Я не хочу, щоб ви брехали.
Я брешу. Я була повністю чесна з вами до цього моменту, а потім просто почала брехати.
Гаразд. А зараз не хочете почати говорити мені правду?
Ні.
Чому ви не хочете почати говорити мені правду?
Клавдія відповіла зі щирою наполегливістю:
Ну, є деякі речі, які можуть знати лише ті, хто був присутній. Адже так?.. І шляхом виключення Новатні й Політіс зметикують, що це була я.
Чемп нагадав жінці, що обіцяв захистити її й відмовляв повертатися жити з Новатні. Департамент, казав він, організує захист, але їй доведеться починати бути чесною з ним.
Потім Клавдія описала, що бачила ліщинові горішки на підлозі, червону адресну книжку Кріссі, одяг, який мали жертви, і в якому він був безладі. Усе правильно. Та коли Чемп спитав її про розташування тіл, його вона вказала хибно. Тоді детектив змусив її заново описати місця злочинів і спитав, де вона була, коли вбили Кріссі.
Я намагаюсь уявити себе деінде, але не можу просто порожньо я не мала звязку з реальністю.
Чемп заговорив тоном суворого, проте співчутливого батька:
Лавді, ви можете вийти сьогодні звідси а ви ж іще молода, дуже приваблива молода леді, ви можете вийти сьогодні звідси й жити з цим решту свого життя?
Клавдія була на межі сліз.
Якщо когось засудять через те, що я скажу, для мене це буде як скоїти самогубство.
Детектив почав заново розпитувати про вбивства, щоразу тиснучи на неї, доки вона не пригадала одної подробиці. Нарешті, за вісім годин допиту, коли він укотре спитав її, хто тримав зброю, з якої вбили Крістін, Клавдія сказала:
Я буду цілком чесною з вами, але мені доведеться це показати.
Робіть усе, що хочете, доки кажете мені правду й нічого, крім правди.
Кажу вам правду й нічого, крім правди. Пістолет був у моїй руці, у моїй лівій руці я шульга, і на ту мить я не мала сили мій палець мій палець був недостатньо сильним, щоб натиснути гачок. Боббі обійняв мене, чи якось так, і поклав руку поверх моєї руки та вона видала звук, що означав постріл із пістолета, і це була правда.
Чемп змусив її описати смерть Мікі Маккена.
Хто стріляв?
Боббі.
І ще хто?
Я допомагала тримати пістолет, відповіла вона, так само, як із Кріссі. Мій палець був на гачку, але я не натискала на нього, тож Боббі поклав свій палець поверх мого й відтягнув гачок назад.
Коли пішла вже майже девята година допиту, детектив нарешті сказав:
Гаразд, гадаю, ви втомилися, Лавді, і наразі ми маємо зупинити допит. Ви розповіли мені повну й цілковиту правду про все?
Клавдія нервово засміялася.
Мені справді важко давати вам правдиві відповіді.
Я можу це зрозуміти.
На початку я збрехала щодо всіх тіл до єдиного.
Це тому, що ви були близько до тіл, адже так?..
Я забрала життя з тих тіл, хіба не розумієте?
Розумію.
Була десята тридцять вечора, допит наближався до кінця. Чемп розпорядився, щоб його нову головну підозрювану відвезли до готелю «Рамада-Північ» і щоб із нею в номері залишили помічницю шерифа, а на дверях помічника-чоловіка.
Я в чомусь неналежно поводився з вами? спитав Чемп.
Ні-ні-ні. Зовсім ні, запевнила вона. Ви були дуже милі дуже чемні дуже добрі.
5
Наступного ранку капітан Гердманн зателефонував до прокуратури округу Франклін і попросив, щоби хтось підїхав і проконсультував їх. Заступник окружного прокурора Джеймс ОҐрейді зайшов, прочитав справу й уважно прослухав плівки із зізнанням, прокручуючи окремі уривки знов і знов.
Ви взяли Новатні й Політіса? спитав ОҐрейді в детектива Чемпа.
Ще ні. Я відрядив помічників на їхні пошуки, але поки що ми їх не знайшли.
Тут достатньо, щоб передати до суду присяжних, сказав ОҐрейді. Ви маєте обґрунтовану підставу для арешту жінки. Але скажу вам от що: я не висуну проти неї обвинувачення, доки ці двоє теж не опиняться під вартою.
