Росіянин схвально кивнув.
Так, Андрію. Причини невідомі. Утім, згідно аналізу даних, які встиг передати робот на Патрію, ця планетазосередження просторових аномалій.
Даруйте? перебив його Тобіас, натиснувши на кнопку голограми свого Помічника, після чого на її місці зявилася смуга з рівнем цукру. Німець збільшив його значення поглядом і задоволено почав розмішувати свою каву в невеликій філіжанці, що стояла перед ним.
Те, що ми спостерігали десять років тому в кораблях абсідеумів. Простору в кораблі набагато більше, ніж дозволяє розмір літального обєкта. У мене, так само як і у решти бійців, тоді вибухнув мозок від побаченого. Так от, Петро швидко окинув поглядом людей і патрійця, які сиділи в невеликому затишному кабінеті лондонського відділення Ради, на SMB8те ж саме, за одним винятком.
Яким? зі щирим зацікавленням запитав Тобіас.
Ці аномалії динамічні. Іншими словами, простір над поверхнею планети перебуває в постійному викривленні, значення якого непостійні.
Над всією поверхнею?
Над місцем висадки Шукачаточно. Докладнішої інформації щодо цього обєкта в нас немає. Велфарію, росіянин звернувся до патрійця, тепер твоя черга взяти слово як постійному представникові Патрії на нашій планеті.
Велфарій схрестив руки на грудях і продовжив:
Спасибі, Петре! Панове, я виступив з пропозицією землянам приєднатися до нашої експедиції, яку ми маємо намір здійснити післязавтра. Оскільки Деумія
SMB8,поправив його Андрій. Вибач, що перебив.
Так, даруйте. Звісно ж, SMB8. Проте я особисто вважаю, що цей обєктДеумія. Утім, повернімося до обговорення.
Веле, пробач, що знову перебиваю. Однак чому ти такий упевнений? Не поясниш нам?
Патрієць змовк, задумливо добираючи правильні слова.
Мене не покидає відчуття, яке я вже встиг добряче забути. Відчуття майбутніх змін Я не знаю, як описати його інакше. Воно не схоже ні на тривогу, ні на страх, Велфарій ще більше зосередився. Оскільки SMB8 розташована в сусідній галактиці, то летіти доведеться, судячи з попередніх розрахунків, близько тридцяти годин. Місце висадки перебуває під сильною дією просторових аномалій, так що зійти з корабля в буквальному розумінні цього слова ми не зможемо.
Як же ми отримаємо потрібний матеріал без фізичного контакту з його носієм?
Зорієнтуємося на місці,відповів патрієць. Ми будемо підхоплені гравітацією планети й зафіксуємося на її орбіті. А потім проведемо всебічний і комплексний аналіз, дані якого послужать нам відправною точкою для ухвалення подальших рішень.
А яким чином робот вирахував місцеположення обєкта з інформацією?
Він випускає сильні потоки евотонів. Компютер не ідентифікував це явище, що автоматично привернуло його увагу й зумовило передачу сигналу на Патрію.
Компютер не ідентифікував це явище?! здивовано запитав Андрій. Тобто ви ніколи раніше з таким не стикалися?
Велфарій заперечно похитав головою.
А чому ви так упевнено заявляєте про обєкт з інформацією? Багато що здатне випускати евотони! почувся невпевнений голос когось із присутніх.
Необхідно летіти! Без питань! оголосив Тобіас. Вирішується доля людства. Ви уявляєте, що станеться, якщо ця інформація потрапить до рук абсідеумів?! Я не хочу, щоб мої діти перетворилися на холодних бездушних тварюк, які заради власного благополуччя здатні убити мене і свою матір!
Саме тому, підхопив одесит, я вирішив провести з вами попередні формальні консультації перед ухваленням мною, як головою Світової Ради, рішення.
Якщо я правильно розумію, подібна ініціатива не вимагає винесення на обговорення Ради? поцікавився Вел.
Ні. Це рішення не зачіпає прав третіх осіб, так само як і не створює хоч яких наслідків для самого людства й належить до моїх повноважень, згідно з установленою процедурою в межах поточної діяльності Ради. Мені важливо розуміти, що я не сам у цьому питанні, і якщо ні в кого з присутніх немає заперечень
Є! голосно й упевнено сказав лисий і кругловидий чоловік середніх років і середньої статури, що сидів ліворуч від Андрія. Загалом він справляв враження людини з багатим військовим минулим. Я категорично проти! для більшої переконливості додав Су Лівей, який був головою китайського представництва Світової Ради й «Ф.Ко», компанії, що займалася складанням Ферруанців.
