Другий рапорт був про утримувану, чергову прибиральницю, яка скаржилася на нашестя нетлі в тюремній кухні. Перевірка офіцера Мерфі не виявила жодних нетель. «Утримувана добровільно зголосилася на аналіз сечіслідів алкоголю і наркотиків не виявлено».
Здається, цей випадок можна потрактувати як ревне намагання утримуваної подратувати офіцера з ревним намаганням того відплатити їй сторицею. Клінт не був зацікавлений продовжити його своїм втручанням. Він прибрав цей рапорт.
Останній рапорт стосувався випадку з Кітті Мак-Дейвід.
Офіцер Веттермор стисло занотував дещо з її тирад:
«Ця Чорна Янголиця піднеслася від коренів і спустилася з гілля. Пальці їїце смерть, а волосся її сповнене павутиння, і сон є її королівством».
Після дози галопу її перевели до Крила А.
Клінт вийшов зі свого кабінету і, минувши адмінсекцію, вирушив до східної частини вязниці, де містилися крила з камерами. Сама вязниця формою приблизно нагадувала літеру «t», всередині якої довгий центральний коридор, знаний як Бродвей, тягнувся паралельно напрямку Шосе17Західно-Лавінська дорога. Кабінети адміністрації, центр звязку, приміщення офіцерів, кімната відпочинку персоналу, а також навчальні кімнативсі вони розташовувалися в західному кінці Бродвею. Інший коридорзваний «Центральним проспектом»пролягав перпендикулярно до Західно-Лавінської дороги. Центральний проспект вів від передніх дверей вязниці прямо до майстерні, комори, пральні і спортзалу. По інший бік Центрального проспекту Бродвей продовжувався у східному напрямку повз бібліотеку, їдальню, приміщення для відвідин, лікувальний та приймальний блоки, доводячи до трьох крил з камерами.
Камери від Бродвею відгороджували спецдвері з підвищеним рівнем захисту. Клінт зупинився перед ними і натиснув кнопку, повідомляючи Вартівню, що він хоче увійти. Прозвучав дзвінок, і засуви з брязкотом відїхали. Клінт протиснувся крізь двері.
Загалом Крила А, В і С нагадували формою спінер-клішню. У центрі «клішні» була Вартівняяткового типу конструкція, захищена куленепробивним склом. У ній містилися монітори і комунікаційний пульт.
Хоча більшість мешканок вязниці перемішувалися у дворі й інших місцях, крила було організовано відповідно до теоретичної небезпеки, яку становила собою кожна конкретна утримувана. У вязниці було шістдесят чотири камери: дванадцять у крилі А, дванадцять у Крилі С і сорок у Крилі В. Крила А та С були цілком одноповерховими; над Крилом Внадбудували другий рівень камер.
Крило А слугувало медчастиною, хоча дехто з утримуваних, яких вважали «тихомирними», також мешкали тут, у дальнім кінці коридору. Не гарантовано тихомирні, але «згідливі», як от Кітті Мак-Дейвід, мешкали в Крилі В. Крило С слугувало для бешкетниць.
«В» було найменш заселеною секцією, і зараз там половина з дванадцяти камер стояли порожніми. Коли траплялася якась криза або серйозні проблеми з дисципліною, утримувану, згідно з офіційною процедурою, переводили до якоїсь із «прозорих» камер у Крилі С. Утримувані називали їх «мастурбудками», бо камери стеження під стелею дозволяли офіцерам у будь-який час спостерігати, хто й що там робить. Припускалося, що офіцери-чоловіки насолоджуються, підглядаючи за цими жінками. Утім, камери стеження мали вкрай важливе значення. Якщо якась із утримуваних намірялася завдати собі шкоди або навіть вчиняла спробу самогубства, спостереження дозволяло цьому запобігти.
Сьогодні офіцером у Вартівні була капітан Ваннеса Лемплі. Вона нахилилася над пультом, щоб відчинити для нього двері. Клінт сів поруч із нею і спитав, чи може вона вивести на монітор Пункт 12, щоб йому подивитися, як там Мак-Дейвід.
Нумо, до відео! життєрадісно вигукнув він.
Лемплі скинула на нього оком.
Нумо, до відео! Розумієте? Так завжди каже Ворнер Вулф. Лемплі на це знизала плечима й відкрила Пост 12 для візуальної перевірки.
Спортивний оглядач, знаєте?уточнив Клінт.
Ваннеса знову знизала плечима:
Вибачте. Можливо, ще до мого часу.
