Канікули для Інформи - Олександр Юрійович Есаулов

Олександр Есаулов

Канікули для Інформи

Розділ 1

Не може бути!

Костик лазив Інтернетом, заглядаючи в чужі компютери, стрибаючи з сайту в сайт, зламуючи паролі, розкидаючи підслушки й підглядки, підкидаючи кому вірус, кому червячка. Костик був хакером і пишався цим.

 Я компютерний романтик!  казав він друзям.  Від мене нічого не сховаєш! Чому? А тому, що я у сто разів розумніший та хитріший за всіх цих бельбасів юзерів! Тому, що мені подобається залазити туди, де мене ніхто й ніколи не чекає. І якщо хтось ловить кайф від крутого бойовика або від дівочого поцілунку в щічку, то я від зламаного паролю або класно написаного вірусу. Ось так-то, добродії юзери,  говорив він і розвертався в обертовому кріслі обличчям до екрана, і пальці його починали пурхати над клавіатурою із завидною спритністю.

В один з таких вечорів, коли Костикові ніхто не заважав і він з насолодою займався своєю улюбленою справою підгляданням та підслуховуванням по чужих компютерах,  до нього прийшло повідомлення від однієї підслушки, що була встановлена на чиємусь компютері; він навіть до ладу не памятав, а якщо точніше, то й не знав, на чиєму. Підслушка переслала йому кілька листів.

Привіт, Сергійку!

А може, краще називати тебе «Ваша Величносте Серж Перший»? Адже корону з тебе ніхто не знімав, чи не так? У мене зараз відпустка. Ну, нехай не відпустка, у принцес відпусток не буває. Назвемо цей час канікулами. Тато дозволив мені відпочивати цілих два тижні! Адже принцеси теж мають потребу у відпочинку, як ти вважаєш? Він дав мені слово честі, що відправить на будь-який курорт, який я тільки захочу. Коли я сказала, що хочу відпочити у фізичному світі, то мені довелося ловити його щелепу вона мало не впала на підлогу. Тоді я нагадала йому про слово честі, і він замислився. Надовго. Думає і дотепер. А я хочу подивитися ваш світ, а якщо чесно, то й не проти побачитись з тобою. Скучила. Яка у вас погода? Що в цьому сезоні вдягають?

До зустрічі.

Привіт, Інформо!

Погода в нас гарна, а до того ж канікули. Якщо бажаєш побачитися, то не тягни з відїздом: за два тижні я їду з батьками на море. Чи бачила ти коли-небудь море? Воно класне. Велике та блакитне. А коли сонце, то воно іскриться, наче новорічна ялинка. Я теж за тобою скучив. Передай Великому Процесору, Хазяїнові та Володареві Заекрання, Жорстких Дисків, Чипів та Числень, щоб тебе відпустив. А носять у нас, як і торік, джинси та футболки різних кольорів з англій ськими написами. Правда, бувають написи українською та російською теж.

Ура! Тато мене відпустив! Правда, він поставив умову, щоб зі мною були Чипсет та Дроник. У якості охоронців. Чи не можеш ти порадити який-небудь готель, щоб ми могли дотриматися протоколу? Бажано, не дуже далеко від тебе. А яких кольорів футболки?

Це здорово, що Великий Процесор відпустив тебе до нас. Я подивився довідник, а потім прогулявся по Києву. Мені сподобався готель «Діряве небо». Це на Подолі, неподалік від центра міста. Тобі сподобається. Я живу в іншому районі, але їхати до мене зручно, хвилин двадцять на метро. Готель невеликий, але гарний. Що правда, до самого готелю мене не пустили, сказали: гуляй, хлопчик. Це означає, що охорона там на висоті.

Скажи, коли і де тебе зустрічати? Футболки носять різні, але ти не переймайся, одягай що є.

Сергійку, можна ми вікно переходу зробимо у тебе на компі? Більше ніде. Зупинимося в «Дірявому небі».

Звісно.

Прочитавши ці не зовсім звичайні листи, Костик замислився. Що за принцеса з таким дивним імям? І що за Великий Процесор? Десь він це вже зустрічав Тільки де? І Процесор там був, і Чипсет, і навіть Сергійко. Костя потер потилицю. Пішов на кухню, взяв з холодильника пляшку холодної мінералки, налив склянку. Вода приємно остудила. І тут він згадав! Ну звичайно ж! Ця книжка Як же вона?.. Ось! «Антивірус»! Тиждень тому він відібрав її у дітлахів на пляжі, а потім і сам зачитався прикольна така історія Там це все було. Але це ж дитяча книжка, вигадка, одним словом казка А тут реальна пошта. Щось тут не стикується, слово честі!

