Бен Пейн Це ж просто диво! Ти приймаєш кредитки?Ешлі справді зраділа, побачивши той пакунок.
А ти дійсно поціновувачка. Це ж требавельми скрутна ситуація, а ми насолоджуємося такими дрібницями.
Колись за кілька доларів я придбав невеличкий аксесуар, за допомогою якого чаша джет-бойла перетворюється на френч-пресвін покращив не одну сотню ранків. Вода швидко закипіла, і я обережно всипав в окріп кави та почекав, поки вона осяде. А потім налив Ешлі чашку ароматного напою. Обережно взявши обома руками, вона піднесла її до обличчя, на якому світилася щира усмішка. На мить здалося, що Ешлі пощастило відгородитися від світу, який щосили на неї навалився. Я зрозумів, що гумор допомагав їй змагатися з болем. Мені вже доводилося таке бачити: люди нерідко використовують гумор чи сарказм, воліючи приховати якусь емоційну травму чи відволіктися від неї.
Біль Ешлі ставав дедалі нестерпнішим. У мене було сильне знеболювальне, та, на жаль, лише дві чи три пігулки. Й одна з них знадобиться сьогодні вночі. Наступні кілька ночей теж будуть тяжкими. Від того часу, як я дав їй знеболювальне, минуло вже шість годин, тому затерплими пальцями я видобув іще чотири пігулки та простягнув Ешлі. Вона швидко їх ковтнула і знов поринула в свою чашу.
Чи не диво! Як чудово мати філіжанку кави,прошепотіла вона, простягаючи чашку мені.
Я відпив ковточок. І дійсно чудовоЕшлі має рацію.
Отам,вона кинула на свій портфель,є пакетик з якимись закусками. Я купила його у терміналі.
Я дістав пакетик із сушеними ананасами, абрикосами й горішкамивін важив грамів триста. Ми обоє взяли по жменьці та почали повільно жувати.
Ніколи не їв таких смачних горіхів,зауважив я.
Собаці я теж трохи даввони вмить зникли в його писку, і він знов підвів на мене голодні очі, а відтак підійшов ближче, поставив лапи мені на груди та принюхався.
Ти не знаєш, як по-собачому «більше немає»?спитав я.
Авжеж, спробуй поясни!засміялася вона.
Я дав песику ще трошки, але втретє довелось його відштовхнути та суворо сказати:
Ні.
Той образився, відвернувся від мене та скрутився калачиком на спальнику Ешлі. Ми сиділи в тиші й насолоджувалися кавою, аж поки не випили всю чашу.
Тільки не викидай гущу. Її можна буде ще раз заварити. Ну а як вже стане зовсім скрутно, то й пожувати.
А ти серйозно ставишся до кави.Я дістав з її мішка GPS-прилад і знов натиснув кнопку. Той радісно увімкнувся.Ешлі, у тебе є записник чи щось таке?
Так, у портфелі має бути.
Я дістав один з її жовтих нотатників та олівець і спробував намалювати частину карти з нашим місцеположенням, яка зявилася на екрані приладу. Ще записав точні координати. Із цим малюнком, що ним міг би пишатися будь-який пятирічний хлопчик, я виліз назовні та спробував зіставити малюнок з тим, що бачив на власні очі, а також запамятати орієнтацію хребтів згідно з компасомкорисно точно знати, де південь, а де північ. Хоч я й не знаю, де я є, але можна принаймні обрати напрямок руху та дотримуватись його. Звісно, акумулятор GPS незабаром сяде, так що треба скопіювати якомога більше мапи. Наша ситуація дедалі погіршувалася, хоча здавалося, що гірше вже нікуди.
У мене є гарна новина та погана. З якої починати?
З гарної.
Я знаю, де ми.
А що там з поганою?
Ми на висоті 3551 метрз точністю до метра. До найближчої лісової дороги близько пятдесяти кілометрів через пять або більше гірських перевалів. У той бік,я тицьнув пальцем.До найближчого асфальтованого шляху чи чогось подібного до цивілізації вісімдесят кілометрів. Окрім того, тут майже всюди снігу приблизно з головою,закінчив я.