Клінт подумав, що це просто якась примха: Ворнер Вулфлегендарна особа, але облишив цю тему, придивляючись, що відбувається на екрані, обхопивши руками обличчя.
Бачили що-небудь поза нормою?
Лемплі похитала головою. Вона прийшла о сьомій і весь цей час Мак-Дейвід кімарила.
Це Клінта не здивувало. Галоппотужний засіб. Проте його турбував стан Кітті, матері двох дітей, засудженої за підробку рецептів. У якомусь ідеальному світі Кітті взагалі б не запроторили до виправного закладу. Вона була наркозалежною з біполярним розладом особистості, чия освіта закінчилася в молодшій середній школі.
Сюрпризом стало те, як її біполярність проявилася в цьому випадку. В минулому вона зазвичай замикалася в собі. Запеклий вибух маячні, який трапився цієї ночі, не мав прецедентів в її історії. Клінт був упевнений, що приписаний ним для неї курс літію працює. Кітті понад півроку залишалася врівноваженою, переважно бадьороюбез помітних піків чи спадів. І вона погодилася свідчити на суді у справі братів Ґрайнерів, що було не тільки хоробрим рішенням, але також мало потужний потенціал для перегляду її власної справи. Були всі підстави вірити, що невдовзі по тому процесу до неї застосують умовно-дострокове звільнення. Вони з нею вже обговорювали особливості життя в проміжному домі: як поведеться Кітті, коли здогадається, що в когось там є наркотики, як вона відновлюватиме стосунки зі своїми дітьми. Чи все це почало їй здаватися надто рожевим?
Лемплі немов прочитала його думки:
З нею все буде гаразд, доку. Це був разовий зрив, я так думаю. Місяць у повні, можливо. То така химерія, що на все діє, розумієте.
Ця кремезна ветеранка була прагматичною, але відповідальною, саме як і годиться чільному офіцерові. Не вадило також те, що Ван Лемплі була доволі знаменитою учасницею змагань з армреслінгу. Біцепси напинали сірі рукави її уніформи.
О, так,сказав Клінт, згадавши аварію на трасі, про яку йому казала Лайла.
Він бував на вечірках на честь дня народження Ван; вона жила по той бік гори.Вам, либонь, довелося довгим шляхом добиратися на роботу. Лайла мені рзповідала про той ваговоз, що розбився. Казала, що завал довелося бульдозером розгрібати.
Хух,гмикнула Ван.Я там нічого такого не бачила. Мать, розчистили до того, як я виїхала. Не знаю, що з Вест і Рікмен.
Джоді Вест і Клейр Рікмен були штатними денними фельдшерками. Як і Клінт, вони працювали з девятої до пятої.
Обидві на роботу не зявилися. Отже, на медчастині в нас нікого нема. Котс психує. Сказала, що зробить
Ви нічого не бачили на Горі?
Хіба Лайла не казала, що це було на Гостинно-Гірській дорозі? Клінт був певенмайже певен наразіщо саме це вона й казала.
Ван похитала головою.
Хоча там таке не вперше.Вона усміхнулась, демонструючи добрий набір жовтавих різців.Минулої осені там теж занесло ваговоза. Ото була катастрофа. З «ПетСмарту», ви ж розумієте? Котячий пісок і собача їжа по всій дорозі.
5
Трейлер, що належав покійному Трумену Мейвезеру, не був приємним місцем, коли Террі Кумс відвідував його минулого разу (щоб вгамувати домашню бучу за участю однієї з багатьох Труменових «сестер», котра невдовзі по тому звільнила від себе цю резиденцію), але цього ранку він виглядав як мясне чаювання в пеклі. Мейвезер лежав розпростертий під обіднім столом з кавалками власного мозку в себе на голих грудях. Меблі (здебільшого придбані на придорожніх розпродажах різношерстих залишків у «Доларовому Дисконті» або у «Статті 11»гадав Террі) були розкидані навсібіч. Телевізор догори дриґом у лускатій від іржі душовій кабіні. У раковині тостер товаришував з підремонтованим клейкою стрічкою одним кедом «Конверс». Усі стіни заляпані кровю. Плюс, звісно, там було скоцюблене тіло з головою, яка стирчала знадвору трейлера, що світило напівголою сракою, яка вилізла з його безпоясних джинсів. В портмоне на підлозі трейлера знайшлося посвідчення містера Джейкоба Пайла з міста Літл-Рок у штаті Арканзас.
«Скільки ж це треба мати сили, щоб отак пробити стіну людською головою?»чудувався Террі. Зрозуміло, що стіни в цього трейлера тонкі, та все ж.
