Гаразд,сказав Клінт.
Ну, а зараз ваша дівчина Мак-Дейвід поки що відсипається
Вона не моя дівчина
А це була вранішня інформація для вас,позіхнула Дженіс, потерла сигарету об цеглину і закинула недокурок під молочний ящик, немов, пропавши з очей, той міг якимсь чином зовсім зникнути.
Я затримую вас, не даючи поїхати спати, Дженіс?
Не ви. Я вчора вечеряла мексиканською їжею. Мушу протриматися на ногах, щоб скористатися нужником. Правду люди кажуть: те, що виходить, підозріло схоже на те, що входило.
ЗІЗ, пані директорко.
Ви лікар, ви з цим здатні оглянути Мак-Дейвід?
Безумовно, просто зранку.
Хочете мою теорію? Гаразд, ось вона: ще немовлям над нею вчинила наругу якась пані, яка називала себе Чорною Королевою. Що ви на це думаєте?
Може бути,сказав Клінт, оминаючи цю наживку.«Може бути»,похитала головою Дженіс.Навіщо досліджувати їхнє дитинство, Клінте, коли вони досі діти? Фактично саме з цієї причини більшість із них і перебуває тутдитяча поведінка найзліснішого типу.
Це нагадало Клінтові Джінет Сорлі, яка обірвала довгі роки дедалі дужчих знущань з боку свого чоловіка тим, що встромила в нього викрутку і дивилася, як він помирає, стікаючи кровю. Якби вона цього не зробила, її саму вбив би Дейміен Сорлі. Клінт щодо цього не сумнівався. Він вбачав у цьому не дитячу поведінку, а акт самозбереження. Втім, якби він сказав це директорці Котс, вона б навіть слухати впоратися. Ви збираєтеся не схотіла: в цьому сенсі вона була традиціоналісткою. Краще просто закінчити цей сеанс закликів-відгуків.
І отже, пані директорко Котс, ми розпочинаємо черговий день у жіночій вязниці на березі Королівського каналу.
Вона підібрала свою торбу, підвелася й обтрусила зад своїх формених штанів.
Ніякого каналу. Але там, далі по дорозі, як завжди, на своєму місці наш Головатий Ручай. Тож розпочинаймо черговий день.
Причепивши собі на сорочки ідентифікаційні картки, вони разом увійшли до приміщення в цей перший день сонної хвороби.
10
Магда Дубчек, мати молодого, вродливого і на все місто популярного фахівця з глянсування басейнів, відомого як Антон Басейновик (і понад те, в нього легальна фірма, а отже, звертайтеся до ТОВ «Антон Басейновик»), пришкутильгала у вітальню дуплекса, в якому вони мешкали удвох із сином. В одній руці вона тримала ціпка, а в іншійсвій вранішній допінг. З пердінням та охканням опустившись у мяке крісло, вона ввімкнула телевізор.
Зазвичай о цій порі дня вона потрапляла на другу годину передачі «Доброго ранку, Вілінгу», але цього разу вона натомість ввімкнула «Ньюз Америка». Там ішов спецрепортаж на тему, яка її цікавилащо було добре, і вона знала одну з кореспонденток, яка висвітлювала цю подіющо було навіть краще. Мікейла Котс, яка називає себе тепер Мікейлою Морган, назавжди й навічно залишається для Магди манюнею Мікі, котру вона няньчила чималенько вже років тому. Тоді Джен Котс працювала всього лише охоронницею у жіночій буцегарні на південному кінці міставдовиця, мати-одиначка, яка просто намагалася виборсатися зі скрути. Тепер вона директорка, начальниця всієї тієї галайстри, а її дочка Мікізнана на всю країну репортерка, яка працює у Вашингтоні й уславлена своїми нещадними запитаннями та короткими спідничками. А й справді ж, і мати й дочка Котс, обидві вибилися в люди. Магда пишалася ними, а якщо й майне, бува, смуток, бо Мікі ніколи не дзвонила й не писала, а Дженіс ніколи не заїде потеревенити, то обидві ж зайняті, робота. Магда не сумнівалася, що розуміє, якою обтяжливою та є в обох.
Цього ранку програму новин вів Джордж Елдерсон. В окулярах, сутулий, з рідким волоссям, він аж ніяк не був схожий на типових ідолів телеекрану, що сидять за великими столами й зачитують новини. Він скидався на якогось працівника моргу. Ще й голос для телевізійного презентера мав невдатний. Говоритьніби кряче. Авжеж, Магда гадала, що знає причину, чому «Ньюз Америка» вже займає третє місце після «Фокс» і «Сі-Ен-Ен». Її нетерпець брав, коли ж Мікейла перейде на якийсь із цих каналів. Коли це трапиться, Магді більше не доведеться терпіти цього Елдерсона.
