А ще памятав байку, теж почуту в дитинстві від старших, про те, як одного радянського зека засудили до найвищої міри покарання. І от коли його поставили до стінки, він зняв сорочку, а на грудях товариш Сталін. Енкавеесники впали в ступор: як вистрілити у «вождя всіх часів і народів»? Наказали розвернутися. Зек виконав. І тут ступор став іще глибшим. На спині товариш Ленін. На лівому плечі з торця побачили товариша Енгельса, а на правому товариша Маркса Так і не розстріляли цю «вождівську картинну галерею».
Тепер же про тату треба знати набагато більше. Ситуація змушує.
Почав ганяти пошуковця. Той довго не роздумував. Навидавав стільки, аби лиш усе зміг прочитати. Володій!
І Лисиця рушив
«Тату це зроблений шляхом місцевого ушкодження шкірного покриву з одночасним занесенням до підшкірної клітковини барвного пігменту перманентний малюнок на людському тілі, найчастіше наділений індивідуальним стилем. Тип, форма, розмір татуювання залежить від бажання замовника, а також специфіки побуту і світоглядних позицій соціуму. Слово тату (таттау) однією з полінезійських мов означає малюнок, відзначати, карбувати, маркувати. Видатний англійський мандрівник Джеймс Кук, опинившись на Таїті, побачив, що тіла тубільців прикрашені дивними малюнками. Повернувшись додому, він використав назву цих малюнків у звіті про свої мандрівки
Тату є повноцінним видом авангардного мистецтва, має довгу історію, характеризується розмаїтістю стилів. Поширене в молодіжному середовищі, де функціонує як засіб самовираження й самоідентифікації. Часто використовується кримінальними групами для корпоративної ідентифікації. У криміналістиці застосовують для впізнання та ідентифікації трупів.
Тату належить до найстаріших художніх форм в історії людства. Його джерелами вважається печерний живопис. У період архаїчної свідомості татуювання вказували на належність до певного племені (тотема), символізували соціальний рівень, акумулювали відповідну магічну силу. У деяких племен вважали, що людина без тату не людина, вона не відрізняється від тварини. Водночас були такі періоди, коли татуйовані сприймалися як персона нон ґрата. Так, наприклад, у Давній Японії людина з тату вважалася небажаною. Такої людини цуралися родина й соціум, їй загрожувала повна ізоляція
В архаїчному обряді татуювання переплелися два ритуали шрам і малюнок. Технологічно це відбувалося як нанесення відповідного зображення загостреною паличкою, яка вмочалася у спеціальну суміш, що виготовлялася в результаті змішування сажі з рослинним соком. Такі татуювання більше скидалися на символи, утворені зі шрамів
Тату наносили як чоловікам, так і жінкам. Їх могли виконувати на будь-якій частині тіла
З давніх-давен натільні малюнки сприймалися як привілей. Їх робили особам, які мали високий соціальний статус. Такими були вожді (імператори) і найсміливіші та найвправніші воїни. Архаїчна людина вірила, що тату гарантує здоровя, силу, оберігає в бою. Саме тому татуювання були популярні в соціальних групах, де стосунки регулюються фізичною силою (флот, військо, вязниця)
Таким витворам мистецтва на тілі людини, як підрахували дослідники, багато тисяч років. Їх виявлено ще на єгипетських муміях. У стародавніх єгиптян мистецтво тату було у великій пошані. У результаті торговельних звязків з Персією, Грецією, Критом мешканці цих країн теж навчилися розмальовувати свої тіла. Потім, як припускають, відбулася міграція тату на Далекий Схід
В інших народів тату використовувалося для таврування рабів, злочинців, браконьєрів, дезертирів, вязнів концтаборів. Так, у Давньому Китаї татуювання на обличчі входило до Пяти Класичних Покарань. У японській історії теж відомі факти використання тату як покарання. Коли людина вчиняла перший злочин, вона одержувала горизонтальну лінію через лоб, другий лінія ставала дугоподібною, третій проводили ще одну таку саму. Виходив складник ієрогліфа ІНУ (собака). Позначення натільними малюнками рабів і військовополонених мало на меті полегшити їх упізнання та ускладнити втечу. Злочинцям татуювання наносилися на видному місці. Деякі з них навіть вказували на вязницю, в якій така людина відбувала покарання