Всі питально втупилися на нього, вимагаючи пояснень.
По-перше, ця експедиція викликає певні сумніви щодо безпеки для її учасників! Немає жодних гарантій, що всі повернуться звідти здоровими, не зазнавши незнаної дії аномалій планети. По-друге, не бачу ніяких підтверджень присутності відомої всім інформації на цьому обєкті. По-третє, ніщо поки що не дає ані найменших підстав для припущень про можливу агресію з боку абсідеумів. Назвіть мені хоч б одну вагому причину, з якої ми зобовязані відправляти своїх представників! вимогливо завершив він.
Безпека наших дітей і близьких! Спокійне життя землян, що дозволить їм повноцінно розвиватися й самим вирішувати свою долю! Хіба цього недостатньо?! А може, тобі нагадати про події, що сталися десять років тому? Чи ти вважаєш, що перед нападом абсідеуми пришлють нам сповіщення з квітами й завчасними вибаченнями?!
Япрагматик, а не романтик, спраглий пригод! Можна все що завгодно допускати! А може, завтра на нас з неба впадуть космічні восьминоги, які перетворять планету на один суцільний океан?! У будь-якому разі, ми не можемо ризикувати життям землян заради невідомо чого! Могутнє джерело евотонів може означати все, що завгодно, до встановлення точних даних про його природу.
У такому разі, я ставитиму це питання на голосування всіх членів Ради, зауважив Андрій.
Як же я знудьгувався за старим життям і недалекістю його підданців! глузливо мовив Тобіас, дивлячись у стелю.
Су Лівей демонстративно залишив цю репліку без уваги і продовжив:
Тим паче тепер, коли радикальні бойовики лютують з новою силою по всій планеті! Необхідно дати їм жорстку відсіч, а не влаштовувати прогулянки по сусідніх галактиках.
А ось тепер якатегорично проти! пожвавився українець. Якщо бійці «Воскресіння» вважають, що їхнє життя повинне закінчуватися смертю за загрозу, якої не існує, то цей факт аж ніяк не означає, що ми маємо втрачати наших хлопців, як ти говориш, заради невідомо чого!
Скільки земляни зробили для збереження й підтримки елементів різних культур. Та й чи потрібні ці заходи Поколінню, інформаційне поле якого й так містить абсолютно всю інформацію про людство. Кому потрібнотой і візьме. Нехай самі будують своє майбутнє! додав Петро.
Велфарій відчув, що настала черга висловитись і йому:
Ви знаєте, що я не люблю навязувати представникам людства свої міркування. Одначе так склалося, що я виявився його частиною І слава богу! Кольорів у людському житті набагато більше навіть, аніж у патрійців. Проте ми не повинні повертатися до минулих помилок. Особливо в умовах нестабільності контакту поколінь. Мипредставники двадцять четвертого рівня свідомості й водночас вимираючий вид землян. Головна сьогоднішня місія й завдання для насдопомогти нашим дітям! Понад усе сприяти їхньому вдосконаленню. Врешті-решт, Поколіннярезультат нашого прагнення до кращого життя. Кожного з вас!.. Я не говорю, що ваші дії повинні бути прикладом для молодих. У сьогоднішніх реаліяхрадше навпаки. Одначе решту життя необхідно присвятити Поколінню. Хоча б тому, що вононаша квітка, а мийого господарі й садівники!
Патрієць узяв паузу, але ніхто не наважився її перервати.
Абсідеуми прилетять! продовжив він. Су Лівей насторожено на нього подивився. А може, і ні! Проте якщо існує загроза Поколінню і є хоч який шанс для її усуненнярозбалакування про безпеку членів експедиції постає зарозумілою і неприкритою грубістю, Велфарій звернувся безпосередньо до китайця:У ситуації з радикалами я підтримую вашого співвітчизника! Як говорив мій батько: «Вибору твоєї жертви відповідає твій вибір!» Кам Бей дотримується поглядів, які найбільш близькі патрійцям. Мені хочеться вірити, що роботизована армія дасть змогу зберегти якомога більше життів. Врешті-решт, настали часи, коли в безцінності людського життя нікого переконувати не потрібно!
І прибрати чинник малої відповідальності, тим паче в умовах найманих очільників держав, що викликає потоки безперервної критики з боку суспільства й незадоволення самих же політиків, додав Тобіас.