Він усе ретельно сфотографував, а потім ще й зробив 360-градусний панорамний знімок офісним айпадом. Всередині він не затримався довше, ніж пішло часу на те, щоб відправити фотодокази Лінні Марс в управу. Вона роздрукує весь комплект знімків для Лайли і заведе дві теки: одну цифрову і одну паперову. Лайлі Террі послав лаконічне текстове повідомлення:
«Знаю, що ви втомлена, але краще вам прибути сюди». Слабенько, але дедалі гучніше почувся звук єдиної цілком обладнаної санітарної машини лікарні Святої Терези, не на повнім газу ГИРР-ГИРР-ГИРР, а якесь манірне чмихчмих-чмих.
Роджер Елвей з повислою в кутику губ сигаретою напинав жовту стрічку з написом: «МІСЦЕ ЗЛОЧИНУ, ХОДИТИ ЗАБОРОНЕНО». Террі гукнув йому зі східців трейлера:
Якщо Лайла взнає, що ти курив на місці злочину, вона тебе на шмаття порве.
Роджер витяг сигарету з рота, подивився на неї так, ніби ніколи раніше не бачив такої речі, загасив її об підошву черевика і запхнув недокурок до кишені сорочки.
А де Лайла, до речі? Заступник окружного прокурора вже їде, він очікує, що й вона тут буде.
Підїхала санітарна машина, двері розчахнулися, і звідти, натягаючи рукавички, швидко вилізли Дік Бартлет і Енді Емерсон, парамедики, з якими Террі вже працював раніше. Один із ношами «спінальна дошка», інший ніс портативний шпиталь, який вони називали «Торбою негайної допомоги».
Террі пробурчав:
Тільки сраний ЗОП, еге ж? Два трупи, і все одно ми не заслуговуємо на верховода.
Роджер знизав плечима. Тим часом Бартлет з Емерсоном після початкової метушні заклякли біля трейлера, де зі стіни стирчала людська голова.
Емерсон сказав:
Не думаю, щоб цьому джентльменові надто покращало від наших послуг.
Бартлет обтягнутим гумою пальцем показав на те місце, де видавалася шия:
Здається, в нього на шиї витатуйовано містера Генкі.Оте балакуче гівенце з «Південного парку»? Серйозно?Емерсон підступив ближче, щоб роздивитися.О, авжеж. Дійсно так.
Прии-віі-тики! проспівав по-генківськи Бартлет.
Гей,втрутився Террі.Це все чудово, хлопці. Колись вам варто виставити ваше шоу на «Ютюб». Але наразі ми маємо всередині інший труп, і жінку в нашому крузері, якій не завадило б трішки допомоги.
Роджер спитав:
Ти певен, що хочеш її розбудити?Він смикнув головою в бік Патруля Чотири. Там пасмо немічного, брудного волосся пристало до заднього вікна.Подруга вирубилася.
Бозна, крізь що вона пройшла.
Бартлет з Емерсоном захаращеним мотлохом подвірям підійшли до крузера, і Бартлет постукав у шибку.
Мем? Міс?
Нуль реакції. Він постукав дужче.
Нумо, прокидаймось-прокидаймося.
Так само нічого. Він посмикав ручку дверей і, коли та не піддалася, озирнувся на Террі з Роджером.
Треба, щоб ви відімкнули.
Ох,сказав Роджер.Звичайно.
Він тицьнув кнопку відкриття на своєму брелку-контролері. Дік Бартлет відчинив задні двері, і Тіффані Джонс вивалилася звідти, наче мішок брудної білизни. Бартлет підхопив її якраз вчасно, щоб вона не забилася об порослий травою гравій.
На поміч йому підскочив Емерсон. Роджер залишився на місці з дещо знудженим виразом.
Якщо і вона себе викреслила з нашого меню, Лайла оскаженіє, як та ведмедиця. Вона ж єдиний сві
Де її обличчя?запитав Емерсон. Ошелешеним голосом.Де, чорти забирай, її обличчя?
Це спонукало поворушитися Террі. Він підступив до крузера, де двоє парамедиків делікатно опускали Тіффані на землю. Террі підхопив її обвисле волоссяну, сам не знаючи чомута тут же й відпустив, коли щось масне мазнуло йому крізь пальці. Він витер долоню собі об сорочку. Її волосся було перевите чимось білим, перетинчастим. І обличчя також прикрите, ледь видиме, немов крізь оту вуаль, яку в цій країні «дякую тобі, Ісусе» досі носять на капелюшках деякі літні пані, коли виходять до церкви.
