Ангеліно Андрєєва! втрутилась у розмову Ведмедик. Ти нам голови не мороч! Зараз же відповідай, безсоромна істото, як ти могла? Обманом заманила бідолашну дівчинку до нас, а тепер насміхаєшся? Ти чому не розповіла їй про вповільнення часу? Дитина цілий тиждень не бачила батьків і навіть не здогадувалась про це! Жах!
Ох, Ангеліна зробила «великі очі» та співчутливо звернулася до мене:Я таки погарячкувала, кажучи, що ця Ангеліна корисна. Гадаю, Віро, ти мене розумієш За вдачею Ангеліна Крючковану точнісінько як її підопічна й відразу, наввипередки з обуреними вигуками Ведмедика, моя Ангеліна почала їй відповідати:По-перше, я збиралася розповісти Вірі про вповільнення часу І про нього, й ще багато інших подробиць із життя нашого світу Але деякі янголи мають далебі не янгольські вдачі Вони примудрилися забрати мою підопічну раніше, ніж я встигла її проінструктувати
Невже?! Ведмедик була спантеличена. Хто ці варвари? Ой! нарешті вона зрозуміла, про кого мова. Ну Це Якось не подумала відразу, на мить Ведмедик розкисла та відразу й пожвавішала:Визнаю свою провину! Але особливо я й не винна, бо сама особисто консультую Віру з усіх питань!
І все-таки, давай я до кінця відповім на твоє запитання, безжально провадила Ангеліна. Отож, по-перше, винна в-усьому ти. По-друге, нічого страшного не трапилося. Це для мене тут минув тиждень, а для Вірилише день. Тож скучити вона не встигла б. І потім, тижденьне такий уже злочинно тривалий термін.
Ха! насупився Ведмедик. Погано ж ти знаєш свою підопічну, безсоромна істото! Коли я сказала, скільки часу минуло в реальному світі, дівчинка знову мало не знепритомніла! Сполотніла вся! Он яку тугу відчула за рідними місцями! Жах!
Та я не від туги, довелося пояснювати. Я просто розхвилювалася. А раптом мама з татом виявили підміну та шукають мене тепер із міліцією по всьому місту? Або раптом Тамарка втнула якусь штуку, Ангеліна не змогла їй дати ради, й тепер усі відмовилися допомагати Крючковій у підготовці до конкурсу? Або раптом Ангеліну вигнали зі школи за надмірне зловживання косметикою? Або, тут я відчула, що червонію, але зупинитися вже не могла, раптом її з цим одним нафарбованим оком побачив хтось важливий. Ну, скажімо, Ваня Сємєчкін, я вчасно спохопилася:Він голова шкільного оргкомітету, й не занадто добре було б, якби він
Не хвилюйся! «втішила» Ангеліна. 3 ним я вже зустрічалася. Скажу відверто, він настільки зарозумілий, що навряд чи взагалі помітив, чи були в мене очі. Підійшов з таким виглядом, начебто він тут найголовніший, запитав, чи ведемо ми підготовку до конкурсу, та вийшов, начебто зробив нам своїм візитом велику послугу. Ні на моє око, ні на мене саму він так жодного разу й не глянув
Щоб приховати досаду, я взялася розпитувати про всілякі дурниці.
Мама? Тато? охоче відповідала Ангеліна. Та все чудово. Я прибирання зробила без нагадувань, то вони, налякалися, чи не сталось чого. Смішні! Що? Підготовка Тамарки? Повним ходом! Та ти зараз сама все побачиш. Із цього питання я тобі підготувала докладний звіт. Навіть записала шматочок першої зустрічі. Зараз побачиш, як продуктивно ми попрацювали. Чого дивуєшся? У нас теж прогрес, досягнення науки й бонуси. Той, хто користується звязком через дзеркала, має право до одного зі своїх дзеркал нафантазувати вбудовану відеокамеру. Тож я тобі тепер докладні звіти можу надавати
Голос Ангеліни лунав уже звідкись із-за меж дзеркала. А в ньому самому, підписаному словом PLAY у верхньому куті, постав наш шкільний коридор. Зважаючи на дату внизу люстерка, все відбувалося за три дні по тому, як я залишила реальний світ.
Зверни увагу на одинадцятикласниць біля дзеркала, захихотіла Ангеліна здаля. Лише три дні я терпіла косі погляди всіх навколо, а потім довелося розпустити чутку про нову моду, і ось, милуйся
Помилуватися справді було на що. Учениці старших класів у нас завжди прагли мати вигляд за останньою модою. Зазвичай це робило їх гарнішими, але зараз!.. Усі як одна «модниці» наклали макіяж рівно на півобличчя.