О третій дня Клавдію привезли з готелю «Рамада-Північ» назад до Департаменту шерифа, і Чемп з ОҐрейді знову допитали її. Чоловіків непокоїли суперечності в її зізнанні. Вона точно описала будинок і поранення жертв, але її твердження про розташування тіл не збігалися з фактами. Вона правильно памятала положення садового трактора в гаражі, але називала червоний «кадилак» Мікі «маленькою іномаркою». І хоча тіло Мікі знайшли в гаражі, вона казала, що його застрелили поза будинком, у снігу. Раптом вона згадала, що в кухонній мийці стояла синя миска з недоїденою вівсянкою. Оскільки ніхто не пригадував, що бачив таке, Чемп відрядив помічника до будинку Маккена перевірити це.
За кілька хвилин йому передали записку, що адвокат Лью Дай їде поговорити з Клавдією. Коли Чемп показав цю записку їй, жінка похитала головою.
Він адвокат Боббі. Не хочу його бачити. Не хочу з ним говорити.
Гаразд, сказав Чемп. Ви не зобовязані, якщо не хочете.
Чемп знав, що Лью Дай адвокат із кримінальних справ з широкою клієнтурою в середовищі наркодилерів, повій і сутенерів (практика, яку сам Дай називав «адвокатурою для бідних»). Його машину, чорний із золотом «роллс-ройс» з номерними табличками «ЛЬЮ ДАЙ», частенько можна було зустріти у Джерман-Вілліджі, районі Колумбуса, недалеко від вязниці.
Говард Чемп не любив його й не довіряв йому.
6
Лью Дай розмашистими кроками перетнув дворик між залою суду та вязницею, прямуючи до офісу шерифа. Він був метр сімдесят сім на зріст, міцно збудований, із білявим волоссям, зачесаним хвилею на чоло, щоб прикрити залисини. Його блідо-блакитні очі були вузько посаджені, а вираз обличчя постійно насуплений.
Боббі Новатні зателефонував йому невдовзі після того, як Клавдію забрали на допит.
Відбувається щось підозріле, зізнався Боббі. Не знаєш, що вона може наговорити Чемпу, а Клавдія ж із тих жінок, кого можна підбити сказати або вчинити що завгодно.
Боббі мав рацію. Ті кілька разів, коли Дай бачив Клавдію, у нього склалось те саме враження вона була надзвичайно піддатлива до впливу.
Перевір, чи її заарештували й звинуватили в чомусь, попросив Боббі, і внеси заставу, якщо зможеш.
Дай запевнив, що зробить усе можливе. Він багато років представляв інтереси родини Новатні й добре їх знав. Батько Боббі, чиї предки емігрували з Богемії ще до початку століття, поселився з дружиною Мері в суворому депресивному районі в Колумбусі, прозваному Днище. Після того як вона народила йому Боббі, Кріса, Енді й маленьку Марлін, він помер, і Мері Новатні виховувала дітей у гордій самоті. Відколи не стало батька, Боббі тямущий юний самоук, який відчував, що більше нічого не навчиться в школі постійно мав проблеми з поліцією Колумбуса через бійки, пиятику та дрібні крадіжки.
Лью Дай зробив дюжину дзвінків, намагаючись розшукати Клавдію, але помічники шерифа, включно з Говардом Чемпом, заперечували затримання Клавдії й те, що знають її місцеперебування. Дзвінки до прокуратури, до генерального прокурора й до вязниці мали той самий результат. Дай відчував, що всі просто чинять йому опір.
Це його не зупинило. До того як стати адвокатом захисту, він був прокурором, а перед тим вивчав психологію. Він назавжди взяв за правило знати людей, з якими доводиться працювати: хто їм подобається, чим вони снідають, де випивають і з ким сплять. Усе про всіх. І, озброєний такою інформацією, він став експертом у перемовинах із правосуддям.
Цього ранку від одного зі своїх інформаторів він дізнався, що Клавдію ніч протримали в готелі «Рамада-Північ» і тільки-но повернули до офісу шерифа.
Попри слова Чемпа про те, що Клавдія не хоче з ним розмовляти, Дай знав, що вона як дитина, тож передумає, щойно його побачить.
Увійшовши до офісу Детективного бюро, він помітив її за одним із робочих столів. У минулому, бачивши Клавдію разом із Новатні на судових слуханнях, Дай зауважив її холодний відсторонений погляд. Її обличчя навіювало думки про дівчат з обкладинок глянцевих журналів. Зараз, схвильована, з опухлими щоками, блідим обличчям і почервонілими очима, та ще й здригаючись усім своїм рослим тілом, вона все одно мала ту саму ауру сексуальності.
