Не зрозумів Хто у нас? перепитав Великий Процесор.
Гості! Гості! радісно заплескала в долоні принцеса.
Щойно з фізичного світу повернувся Дроник
Хто дозволив йому залишати Заекрання? строго насупив брови Великий Процесор. Це що за самовольство?
Не знаю, мій Володарю. Він повернувся не один. Із ним людина з фізичного світу.
От же лиха година!
Хлопчик
Яке грубе порушення протоколу! вигукнула королева Маплата.
Людина! У нас у гостях людина! Тату, ти ж розповідав про людей, еге ж? Коли боровся з цією з Гіреєю Тебе ж люди врятували, еге ж? Ну, татусю, термосила принцеса батька.
Авжеж, доню, це було. Чипсет, я впевнений, теж прекрасно пам'ятає цих славних хлопців та дівчину Рикпета, Кадима, Шанату, Васлу Чи не так, Чипсете?
Так, мій Володарю, я справді чудово їх пам'ятаю, а якщо й забуваю, то пам'ятник Великому Рятівному Чиху мені одразу нагадує.
Звичайно, як же йому не пам'ятати цю історію. Одна з чарівниць на ім'я Гірея затягувала до Заекрання хлопчиків і дівчаток, щоб ті грали на її боці. Зрештою, усе це закінчилося державним переворотом, під час якого Великий Процесор був розкладений чарівницею на цифру. Якби не щаслива випадковість через те, що Васла дуже вчасно для Великого Процесора чхнув, то невідомо, яким шляхом пішла б далі історія Заекрання.[1]
Процю, невже ти прийматимеш людину в такому вигляді? невдоволено спитала королева. Може, ти все-таки вдягнешся відповідно до протоколу?
А чим поганий мій вигляд? питанням на питання відповів Великий Процесор. У мене що, футболка брудна чи штани на цікавому місці порвані? Запрошуй їх, Чипсете.
Чипсет статечно підійшов до дверей, широко прочинив їх і легенько стукнув палицею по підлозі.
Великий Процесор, Хазяїн і Володар Заекрання, Жорстких Дисків, Чипів і Числень чекає на вас, шановна людино. А ти, Дронику, строго сказав він блазневі, навіть не посміхнувшись і зовсім не за протоколом, розстебни комір.
Навіщо? здивувався той.
У найкращому випадку намилять шию, у гіршому по ній отримаєш.
Чипсет із поклоном пропустив у кабінет Сергійка. Дроник, передчуваючи добрячий прочухан, тягнувся за ним з найпохмурішим виглядом.
Хазяїн кабінету підвівся з крісла й вийшов із-за столу. Уся родина Великого Процесора з цікавістю розглядала незвичайного й несподіваного гостя. Нарешті Великий Процесор зволив перевести погляд на блазня.
Хто дозволив тобі, Дронику, залишати Заекрання й проникати у фізичний світ?
Ви, мій володарю, сміливо й без найменшої затримки відповів блазень і враз пустотливо й відкрито посміхнувся.
Коли це? Ти бреши та не забріхуйся
Хіба я б насмілився? Мій володарю, чи ж не ви вчора ввечері, після того як знову наводили порядок у Глюкландїї й проганяли степовиків, висловили бажання повчити цього хлопчиська-гравця правильній грі?
Щось я не пригадую
Дроник хитро примружився:
Ну як же, мій пане, а хто сказав: цей хлопчисько
Добре, добре, перебив його Великий Процесор, якому зовсім не хотілося, щоб гість почув не зовсім дипломатичні висловлювання, вжиті вчора Хазяїном і Володарем, які, щиро кажучи, абсолютно не відповідали протоколу. Гравець і справді його дістав постійними помилками при побудові Глюкландії, і Великий Процесор дозволив собі трохи, так би мовити, висловити деякі думки з цього приводу.
Хлопчику, а як тебе звуть? несподівано для всіх запитала Інформа.
Принцесо! зойкнула королева Маплата. Як ви можете Яке порушення протоколу У незнайомої людини! Вас повинні представити Чипсете, будьте ласкаві! Чого ви чекаєте?
Чипсет розгублено зойкнув, бо через цю несподівану веремію зовсім забув запитати, як звуть гостя. Він розгублено подивився на Дроника, але той зробив вигляд, що його це зовсім не стосується, і змусив дворецького, який зовсім недавно обіцяв блазневі процедуру найвищого намилювання шиї, самому виплутуватися з ситуації.
Чипсет підійшов до гостя і ввічливо спитав, нахилившись до самісінького вуха:
Як вас звуть, шановна людино?
Мене? Сергій, видавив із себе Сергійко.
А який у вас титул? знову несподівано для всіх запитала Інформа.
Принцесо простогнала Маплата, мало не втрачаючи свідомість. Хіба ж так можна?
Який що? здивовано перепитав Сергійко.