Ешлі прикусила губу та задумливо оглянула наш сніговий сховок.
Ось що я скажу. Тобі доведеться мене тут залишити,вона грізно схрестила руки на грудях.
Нікого я ніде не лишатиму.
Слухай, тут нема чого навіть обговорювати. Ти не зможеш мене звідси витягти. Якщо ти підеш, то дістанеш шанс. Залиш мені кавуі давай, воруши своїми міцними ногами. А як вийдешдаси координати цього місця рятувальникам, і мене заберуть звідси гелікоптером.
Ешлі, пий-но каву.
Питиму. А ти маєш визнати, що це єдиний варіант,вона гостро глянула мені у вічі.Так?
Слухай, наразі я знаю тільки те, що нам потрібні вогонь та їжа, а ще варто спуститися трохи нижче. Як упораємося з цимбудемо думати далі. Треба розвязувати по одній проблемі за раз.
Але жВона була сильна, приголомшливо сильна. Такого не вчатьсяіз цим треба народитися.Гляньмо правді в вічі. Можливо, це єдине адекватне рішення.
Так, Ешлі, востаннє тобі кажу: я не збираюся нікого тут кидати.
Собака помітив, як змінився мій голос. Він підвів голову, встав, підійшов до Ешлі та вмостився в неї під рукою. Вочевидь, іще не пробачив мені епізод з горішками. Вона почухала пса між вухами, і в того забурчав живіт. І знову цей ображений голодний погляд у мій бік.
Та знаю я, знаю. Голодний ти. Не треба мені нагадувати.
Ми мовчки сиділи, слухаючи, як вітер шарпає шмат брезенту. Зрештою я заліз у свій спальний мішок та глянув на Ешлі:
А ти завжди так зі своїми друзями?
Як?
Готуєш їх до найгіршого.
Ну, якщо попереду чекає найгіршето так і треба казати. Нічого ховатися від правди. Не треба від цього бігати. Якщо таке може статися, потрібно думати наперед. Принаймні коли оте найгірше станеться, то хоча б не зненацька.
Я нагрів нам ще води, бо треба багато пити, ну і з голодом так простіше боротися. Потім ми проспали до самого вечора. Зволікати з розвязанням проблеми їжі більше не можна. Я не годен нормально функціонувати голоднийа надто ж коли треба продиратися крізь величезні кучугури снігу. Так що завтра в мене буде непростий день. Може, найважчий день у житті. А біль у грудях і не думає вгамовуватися.
Сонце сілоі стало неймовірно холодно. Поки ще було щось видно, я виповз назовні та почав розгрібати сніг під ялинкою. З-під снігу я дістав кілька жмень сухих голок, уламків кори й гілочок, які склав купкою під крилом літака. Вилазити довелося тричі, і я дуже втомився. Ешлі уважно за мною спостерігала.
Дверцята з боку Ґровера були металеві та трималися на одній завісіважили, може, чотири чи пять кілограмів. Я підштовхнув їх знизу ногою, зняв із завіси та поклав під крилом. Ці дверцята покликані не дати вогню розтопити грубезний шар снігу під нами, а завдяки холодному повітрю ззовні снігові стіни теж залишаться неушкодженими. Треба знайти запальничку. Звісно, я міг би розпалити вогонь джет-бойлом, але краще заощаджувати газ. Точно, у Ґровера була запальничка!
Розгрібши сніг, я засунув руку до його кишені. Ось вонамідна «зіппо». Я клацнув кришечкоюприємний звук асоціювався одночасно з Діном Мартіном і Джоном Вейном,та крутонув коліщатко, поруч із яким негайно спалахнув вогник.
Дякую, Ґровере,прошепотів я.
Запальничка була вся гладенькавідразу зрозуміло, що провела в кишені чимало років. Збоку було якесь гравірування, і я придивився уважніше: «Світло на моєму шляху». Від запальнички я підпалив невеличку гілочку та потримав, аж поки вогонь добре розгорівся, а відтак підсунув під купку сухих голок. Вони швидко підхопили полумя, і я почав підкладати клаптики паперу й великі гілки. Ешлі дивилась, як догоряє пакетик з-під горішків.