Клас! закохано дивлячись на своє відображення, заявила одна з них. Тільки б нас не вигнали з математики
Виженутьпідемо вмиємося, зітхнула інша. Але хоч до початку уроків прийдемо, як люди. Бо якось непристойно навітьу моді цілковита асиметрія, а в нашій школі про це знає тільки одна забита девятиклашка. Ну що це таке!
Чого це «забита»?! пошепки обурилась я. І чого всі модниці нашої школи такі вїдливі й вреднючі?!
Найлегший спосіб виділитисявтоптати в болото інших, от вони й викаблучуються важко зітхнувши, відгукнулася Ведмедик. Знаєш, скільки разів мені доводилося втримувати Тамарку після уроку, щоб вона не зіштовхнулася в коридорі з цими дівчиськами та не почула, що вони говорять про всіх, крім себе? Тамарка в мене дівчинка гаряча, може й у бійку полізти, потім неприємностей буде Роблю все можливе, аби тільки їй не трапилися ці «примадонни».
Я ще раз подивилася на наших «модниць». Теж мені, «мадонни»! Яскраво підведене око, ледь помітний румянець над вилицею, контур губів, який окреслює тільки ліву половинку рота Жах! Пряма дорога в Голівуд на зйомки у фільмах жахів
Стій, стій, стій! цієї миті відчайдушно заголосила Ведмедик. Куди? Не смій!
У коридорі зявилася Крючкова й рушила просто до тих сходів, біля яких крутились «модниці».
Стій, кажу! Не туди! намагалася навіювати їй янгол-охоронець.
Це запис, Ведмедику, мяко нагадала я.
Так? Ох, я зовсім забула! Точно, запис! Я ж отак одного разу вже Тамарку зупиняла! Саме тоді, коли Петруша тобою займався. Я тоді на мить усе-таки вирішила глянути, як там у реальному світі, й ледь устигла відвернути лихо від Тамарки.
І справді. Крючкова в екрані дзеркала раптом зупинилася, без жодних причин рвучко розвернулася, побачила Ангеліну та семимильними кроками рушила до неї.
Ха! Салют! Крючкова зі звичною силою буйвола, що розгулявся на просторі, привітно ляснула мого янгола по плечі.
Салют! у тон їй озвалась Ангеліна й на превеликий мій подив теж щосили ляснула долонею по Крючковській спині. Та (не спина, звичайно, а вся Тамарка) трішки відлетіла убік, поморщилася, потерла забите місце й ошелешено глянула на Ангеліну. Моя охоронниця вдала, наче нічого незвичайного у своїй поведінці не помічає.
Але ж боляче, виявляється, Тамарка поділилася своїми думками з простором і глибоко замислилася.
А потім ми все-таки дісталися до кабінету. Ну і, як годиться, провели мозковий штурм, голос Ангеліни з-за кадру був сповнений гордощів.
Узяти в заручники голову журі! Викрасти інших конкурсанток!
Пересадити особистість Тамарки в тіло Брітні Спірс і наділити голосом Алсу!
Тщщщ! Пеу! Пеу!
Мутер! Мутер!
На трансльованих дзеркалом перших зборах під головуванням Ангеліни чинився цілковитий безлад.
Так не піде! здається, Ангеліна й сама це помітила. Давайте реальніше дивитися на речі!
А ми як?! образився був Якушев і відразу заходився викаблучуватись:Реально, конкретно й без зайвого базару!
Куди вже конкретніше, вїдливо вставила свої пять копійок Анжелка. Ніякими іншими методами нам конкурсу не виграти.
І не треба! Ми що, хіба перемогти хочемо? Ангеліна говорила цілком серйозно й усіх спантеличила такою постановкою питання. Ні!
Ги! не витримав Гаврило. Звісно, ні. Митаємні агенти інших шкіл і мріємо, щоб наша програла.
Точно! весело підтримав друга Якушев. А Крючкова, ну, тобто Тамарка, головний агент! Навмисно братиме участь у конкурсі! Мабуть, купу грошей від інших шкіл за це отримала. Чого б інакше погодилася так мучитися?
Усі, включаючи Тамарку, голосно засміялися. Якушев із Гаврилом і Анжелкоюдемонстративно. Зіночка з Оленкоюнервово. Тамаркаякось неприродно істерично. Їй, бідолашній, було, видно, найважче.
Тихше! раптом голосно обірвала всіх Ангеліна. Голос її звучав настільки твердо, що вони миттю замовкли. Якушев, сонце, запамятай на майбутнє: не варто висміювати те, що не до кінця розумієш. Ясно?
Чи то через упевнену інтонацію Ангеліни, чи через це її несусвітне «сонце» бідолашний Якушев не знайшов, чим заперечити.
