Вони виступають формами та стійкими принципами організації процесу мислення, «відтворюють властивості та відносини буття та пізнання у всезагальній та найбільш концентрованій формі». Усі категорії науки знаходяться у певному звязку між собою, отже, являють собою систему, яка будується на основі єдності історичного та логічного, тому кожна категорія «може бути осмислена лише як елемент усієї системи».
Спільні (однопорядкові) ключові сутнісні ознаки та функції поняття категорії: по-перше, категорія є сформульованою людською думкою, отже, доступною досліднику формою узагальнення сутності певних реальних обєктивних процесів в економіці та суспільстві, що вже мали місце у житті людства, розвиваються у даний час або можуть відбутися за певних умов у майбутньому і, по-друге, саме існування таких сформульованих узагальнень щодо сутності окремих процесів, окремих дій, окремих форм відносин у процесі життєдіяльності людини та суспільства робить категорії ефективним інструментом дослідження внутрішніх (ендогенних) важелів функціонування та розвитку економіки, інших сфер суспільного життя.
Позитивна економічна теорія, зокрема, визначає сутність і зміст економічних законів, що діють на певному етапі розвитку суспільства, суть і зміст категорій, за допомогою яких можна визначити принципи та характер економічних процесів господарської діяльності. Тобто «позитивна економічна теорія пояснює механізм і характер дії обєктивних економічних законів».
Нормативна економічна теорія визначає та пояснює правила і норми економічної поведінки субєктів економічної діяльності, які прагнуть у ході цієї діяльності досягти якихось певних нових результатів. Тобто нормативна економічна теорія прогнозує, визначає шляхи дій, рекомендує, що слід зробити, як слід діяти, щоб, враховуючи вимоги обєктивних економічних законів, сформувати таку економічну політику держави, окремих субєктів господарювання, які забезпечать рух вперед як в економічній, так і в інших сферах суспільної діяльності, повязаних з економікою.
Концепція (від лат. conceptio розуміння, система) має декілька варіантів тлумачень, серед яких насамперед можна виділити наступні: це система поглядів, те чи інше розуміння явищ, процесів; єдиний, визначальний задум, провідна думка якогось твору, наукової праці тощо.
Суть концептуального мислення, концептуального підходудо розуміння тих чи інших процесів, тенденцій, закономірностей соціально-економічного розвитку полягає насамперед у формуванні сутнісної уяви про характер і зміст певних економічних явищ і процесів; у системному сприйманні процесів, що відбуваються у суспільстві, в економіці; у формуванні на цій основі системного бачення віддалених стратегічних перспектив і результатів розвитку цих процесів, необхідних напрямків їх трансформації.
Модель (фр. modele; італ. modello; лат. modulus міра, зразок, норма) має багато варіантів тлумачень, серед яких, на наш погляд, найбільш цікавими є: зразок конструкції чогось; відтворення предмета у зменшеному або збільшеному вигляді (див. також макет); схема, зображення або опис якогось явища чи процесу у природі та суспільстві; формалізована та представлена системою рівнянь система взаємозвязків економічних явищ.
Контрольні питання1. Окресліть роль різних типів звязків економічних, соціальних, політичних, духовних у повсякденному житті людини та суспільства.
2. Які умови необхідні, на ваш погляд, для перетворення звязків виробничого, соціального, побутового характеру у стійкі, сталі, такі, що будуть постійно відтворюватися?
3. Дайте характеристику спільних і відмінних рис у ланцюгу: звязок взаємозвязок взаємовпливи взаємозалежність.
4. Що означають поняття: синергетичний результат, синергетичний ефект і яка роль взаємозвязків між окремими субєктами господарюванні у його досягненні?
5. Чим відрізняються закони науки та закони реального економічного життя?
6. У чому полягають основні відмінності між механізмом дії економічних законів і механізмом їх використання?
7. Чому закони ринкової економіки можна назвати регуляторами економічного розвитку?
8. Чи можна називати конкуренцію обєктивним законом ринкової економіки?
9. У чому полягає роль сучасної держави щодо забезпечення поля дії та прояву ринкових законів?
10. Назвіть та розкрийте зміст основних форм мови науки.
8. Чи можна називати конкуренцію обєктивним законом ринкової економіки?
9. У чому полягає роль сучасної держави щодо забезпечення поля дії та прояву ринкових законів?
10. Назвіть та розкрийте зміст основних форм мови науки.
11. Дайте характеристику сутності та функцій поняття категорія.