Су Лівей сперся ліктями об коліна й доторкнувся пальцями рук до підборіддя. Всі із зацікавленістю чекали його реакції.
Велфарій має рацію! А я помилився! Ви знаєте, я вчиню підло, якщо скажу зараз, що багато моїх дорослих співрозмовників сповнені відчуттям образи на долю і Простір. Саме так! Скільки сил, життів, близьких людей було втрачено в сутичці з абсідеумами. Адже бійці боролися за кращу дійсність не тільки для своїх майбутніх дітей. Тепер багато хто, напевно, подумає, що я маю на увазі безпосередньо наших тодішніх захисників. Звісно, від цієї думки ніхто з них не може позбавитися, хоч і розуміє всю її неправильність. Проте в багатьох уже були на той час діти китаєць багатозначно розвів руки. Подружжя Батьки Чому вони не заслуговують кращого життя? Двадцять пятого рівня! Невже вони мало вистраждали? Невже їхній біль мав бути ще сильнішим, щоб Простір нарешті зглянувся над ними? Утім, вонивласники своїх думок тож і Простір їх, врешті-решт, розсудить Однак я мушу повторити: Велфарій має рацію! Поколінняце частина нас із вами, частина нашого життя і душі! Побачивши звірства, які влаштовують сьогодні бойовики, легко схибити й піддатися емоціям, змішуючи все докупи. Особливо те, що не може мати ціни й меж! Ми всієдине ціле. Той, хто розділяє нас, вбиває людство. І починає з самого себе!
Отже, ти підтримуєш ініціативи Андрія? поцікавився Жан.
Так! рішуче відповів Су Лівей.
* * *
Айюмі, тобі знову снилися жахіття? поцікавилася Діана, яка зайшла в кімнату, де дівчатка сиділи на підлозі.
Донька нічого не відповіла, проігнорувавши питання. Тоді Діана підійшла ближче і присіла біля них.
Знаєш, говорять, що якщо не хочеш, щоб сон збувся, потрібно його неодмінно розповісти!
Нісенітниця.
Звідки така упевненість?
А ти логічно поясни те, що сказала. Природа сну невідома. А якщо так, означає боятисянеправильно. Як можна боятися того, що не розумієш?
Ось тому люди й бояться. Страх народжується від невідання, втрутилася Кетрін.
Страх, Кеті, народжується від дурості й недалекості! відповіла Айюмі.Все у світі можна пояснити, але на певному етапі розвитку. Якщо явища не розумієш, то не можеш розрахувати наслідку своєї взаємодії з ним. Для повноцінного розуму існує не страх, а відсутність можливості розуміння наслідків.
І навіть мораль можеш пояснити? хитро запитала Діана.
Коли-небудь хтось це зробить.
Може, клаудеуми зрозуміли її сенс? з цікавістю врізалася в розмову Анна, що заглянула в кімнату.
І пропали! незадоволено відповіла Кетрін.
Саме так! Я б теж так зробила, якби зрозуміла цінність всього. Може, знання про мораль складають останній прошарок інформаційного поля
Айюмі,ласкаво промовила Діана й погладила її,розкажи мені, будь ласка, свій сон. Мені дуже цікаво почути його!
Гаразд! зітхнула донька. До речі, що б не відбулося, обіцяй мені, що триматимеш себе в руках
Анна не залишилася слухати розповіді своєї сестри, а вийшла подихати свіжим повітрям на лоджію. Їхній будинок оточували такі ж будівлі, між якими пролягала дорога, колись заповнена автомобілями. Тепер вона активно використовувалася для прогулянок місцевих жителів і приземлень антигравів. Сусідні будинки також тонули серед квітів і дерев, за якими дбайливо наглядали їхні господарі. На дорозі щойно приземлився великий антиграв округлої яйцеподібної форми. З нього вийшли декілька сімей, а радісний крик дітей заповнив всю вулицю. І як завжди, серед дітей виділялася окрема група Покоління. Як завжди, їхні обличчя не виражали бурхливих емоцій. Як завжди, вони відчували лише пригнічення і презирство інших. Виживали. «Система давно дала збій! стривожено подумала Анна. А ще й ці розмови про абсідеумів» Вона скрушно зітхнула.
