Він підійшов до маленької кімнатки і постукав у двері.
Випусти мене.
Не зараз, Рейвен. Мені треба вийти у справах.
Не залишай мене!
Випущу тебе, коли повернуся.
Алексі вийшов у коридор і замкнув за собою двері. Тепер до підвалу й на вулицю через чорний хід цокольного приміщення. Роззирнувшись навсібіч, чи ніхто не стежить, він осідлав свій чорний мотоцикл і з ревінням виїхав з провулка.
До Плаки Алексі дістався за пятнадцять хвилин. Повно народу, як завжди. Поміж столиками снували офіціанти з тацями. Дотримуючись вказівки, він рушив до столика біля самого входу в таверну.
Бажаєте меню?спитав офіціант, прибираючи купу блюдець.
Каву з коньяком, будь ласка.
Тієї миті чиїсь сильні руки схопили його ззаду за плечі.
Каву для двох,промовив голос із телефона.
Так, мадам.
Жінка відпустила Алексі, і, розвернувшись на стільці, він побачив високу струнку постать, що стояла в променях ранкового сонця.
Ви ставите мене в невигідну позицію,сказав Алексі.Сядьте, щоб я бачив, хто влаштував це рандеву.
Жінка засміялася низьким горловим сміхом. Обійшла стіл і сіла до нього обличчям. Волосся, заплетене в косу навколо голови, темні очі, оливкова шкіраусе, як описував хлопець. Але ні сліду помади чи румян, взагалі жодного макіяжу. Близько сорока років, проте ще й досі приваблива. Сонячні промені вигравали на золотому півмісяці, що висів на такому ж золотому ланцюжку навколо її шиї.
Жінка швидко сховала його під блузку у себе на грудях. Кинула сумочку на стіл. Гучний стукіт. Пістолет? Незнайомка сама обрала це людне місце. Тут вона його не витягне. Вона зчепила руки, і Алексі помітив, що на її довгих пальцях немає манікюру. Шкіра на великому і вказівному пальцях правої руки зашкарубла.
Ось ми і зустрітися знову,промовила незнайомка.
Справді? Щось не пригадую.
Офіціант приніс каву і пляшку коньяку.
Мадам теж налити?
Вона накрила чашку долонею.
Ні, жодного алкоголю.
Може, поділитеся, як знайшли мене?поцікавився Алексі, коли офіціант пішов геть.Як впізнали мене в юрбі? Чи хочете й далі вдавати загадкову леді?
Жінка відсьорбнула кави і подивилася на Алексі поверх чашки.
Легко. Я бачити ваше обличчя, коли ви зняти повязки і одягати маску в афінській божевільні перед тим, як викрадати Рейвен.
Алексі аж дух перехопило. То от де він бачив її обличчя: через віконце сестринського посту.
Вимедсестра Фей Сойєр?
Взагалі-то майорка Фатіма Саїд.
Майорка?
Майорка «Моджахедін-е Халк», тобто «Священної армії визволення народу». Дехто називає нас МЕХ.
Я чув про МЕХ, Держдепартамент США вніс вас до списку терористичних організацій у Коли?..
У 1997-му. «Сімнадцяте листопада» в цьому переліку значно давніше. Наші угруповання мають багато спільного.
Але вимусульмани. А миправославні християни.
І ви, і ми шануємо нашого предка Авраама. Ми і вимарксисти-леніністи.
Алексі відкинувся на стільці.
Як ви мене знайшли?
Ви, мабуть, забувати. Ваші люди не ловити мене після стрілянини. Я втікати, але не їхати геть, а стежити.
Я думав, ви медсестра.
Ми теж знали, що доктор Слейдінформатор ЦРУ.
Що ви маєте на меті?
Що й ви. Разом ми робимо те, що зробили мученики Осами одинадцятого вересня,нахилившись ближче, вона додала:Ваш товариш Ясон Тедеску вступив у контакт з моїм лідером, домовитися про співпрацю в операції «Зуби дракона».
Не розумію. Наша організація невелика, а ви маєте добре озброєні загони. Скільки васчотири тисячі, пять?
Немає значення. Ми всі знаємо, що ООН не зупинить президента Буша. Якщо Америка вторгатися в Ірак, їхні ВВС обовязково бомбардувати нашу базу Ашраф. Ми маємо завдавати удару перші.
А вона з біса приваблива. Незмигний погляд кобри, гіпнотичний голос. Мабуть, уміє змусити всіх грати під свою дудку. Алексі уявив, як тримає цю жінку в обіймах, та пригадавши її чіпкі пальці на своїх плечах, відігнав цю думку.
І чого ж ви хочете від нас?
