Іванна БоразанІгри долі
Можливо, Бог хоче, щоб ми зустрічали не тих людей до того, як ми зустрінемо ту єдину людину. Щоб, коли це трапиться, ми були вдячними.
Невідомий автор.
ПЕРЕДМОВА
«І от знову я тут Сутеніє Останнім часомце єдина розрада приходити сюди, милуватися морем і заходом сонця. Я не маю з ким поділитися своїм горем, жодна людина мене не зрозуміє. Ніхто не бачить, як я страждаю, страждаю на самоті. О Господи, як мені з цим жити?! Ці таємниці, ці страждання з попиляють мою душу. Не спокійні хвилі Чорного моря ніби відчуваючи мій настрій, бються об скали, на одній з яких стою я. Вітер, поступово набираючи обертів, все дужче і дужче дме, намагаючись зносити все на своєму шляху. Поодинокі чайки летять, шукаючи притулку від шторму, який наближається.
І я змушена повертатися до своєї «золотої клітки». Але цього я сама хотіла і не має дороги назад.
Все, що мене оточуєце розкіш: розкішний будинок, розкішний чоловік, розкішний одяг і прикраси. Та це мене не тішить, мені це дорого обходиться: я немаю свободи вибору, я немаю своєї точки зору, за мене вирішують, що я маю робити, що говорити і як я маю поводитися. Це все мене гнітить, зїдає з серединия гину.
Скільки разів я приходжу сюди з метою зупинити своє жалюгідне існування, але щось мене стримує, і я не наважуюся стрибнути униз. Ось і сьогодні стою, жаліючи себе, а вирішальний крок вперед зробити не можу.
Згадую батьків, вони ж цього не переживуть, щоб їхня єдина дочка покінчила життя самогубством. Тато!.. Мама!.. Вони ж думають, що в мене все гаразд, я їхала від них дуже щаслива, якби вони знали, якби я знала чим все закінчиться Моє перше і доленосне кохання Як це важко любити і ненавидіти людину одночасно, любити і не відчувати відповідь на своє кохання, яке, не маючи підтримки ні з мого боку, ні збоку колись дорогої мені людини, з часом тьмяніє і перестає приносити радість, а тільки пекучий біль. Як це важко жити ні для кого, жити тільки як добавка до інтерєру. Річ, яку майже не помічають, але й шкода викинути. Боже, як я стомилася жити. А мені тільки 25». Думаючи про все це, молода жінка навіть не підозрює, що за нею спостерігають і націлюють на неї пістолет. Постріл і вона падає зі скали у бурхливе море.
Частина 1
I
В Україні і за її межами, напевне, не знайдеться такої людини, яка хоча б щось не знала про Трускавець. Одні знають його, як затишну й екологічно-чисту зону, яка розташована у долині передгіря Східних Карпат. Інші памятають Трускавець через його цілющі дари: «Нафтусю» і покладами «гірського воску»озокериту, який знаходиться всього за кілька кілометрів від Трускавця, у місті Бориславі, і є єдиним родовищем у світі.
Природні багатства і науково-розроблені ефективні методи лікування зробили місто Трускавець одним із найкращих бальнеологічних курортів світу.
Однак було б великою помилкою не згадати про затишну красу даної місцевості, яка може похвалитися широколистими та хвойними лісами, які забезпечують завжди чисте та свіже повітря, альпійськими лугами, по яких кожен бажаючий може прогулятися і відчути їхню енергетику, яка несе бадьорість; помилуватися чудовими чистоводними озерами та мілководними річками, біля яких у хорошу сонячну літню днину можна гарно відпочити і порибалити та найбільш захоплюючою подією, яку можуть вам тут запропонуватице піша прогулянка у гори, де перед тобою відкривається незабутній краєвид самого Трускавця та прилеглої до нього місцевості,і тебе охоплюють такі почуття, наче ти ціла Вселенна і йде поєднання Бога, природи та людини в одному тобі.
Духовною окрасою міста Трускавця є величні церкви, які зосереджують в собі величність людини, яка змогла створити таку красу і дух святості Господа, який одухотворив її, і ми маємо змогу приклонити коліна перед Його милосердям.
