Ну що ж, просто людина Сергійку, прошу, розташовуйтеся, Великий Процесор зробив запрошувальний жест і першим подав приклад, сівши у своє крісло. Сергійко обережно сів на краєчок найближчого стільця, королева зайшла за крісло, на якому розташувався Великий Процесор, і поклала руки на високу дерев'яну спинку. Чипсете, організуй нам чаю.
Слухаюся, мій пане, дворецький безшумно покинув кабінет.
Що привело вас до нас, шановний посол, просто людина Сергійко? з ледь помітною іронією сказав Великий Процесор.
Який я шановний, уперше без тремтіння в ногах відповів «посол».
Ну як же Посол обов'язково має бути шанованою людиною. Інакше хто ж його послом призначить?
Та який я посол? знову заперечив Сергійко. Я просто Сергійко, і все тут.
Ось тобі й маєш Чипсет же оголосив? Та й протокол вимагає. Як же я звичайну людину приймати буду? Великий Процесор трошки глумливо подивився на дружину.
Ну, хіба що за протоколом
То що, Сергійку, не виходить Глюкландію побудувати?
Так, пожвавився той, відчувши в знайомій темі твердий ґрунт під ногами, щоразу бракує то часу, то людей, то металу, ну і взагалі
Сумно, сумно Гра ж не надто складна, га? Тільки підхід треба правильний знайти!
Як не складна? почав гарячкувати Сергійко, який уже цілком освоївся у новій обстановці. Як це не складна, якщо я жодного разу не виграв? Я в ходилки грав, і в стрілялки теж, у перегони І завжди вигравав, нехай не з першого разу, але вигравав!
У стрілялки та в перегони вигравати багато розуму не треба! почувся голос ззаду.
Ніхто не помітив, як до кімнати знову повернулася Інформа. «Ото вже бешкетниця», подумав Сергійко.
А ти, тату, його до Глюкландїї відправ. Нехай він справді там королем побуде, тоді й дізнається, як глюкам із таким королем живеться! зовсім несподівано запропонувала принцеса.
Інформо, як ти можеш почала вичитувати принцесу королева, але її перебив Великий Процесор:
А що, гарна думка, доню. Ти як, просто людина Сергійко, не проти побути королем Глюкландїї?
Як це? Справжнім? не одразу зрозумів «посол фізичного світу».
Найсправжнісіньким, посміхнувся Великий Процесор.
А у мене вийде?
Ну, цього я не знаю. Усе від тебе залежить. Чипсет піде з тобою, про всяк випадок, щоб ти там дров не наламав. Ну як, підеш?
Сергійко вагався. Йому стало страшно: а раптом у нього нічого не вийде, що буде тоді з Глюкландією? А з ним що буде?
Ну ж бо! підбадьорив його Великий Процесор. Іншої такої можливості може й не трапитися!
Що, ніяк? вставила єхидна принцеса, і ці слова вирішили справу. Знеславитися перед дівчиськом було Сергійкові понад силу, і він ніби стрибнув з високого берега в річку:
Гаразд, я спробую.
Двері прочинилися.
Чаї, мій пане, чаї і закуски! урочисто проголосив Чипсет.
До кабінету, штовхаючи перед собою сервірувальний столик, увійшла миловидна дівчина в кокетливому фартушку й сліпучо білій накрохмаленій наколці на високій зачісці.
«Зовсім, як у буфеті на вокзалі», подумав Сергійко.
Дівчина посміхнулася і підкотила столик до гостя.
Прошу, запросив його до чаювання Великий Процесор. Маплато, Інформо Прошу до чаю. Чипсете, звернувся він до дворецького, на тебе покладається відповідальна місія: супроводжуватимеш нашого гостя до Глюкландії, куди він призначається королем. Особливо в його дії не втручатися, але вуха тримати нашорошеними!
Ну що ж, пане посол, хай щастить! Інформа, посміхаючись, ледь підняла куточки губ. Ой, вибачте, Ваша Величносте Тату, а як звати нового короля Глюкландії? Його Величність Сергійко Перший? Погодься, не звучить! Якось несерйозно
Нехай буде Сергій Перший. Так звучить?
Сергій Перший? Як на мене, краще.
Серж Перший, подала голос королева, поставивши чашку з чаєм на блюдце.
Ось! задоволено стукнув долонею по столу Великий Процесор. Мені подобається! І тут же повернувся до королеви: Дякую, люба. Просто, коротко і зі значенням. Га, Ваша Величносте? запитав він новопризначеного короля.
Новопризначена величність не відразу зрозуміла, що запитання звернене саме до нього.
Подобається нове ім'я? повторив запитання Великий Процесор. Сергійко розгублено кивнув головою.
Так за півгодини Сергій перетворився спочатку на посла фізичного світу в Заекранні, просто людину Сергійка, а потім на Його Величність Сержа Першого.