12. Чи можна поза пізнанням, визнанням і використанням економічних законів забезпечити економічне зростання та розвиток? Обґрунтуйте свою відповідь.
13. Визначте відмінності у завданнях і функціях позитивної та нормативної економічної теорії.
14. За якими ознаками відрізняють певну економічну теорію, теоретичну економічну концепцію та економічну теоретичну модель?
15. Які основні функції теорії, концепції та моделі щодо забезпечення практичної реалізації завдань економічного і соціального розвитку?
Список рекомендованих джерел1. Андрианов В. Конкурентоспособность России в мировой экономике // Экономист. 1997. 10.
2. Баликоев В. З. Общая экономическая теория: учеб. для студентов, обучающихся по эконом. специальностям. 10-е изд. испр. / В. З. Баликоев. Москва: Омега-Л; Новосибирск: Сибир. соглашение, 2007.
3. Бернар И., Колли Ж. К. Толковый экономический и финансовый словарь. Французская, русская, английская, немецкая, испанская терминология: пер. с фр.: в 2-х т. М.: Междунар. отношения, 1994. Т. 2.
4. Економічні дослідження (методологія, інструментарій, організація, апробація): навч. посіб. / за ред. А. А. Мазаракі. К.: Київ. нац. торг. екон. ун-т, 2010.
5. Замани С. Экономические законы // Невидимая рука: пер. с англ. / под ред. Дж. Итуэлла, М. Милгейта, П. Ньюмена; науч. ред. Н. А. Макашева; Гос. ун-т «Высш. шк. экономики». М.: Изд. дом ГУ ВШЭ, 2008. С. 133 141.
6. История мировой экономики. Хозяйственные реформы 1920 1990 гг. М.: Закон и право, 1995.
7. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. Антология экономической классики. М.: МП «Эконов», 1993.
8. Лебедев С. А. Философия науки: краткая энциклопедия (основные направления, концепции, категории): науч. изд. / С. А. Лебедев. М.: Акад. Проект, 2008.
9. Поланьи К. Великая трансформация: политические и экономические истоки нашего времени / пер. с англ. А. А. Васильева, С. Е. Федорова и А. П. Шурбелева; под общ. ред. С. Е. Федорова. СПб.: Алетейя, 2002.
10. Сорос Дж. Эпоха ошибок: Мир на пороге глобального кризиса: пер. с англ. М.: Альпина Бизнес Букс, 2008. Ч. 1.
11. Философский энциклопедический словарь. М.: Сов. Энциклопедия, 1983.
12. Ядгаров Я. С. История экономических учений. М.: Экономика, 1996.
Глава 3
МЕТОДИ ПІЗНАННЯ СУТНОСТІ ЗАКОНІВ ЕКОНОМІЧНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА І ЛЮДИНИ
3.1. Сутність і зміст понять: методи, підходи та парадигма економічного дослідження.
3.2. Зміна парадигми дослідження під впливом розвитку економічних систем.
3.3. Формаційний і цивілізаційний підходи до аналізу сутності внутрішніх і зовнішніх чинників економічного розвитку суспільства.
3.4. Загальнонаукові та спеціальні методи пізнання сутності, змісту і тенденцій розвитку економічних явищ і процесів.
3.1. Сутність і зміст понять: методи, підходи та парадигма економічного дослідження
У відомій праці Морріса Коена та Ернста Нагеля «Введение в логику и научный метод» (США) підкреслюється: «для здійснення розумного вибору нам слід логічно зважити підвалини (засади) на користь кожного із тверджень. У тих ситуаціях, коли під питанням опиняється істинність певного судження, не можна просто відповісти: я впевнений або я волію покладатися на цей авторитет, а не на той» [8, с. 541]. Отже, єдиний шлях до виявлення істини, визначення фундаментальних засад, принципів і шляхів розвитку суспільства, людини, формування певної економічної політики, прогнозування майбутнього це визначення сутності, внутрішніх законів трансформації та розвитку тих чи інших економічних явищ і процесів використання наукових методів пізнання.
Окреслюючи значення наукового методу у пізнанні внутрішніх важелів руху економічних систем, цитовані вище автори зазначали такі його принципові відмінності:
1) науковий метод дозволяє співвідносити стратегії наших дій та моральних суджень із більш широким поглядом, ніж погляд безпосередніх фізичних стимулів або органічних реакцій;
2) науковий метод розвиває інтелектуальну хоробрість при зіткненні з труднощами та дозволяє подолати ілюзії, які дають лише тимчасове задоволення, але у кінцевому підсумку завдають шкоди;