Враховуючи всі ці якості, було б дивно, щоб цим містом не зацікавилися інвестори. Тому останнім часом тут бурхливими темпами розвивається будівництво все нових і нових санаторіїв, готелів, туристичних баз. Не обминають цю прибуткову для інвестицій зону й іноземні інвестори. Та все ж великою для Трускавця подією став приїзд успішного американського бізнесмена Ніколаса Харта, який приїхав сюди однієї погожої літньої днини. Без пафосу і зайвих, нікому не потрібних слів і вчинків, він завоював прихильність усіх, хто мав з ним справу. Маючи українське коріння, Ніколас непогано володів українською мовою, але для обачності він найняв перекладача, щоб при будь-якій зустрічі чи при підписанні різноманітних договорів не виникало ніяких непорозумінь. Це характеризує його як людину розумну, обачну і як хорошого бізнесмена. Тому не дивно, що саме цей чоловік зумів піднятися так високо без сторонньої допомоги. Маючи невеликий сімейний бізнес, який приносив невеликий, але стабільний дохід його сімї, він домігся того, що всього через кілька років перетворив його на компанію, яка приносить тепер вже багатомільйонний дохід щороку.
Крім ділових і розумових якостей, Ніколас Харт славиться також і приємною зовнішністю: високий, атлетичної тілобудови з чорнявим коротко підстриженим волоссям і голубими, як літнє небо, очима. Ніколас розбив не одне жіноче серце. У свої 30 у нього за плечима безліч романів, навіть з голлівудськими зірками, про які він, зазвичай, не хоче розповідати. Не знаходячи у жінці тих якостей, які найбільше цінує, він їх залишав будь-то голлівудська актриса чи проста дівчина. Тому на сьогодні він залишається одним з найбажаніших холостяків світу.
В Трускавці всі намагалися йому угодити, адже поговорювали, що у його плани входить будова найграндіозніших будівель: від елітних готелів і ресторанів до казино, що у кілька разів збільшить наплив заможних туристів до міста.
Кілька місяців Ніколас налагоджував всі нюанси, повязані з пошуком, придбанням та приватизацією землі, на якій планувалося будівництво. Потім взявся за пошук працівників як на будівництво, так і в управлінській сфері.
II
Анна неймовірно хвилювалася перед співбесідою. Це не була її перша співбесіда, але її проймає дрож і руки пітніють від переживань, неговорячи вже про стукіт її серця, який чути, напевне, по всій кімнаті. Добре, що хоча вона тут не одна. Уже добра половинв університету пройшла цей шлях, але ніхто так і не отримав остаточного результату, ну хоча б натяк на нього. І від цього не стає легше, адже не зрозуміло, що вони хочуть. Ще б пак, це тобі не абихто, тут тобі закордонні бізнесмени, американці. А як всім відомо, нам до них далеко
Аня знову знервовано оглядає кімнату. Їх залишилося ще пятеро. А було сьогодні з пятнацятеро. Усі студенти. Хтось із старших груп, хтось із початкових. Усіх цікавить робота у цій компанії. І не дивно: робота хороша, перспективна, та й платитимуть непогано, принаймні так кажуть. А головне, всі вважають приїзд цього багатія майже «манною небесною», шансом «вибитися в люди» і, можливо, єдиним шансом.
Аня також вважає це своїм шансом, адже тут ніхто не сприймає її серйозно: її порив працювати і розвиватися у професійному плані. Та й більшість тутешніх роботодавців є чоловіками, принаймні їй приходилося стикатися тільки з чоловіками. І вони скептично ставилися до її прагнення працювати. Можливо, виною була її краса, а застарілі стереотипи і недалекоглядність не дають людям розуміти, що красива дівчина, може бути ще й розумною. Тому Анна сподівалася, що, можливо, іноземці оцінять не тільки її красу, а й розум також.
Анна Коваленко? промовила вишукана молода блондинка у чорному елегантному костюмі, яка вийшла з кабінету співбесід.
Дівчина здригнулася від несподіванки, адже всі її думки блукали хтознаде, Але точно не тут.
«Зберися дівчино! Це, можливо, твій єдиний шанс показати те, на що ти здатна», промовила до неї її ж підсвідомість.
Анна поправила костюм, який і так ідеально сидів на ній і впевненою ходою попрямувала назустріч своєму професійному майбутньому.
Ось сюди, прошу, проходьте, увічливо промовила блондинка.
Дякую, тихенько промовила Аня.
Ой, ой. Ні. Вам в інші двері. Ось, у ці,дівчина розгублено дивилася на елегантну блондинку, нічого не розуміючи.
Бачачи збентеження дівчини, молода жінка пояснила:
Бачите, тут двоє дверей. В одному кабінеті приймає старший менеджер, а в іншомусам Ніколас Харт.
При вимовленні цього імені у жінки загорілися очі від захоплення.