Смачнющі були горіхи.
Собака підповз до тепла і знову скрутився пухнастим калачиком на мішку Ешлі поближче до вогню. Вогонь точно не був зайвимнам відразу стало якось веселіше і не так боязко думати про брак їжі чи навіть можливості її знайти. Сам я міг би протриматися десь із тиждень без харчівна самій воді. Однак у такому стані з мене не буде жодної користі. Колись давно я бачив фільм «Живі»і мені було неймовірно огидно. І зараз навіть думка про тіло Ґровера за штурвалом викликала не меншу огиду. Ні, я не їстиму його. Ні. Навіть якщо питання постане руба, у найгіршому випадку в нас є собака. Щоправда, такий песик нагодує нас лише раз, так що, мабуть, уперше в житті його розмір дає йому неабияку перевагу. Був би він лабрадором чи ротвейлером, я всерйоз замислився б щодо стейку із собачатини.
Ми мовчки дивилися на вогонь, дозволяючи собі відпочити від усього. Зрештою Ешлі порушила тишу:
Я ось думаю, що подарувати Вінсу на весілля. І нічого не спадає на думку. Є ідеї?
Я підкинув іще одну гілку до багаття.
Наше весілля ми святкували у хатинці в горах Колорадо. Невеличкій такій, вкритій снігом,я гигикнув,просто як наша оця. Ми з нею тоді ще платили студентські кредити і грошей не мали ані солі дрібка, тому домовилися, що не даруватимемо подарунків.
Але ти таки щось подарував?
Фіолетову орхідею.
А, ось як уся та оранжерея почалася
Я кивнув.
Навзагал мені подобається, як ти говориш про дружину. Відчувається, що для таких людей, як ви, весільні обітниціне порожні слова.Ешлі вмостилася зручніше в мішку.Я часто зустрічаю людей, які живуть із чоловіком чи дружиною наче з сусідом по кімнаті. Складається враження, що вони випадково зустрілися, незрозуміло чому взяли разом іпотеку та бозна-як народили спільних дітей. При цьому кожен з них немов сам по собі. Тож-бо приємно почути, що буває інакше. Як ви з нею познайомилися?
Давай я завтра розповім? Нам обом треба вже спати.Я потер очі та простягнув їй пігулку рецептурного знеболювального.
Що це?
Сильне знеболювальне. Окситоцин з тайленолом.
А багато його в тебе?
Три пігулки.
А чого ти сам не випєш?
Мені не так боляче. А тобі вони ще знадобляться. Пий-пий, тобі треба добре поспати. На такій висоті вони ще й діють одна за дві
Це як?
Через висоту ефект від однієї пігулки буде як від двох.
А, тобто голова не болітиме?
На жаль, головний біль може лишитися. Аварія, та ще й така висота Проте через день-два ти звикнеш, і біль мине.
Тобі теж болить?
Так.
Вона потерла шию та плечі.
Господи, у мене все затерпло.
Це від удару. Минеться.
Її погляд упав на Ґровера, і вона ковтнула. Він сидів метра за півтора від неї, задубілий, вже майже повністю засипаний снігом.
Ми можемо щось для нього зробити?
Я поховаю його, але не зараз. Бо його треба буде перенести кудись, а я наразі й себе ледь переносити можу.
Ти дихаєш так, наче тобі вкрай боляче.
Нічого. Відпочивай. Я зараз повернуся.
У мене ще одне прохання.
Кажи.
Мені знову треба до вбиральні.
Звичайно, зараз.
Цього разу вона закінчила швидше. Сеча лишилася чистою, жодних ознак кровічудово. Я знов обклав її ногу снігом.
Слухай, може, досить уже оцього? Я і так змерзла як цуцик.
Я намацав пульс у неї коло кісточки.
Ну, якщо нога нагріється, тобі стане дуже боляче. І, повір, не варто знати, наскільки дуже. У таких умовах не слід із цим жартувати. Слухай, стає холодніше, тому, вважаю, нам варто спати поруч, щоб було трохи тепліше.