Водночас тату мали і значення оберегів. Дітей вони захищали від батьківського гніву, воїнів і мисливців оберігали під час бою та полювання, старшим людям вони слугували захистом від хвороб. Араби наносили собі цитати з Корану, вірячи в їхню могутню захисну силу. Британські моряки наколювали на спині розпяття, сподіваючись уникнути фізичних покарань. Вони вірили, що ним також відлякають акул у разі катастрофи
Для племен маорі (Нова Зеландія) татуювання священним мистецтвом і сакральним обрядом. Їхні натільні зображення визнані одними з найоригінальніших, найскладніших у світі. А майстри тату маорі вважаються найвправнішими серед татуювальників давніх цивілізацій. Сучасні маорі продовжують майстерні традиції предків, іще й зараз використовуючи їхні технології та техніки. Ці тату легко впізнаються з-поміж решти полінезійських татуювань. Вони являють собою вигнуті зображення, спіралі, що поєднуються зі складними візерунками. Культура татуювань у них передається з покоління до покоління. Часто чоловіки маорі наносять тату на обличчя, ноги та сідниці. У жінок малюнками вкривають спину, шию, підборіддя і губи. Прикрашання тіла малюнками відбувалося протягом усього життя. Вони постійно оновлювались, доповнювались, аж поки не вкривали все тіло. Маорі вірили, що після смерті тату можуть випромінювати з астрального тіла людини красиве біле світло. Тоді човен, що переправляє душі до іншого світу, людей з такими тату відвозить у чудове місце. Ну а тим, у кого тату не було, потрапити туди не випадало. Це може свідчити про те, що тату робили особливо відважним і майстерним воїнам
Великого поширення мистецтво татуювання набуло в «Країні, де сходить сонце». Тут до недавнього часу люди з тату викликали таку саму повагу, як і самураї. Майстри з островів Хонсю, Хоккайдо й Сикоку стали першими, хто почав використовувати тривимірні зображення. Звичайні орнаменти й плоскі фігури в їхній творчості змінилися малюнками різнокольорових міфічних тварин. Також японцям належить ідея невидимого тату. Його наносили за допомогою втирання в розрізи шкіри рисового борошна. Тату-невидимка зявляється, коли шкіра червоніє або ж на неї потрапляє вода
Татуювання на обличчі жінки аборигенів Айну (Японія) сигналізувало про її родинний стан. Так можна було дізнатися, одружена вона чи ні, скільки має дітей. Значна кількість татуювань на жіночому тілі в деяких народів засвідчувала плодючість та витривалість
Татуювання допомагали японським гейшам обходити табу на демонстрацію оголеного тіла. Незайманими залишалися тільки обличчя, долоні та ступні. Різнокольорові малюнки, з одного боку, імітували одяг, а з іншого, робили жінку ще привабливішою
Велике значення мали тату в перехідних обрядах. Так, у полінезійських племен хлопець, який не пройшов ініціацію, не одержував татуювання, тому його не допускали ні до воїнів, ні до мисливців, вважаючи таким, що перебуває в одному соціальному статусі із жінками. Він ходив у жіночому одязі й виконував їхню роботу
Татуювання у світі злочинців річ особлива. Воно одночасно виступає і як паспорт, і як досьє, і як орденські книжки, і як грамоти, і як епітафії. Фактично тату заміняє своєму носієві цілий комплекс офіційних документів. Якщо ж людина не має татуювань, там вона позбавлена будь-якого соціального статусу. Її взагалі не існує
Татуюванням засвідчують належність до певних угруповань, корпоративність, спорідненість. Так, у Японії татуювання стало виразною ознакою якудзи (традиційної форми організованої злочинності; її угруповання лідирують у кримінальному світі цієї країни). Упродовж багатьох століть ця мафіозна організація використовує великі тату для позначення належності до тієї чи тієї групи та фіксації певного становища людини в групі. Вступаючи до якудзи, неофіти наділялися новими гучними іменами, що звучали войовниче (Вовк, Скорпіон, Тигр, Яструб, Сім Драконів тощо). Потім відповідні тату наносилися на спину або груди нового воїна