Клавдія підхопилася на ноги й підбігла до нього.
Допоможи мені, Лью, схлипнула вона. Мені недобре. У мене голова не в порядку.
Дай попросив дозволу поговорити з нею наодинці, і їм дали змогу скористатися кабінетом капітана Гердманна.
Чому ти не хотіла мене бачити? спитав він, коли вони залишилися вдвох.
Я так заплуталася, пробелькотіла жінка. Не знаю, що відбувається.
Дай повірив їй, але також запідозрив, що зараз, у стані паніки, Клавдія погоджується з усім, хто б їй що не казав. У своїй наївності вона повірила б, що помічники шерифа намагаються їй допомогти. Побачивши знайомого, вона зробила оберт на 180 градусів і тепер линула до нього по захист.
Хочеш, щоб я представляв твої інтереси?
Так. Так. Я тебе знаю. Я довіряю тобі.
Зі слів декотрих полісменів я розумію, що ти їм про щось говорила.
Я розповіла їм, що Боббі погрожував мене вбити, і
Гей, не треба вдаватися в деталі. У цих кабінетах не мало би бути жучків, але я чув, що розмови адвокатів із клієнтами записуються.
Що ж мені робити?
Відтепер тримай рота на замку. Не говори ні з ким, окрім мене. Боббі телефонував мені вчора, після того як тебе забрали. Він сам не свій від тривоги.
Коли Дай відвів її до приймальні, Чемп розповів йому про зізнання, яке вона підписала, і про ордери, які зараз готують на її арешт, а також на арешт Роберта Новатні й Діно Політіса за обвинуваченням у незаконному проникненні, пограбуванні та вбивстві за обтяжувальних обставин.
Ви робите помилку, мовив Дай. Ця жінка ніколи нікого не вбивала.
Чемп знизав плечима.
ОҐрейді каже, що ми маємо достатньо для суду присяжних.
Дай добре знав бувалого головного прокурора ОҐрейді, адже не раз стикався з ним у суді. Він знизав плечима й кивнув Чемпу:
Ти даєш усі підстави для позову, Говарде.
Можливо, але ми маємо обґрунтовану підозру.
Чемп обернувся до жінки й сказав:
Клавдіє Яско, мені шкода, але вас заарештовано.
Її очі розширилися, і вона скрикнула:
Заарештовано? Про що ви кажете? Коли ви привезли мене сюди, ви казали, що я не під арештом!
Тоді ви не були під арештом, Клавдіє. Але зараз під арештом.
Вона почала плакати й тремтіти, чіпляючись за руку Лью Дая в пошуку підтримки.
Чому я під арештом? За що?
За вбивство трьох людей, відповів Чемп.
Я нікого не вбивала! Богом клянусь, я не вбивця, кричала Клавдія, поки детектив надягав наручники на її запястки.
Задзвонив телефон. Чемп відповів, секунду послухав і, кивнувши, поклав слухавку.
Це був помічник, якого я відрядив до будинку Маккена, повідомив він. Ви мали цілковиту рацію, Клавдіє. Синя миска з вівсянкою саме там, де ви казали, у кухонній мийці.
Дай пішов слідом за помічницею шерифа, яка повела Клавдію з офісу задніми сходами вниз, вузьким коридором з камерами спостереження, крізь заґратований сходовий колодязь і повз вязницю. Помічниця вивела Клавдію крізь вихід на Фронт-стрит і посадила до поліційного фургона. Дай теж сів у фургон, узяв Клавдію за руку й спробував її заспокоїти, доки вони їхали на південь від Колумбуса до жіночої виправної установи.
Я витягну тебе звідти за два тижні, пообіцяв він. Я добюся, щоб твій протокол вилучили, і буде так, наче цього ніколи не траплялося.
Раптом вона всміхнулася.
Ніколи не думала, що отримаю таку велику роль.
Клавдія притулилася головою до стінки фургона.
Завжди сподівалася на головну роль. Я вже грала раніше дрібні ролі в кількох екзотичних фільмах, та як головна героїня у драмі про вбивство я б стала зіркою.
Дай витріщився на неї.
Гадаєш, це ти в кіно знімаєшся?
Вона грайливо плеснула його по руці.
Ой, ну ж бо, Лью. Ти ж бачив оті камери у вязничному коридорі й телекамери надворі. Я лише сподіваюся, що отримаю добрий контракт із купою грошей, адже акторство важка праця.