Ясон Тедеску повідомляв нам, що багато років тому організувати у деяких містах США мережу сплячих агентів «Сімнадцятого листопада». Він розповів нам про операцію «Зуби дракона».
Алексі підніс чашку до рота і, не відриваючи її від губ, пробурмотів:
Як так склалося?
Під час конференції, перед тим, як ви його застрелили, Тедеску надіслати на електронну пошту нашої генералки Гассан ще один лист з пропозиція союзу.
Навіщо нам МЕХ? Як ви самі сказали, у нас є власна диверсійна мережа в Штатах.
Проблема в тому, що ваші бойовики вже старі, може, вже маразм мати,прошепотіла вона.Шкода, якщо вони померти і не виконати своя місія.
Що пропонують ваші люди?
Ви знати міста, але не знати обєкти. У нас є зброя, але наші люди від «Хезболли» під постійний нагляд. З нашим зброя і ваші агенти ми можемо зробити масштабну атаку.
Ця жінка анітрохи не жартувала.
Отже, ви пропонуєте
Перемиря. Коли Держдепартамент США оголосити нас терористи, нам блокувати доступ до грошей нашого Фонду канадської громади для допомоги голодуючим мусульманським дітям. У нас в Ашрафі є схована зброя.
Яка зброя?
Спершу платіть нам пятдесят тисяч доларів.
У нас немає таких грошей. Ми маленька група.
Але смілива. Пограбуйте банк, який веде бізнес з американцями. Коли дістаєте гроші, приносите їх нашому курєру, а вона передає вам пакунок.
Де відбудеться обмін?
Біля меморіалу студентам, загиблим від рук Національної гвардії Огайо у Кентському університеті.
Дуже символічно, але як мені знайти курєра?
Ідете на Пагорб нарцисів і кладете перевернуту догори дном склянку з незапалена свічка на одну з плит. Зверху кладете камінець. Наш курєр підійде і скаже: «Зуби», а ви відповісте: «Дракона».
Алексі знизав плечима. Дурість використовувати як пароль назву операції.
Ви даєте їй гроші, а вона вам пакунок.
Я обговорю вашу пропозицію з моїми людьми. Як можна з вами звязатися?
Я телефонувати. Мені треба відповідь, поки Америка не напасти на Ірак. Потім робити щось буде важко. І ще одне: вам вдалося приручити Рейвен?
Я втовкмачую їй у голову наші погляди.
Маніпуляція, щоб викликати стокгольмський синдром?
Вона тепер ненавидить Америку так само люто, як ми,усміхнувся Алексі.
З нею ніколи не знати напевне. У лікарні я доглядати її під час шизофренічних станів. Вона ріже себе, боїться бути сама, схильна до суїциду, фобіївогонь і висота. Може складатися враження, що вам вдатися промити їй мозок, але послання Тедеску точно блокує установка, яку доктор Слейд давав її під гіпнозом.
Ви там були, довідалися що-небудь?
Тедеску сказав їй процитувати пророцтва з памяті. Вони складені у формі загадок.
Мій батько казав, що товариш Тедеску завжди вважав себе пророком на кшталт Нострадамуса.
От тільки Тедеску не передбачав майбутнє, а творив його.
Майже так і було.
Але Нострадамус надавав своїм пророцтвам форми туманних катренів через те, що боявся інквізиції. А навіщо Тедеску було це робити?
Він остерігався ЦРУ. Я чула лише два рядки, які Рейвен цитувати перед його смертю.
На вежі, звіяній вітрами, богиня без лиця майбутнє стереже,
Збираючи врожай кривавий, заколе всіх ненависті ножем.
Ці образи вам про щось говорити?
Ні.
Значить, ці загадки нам ще треба розгадати. Пробуйте витягти з неї решту. Якщо у вас не вийти, я заберу її до Ашрафу. Як медсестра доктора Слейда, я навчитися працювати з такими, як Рейвен. Залиште її в нас на деякий час і побачите, чи вона справді перейнялася вашими ідеями.
Я пораджуся з товаришами і дам вам знати.
Коли Фатіма підвелася, півмісяць, що був захований на її високих грудях, знову висмикнувся. Вона пробралася поміж щільно наставленими столиками і зупинила таксі.
Поїхати за нею? Немає сенсу. Вона ж сама його знайшла. Одна річ непокоїла Алексі. За чутками, МЕХце не просто загони ісламських бойовиків-марксистів. Це секта, якою керують жінки, охоплені манією величі. Нехай майорка Фатіма роздає карти, та він пильно стежитиме за тим, як вона тримає колоду у своїх зашкарублих руках.