Ешлі кивнула, і я відгріб коло неї трохи снігу та поклав свій мішок.
Котра зараз година?
Кілька хвилин на сьому.
Я зараз мала б бути в церкві.Ешлі лягла, увіпявши погляд у «стелю».
Я сів поруч. Від холоду наш подих повисав у повітрі невеличкими хмарками.
Ти вже була заміжня?
Вона мовчки потрусила головою. В очах стояли сльози. Одна покотилася, і я прибрав її рукавом та заразом оглянув шви над оком. Під очима набряк трохи спав, і стало видно, як схудло її обличчя.
Ну, ще будеш. От тільки заберемося звідсиі ти одразу поїдеш на весілля. Просто трошки пізніше, ніж планувалося.Я не майстер утішати, на жаль.Тобі личитиме біле.
Звідки знаєш?
Ну, у мене теж було весілля. Щоправда, маленьке.
Що, дуже маленьке?
Так. Я, Рейчел та її батьки.
Справді маленьке.
Так от, коли відчинилися двері я побачив її в тій довгій білій сукні Скажу тобі, що цей момент чоловік памятає всеньке життя.
Вона відвернула від мене головуочевидно, не варто було такого казати.
Вибач, Ешлі. Я думав, це якось тебе підбадьорить.
Уже приблизно за годину вона заснулая зрозумів це з глибокого спокійного дихання,і я виліз назовні з диктофоном. Вогняне небо низько нахилилося до моря снігу, і від червоного сонця розходилися білі стріли. Пес вибіг за мною. Його незначна вага дозволяла ходити по снігу, але йому не надто це подобалося. Лишивши мітки на кількох кущиках, він усівся та почав роздивлятися гори, але за мить змерз, чхнув і побіг до Ешлі грітися.
Примітки
1
Мається на увазі оргскло. (Тут і далі прим. перекл., якщо не вказано інше.)
2
Оригінальна назва фільму «Girl, Interrupted».
3
Ідеться про фільм «Sabrina» 1995 року з Гаррісоном Фордом.
4
Young Mens Christian Association (YMCA)Християнська асоціація молоді.
5
14000 футівприбл. 4260 м
6
14197 футівприбл. 4327 м
7
Каріматрозмовна назва туристичних килимків.
8
Jetboilмодифікований газовий пальник із чашею. Завдяки особливим технологіям швидко кипятить воду з низькою витратою газу.
9
Мультитулуніверсальний складаний інструмент, що обєднує кілька інструментів в одному.
10
Терєр Джека Расселаневеличка мисливська порода собак; дорослий пес важить 56 кг.
11
Стівен Фоссеттамериканський пілот та мандрівник. Дві тисячі сьомого року злетів на одномоторному літакові й зник безвісти. Наступного року туристи випадково натрапили на місце аварії його літака у горах Сьєрра-Невада.
12
Гра слів на подібному звучанні прізвища «Пейн» (англ. Payne) та іменника «біль» (англ. pain). (Прим. ред.)
13
Фільм 1972 року. Головний герой з рівнинних місцин іде в гори, де намагається вести життя, протилежне життю «цивілізованої людини».
14
Антацидигрупа медичних препаратів для нейтралізації кислотності шлункового соку.
15
До регіону під назвою Середній Захід входить 12 штатів, розташованих у північно-східній та на півночі центральної частини США.
16
Будинок на колесах.
17
Кросінша назва бігу по перетятій місцевості.
18
Відомий мюзикл 1965 року. Головна героїня має дуже коротке каре.
19
Мова йде про навчання у старшій школі.
20
Єдина офіційна дистанція з неметричним виміром. Дорівнює 1609,344 м.
21
Здоровий глузд (фр.).
22
Прилад для настоювання та проціджування кави.
23
Джазовий співак та актор.
24
Популярний актор, відомий здебільшого завдяки вестернам.
25
Фільм «Alive» Френка Маршалла. Кінострічка розповідає про авіатрощу в Андах, після якої загубленим у горах пасажирам довелося їсти загиблих, щоб вижити.