У цю годину ми продовжуємо висвітлювати сенсаційні події, що розпочалися в Австралії,оголосив Елдерсон.
Виразом обличчя він намагався зобразити стурбованість разом із скептицизмом, але виходило ближче до гримаси при закрепі.
«Краще тобі вже на пенсію, та й лисів би собі в домашньому затишку,подумала Магда й піднесла за диктора свій перший цього дня тост рому з колою.Іди, глянсуй собі голову черепаховим воском, звільни дорогу моїй Мікейлі».
Спалах того, що дехто називає азійською хворобою зомління, а іншіавстралійським паморочливим вірусом, продовжує поширюватисяповідомляють офіційні представники медицини в Оаху на Гаваях. Схоже на те, що ніхто не може впевнено сказати, звідки це походить, але досі жертвами ставали лише жінки. Тепер ми отримуємо повідомлення, що подібні випадки почали фіксуватися й на наших берегах, спершу в Каліфорнії, потім у Колорадо, а тепер і в обох Каролінах. З детальнішою інформацією для вас Мікейла Морган.
Мікі!скрикнула Магда, підносячи тост до телевізора
(і виплеснувши трохи питва собі на рукав кардигана.) Цього ранку в голосі Магди вчувалася хіба дрібка чеського акценту, але коли о пятій вечора додому повернеться Антон, вона балакатиме так, ніби лише щойно зійшла з корабля, а не прожила в Три-Окружжі майже сорок років.
Манюню, Мікі Котс! Було, я ганялася за тобою голозадою по всій вітальні твоєї матері, і ми обоє реготали так, що нам аж кишки рвалися! Я міняла тобі захезані підгузки, ти, мала штукарко, а лишень поглянути на тебе тепер!
Мікейла Морган, в дівоцтві Котс, у блузі-безрукавці й одній зі своїх фірмових коротких спідниць стояла перед якимсь обширним комплексом споруд, пофарбованих у червоний коморний колір. Магда вважала, що Мікі вельми добре потрафляють ці її короткі спіднички. Навіть найбільших шишок-політиків, бува, гіпнотизують зблиски верхівки стегон, і в такому стані іноді й якась правда вискакує з їхніх брехливих ротів. Не завжди, зважаймо, але вряди-годи так. А от щодо нового носа Мікейли Магда мала суперечливі почуття. Вона сумувала за тою задерикуватою кирпою, яку її дівчинка мала дитинчам, і, в певному сенсі, з цим новим витонченим носом Мікейла зовсім не була схожою на її Мікі. Але з іншого боку, гледілася вона розкішно. Від неї очей неможливо було відірвати.
Зараз я перебуваю в Джорджтауні, у госпісі «Люблячі руки», де сьогодні на світанку було зафіксовано перші випадки того, що дехто називає австралійським паморочливим грипом. Тут утримується майжа сотня пацієнтів, переважно геріатричних, і понад половина з нихжінки. Адміністрація відмовилася підтверджувати чи заперечувати спалах цієї недуги, але я лише кілька хвилин тому побалакала з одним із санітарів, і те, що той, хоча й коротко, розповів, уже тривожить. Говорив він на умовах анонімності. Ось, послухайте:
Що тут відбувається?запитала Мікейла.Ви можете нас поінформувати?
Більшість жінок сплять і не прокидаються,сказав голосом якогось космічного прибульця санітар.Точно, як це сталося на Гаваях.
Ну, а чоловіки?..
Чоловікикрасунчики. Піднялися і вже снідають.
На Гаваях були певні повідомлення про якісь нарости на обличчях сплячих жінок. Чи є таке тут?
Я не думаю, що можу про це говорити.
Будь ласка,замерехтіла віями Мікейла.Люди хвилюються.
Ось воно!крекнула Магда, салютуючи телевізору своїм пійлом і знову плеснувши трохи собі на кардиган.Вмикай сексі. Щойно їм замріється «сколотити олійку», ти можеш будь-що з них витягти!
Нарости не в пухлинному сенсі,промовив голос космічного прибульця.Це більше схоже на те, ніби їх обліплено ватою. Тепер я вже мушу йти.
Іще тільки одне запитання
Я мушу йти. Але воно продовжує наростати. Ця ватяна парость. Її ніби більшає.
Картинка на екрані повернулася до прямого ефіру.
Така тривожна інформація від інсайдера якщо вона правдива. Ваша черга, Джордже.