«Що з ними таке? Можна подумати: сам Аполлон спустився сюди з Олімпу. Чоловік як чоловік. Чого всі жінки і дівчата так реагують на нього, після співбесіди з ним у всіх на устах Ніколас Харт і його неймовірна чоловіча врода. Світ сходить з розуму», думала дівчина і з упевненістю розуміла, що на неї не подіє гіпноз цього красунчика.
Ви записані до містера Харта, тому вам ось у ці двері,продовжувала блондинка, показуючи на двері.
Потім усівшись за свій робочий стіл, не зводила проникливого погляду з дівчини.
Хай щастить, додала вона. Щасливий випадок і вміння показати свої здібності, ось що зараз потрібно цій дівчині.
Аня набрала повні груди повітря і постукала у двері кабінету. Ніколас Харт сидів за своїм столом, переглядаючи якісь документи. Байдуже глянув на дівчину і, жестом запропонувавши сісти, знову поринув у вивчення документів.
Ані явно не подобалося, що її так ігнорують, але зробила так, як він казав. Усілася на крісло і стала чекати, стараючись не дивитися на чоловіка, який перед нею.
Але усе, що розповідали дівчата в універститеті виявилося правдою. Чоловіка, якого вона бачить перед собою, можна було назвати Аполлоном. Чорне, як воронове крило волосся, було трохи скуйовджене, й очі видавали втому, але навіть так він виглядав неймовірно привабливим. Аня опустила погляд трохи нижче. Перші гудзики сорочки були розстебнуті, так як на дворі стояла задушлива передгрозова погода, тому така зовсім неофіційність була прийнятна. Та тільки ця неофіційність стала викликати зовсім незнайомі досі Анні почуття. Її взору відкрилися міцні мязи шиї і непослушні кучері на його грудях. Й досі незвідана струна пристрасті забриніла по тілі дівчини. Але та старалася заглушити ці почуття. Вона прийшла зовсім не за цим.
Гарне видовище, запитав Ніколас, і в його голосі чулася насмішка.
Дівчина аж здригнулася від несподіванки і почервоніла від сорому.
«Невже він бачив, як вона безсоромно розглядає його тіло. Ох, Боже, який сором».
Дивлячись на нього і безперервно кліпаючи очима, Аня силкувалася щось сказати, але в неї це явно погано виходило. Ніколас засміявся, дивлячись на безпорадність дівчини.
Не потрібно нічого пояснювати, я все розумію, знову насмішкувато промовив чоловік.
До такого він уже звик. А от Анна ні. У неї це вперше дівчина опустила очі, несміючи підняти, проклинаючи себе і бажаючи провалитися крізь землю.
Щоб торхи розрядити обстановку Ніколас знову хотів трохи пожартувати з нею.
І що, вам сподобалося те, що ви побачили?
Дівчину це вже почало дратувати. «От самозакоханий індюк, думала вона. Він ще довго збирається насміхатися наді мною?»
Взявши себе в руки, дівчина підняла голову. Дивлячись прямо йому в очі, твердо промовила:
Ми тут зустрілися для того, щоб обговорювати вашу зовнішність чи, можливо, поговорити про роботу?
«Ого, здивувався Харт. Ото характер. Яка витримка. Яке вміння тримати себе. Оце так! Вперше мені попався такий екземпляр. Нуну, подивимося, що буде далі?»
А далі було усе за планом Анни. Дівчина явно забула, що перед нею привабливий чоловік, фіксуючи свою увагу тільки на запитаннях містера Харта і відповідях на них.
Ніколасу дуже подобалися відповіді цієї дівчини. Можна було б навіть сказати, що він був у захваті від ходу її думок. Ніякого кокетства, як у попередніх представницях прекрасної статі, тільки холодна рішучість і бажання працювати.
«З нею буде легко працювати, думав Нік. Перед собою вона бачить тільки директора, і хочеться, щоб так було і надалі».
Кандидаитура цієї дівчини зацікавила Харта, але вслух він промовив:
Дуже дякую, що ви прийшли на співбесіду. Ви дуже цікава співрозмовниця Але зараз я можу сказати тільки одне: чекайте нашого дзвінка.
І мило всміхнувся.
«А як же, ви зателефонуєте мені,у голові пролунало. Я вже не така дурна, як ви думаєте. Це говорять, коли хочуть позбутися назавжди Ну що ж»
Дякую за увагу.