Принцесо простогнала Маплата, мало не втрачаючи свідомість. Хіба ж так можна?
Який що? здивовано перепитав Сергійко.
Принцеса зволили запитати, який у вас титул, знову взяв справу у свої руки дворецький Чипсет і, зрозумівши, що гість не розуміє запитання, пояснив: Великий Процесор титулується як Хазяїн і Володар Заекрання, Жорстких Дисків, Чипів і Числень, її Величність Маплата титулується як її Величність, королева Заекрання, Маплата. Її Високість, принцеса Інформа титулується як її Високість спадкоємна принцеса Інформа.
А сказав протягом Сергійко, зрозумівши, чого від нього хотіли й гарячково міркуючи, який же титул у нього. Не вигадавши нічого кращого, він бухнув: А я просто людина. А звуть мене Сергійко.
Чипсет із розумінням похитав головою. Він відкашлявся, зробив широкий запрошувальний жест рукою і з поклоном проголосив:
Посол фізичного світу в Заекранні, просто людина, Сергійко, після чого голосно стукнув палицею по блискучій паркетній підлозі.
Її Величність Маплата кивнула головою: посла, звичайно, можна й треба було прийняти. Протокол цим не порушувався.
Розділ 3
Його Величність Серж Перший
Від усього побаченого Сергійко розгубився. Ще б пак! Біля столу стояв здоровий бородатий дядько в спортивному костюмі і, посміхаючись, дивився на нього. Зовсім збивала з пантелику його зовнішність, особливо напис на футболці. Поруч із дядьком, у сукні, які він бачив тільки в кіно величезній, неймовірно гарній, обвішаній коштовним камінням і перлами, блискучій, немов новорічна ялинка, і з ошатною золотою короною на високій зачісці стояла королева. Її гарне обличчі було трохи розгублене, губи складені в легку усмішку, очі суворі, але не сердиті. Королева уважно оглянула Сергійка (той зніяковів ще дужче) і перевела погляд на бородатого дядька.
Праворуч від дядька стояло дівчисько в потертих джинсах, кросівках й новій фірмовій футболці. Одяг був простим, але одразу видно, що недешевим.
Хлопчику, як тебе звуть? несподівано й просто запитало дівча.
Королева відразу залепетала щось про порушення протоколу, а Чипсет, з яким Дроник Сергійка вже познайомив, почав називати імена всіх присутніх. Від кількості титулів усіх цих Володарів і Хазяїв, чипсів і зчеплень, величностей і принцес Сергійко зніяковів іще більше. Дівчисько зробило крок уперед і, нахабно дивлячись йому просто у вічі, запитала про Сергійків титул. Хлопчик не знайшов нічого розумнішого, як бовкнути: просто людина. Дівчисько посміхнулося, а Чипсет знайшов йому шикарний титул, відразу вигадавши щось про посла. Великий Процесор теж посміхнувся, обличчя королеви пом'якшилося.
Тільки дівчина дивилася на нього неприступно й суворо, заклавши руки за спину й трохи відставивши убік ногу. Труснувши головою, від чого її гарне, золотавого кольору волосся різко зметнулося, вона раптом кинула:
Подумаєш, посол А побудувати Глюкландію не можеш.
Принцесо! зойкнула тітка.
Інформо з докором промовив дядько.
Але шкідливе дівчисько крутнулось на місці, від чого її гарне волосся знову злетіло золотавою хвилею, і вискочило з кабінету.
Сергійко зніяковів і почервонів. Хто його знає, може, сказав щось не те і скривдив? Під поглядами Великого Процесора й королеви він почувався не зовсім затишно. Ні з того, ні з сього зовсім зайвими виявилися руки. Спочатку він спробував закласти їх за спину, але поза вийшла зухвалою; тоді він схрестив їх на грудях. Так вийшло ще гірше. Засунути їх у кишені в присутності цієї тітки, яка тільки й говорила про протокол, нічого було й думати. Вона від такого нахабства точно б знепритомніла, як історичка тоді
Сергійко згадав, як Стьопка-Трилер притягнув у клас свого білого ручного пацюка з червоними очима. Пацюк тихо сидів у рюкзаку аж до уроку історії. Що йому не сподобалося на цьому уроці, ніхто ніколи не довідається, тільки пацюк несподівано виліз із рюкзака й сів просто на парті, дивлячись в очі своєму господарю. Стьопка-Трилер навіть зойкнути не встиг зате встигла історичка, і дуже голосно, від чого до класу прибігла директорка школи. Пацюка разом з господарем було відправлено у вигнання, причому без батьків директорка веліла не приходити. Батьків, природно, Стьопки-Трилера. Галасу було!..
Королева зараз нагадала Сергійкові директрису школи, тому, зрештою, він просто опустив руки по швах. Усі знають, що саме цю позу найбільше люблять учителі. Йому здалося, що він стоїть перед директором школи, який вичитує його за розбите футбольним м'ячем вікно.