Хоч як Магді було радісно побачити Мікі, та все ж вона сподівалася, що ця сенсація неправдива. Мабуть, чергова фальшива лякачка на кшталт проблеми 2000-го або ТГРС, проте думка про щось таке, що не просто вганяє жінок у сон, але й змушує на них щось зростати як сказала Мікі, це тривожить. Вона зрадіє, коли додому повернеться Антон. Самотньо, коли єдина її компаніятелевізор; хоча вона й не з тих, щоб жалітися. Магді нема підстав непокоїтися за свого сина-трударя, ні, ні. Вона позичила йому грошей на заснування цього бізнесу, але він сам зробив його дієвим.
Ну а поки що, зараз, ще трішечки хильнути, всього лише трішечки випити, а потім здрімнути.
Розділ 3
1
Щойно замкнувши на жінці кайданки, Лайла відразу ж закутала її в рятувальну термоковдру, яку тримала в багажнику, і всадовила на заднє сидіння крузера. Водночас проказуючи їй Міранду. Жінка, тепер мовчазна (її сяйливий вираз обличчя вицвів до якоїсь мрійливої усмішки), підкорилася, відчувши хватку Лайли в себе на плечі. Арешт з убезпеченням підозрюваної було виконано менш як за пять хвилин. Здійнята колесами крузера курява ще осідала, коли Лайла обходила машину, щоб зайняти своє місце на водійському сидінні.
Доглядачок нетлі називають нетлінні, майже те саме, що нені, тільки це інше.
Коли арештантка поділилася з нею цим уривком інформації, Лайла вже розвернула крузер і спрямувала його вниз Головатим Пагорбом у бік міста. Вона вловила очі, які дивилися на неї в люстерко заднього огляду. Голос у жінки був приємний, але не вельми жіночий. Щось ніби блукало в її інтонаціях. Лайлі було неясно, чи до неї звертається ця жінка, чи просто розмовляє сама до себе.
«Наркотики,подумала Лайла,найімовірніше Пі-Сі-Пі. Ну, або кетамін».
Вам відомо моє імя,промовила вона,тож звідки я вас можу знати?
На це були три можливості: БВА (малоймовірно), газета, або ж Лайла її в якийсь момент протягом останніх чотирнадцяти років уже заарештовувала й не памятає. Хвіртка номер три здавалася найвлучнішим здогадом.
Мене всі знають,сказала Євка.Я хтось на кшталт Саме Тої Дівчини.Дзвякнули її кайданки, це вона підсмикнула одне плече, щоби потертися об нього щокою.Типу того. Саме Та і Дівчина. Суща, єсьм і я. Батько, Син і Свята Євка. Є вігілія, коли ми пильнуємо вночі. Є вечір, коли всі ми лягаємо спати. Авжеж? Нетлінна, втямила? Як неня.
Цивільні уявлення не мають, скільки нісенітниць доводиться вислуховувати, коли працюєш копом. Публіка любить вшановувати поліційних офіцерів за їхню відвагу, але ніхто не оцінить повсякденної і повсякнічної витримки, якої потребуєш, щоб слухати отаке лайно. Безумовно, хоробрістьчудова риса характеру полісмена, але вроджена стійкість до отакого-от белькотіння є не менш важливою, на думку Лайли.
І між іншим, ось чому заповнення недавно виниклої вакансії помічника шерифа на повну ставку виявилося такою важкою справою. Саме з цієї причини вона ввічливо відмовила урядникові з контролю за тваринами Френкові Ґірі й натомість взяла молодого ветерана Дена Трітера, хоча Трітер майже не мав досвіду роботи в правоохоронних органах. Хоч яким вочевидь кмітливим і красномовним не є цей Ґірі, у нього занадто товстий стос рапортіввін генерує забагато паперової роботи, виписує забагато штрафів. У цьому поміж рядками читається: схильний до конфронтації; не той це парубок, який дозволить дрібному лайну самому розчинитися. А це недобре.
Не можна сказати, що її персоналце всуціль якийсь першокласний загін борців зі злочинністю, ну то й що, велике діло, вітаємо в реальнім житті. Знаходиш найкращих людей з наявних і по ходу намагаєшся їм допомагати. Роджер Елвей і Террі Кумс, наприклад. Можливо, Роджер перетерпів зайву кількість ударів, коли ще в нульових у Дулінгській старшій школі грав лайнменом у футбольній команді тренера Вітстока. Террікмітливіший, але може занепасти духом, зажуритися, якщо справи йдуть не по його, і ще він забагато пє на вечірках. А з іншого боку, обидва ці чоловіки мають доволі стійку терплячість, що означаєвона може їм довіряти. Здебільшого.
