Засоби виробництва включають предмети праці і засоби праці. З предметів праці виготовляються матеріальні продукти або вони використовуються для надання послуг. За допомогою засобів праці виробляють продукти і послуги або забезпечують необхідні умови праці.
Мотивація до праці внутрішнє і/або зовнішнє спонукання працівників до ефективної діяльності, спрямованої на досягнення цілей субєкта господарювання.
Підприємницька здібність людини сукупність його професійних і особистісних якостей, що дозволяють організувати високоефективну роботу колективу працівників, визначати на перспективу правильні відповіді на питання: що робити і в якій кількості? Як робити? Для кого робити?
Платоспроможне (фактичне) задоволення потреб визначають у певній країні за конкретний період часу за умови задоволення платоспроможного попиту населення. Воно відбиває досягнутий рівень їх задоволення.
Потреба відчуття або усвідомлення недоліку в чому-небудь для забезпечення життєдіяльності і/або підвищення добробуту окремої людини, колективу людей, соціальної групи, населення окремої країни, певного обєднання держав, світової спільноти.
Продукти виробництва вироблені матеріальні і нематеріальні блага споживчого і виробничого призначення для задоволення індивідуальних і суспільних потреб.
Робоча сила сукупність фізичних, розумових здібностей, знань, навичок, компетентностей, які має людинапрацівник.
Суспільний продукт створюється у процесі суспільного виробництва впродовж певного періоду часу (місяця, року і т. д.) у вигляді матеріальних і нематеріальних економічних благ споживчого і виробничого призначення. Він оцінюється в натуральних і вартісних показниках.
Частковий розподіл праці розподіл великих сфер економічної діяльності на галузі. Так, промисловість України включає такі галузі: машинобудування і металообробку; легку; харчову; паливну; чорну металургію; будматеріалів; хімічну тощо.
Контрольні питання1. Поясніть, що являє собою класифікація потреб за субєктом.
2. Назвіть розподіл ієрархії потреб людини згідно з концепцією А. Маслоу.
3. Який з показників і чому краще характеризує якість життя у країни та добробут населення:
1) річний розмір ВНД на душу населення країни в доларах США;
2) індекс людського розвитку (ІЛР) за той самий період?
4. У чому полягає різниця між абсолютним забезпеченням потреб країни за певний період часу і фактичним (платоспроможним)?
4
Субстанція (лат. substantia сутність) першооснова, сутність усіх речей і явищ. Субстанціональний суттєвий, основний.
5
У науковій і навчально-методичній літературі, присвяченій проблемам аналізу сутності та процесу наукового пізнання оточуючого нас світу, дається характеристика сутності пізнання як форми активної діяльності людей, спрямованої на здобуття знань. Натомість розглядаються три основні види пізнання: буденне, засноване на повсякденному досвіді та здоровому глузді; художнє, що характеризується чуттєво-образним вираженням дійсності; наукове, основними рисами якого є системність, обґрунтованість, аналітичність використання спеціально розроблених методів дослідження тощо. Див. більш докладно: [5, с. 8 9].
Наукове мислення відрізняється від побутового, як підкреслюють учені, насамперед здатністю «створювати (конструювати) точні та однозначні абстрактні та ідеальні обєкти, логічно взаємоповязані системи таких обєктів (наукову реальність), формулювати закони і принципи їх самоорганізації, зміни та розвитку, пояснювати, передбачати їх поведінку та ефективно використовувати в інтересах людини для її успішної адаптації до оточуючої дійсності, її структуризації, для контроля та управління природними та соціальними процесами» [9, с. 461].
6
Ойкумена (грец. oikumene oikeo населяю) сукупність областей планети, які, за уявою давніх греків, були заселені людиною [9, с. 343].
7
Про це йдеться, наприклад, у праці Ксенофонта «Економікос» («Домобудівництво»), працях Аристотеля (384 322 рр. до н. е.), який сформулював власні погляди на природу приватної власності, вартості, багатства, грошей, капіталу, ціни тощо; у Китаї того часу принципи організації економічного життя, управління економічними та соціальними процесами сформулює згодом усесвітньо відомий вчений філософ, мислитель, педагог Конфуцій (Кун-цзи 551 479 рр. до н. е.). Більш докладно про це читайте у [7].
8
Парадигма (грец. paradeigma приклад, зразок) висхідна концептуальна схема, модель постановки проблем і методів їх розвязання, що панують протягом певного історичного періоду у науковому співтоваристві. Зміна парадигми являє собою наукову революцію.
9
«Якщо мінова вартість товарів визначається кількістю праці, втіленої в них, то будь-яке зростання цієї кількості повинно збільшувати вартість того товару, на який вона витрачається, а будь-яке зменшення знижувати її» [14, с. 404].
10
«Якщо ми уявимо собі стан суспільства, у якому досягнуті великі успіхи, в якому промисловість і торгівля процвітають, то ми, як і раніше, знайдемо, що вартість товарів змінюється відповідно до того ж принципу: визначаючи, наприклад, мінову вартість панчіх, ми знайдемо, що їх вартість порівняно з іншими речами залежить від усієї кількості праці, яка необхідна для виготовлення їх і доставки на ринок» [14, с. 412]. Більш детально див.: Розділ ІІІ. На вартість товарів впливає не лише праця, застосована безпосередньо до них, але й праця, витрачена на знаряддя, інструменти та споруди, які сприяють цій праці [там само, с. 410 416].
11
Сутність індустріалізації (лат. industria старанність, діяльність) знаходить свій прояв у процесі формування у народному господарстві окремих країн технологічних систем, повязаних із масовим застосуванням машинного виробництва, домінуванням в економіці промислового виробництва.
12
До речі, німецький вчений Д. Зенгхаас визначив пряму залежність між якістю та наслідками індустріалізації для економіки країни та якістю процесів модернізації в аграрному секторі. На його думку, індустріалізація країни ніколи не досягала рівня, на якому починається самопідтримуване зростання, якщо їй не передувало або не супроводжувало її капіталістичне перетворення сільського господарства. Спроби індустріалізації у таких випадках «захлиналися», зростання економіки зупинялося, а країна опинялася перед перспективою перетворитися в експортера сільськогосподарської та мінеральної сировини для сусідів, що переживають промислове піднесення, або витіснялася на маргінальні позиції, стаючи слаборозвиненим «ведмежим кутом» Європи.
Як справедливо підкреслюють учені, чим довше промисловість, що зароджувалася в одних районах, взаємодіяла із докапіталістичним господарством інших, живлячись їх дешевою працею, продовольством, сировиною, користуючись невигідними для сільського господарства умовами обміну, тим повільніше йшло визрівання буржуазного суспільства. Це, у свою чергу, породжувало цілу низку чинників гальмування процесу системної індустріалізації, насамперед таких як: слабкість мотивів і стимулів диверсифікації структури виробництва, недостатній розвиток внутрішнього ринку, деструктивні процеси у суспільному поділі праці як у межах національної економічної системи, так і на рівні регіональної та світової економіки.