Алексі розрахувався з офіціантом і рушив алеєю до місця, де стояв його «Гарлей». Відїжджаючи геть, він уважно роззирнувся довкола. Навіщо перейматися? Їй і так відомо місце розташування схованки.
Фатіма казала, що люди з такою хворобою, як у Рейвен, не переносять самотності, калічать себе і схильні до самогубства. А що, як дівчина не повністю під його контролем? Якщо йому не вистачить умінь, щоб витягти з неї решту пророцтв Тедеску?
Тоді Алексі відправить Рейвен до Ашрафу, як пропонує Фатіма. Нехай МЕХ попрацює з нею, як це робить «Хезболла», ХАМАС і «Аль-Каїда» зі своїми безмозкими смертниками.
РОЗДІЛ 12
Вейбридж, штат Огайо
Дуґан випливав із глибин пульсуючого болю в голові, то виринаючи, то занурюючись назад. Що за чортівня? Сучка Салінас хотіла його вбити. Чому? Із чималим зусиллям він сів прямо і зіперся об стіну. Озирнувся, шукаючи очима клаптик паперу. Мабуть, Салінас його забрала. Що в ньому було такого, щоб так психувати?
Дуґан заплющив очі. Дякувати Богу, ударом йому не відбило память.
«Повільна смерть тиранським силам зла
В тунелях наших зріє. Іншалла»
Мабуть, це з якоїсь лекції Тедеску. Перший рядок більш-менш зрозумілий: девіз священної війни мусульман проти християн. А «Іншалла»це заклик до Аллаха.
По щоці щось текло. Він чудово знав, що це. Похитуючись, звівся на ноги.
Задзвонив його захищений мобільний STU-III. Скривавленою рукою Дуґан натис на кнопку.
Так.
Увімкніть захищений режим, Стоматологу.
Що?у голові ще й досі паморочилося.
Скористайтеся криптоключем, розмова мусить бути зашифрована.
Порившись у кишені серед ключів від машини, Дуґан знайшов криптоключ і натиснув на кнопку шифрування.
Кажіть.
Це Кимвал.
Хоч ви не пориваєте звязок. Що трапилось?
Харон отримав сигнал від Шатерника. Офіцерка «Моджахедін-е Халк» зараз перебуває в Афінах, щоб завершити перемовини про союз із «Сімнадцятим листопада».
Відомо, про які часові межі йде мова?
Урядові джерела повідомляють, що Буш збирається зіграти на випередження і першим напасти на Ірак. Шатерник каже, що якщо моджахеди знайдуть спільну мову із «Сімнадцятим листопада», то й самі зіграють на випередження і влаштують теракт у нашій країні.
Коли мені вирушати до Греції?
Зараз.
Я заїду в Цинциннаті і спакуюся.
Немає часу. У Вейбриджському університеті є льотна школа і аеродром.
Але ж він, мабуть, малесенький.
Для СТУІЗ підійде.
Дуґан потряс головою, намагаючись прояснити думки. Пульсуючий біль ледь не звалив його з ніг. Літаками Системи транспортування увязнених та іноземних злочинців Федеральна служба судових виконавців перевозила як місцевих, так і чужоземних порушників закону до інших судових округів, виправних закладів та за кордон. Нещодавно департамент з міжнародної співпраці міністерства юстиції почав використовувати їх для термінової екстрадиції підозрюваних з інших країн.
А СТУІЗ навіщо?
Ліз не відповідала довго, незвично довго.
Дуґан зрозумів: клубок заплутується ще дужче.
Плани міняються. Директор хоче, щоб вас переправили до Греції таємно, в обхід митного контролю і еміграційної служби. Вас не призначають представником правоохоронних органів при посольстві. Капітан Еліаде припускає, що жодного терориста «Сімнадцятого листопада» не заарештували і навіть не виявили зокрема і через те, що багато грецьких професорів, впливових політиків і навіть суддів прихильно ставляться до цієї організації.
Це пояснювало поведінку міс Салінас.
У нього в студентському середовищі уже є свій агент під прикриттям,вела далі Ліз.Директор наказав мені переказати певну суму у євро на рахунок у афінському банку «Олімпія» на імя Спіроса Діодоруса. Усі документи і посвідчення я надішлю вам через філію «Амерікан Експрес», що на площі Сінтагма.
Яке посвідчення?
Аспіранта у політехнічному університеті, де «Сімнадцяте листопада» розпочинало свою діяльність.
Що?