Лайла плекала невисловлювану віру в те, що материнствоце найкраща з можливих репетицій для потенційного офіцера поліції. (Особливо невисловлювану перед Клінтом, який відразу б поставився до неї вільготно; вона собі уявляла як він, отим своїм дошкульним манером схиливши набік голову й кривлячи губи, промовляє: «Цікаво» або «Може бути». Матеріприродні працівники правоохоронних органів, тому що немовлята, як і кримінальники, часто бувають агресивними й деструктивними.
Якщо ти змогла подолати свої перші роки материнства, не втративши витримки, не сказившись, тоді, певно, ти зможеш мати справи й із дорослими злочинцями. Ключовим тут є не реагувати, залишатися дорослою а чи думає вона про цю заляпану кровю жінку, котра має якийсь стосунок до насильницької смерті двох осіб, а чи вона думає, як упоратися з деким ближчим її родині, набагато ближчим, із парубком, який схиляє голову на подушку поряд з нею? (Коли годинник перестрибнув на 00:00 і в спортзалі заревів гудок, дівчата й хлопці захоплено заверещали. Фінальний рахунок: дівчата округу Бриджер ААС 42дівчата з Фаєтта ААС 34.) Як сказав би Клінт: «Еге, цікава річ. Бажаєш розповісти мені трохи детальніше?»
Зараз так багато гарних розпродажів,теревенила далі Євка.Пралка-сушарка. Грилі. Дітки, що їдять пластмасову їжу і знову її викакують. Прірва знижок по всій крамниці.
Розумію,відгукнулася Лайла, немов ця жінка проказувала щось путнє.Як вас звуть?
Євка.
Лайла обернулась:
А прізвище? Як щодо нього?
Жінка мала виразно окреслені вилиці. Променисті золотаві очі. Шкіра в неї, як подумалось Лайлі, була якогось середземноморського відтінку, а це її темне волосся, о-о-о! Бризки крові засохли в неї на лобі.
А воно мені треба?запитала Євка.
На переконання Лайли, це підтверджувало її попереднє припущення: ця нова знайома катастрофічно, безоглядно перебуває під кайфом.
Вона повернулася вперед, натисла на газ і звільнила з держака мікрофон:
Базо, це Патруль Один. Маю жінку під арештом, затримала, коли вона йшла на північ десь від лісопильні на Головатому Пагорбі. На ній багато крові, тому нам знадобиться тестовий комплект, щоб узяти кілька зразків. Також їй потрібна тайвекова одяганка. І зателефонуйте кудись медикам, щоби нас зустріли. Вона під якимсь наркотиком.
Прийнято до виконання,відповіла Лінні.Террі каже, що в тому трейлері справжній розгром.
Прийнято до виконання,радісно засміялася Євка.Справжній розгром. Принесіть ще рушників. Тільки не нових, ха-ха-ха. Прийнято до виконання.
Кінець звязку.
Лайла вставила мікрофон назад. Поглянула в люстерко на Євку.
Вам варто сидіти тихо, мем. Я заарештовую вас за підозрою у вбивстві. Це серйозна справа.
Вони наближалися до міської межі. Лайла підкотила крузер до знаку «стоп», зупинившись на мить перед перехрестям, де перетиналися дороги Головатий Пагорб та Західно-Лавінська. Західно-Лавінська вела до вязниці. На протилежному боці дороги виднівся знак, що застерігав проти підбирання попутників, які тут голосують.
Ви поранені, мем?
Поки ще ні. Але, агов! Трипл-дабл. Дуже добре.
Щось зблиснуло в памяті Лайли, ментальний еквівалент якоїсь іскристої цятки в піску, і миттю воно було змите пінявою хвилею.
Вона знов подивилася в люстерко заднього огляду. Євка сиділа із заплющеними очима, відкинувшись назад. А чи її вже попускає?
Мем, ви збираєтеся блювати?
Ти б краще поцілувала свого чоловіка, перед тим як заснути. Ти краще поцілуй його на прощання, поки ще матимеш шанс.
Ясні ріпочала було Лайла, але тут жінка рвонулася вперед, головою просто в Роздільчу сітку. Лайла, скривившись, інстинктивно відвернулася, коли від удару Євчиної голови задрижав, завібрував цей барєр.
Припиніть!встигла вона крикнути якраз перед тим, як Євка вгатилася в сітку вдруге. Лайла вловила спалах усмішки на її обличчі і свіжу кров на зубах, а потім жінка вдарилась об сітку втретє.