Дівчина піднялася з крісла і попрямувала до виходу, з упевненістю розуміючи, що ніколи більше не повернеться сюди. А ще передчуття того, що вона ніколи більше його не побачить, боляче зачіпали струну її серця
І яким же було її здивування, коли через тиждень їй запропонували ще раз зустрітися з Ніколасом Хартом, і вона отримала таку бажану для неї роботу.
III
Наймати працівників у незнайомій тобі країнісправа не злегких. Наш герой у даному випадку зробив досить обдуманий крок. Підбір працівників на будівельні роботи він довірив своїм менеджерам, а от управлінський склад він підбирав сам. Йому були потрібні люди, на яких він міг би покластися у будь-якій ситуації. Такими людьми, на думку Ніколаса Харта, були студенти. Хоч як це парадоксально не звучить, але це саме так. Молоді, ще не «зіпсовані» сучасним світом люди, яких можна виховувати на свій лад. Вони маленькі «цуцики», які виростають у вірних «сторожових собак», які будь-кому «перегризуть горлянку», якщо виникне необхідність або загроза їхньому «господарю».
Тому перш за все він звернувся у вищі навчальні заклади із запитом роботодавця. Влаштовував співбесіди та різноманітні конкурси й обрав кращих з кращих. Найбільше Ніку запамяталася одна дівчина, яка незважаючи на юний вік, була досить розсудливою, а головнене боялася ризикувати, що є найголовніше у бізнесі.
Ну, звичайно, одразу довірити молодим та недосвідченим людям відповідальну роботу Ніколас не міг. Спочатку вони проходили різні тренінги, вчилися та працювали під керівництвом уже відданих Ніколасу працівників, які не побоялися поїхати з Ніком за океан, у чужу країну, залишивши свої «тепленькі містечка». Він їм довіряв, як самому собі. Хоча я сумніваюся, що Ніколас Харт був аж такою довірливою людиною. У світі бізнесуце великий мінус. А він, будучи розумним стратегом, не міг собі дозволити таку слабкість, інакше не зміг би досягнути того, ким він зараз є.
І себе Ніколас Харт не обділив «увагою». У помічники він собі вибрав дівчину, яка вразила його на співбесідіАнну Коваленко.
Ніколас завжди скептично ставився до бізнесвумен, адже вважав, що жінка повинна займатися тільки господарством та дітьми. Вважав, що бізнес, великі гроші і жінкице несумісні речі, вони тільки і вміють, що їх витрачати. Зароблятице привілегія мужчин. Єдине, що прекрасно в них виходилоце бути секретаркою: готувати каву і відповідати на телефонні дзвінки. А тут Ніка вразила ділова хватка дівчини і бажання чогось досягти своїми силами. На його шляху зустрічалися розумні жінки, які вихвалялися своїми можливостями, але проходив час, і у вирі безтурботності й розваг їхні слова так і залишалися словами. Йому дуже хотілося побачити, коли ж зламається і Аня. Тому він взяв її під «своє крило», щоб або зламати її, або зробити з неї справжню бізнеследі, а не жінку, яка, надягнувши діловий костюм і начепивши на очі окулюри, думаючи, що має розумний вигляд і даючи безглузді рекомендації, вважає себе королевою бізнесу.
Так, і в перший день Ніколас поручив Анні безліч роботи, не даючи їй поблажок. Вона без зайвих розмов взялася за свої обов'язки, дивуючи Ніка й інших працівників своєю наполегливістю. Злі язики говорили, що вона випендрюється перед начальством, щоб вибити собі шлях «нагору». Та Аня на це не зважала, вона мала свої мотиви так себе занурювати у роботу, про це ніхто не знав, та й наша героїня боялася навіть собі признатися, у чому тут справа.
Зажди привітна, усміхнена з колегами, інколи строга, будь-коли прийде на допомогу, зробить усе можливе. Та не завжди привітність і легкість душі є правдивими. Інколи свої турботи і негаразди ми ховаємо за усмішкою на обличчі. Щоб навіть як би тобі погано не було, люди бачили б тебе завжди веселим. Скажете, лицемірство? Можливо. А хіба краще, якщо ти всім і кожному будеш розповідати про свої душевні переживання. Не кожна людина тебе зрозуміє, та й чи захоче зрозуміти. У кожного є свої проблеми, свої переживання. Хай краще думають, що ти найщасливіша людина на світі. А свої маленькі таємниці можна довірити такій людині, яка по- справжньому любить тебе і ніколи тебе не осудить. Є такий чудовий вислів: «Другце та людина, яка про вас все знає, але все одно продовжує любити». Так, от всі свої дівочі фантазії і переживання Аня розповідає своїй найкращій подрузі Оксані.