У 5060-ті роки ХХ ст. розпочалася нова ера в мистецтві татуювання. Спираючись на світові традиції (Полінезія, Далекий Схід, американські індіанці), нові майстри натільних малюнків почали сміливо експериментувати. Зявилися нові школи, стилі, прийоми, напрямки. Техніка нанесення тату значно розширила свої можливості. До тату-салонів почали частіше звертатися кумири тогочасної молоді (насамперед рок-музиканти та інші неформали). Фанати стали наслідувати їх. Тату-індустрія одержала потужний поштовх. Побачили світ видання спеціалізованих книг і журналів. Усе це перетворило тату на рівного серед рівних поряд з іншими видами мистецтва
Починаючи з 1976 року, коли в Нью-Йорку відбувся перший фестиваль тату-культури (тату-конвенція), такі фестивалі проводяться в багатьох містах Старого й Нового Світу систематично кілька разів на рік. У різних номінаціях (Мале татуювання, Велике татуювання, Сover-up, Японське татуювання Орієнтал, Традиційне татуювання (OLD SCHOOL), Біомеханіка, Орнаментальне татуювання тощо) визначають і нагороджують переможців, перетворюючи кожен такий фестиваль на яскраве мистецьке дійство
Сьогодні тату як явище масової культури набуло шаленої популярності. Для сучасної людини татуювання це прикраса тіла, бажання виділитися на тлі собі подібних. Тому люди різних націй, рас, професій, соціальних рівнів, захоплень і вподобань укривають себе екзотичними малюнками (ієрогліфи, тварини, магічні символи та орнаменти). Чоловіки вбачають у таких зображеннях знаки мужності. Для жінок вони речі загадкові й сексуальні. Багато людей через тату хочуть стати частинкою моди. Інші ж зовсім навпаки розглядають його як спробу сяйнути оригінальністю. Світові знаменитості, що з екранів і сторінок глянців із задоволенням демонструють свої татуювання, продовжують високо тримати планку популярності цього мистецтва
Вважається, що татуювання це не тільки модна прикраса. Його нанесення сприймається як особливе ритуальне дійство, таїнство. Воно має магічну силу, бо може вплинути на характер людини та її звички, а це часто приводить до зміни в житті. Тому до вибору тату слід підходити зважено. Адже такі зміни можуть відбутися як зі знаком плюс, так і в протилежному напрямі. Треба знати символіку того чи іншого малюнка, його магічну енергію
Розмір татуювання, а також інтенсивність його кольору свідчать про ступінь вираження певної риси людини. Неписаними законами визначалося й місце, де мали наносити тату. У жінок це лівий бік, а в чоловіків відповідно правий. І тільки дотримання цієї умови гарантує силу татуювання, дає йому змогу виконувати магічні функції
Сучасні люди продовжують вірити в оберегову силу тату. Існує думка, що в нанесеному малюнку обєднуються енергетика його символу та енергетика майстра. Часто натільний малюнок (скажімо, зображення всієї тварини або її голови) сприймають як своєрідний тотем, що стає на захист хазяїна. У такий спосіб людина доповнює себе тим, чого їй бракує: тату додає нового сенсу, ліквідує порожнечу, запускає позитивні зміни, гарантує невразливість. На цьому ґрунті розвинулася віра в те, що тату містичним чином керує поведінкою людини, здійснює вплив на її долю. Воно бере активну участь у формуванні особистості. Водночас у деяких великих компаніях та організаціях упереджено ставляться до тих, хто має татуювання. Таких людей не приймають на роботу, незважаючи на високий професійний рівень та прекрасні особистісні риси
У татуюванні певною мірою відображається внутрішній світ особи, воно виступає її енергетичним символом. Поряд з виконанням естетичної функції тату несе в собі інформаційний код, у якому приховані духовний і душевний стани людини. Воно відбиває відсторонений або навіть заангажований погляд на себе збоку. Водночас за допомогою тату легко можна приховувати шрами чи інші негаразди на поверхні шкіри
Для декого татуювання перетворюється на своєрідну хворобу, таку собі татузалежність. Зробивши перше, людина не може зупинитися, постійно поповнюючи колекцію