Подобається нове ім'я? повторив запитання Великий Процесор. Сергійко розгублено кивнув головою.
Так за півгодини Сергій перетворився спочатку на посла фізичного світу в Заекранні, просто людину Сергійка, а потім на Його Величність Сержа Першого.
Ну що ж, Ваша Величносте Серже Перший, не смію більше затримувати, на вас чекають піддані.
Великий Процесор підвівся, даючи зрозуміти, що аудієнцію закінчено. Сергійко зрозумів натяк і теж підвівся. Чипсет відразу прочинив двері, і король Глюкландії відбув на місце своєї першої в житті роботи.
Інформа не розуміла, що з нею відбувається. Спочатку, коли вона почула, що у них гості, та ще й з фізичного світу, дівчинка дуже зраділа. Тато й Чипсет не раз розповідали історії про хлопчаків і дівчат, які відважно боролися зі злою чарівницею Гіреєю та її помічниками і зрештою перемогли. Вони врятували й тата, і Чипсета, і взагалі все Заекрання. Тож як було не радіти, що з цього таємничого фізичного світу знову з'явився хлопець?
Потім вона довідалася, що саме цей Сергій ко й є гравцем, з вини якого Глюкландію постійно струшують важкі кризи. Саме через його невправну гру загалом благополучна країна раз у раз провалювалася то в безодню фінансової кризи, то раптом після непоганого врожаю починався голод, то ні сіло ні впало її вражало масове безробіття. І все б нічого, але вже двічі у результаті нападу споконвічних ворогів Глюкландії, степовиків, країна програвала війну, і тільки втручання Великого Процесора допомагало виправити ситуацію й повернути їй статус незалежної держави. Через це принцеса таки добряче розлютилася на несподіваного гостя.
Була ще якась причина, яку Інформа й сама не розуміла. Їй здалося, що вона образилася на Сергійка ще й тому, що він зовсім не звернув на неї уваги, а увесь час дивився тільки на батька. Коли тато прийняв її несподівану пропозицію послати Сергійка королем до Глюкландії, вона спочатку зраділа. Так йому й треба! Подумаєш, задавака який! Нехай спробує по-справжньому керувати країною! Ось наб'є собі ґуль, то відразу, мабуть, отямиться! А потім дівчинка зрозуміла, що сумуватиме за цим хлопцем, який звалився до них, наче з неба. Через це вона знову розлютилася, тільки вже сама на себе. І ще довго після від'їзду нового короля до Глюкландії докоряла собі за пораду, яку так нерозважливо дала батькові. Але вже нічого не можна було змінити.
Розділ 4
Гра почалася
Сергійка з Чипсетом, який невідступно тримався позаду, чекала біля ґанку шикарна автомашина велика, вузька, чорного кольору, з великими банькатими фарами. Шофер протирав переднє скло.
Ух ти захопився Сергійко. Мабуть, «мерседес» Це для мене?! Клас!
Це не «мерседес», це курсор, Ваша Величносте, ввічливо відказав водій. Він тут же поклав ганчірку в багажник і стукнув кришкою.
Курсор? Сергійко замислено почухав потилицю. Не чув такої марки Це що, з нових? і тут же подумки здивувався: звідки шофер знає, що Великий Процесор призначив його, Сергійка, королем Глюкландії?
Шофер уже відчинив задні дверцята й схилився в шанобливому поклоні.
На жаль, Ваша Величносте, ви помилилися. Машина не з нових, зате най-най Шофер відкрив задні дверцята. Стара, зате перевірена.
Я хочу їхати на передньому сидінні, висловив своє побажання Сергійко.
Чипсет, який стояв тут же, за його плечем, тихенько прошепотів на вухо:
Не можна, Ваша Величносте, це порушення протоколу. На передньому сидінні маю їхати я, ваш помічник. Королі їздять лише на задньому сидінні, і він непомітно й мяко підштовхнув Сергійка до задніх дверцят, а сам розташувався спереду поруч із водієм.
Сергійкові це дуже не сподобалося. Як же так? Хто король? Сергійко король! А чому він не має права сидіти там, де він хоче? Хіба це правильно? І що цей Чипсет собі думає? Дивися на нього! Протокол! Хіба для королів існують протоколи? Вони ж королі! Але Чипсет був незрушний, і Сергійкові довелося поступитися. Невдоволено бурмочучи, він сів на задньому сидінні.
Ваша Величносте, пристебніть ремінь, будь ласка.
Ремінь? ще більше здивувався Сергійко. У вас тут що, теж міліція на дорогах стоїть? Хто ж насмілиться мене, короля, зупинити?
Ніхто у нас на дорогах нікого не зупиняє, Ваша Величносте, із тієї простої причини, що зупиняти немає кому й немає кого, чемно сказав Чипсет. Просто курсор рухається з миттєвою швидкістю, а ремені система, важлива для безпеки.