Отож, упевнено провадив мій янгол-охоронець. Перемогти нам не вдасться, це точно. Яка з нашої Тамарки міс? Та й із кожної з нас Ми живі люди, а для міс потрібно лялькою бути
Точно, разом закивали наші відмінниці.Кого не візьмив усіх на обличчі виразні ознаки інтелекту. Куди нам до міс!
Ну, скажемо так, жодна з відомих моделей дурепою ніколи не була, вирішила поновити справедливість Анжелка. А в конкурсах брали участь і перемагали
Але це жзнаменитості, а не звичайні школярки! спокійно відрубала Ангеліна. У тих усе життя крутиться навколо того, щоб стежити за своєю зовнішністю. Вони уроків до другої по півночі не роблять і в дворі, граючи у футбол, коліна не збивають. Щоб стати міс, треба від самого початку жити зовсім інакше, не так, як Тамара чи там хто інший із нас.
Тут уже навіть Анжелка закивала, погоджуючись, а Тамарката взагалі розквітла. Вона рвучко схопила Ангеліну за руку та прогула вдячним басом:
Ось це ти правду кажеш, подруго! а по тому раптом ніяково відсмикнула руку. Я не боляче тебе схопила?
Ти диви! Невже ранкове вітання Ангеліни подіяло, й Тамарка тепер щоразу замислюватиметься: чи не завдає шкоди навколишньому середовищу своїми надто розгонистими дружніми поривами? Оце Ангеліна, оце молодець!
Отже, завдання істотно спрощується, мій янгол-охоронець, здавалося, навіть не помітив цієї своєї маленької перемоги. Перемагати не треба. Потрібно просто гарно виступити. Залишити у всіх приємне враження про Тамару та всю нашу школу, а по тому з гідністю піти. З одного бокунехай нас неодмінно запамятають. З іншогохай бачать, що ні на які лаври ми не претендуємо. Все повинно бути легко, незвичайно та весело. І глядачів потішимо, й самі непогано час проведемо. Отже, давайте писати сценарії виходів Тамари, зважаючи на це нове завдання
Зображення в дзеркалі на мить згасло, а потім зявилася усміхнена фізіономія Ангеліни:
І понесло! гордовито повідомила вона. Ось так ми обговорювали перший вихід!
У правому верхньому куті дзеркала, в окремому квадратику відразу змалювалися усміхнені обличчя моїх однокласників. Вони щось весело обговорювали, раз у раз вигукуючи щось на кшталт «Є ідея!» або «А памятаєте, у нас у КВК було!..» Ні, Ангеліна очевидячки вплинула на ситуація вкрай позитивно.
Ось так ми готували танцювальний номер
У квадратику відразу виникла стрибуча, мов на батуті, розпашіла Тамарка. Вигляд вона мала дуже кумедний, хоча музика Рамштайна навряд чи спонукала до веселощів.
Ніякого танцю! настановлював голос Ангеліни звідкілясь ніби здаля. Просто свобода дійі все І тобі приємно, і решті цікаво
Ні, так не піде, рішуче заперечувала Зіночка. Стрибки й воляце здорово. Але глядачам нудно стане
Точно! Оленка, котра все життя займалася спортивними танцями, відразу знайшла на це раду. Нехай Тамарка біситься не сама. Та он хоча б із Гаврилом і Якущевим І хай вони всі стрибають одночасно. Тобто іноді одночасно, а інодінавпаки, всупереч один одному. Вийде класно, ось побачите!
Загалом, сценарії майже готові, тепер репетируємо. Ну, і бємося над зовнішнім виглядом конкурсантки. Успіхи в нас у цьому колосальні! скінчила звіт Ангеліна. Ну, а ваші справи як?
Кепсько, відверто зізналась я до того, як горда Ведмедик устигла видати торбу вигадок про наші перемоги.
У що ти вже втягла мою Віру?! Ангеліна докірливо глянула на мою супровідну.
Та ні, все нормально, почала виправдовуватися та. Навіть досягнення певні є. Петруша нас особисто до намету проводжавзацікавився учасницею Вірою. Усі шанси в суперфінал потрапити. Тільки ось Ну Тут така невеличка неприємність сталася Коротше, Його Часовість проголосив високосний рік Ну, ти ж розумієш, я тут ні до чого Так склалися обставини.
Цього не може бути! Ангеліна була вочевидь шокована. Я послала Віру в пащеку до Дракона! Потрібно терміново мінятися назад
Ну, того, ти не гарячкуй, почекай ще! насупилася Ведмедик. Курочка Яба, може, спробує заперечити рішення Часовості Ну, або ще що зміниться.