В Україні немає закладів, де б навчали мистецтва тату. Потрібні знання та вміння передаються із вуст в уста безпосередньо від майстра до майбутнього татуювальника. Щоправда, працює багато курсів, де за відповідну плату й приблизно десять-пятнадцять днів обіцяють навчити всіх премудростей ремесла. Зрозуміло, що це неможливо, навіть за непогані гроші
Крім практичних навичок, майстер тату мусить мати художнє, образне бачення. Досвідчений татуювальник ніколи не повторюється. Для кожної людини він готує окремий ескіз, що може відійти дуже далеко від каталожного зразка. Усе більшої популярності набувають індивідуальні художні роботи й навіть портрети
У майстрів тату існують улюблені теми та власні табу. Дехто надає перевагу малюнкам зі світлою енергетикою, комусь подобаються зображення, повязані із жахіттями та світом потойбіччя. Одні майстри принципово не бють кримінальну тематику, символіку негативного спрямування, а також ту, що суперечить християнству. Інші виконують будь-яке замовлення
Специфікою роботи майстра тату є те, що людська шкіра має низку індивідуальних особливостей, а також те, що та сама фарба по-різному проявляється в різних клієнтів
За свідченням татуювальників, чоловіки найчастіше наносять тату на передпліччя й лопатку. Жінки віддають перевагу попереку
У різний період у татуюванні модними бувають різні теми. Попит на виготовлення тату постійно зростає, хоча найчастіше їх замовляє молодь
Стереотип щодо того, що татуювання це знак людини, котра зробила як мінімум одну ходку на зону, канув у Лету. Усе більше людей починає розуміти естетику тату, те, що це все ж таки красиво
Сучасну моду на татуювання православна церква вважає гріхом, як і кожен переступ Закону Божого, і забороняє робити наколювання на тілі дітям Господнім, адже натільні малюнки широко використовувалися язичниками. Під час вступу до духовної семінарії існує практика перевірки тіл абітурієнтів щодо наявності татуювань, адже, як сказано у Святому Письмі, ваше тіло то храм Духа Святого. Водночас католицька церква не має нічого проти татуювань. Коли тубільців колонізованих земель навертали в християнство, їм наносили натільні малюнки у вигляді хреста або розпяття. Це гарантувало, що новий християнин не зможе перейти до іншої віри. Нині існує доволі багато асоціацій християнських татуювань, що мають офіційну реєстрацію. Серед переліку їхніх послуг татуювання за канонічними текстами та біблійними сюжетами. Такі натільні зображення навіть освячують
Масова поява в наших майстрів наприкінці девяностих сучасного устаткування дала змогу піднести мистецтво тату на новий, значно якісніший рівень. Нині в Україні тату-релігія і тату-політика активно розвиваються, зазнають істотних змін насамперед завдяки креативному підходу українських майстрів, що вдосконалюють матеріальну базу і власні вміння, розробляють оригінальну стилістику, масово проводять тату-фестивалі
Татуювання бувають постійні, тимчасові (або менді) й косметичні. Постійні вводяться під шкіру з використанням голок. Якщо постійне татуювання виконане правильно, а вибрана фарба якісна, таке тату не втрачає кольори протягом усього життя того, кому його зробили. Тимчасове тату (поширене в Індії, Північній Африці та на Сході) належить до татуювань досить умовно, адже являє собою зображення, зроблене з використанням хни. Гама кольорів коливається від рожевого до темно-коричневого. Усе залежить від складу барвника й типу шкіри. Тримається воно два-чотири тижні. Косметичні тату часто використовують, щоб ліквідувати вади шкіри або нанести татуаж (перманентний макіяж). Розрахований татуаж на три-пять років
Не так давно стали модними комбіновані татуювання. Техніка їхня така: частина малюнка наноситься звичайним способом, а частина шрамуванням. При шрамуванні під місцевим наркозом скальпелем на шкірі роблять невеликі надрізи. Татуювальник бере потрібну фарбу й наносить її на розріз, утираючи в шкіру. В результаті зявляється опуклий малюнок. Оскільки ця процедура дуже болюча, технікою шрамування часто роблять лише певну частину (елемент) малюнка. Водночас шрамування процедура доволі небезпечна. Таке натільне зображення гоїться тривалий час, а шанс підчепити інфекцію значно зростає