Отже, це була не вигадка? Отже, хтось написав під виглядом вигадки чисту правду? Але ж це справжня маячня

Костик знову впявся в екран. Готель «Діряве небо» він чудово знав, тут ніякою вигадкою навіть і не пахло: його колишній однокласник, з яким він дотепер приятелював, працював у цьому готелі помічником адміністратора, допомагав тягати багаж клієнтам, викликав таксі, проводжав у номери, словом, був старшим серед молодших. Звали колишнього однокласника Георгієм, а Костя кликав його Герич. Готель був не з дешевих, це Костя знав точно. Простим людям туди не поткнутися! На зарплатню столяра або муляра в такому готелі не пошикуєш Найдешевший номер за добу, певно, коштує стільки, скільки цей муляр заробляє за місяць, а може, і ще більше!

Костик витяг з барсетки мобільник та набрав телефон приятеля.

 Геричу, привіт! Ти сьогодні працюєш? Ага Слухай, старий, треба погомоніти. Ну А зараз і підїду Пиво холодне знайдеться? За кермом? Та ж я не за кермом Жартую Ні значить ні. Гаразд, я виїжджаю.

Костик швиденько зібрався та вискочив на вулицю. Вечоріло. Денна спека вже попустила, але вечірня прохолода ще не настала. Так, щось середнє З розгону ускочивши в маршрутку, Костик поїхав убік метро «Нивки», там притьмом угвинтився в натовп, що рухалася до входу в метро. На поверхню виринув лише на Подолі, перебіг площу і зайшов до прохолодного сутінкового холу готелю.

 Куди?  на зустріч Кості вийшов рослий вибивала-охоронець з голеною головою.

 Це до мене!  здаля привітально замахав Костику Герич.  Зачекай трохи, я зараз.

Охоронець одразу перестав звертати на Костю увагу, а той сів у глибокий мякий фотель та з цікавістю почав вивчати хол, розмякнув від приємної прохолоди кондиційованого повітря. Герич звільнився хвилин за десять, підбіг до друга та присів поруч на краєчок крісла.

 Вибач, старий, давай швиденько. Сам розумієш, робота

 Герич, я тобі розповім одну неймовірну історію. Тільки ти не пихкай, а уважно вислухай. А пихкати будеш потім, добре?

Костик дістав з барсетки роздруковані на принтері аркуші і дав їх Геричу, а потім доповнив прочитане розповіддю про книжку «Антивірус».

 Книжку я знайду на Петрівці. Треба перечитати, хоч я і вийшов з цього віку, але ти бачиш, яка придибенція виходить

 Слухай, Костю, ти, раптом, у дитинство не впав?  Герич дивився на друга з неприкритою іронією.

 А це тобі не докази?  Костик струснув у повітрі роздрукованими сторінками.

 Та я тобі таких понавигадую цілу купу!

 Не заперечую, але навіщо? Поясни, навіщо мені влаштовувати тобі такий розіграш? Чи сьогодні перше квітня?

Герич замовк, обмірковуючи слова Кості.

 Ну, припустимо, що це все правда, але ти тут яким боком?

 Та ти що, Геричу, і справді не вїжджаєш? Та якщо цю Інформу умикнути й надавити на батечка, тобто Великого Процесора, уявляєш, які це бабки? З ним можна взяти будь-який банк, та що там банк Мінфін за зябра взяти й півбюджету країни витрусити! Він же в будь-який компютер, будь-який пароль, будь-який код як додому Одномоментно! Це ж повний атас!

 Так ти що, пропонуєш вкрасти принцесу?

 Ну!.. Вона поселиться у вашому «Дірявому небі», а ми її отут і злапаємо А потім батечкові на відому адресу мило: вельмишановний Великий Процесоре, ви вже будьте любязні, зорганізуйте перерахування з банку «Безрозмірний кредит» до банку «Вічні борги» грошей не міряно, не лічено А з того банку в інший банк, а по-тім ще пару перерахувань, щоб кінці заплутати, та й усе А як що батечко відмовиться, то ми його доцю де-небудь біля магніту потримаємо.

 Це ще навіщо?

 А щоб ще більше намагнітилася! До повного невпізнавання! Зрозуміло? Хіба ти не знаєш, що записи на магнітних носіях не рекомендується тримати біля магнітів? Можуть зіпсуватися А вона ж не жива людина, вона ж віртуальна! Їй магніти зовсім ні до чого

 Ну Ти чувак Тільки ми з тобою вдвох таку операцію не подужаємо. Треба ще кого-небудь до себе пришвартувати. Ти ж читав, що у принцеси двоє охоронців будуть Чипсет і як там другого Спостерігач потрібний? Водила? Бійці, які руки крутити будуть? Усього чоловік пять треба, не менше.

 Чим більше учасників, тим менше частка кожного це ж абетка!

 Косько, не мороч голову. Замість двох лимонів качнемо з банку пять. Яка різниця цьому Процесору, скільки грошей він ліворуч направить? Жоден слідак зі своїм кримінальним кодексом при всьому своєму бажанні та службовій запопадливості в Заекранні його не дістане. У нього недоторканність крутіша за депутатську! Можна сказати, абсолютна!