Її погляд перемістився на двох роботів, які тестували зламаний антиграв, що стояв неподалік дороги. Ним не користувалися вже декілька днів, а ремонтників викликали, мабуть, тільки сьогодні. Рішенням Світової Ради передбачалося, що на роботів, яких іменували Ферруанцями, не розповсюджувалася приватна власність. Вони належали виключно державам і безкоштовно надавали різні послуги населенню. Цей крок передбачено програмою зближення держави й суспільства. І водночас це було тестуванням для прийдешнього масштабного впровадження роботів на постійній основі в більшість сфер життя майбутніх поколінь, які вимагатимуть обовязкових соціально-економічних змін. Щось подібне в минулому відбувалося й у патрійців. Звісно, основна відмінність Ферруанців людства від їхніх позаземних аналогів полягала в цілковитій відсутності в них бойових можливостей.
Дівчина опустила голову: біля входу стояли два бійці, кожний з яких наглядав за своєю ділянкою. Вони майже не перетиналися поглядами: вхідні двері між ними служили умовною межею їхніх зон відповідальності. Той, що стояв праворуч від входу, підвів голову й помітив Анну. Дівчина подала йому знак, піднявши руку. Він їй відповів добродушним кивком. Утім, більше її увагу привернув боєць, що перебував під її лоджією. Чоловік виглядав надто напруженим, що збентежило його підзахисну. Все-таки ніщо не указувало на гіпотетичну небезпеку. Хоча їй, як нефахівцеві, навколишній світ не міг надати ніяких критеріїв для реальної характеристики поточного становища. Періодично він жував кавові зерна, які діставав з правової кишені піджака.
Мила, пробач мене, будь ласка! у його голосі відчувалася нервозність. Ні. Передай батькам, що я прошу вибачення у них за все, що заподіє їм біль, він говорив з паузами, уважно вислуховуючи свого співрозмовника й не перебиваючи його. Ні, я не повернуся. І я не розраховую, що ти зрозумієш мене, але розраховую, що коли-небудь пробачиш. Передай Майклу, що він був прав!
Анна не встигла відреагувати на підслухану розмову: вона відчула сильну слабкість, яка примусила її втратити рівновагу. Падаючи назад, вона відчула дбайливий дотик чиїхось долонь і шепіт:
Тихіше, тихіше Пересидимо тут.
Вона не втратила свідомість, але сил бракувало навіть повністю розплющити очі.
Тим часом боєць Обєднаних збройних сил Ради виявив, що його напарника немає біля дверей. Він вмить дістав свою плазму й насторожився, уважно вивчаючи обстановку. Потім почав робити повільні й обережні кроки, наближаючись до точки зникнення хлопця. Кілька разів зупинившись і прислухавшись, боєць дістався до місця, що цікавило його. Він лише встиг вдихнути, як його шию здавило, і за кілька секунд безшумно мертвий повалився на тротуарну плитку.
Минуло близько хвилини, перш ніж з будинку вийшли два бійці з піднятою зброєю й виявили зникнення обох вартових. Подавши умовний сигнал, один з бійців показав своєму напарникові, що необхідно, розділившись, оглянути обєкт. Після ствердного кивка бійці попрямували кожен у свою сторону. Два одночасні постріли в потилицю зупинили їх. Вхідні двері тихенько відчинилися. Простора вітальня відділялася від коридору аркою. За нею правобіч виднілися сходи, що вели на другий поверх. Біля арки сиділи двоє чоловіків у сорочках, піджаки були акуратно складені на стільці неподалік. Перед ними, біля широких вікон напроти арки, працювала голограма, яка транслювала якийсь новинний канал. Лівобіч виднілися зачинені двері кухні.
Кавові зерна, що розсипалися по підлозі, змусили бійців вмить підскочити і схопитися за пістолети. Ніхто не рухався. Повисла напруга розбавлялася лише монотонним голосом коментатора, що розповідав про події в Китаї. Нарешті один із чоловіків зрушив з місця і встав біля стіни напроти вікна, в яке вривався прохолодний вітер. Боєць дав знак своєму напарникові, щоб той його прикрив, після чого різким рухом кинувся до крісла, що стояло у правому кутку вітальні, присів і сховався за спинкою. Водночас його напарник промайнув у проході й зачаївся за стіною з протилежного від сходів боку, щоб проконтролювати безпеку лівої частини вітальні, звідки теоретично міг початися обстріл. Боєць, що сховався, висунувся із-за крісла й провів дулом пістолета видимі частини кімнати. У ній нікого не виявилось.