Обставини не заперечиш, це тобі добре відомо Якщо вже так склалося, то Ой, як не хочеться бути зїденою Але треба мінятися, це факт
Стривай, Ангеліно, втрутилась я. Давай поки що не мінятися. Поки що нічого ж критичного не відбувається. Ну, поговорю з Драконом, ну подумаєш А ти так добре проводиш підготовку до конкурсу! тут я засоромилася власного егоїзму. Ну, тобто не тільки в конкурсі справа Усі кажуть, що людина з реального світу має тут у вас великі можливості. А раптом я навчуся та зумію якось витягти конкурсанток з цієї халепи?
Кгм! непевно озвалася Ангеліна. Звичайно, частка здорового глузду є у твоїх словах Але
Скінчити вона не встигла, бо Ведмедик рвучко захлопнула косметичку.
Ні,відразу дурнувато посміхнулася вона. Ніяких сеансів звязку. Просто моя підопічна страшенно любить дивитися в дзеркало. Красуня, що з неї взяти!
Широкоплечий страх грізно зиркнув у мій бік і невдоволено відійшов.
Ху-у-ух! зітхнула Ведмедик. Ледь не попалися! Ми ж тепер у вязниці. А у вязниці підтримувати звязок із волею, особливо такою далекою, як реальний світ, заборонено. Обставини не велять, ось! Сподіватимемось, що цей страх вирішить, нібито йому все здалося й не піде скаржитися Ет, Ангеліна там, певне, хвилюється. Але зараз новий встановлювати контакт небезпечно. Втім, і ніколидивися, ми вже прибули до межі Драконячого Царства.
Страж околиць
Соромно зізнатися, але думки про Ангеліну вилетіли в мене з голови вже за хвилину. Якраз коли вантажівка нарешті виїхала на гору й на перевалі нас зустріла Снігова Людина. Найсправжнісінька! Величезна, вкрита білою шерстю, що виблискувала на сонці, але подекуди була збита в неохайні грудки. Величезні босі стопи багатозначно тарабанили пальцями по снігу.
Шановні гості,замість страшного рику, що, на мою думку, передбачався в такої істоти, з глибин білого хутра полився приємний оксамитовий голос. Душа моя розривається від щастя привітати вас на межі Драконового Царства!
Добридень! несподівано всі хором боязко озвалися ми.
Дозвольте відрекомендуватися й трохи розповісти про себе! Яцар гори. Великий Єті, одним чханням здатний наслати на будь-яке місто страшне снігове нещастя. Але боятися не варто. Я скромно працюю воротарем у Драконячому Царстві й нікому шкодити не збираюся. Хіба що самому Драконові, якщо найближчим часом він не виконає своїх обіцянок щодо моїх зручностей. Бо воротар без врат, знаєте, якось несолідно! Все одно, що Царівна без Принца, чи не так?
Дві пари рук у нашій клітці співчутливо склалися біля грудей своїх господарок, які співчутливо зітхали. Цікаво, що Сплячу Красуню теж зворушило це порівняння. Не розплющуючи очей і не змінюючи величної пози, вона зітхнула разом із Царівною, і, гадаю, разом із усіма Царівнами світу, які досі ще не отримали власних Принців.
Ну, годі ляпати язиками! втрутилась Баба Яга. Маска потвори була тимчасовою, і для Яги кожна мить була дорога. Часне горобець! Полетитьне спіймаєш!
О, який глибокий зміст у ваших слів, мадам! Ви мене вразили! Снігова Людина раптово дуже пожвавилася. Вона відкинула з обличчя неслухняний чубчик, несамовито блиснула чорнющими очима й почала пояснювати:У душі я художник. Моя пристрастьтонкі матерії та філософія. А ви так філософськи сформулювали це, про горобця У! Хочете, я попрошу його Триголовість не їсти вас, а залишити в мене?
Кгм, Баба Яга вмить оцінила вигідність цього запрошення. Навіть не знаю
О, моя натура не досить тонка та вишукана для вас? налякався Єті.Послухайте, як я співаю, може, це розтопить кригу вашого неприступного серця
Звідкілясь із надр хутра зявилося величезне ручисько. Звідтіля ж таки Снігова Людина витягла гітару й сумно затягла:
Не знаю, як ви,
Але я найбільше
Мрію знайти для себе істоту,
Щоби пісням моїм підспівувала
І снігову лапу давала
Царівна й Красуня миттю зачмихали носами, Яга з жабою скептично загмикали, а Чеширчиха повернулася в клітку, припинила посміхатись і проявилася цілком. Мені пісенька теж здалася сумною. Особливо зворушливим був приспів. Снігова людина набрала повні груди повітря й пронизливо заволала: «О! Який я самотній!»