За двадцять хвилин поліційний фургон підїхав до жіночої вязниці одноповерхової будівлі, обнесеної колючим дротом. Наглядачка провела її всередину, і ґратчасті двері в дальньому кінці коридору розчахнулися, впускаючи жінку.
Тримайся там, Клавдіє, Дай помахав на прощання. Вранці я буду в суді й подам клопотання, щоб твоє зізнання вилучили. Побачимося завтра.
Коли двері вязниці з ляскотом зачинилися в неї за спиною, Клавдія спитала наглядачку, який сьогодні день.
Середа.
Тобто який день місяця? Я знаю, що зараз 1978-й.
Пятнадцяте березня, сказала наглядачка, знімаючи з неї наручники.
Клавдія всміхнулася.
Я передчувала це. Події трапляються зі мною близько Березневих ід.
Після того як її сфотографували й узяли відбитки пальців, Клавдії видали вязничну уніформу з темно-синіх штанів, кросівок і білої сорочки з чорнильними літерами поверх кишені: К. ЯСКО. Помітивши ще більше телекамер на стінах, вона всміхнулася й з усіх сил спробувала продемонструвати гру, гідну «Оскара».
Наглядачка забрала її персні та шпильки з волосся, залишивши його вільно звисати до стегон. Клавдію помістили до першої з шести камер утримання зі сталевою койкою, раковиною та унітазом. Її камера, розташована навпроти контрольного центру, дозволяла жінці бачити ряд моніторів та обєктиви, наведені на неї. Вона засміялася й помахала рукою.
Бачила б її зараз мати
Розділ другий
1
Марта Яско дізналася, що сталось із її донькою, коли за пять хвилин до одинадцятигодинного випуску новин зателефонував Боббі Новатні й повідомив, що Клавдію заарештували та, ймовірно, покажуть по телебаченню.
Марта подумала, що він жартує, але який же дивний жарт! Вона була заскочена його дзвінком, адже два тижні тому в телефонній розмові Клавдія зізналася їй, що хоче піти від Боббі. Марта гадала, що донька так і зробила. Хоча Марта вважала Боббі яскравим, начитаним молодиком, він їй ніколи не подобався. Вона знала, що він часто мав проблеми з законом, і стривожилася, дізнавшись, що він торгує наркотиками.
Коли вийшли новини, Марта і її пятнадцятирічна донька Ненсі побачили, приголомшені, як Клавдія в наручниках, у джинсах і джинсовій куртці всміхається й махає на камери.
Коли диктор повідомив, що Клавдію заарештували за потрійне вбивство та що двох можливих спільників невдовзі затримають, Марта закричала:
Що вони верзуть? Збожеволіли?
Ненсі плакала:
Клавдія це неможливо. Вона ніколи нікому б не нашкодила.
На нетривких ногах Марта підвелася з крісла й зі стогоном стала походжати туди-сюди.
Треба щось робити. Що ми можемо? Кому телефонувати? Нам потрібен адвокат. Кого нам знайти? Зателефонуй комусь і скажи їм, що все це жахлива помилка.
Ненсі боялася, що в матері станеться серцевий напад.
Знаю! схлипнула вона. Зателефоную таткові. Він скаже нам, що робити.
Вона підбігла до телефону. Сльози туманили їй очі, коли вона набирала номер Департаменту поліції Колумбуса. Татко знатиме. Татко допоможе.
Детектив-сержант Білл «Татко» Стекмен був не її рідним батьком, а батьком однієї з її шкільних подруг. Відколи батьки Ненсі розлучилися майже девять років тому, вона проводила стільки часу в будинку Стекменів, що вважала їх за другу родину.
Зараз, дізнавшись, що її сестру заарештували за вбивство, Ненсі, ясна річ, звернулася до Білла Стекмена по допомогу. Телефоністка у Центральному поліційному відділку зєднала її з Детективним бюро, відділом убивств, і коли Стекмен відповів своїм глибоким, заспокійливим голосом, вона розповіла йому все, що вони з матірю почули в новинах.
Можеш допомогти Клавдії, татку? Вона не могла скоїти того, про що вони кажуть. У неї були проблеми з психікою, але вона й мухи не скривдить. Що нам робити? Куди нам
Опануй себе, Ненсі. Ти маєш себе контролювати. Я зроблю все, що зможу. Дай-но поговорити з твоєю матірю.
Марта взяла телефон, продовжуючи схлипувати, і Стекмен заговорив мяким, обнадійливим тоном, хоч і попереджав, що може зробити не так уже й багато.