Що воно за штука?Террі все ще витирав руку. Штука була неприємною, слизькою, трохи щипучою.Павутиння?
Роджер озирався собі через плече, з очима, витріщеними від зачарування й огиди:
Тер, воно лізе в неї з носа! І з очей! Що це за хуйня?
Парамедик Бартлет відірвав клапоть цієї гиді з підборіддя Тіффані і теж витер руку собі об сорочку, але ще до того Террі встиг помітити, що воно щезає, щойно відділилося від обличчя. Він подивився на свою руку. Шкіра була сухою і чистою. І на сорочці нічого, хоча якусь мить тому було.
Емерсон приклав пальці збоку до шиї Тіффані.
Пульс є. Гарний, рівний. І дихання в неї добре. Я бачу, як це лайно здіймається і западає. Спробуймо «МАБІС».
Бартлет витяг з торби негайної допомоги помаранчевий комплект усе в одному «МАБІС», завагався, потім знову поліз до торби по одноразові рукавички. Один пакуночок подав Емерсону й дістав інший для себе. Террі дивився, зовсім не бажаючи торкатися цього павутиння на шкірі Тіффані.
А що, як воно отруйне?
Вони виміряли кровяний тиск, і Емерсон сказав, що він нормальний. Парамедики все ніяк не могли дійти між собою згоди, чи варто розчистити їй очі, щоб перевірити зіниці, і, хоча тоді вони цього не знали, дійшли рятівного для власного життя рішення цього не робити.
Поки вони балакали, Террі побачив дещо, що йому не сподобалося. Оплетений павутинням рот Тіффані звільна розкривався і закривався, ніби вона пережовує повітря. Язик у неї став білим. З нього росли волоконця, колихливі, як планктон.
Бартлет підвівся:
Нам треба доправити її до Святої Терези, терміново, поки не почали виникати якісь проблеми. Кажу так, бо варто це зробити, поки вона на вигляд стабільнаподивився він на Емерсона, і той кивнув.
Погляньте на її очі,сказав Роджер.Геть білі. Ригати хочеться.
Нумо, беремо її,сказав Террі.Схоже, допитати її ми не зможемо.
А ті два покійники?спитав Бартлет.Ця штука на них росте?
Ні,відповів Террі і показав на голову, що стирчала зі стіни.Цього ви самі бачите. І на Трумені, на тому парубку, що всередині, теж нема.
А в раковині нічого?спитав Бартлет.В унітазі? Душі? Я кажу про сирі місця.
У душовій кабіні телевізор,сказав Террі, що не було відповіддю, і взагалі прозвучало цілком безглуздо, але це першим спало йому на думку.
І далі йому подумалося безглуздя: «Чи відкрилося вже Рипливе Колесо? Ще рано, звісно, але такого ранку можна було б собі дозволити пару пива; з кошмарними трупами і таким лячним лайном на людських обличчях мусить діяти послаблення правил». Він не відривав очей від Тіффані Джонс, котру повільно, але неухильно ховав під собою напівпрозорий білий туман із чогось. Террі змусив себе відповісти на запитання:
Тільки на ній.
Тут Роджер Елвей висловив те, про що вони всі думали:
Хлопці, а що, як воно заразне?
Ніхто не відповів.
Бічним зором Террі вловив якийсь рух і різко розвернувся, дивлячись на трейлер. Він спершу подумав, що та зграя, яка знялася з даху, то метелики, але ж метелики яскравокольорові, а ці були просто брунатно-сірими. Не метелики, а нетлі. Сотні їх.
6
З дюжину років тому одного задушливого дня наприкінці літа у контроль за тваринами надійшов дзвінок про єнота під підлогою перебудованої стодоли, яку місцева єпископальна церква використовувала як пастирський центр. Там побоювалися сказу, тож Френк відразу поїхав туди. Надівши маску й рукавиці по лікті, він поліз під стодолу, посвітив ліхтариком на тварину, і та чкурнула геть, саме так, як і мусив зробити здоровий єнот. Тут воно мусило б бути й по всьому: скажені єнотице серйозно, прості порушники меж людських володіньне настільки, але гарна, двадцяти з чимось років жінка, яка показувала Френкові нору під стодолою, запропонувала йому склянку блакитного «кулейду» з ярмарку домашнього печива, який ще тривав на їхній парковці. Смак був доволі бридкий, водянистий, мало цукру, але Френк цідив той тридоларовий напій, аби лиш стояти там, на пожовклому церковному моріжку, балакати з жінкою, в якої був такий чудесний дзвінкий сміх і манера брати руки в боки, що його це збуджувало.