Та звязок перервався. Дуґан за інструкціями почекав дві секунди, перш ніж витягти криптоключ. Принаймні міс череп-Салінас не забрала його портфеля. Він підібрав його з підлоги і, спотикаючись, вийшов з кабінету Тедеску. Перетнув хол, дістався до паркінгу. Жбурнувши портфель на пасажирське сидіння, обережно сів за кермо свого «Мазератті». Авто зі скрипом рушило з місця, вихляючи то туди, то сюди на двосмуговій дорозі. Дивно, як він взагалі цілим доїхав до університетського аеродрому.
Дуґан зупинився біля бетонованої злітної смуги, на якій уже чекав «Лірджет». Тільки-но він виліз із машини, як підійшов чоловік у формі федерального судового виконавця США, викрутив йому руки за спину і заклацнув на них кайданки.
Якого дідька?!
Не пручайтеся, так треба.
Для чого?
Вас транспортуватиме ІМП.
Що це означає?
Імміграційна і митна поліція. Це стандартна процедура, щоб позбутися підглядача на випадок, якщо за вами хтось стежив. Даруйте за незручності. Зніму кайданки в літаку.
Нічого собі, стандартна процедура, трясця вашій матері!
Це вже звичка. Ще дуже часто підозрюваних у тероризмі роздягають і натягують їм на голови спеціальний ковпак.
Ой, не треба. У мене забій голови, ще, чого доброго, знепритомнію. Можна було і не стягувати кайданки так міцно.
Якщо я послаблюватиму їх зараз, це викличе підозри.
Дуґан помітив, як ще один поліціант сів у його «Мазератті» і кудись поїхав.
Куди це, чорт забирай, він забирає мою машину?
У гараж в Цинциннаті, доки ви не повернетеся,конвоїр допоміг Дуґану піднятися трапом і пролізти в люк.Я хочу сказати, якщо повернетеся.
Гей, полегше з формулюваннями!
У салоні судовий виконавець звільнив йому руки.
Мені шкода, але це студмістечко. Тут можуть бути інформатори «Сімнадцятого листопада» та МЕХ з іноземних студентів, що приїхали по обміну. Усе мусило мати переконливий вигляд.
Я сьогодні ні рісочки в роті не мав,поскаржився Дуґан.
Я принесу вам щось попоїсти, коли наберемо висоту. До того бажаєте чогось випити?
У вас бурбон є?
«Джек Деніелс». Годиться?
Подвійна порціяякраз те, що треба.
За кілька секунд офіцер вийшов з камбузу з пляшкою і двома склянками.
Нічого, якщо я складу вам товариство? Не люблю пити сам.
Ви ж не поведете цю летючу коробку?
Ще чого. Я вас охороняю.
Тоді приєднуйтеся.
Вони цокнулися.
Хай там що ви робитимете в Греції, успіху вам.
Дякую.
Коли літак з ревінням знявся в небо, Дуґан визирнув в ілюмінатор. Аеродром танув на очах. Вони вже розсікали хмари.
Віддайте мені гаманець і все, що у вас є при собі,скомандував його супроводжувач, коли літак набрав висоту.
Дуґан вивернув кишені.
Шифрований мобільний і криптоключ залиште,сказав офіцер, простягаючи йому рюкзак.Візьміть, переодягнетеся в туалеті.
Дуґан оглянув свої штани, піджак, краватку.
Що не так з моїм одягом?
У Греції бути схожим на американця не дуже безпечно.
Що ж, слушно. Він узяв рюкзак, втиснувся в туалетну кабінку й почав переодягатися: потерті джинси, проста чорна футболка, заляпані мазутом сандалії, обтріпаний светр і протерта на ліктях шкіряна куртка. Вивчаючи своє відображення у дзеркалі, Дуґан подумав, що коли відростити дводенну щетину, його легко приймуть за студента. Він склав своє «цивільне» і засунув у рюкзак.
Коли він вийшов, офіцер схвально кивнув.
Ну, тепер, може, й вийде вдавати неамериканця.
А якісь документи, паспорт?
Його супроводжувач розкрив цупкий світло-коричневий конверт. Кимвал підготувала паспорт із фотокарткою Дуґана на імя Спіроса Діодоруса. У конверті також лежали скручені рурочками євро та грецькі драхми.
Я б не відмовився від ще однієї склянки віскі.
Я читаю ваші думки. Усе вже на вашому столику.
Дуґан зробив кілька ковтків і розстебнув свій портфель. Попорпавшись, вийняв бейсбольний мяч сина, загорнутий у зімятий папір. Покрутив його в руках. У памяті зринула світлина, що стояла в рамочці на столі у нього на роботі. На ній Френк-молодший здіймав цей мячик високо вгору. Порядйого сива бабуся, Дуґанова мати, обоє гордо усміхаються в обєктив.