер. Нові шви тримаються, але я нічого не обіцяю. Ми просто все тут склеїли докупи. Що у вас нового?
Кейн похитав головою, а потім згадав, що Паркер не може бачити його жесту.
Казна-що, він визирнув у перший-ліпший ілюмінатор. Вогні в капітанському відсіку кидали слабке світло на вузьку ділянку рівної порожньої поверхні. Іноді вітер котив велику пригорщу піску або камінь, і той кидав швидкий відблиск, але більше нічого не було. Голі скелі, Паркере. Видимість обмежена. Усе позитивне, що я можу припустити це те, що ми можемо бути десь неподалік від місцевого оазису.