Параска. Чому? Вiн такий славний!
Пашка. Мало хто не хороший? Може, iнодi чоловiк би себе надвоє розiрвав, щоб того щастя-кохання добутись, а як нема долi, не судилося то й ковтай тiльки нишком сльози!
Вихід II
Тi ж, Євстрат, Панас i iншi парубки. Парубки виходять до дiвчат, здоровкаються гуртом i попарно.
Парубки. Здоровi!
Дiвчата. Здоровi! Чого пiзно?
Другi дiвчата. Де вас чорти носили? Уже по других вулицях тини пiдпираєте?
Парубки. Атож!
Деякi парубки. Думаєте, що кращих не знайдемо?
Дiвчата. Куди вам, гирявi!
Євстрат. Куриного товару кiльки хоч!
Панас. Дешевий!
Дiвчата. Ех, ви, голодранцi!
Смiх.
Деякi паруються i одходять далi, а то на одшибi сiдають на кручi; деякi на переднiм кону, коло млина. Картиннi грона. Ближче всiх на кону Пашка, 1-а дiвчина, Панас i Євстрат.
Вихід III
Дмитро, Панас, Євстрат, парубки i дiвчата.
Дмитро(виходить тихо i озира дiвчат, шукаючи когось). Нема. I сьогоднi не вийшла, а обiцялась: все коло матерi. Сам то з хурою, то коло бурякiв, мов у каторзi; прийдеш додому, ждеш тiї хвилини, як сонця божого, щоб перекинутись тихим, люб'язним словом, а тут у хатi чужi лiкар, а надто панич той Така досада! Чорзна-якi думки у голову лiзуть!.. Дати їм волю то й Краще зараз оцю голову розбити! (Зуздрiвши Пашку). Здрастуй, Параско!
Пашка(вiтається). Здрастуй!
Дмитро. Не приходив сюди ще лiкар?
Пашка. Нi, не було. А що?
Дмитро. Та то вiн обiцявся до людей вийти, порадити, як боронитись од пана, бо поїдем їсть та щось i нема.
Пашка. Може, хто задержав; коли обiцяв, то вийде.
Дмитро. А не бачила ти оце увечерi Катрi?
Пашка. Бачила.
Дмитро. Не казала вона, чи вийде, чи нi?
Пашка. Казала, може, й вийде.
Дмитро. А не було ще?
Пашка. Нi.
Дмитро. Чого б же вона зосталася, не знаєш ти?
Пашка. Може, коло матерi
Дмитро. Хiба погiршало?
Пашка. Боронь боже!
Дмитро. Так чого ж? Мати ж i встають уже, та й Степанида коло їх ночує; Катрi б слiд i розважитись чим-небудь: аж змарнiла
Пашка. А тобi дуже шкода Катрi?
Дмитро. Атож!
Пашка. Так що, якби, крий боже, вона вмерла
Дмитро. Господи! Хiба Катря слаба? Може, лiкар казав? Не затаюй, Христа ради!
Пашка. Як ти її любиш!
Дмитро. Довго ти будеш з мене жили тягти? Кажи все! Вкинула вогню, так печи разом!
Пашка. Заспокойся! Катря нiчим не слаба, здорова; то я так хотiла тiльки спитати, чи ти б її нiколи не забув?
Дмитро. Бога ти не боїшся жартувать таким словом; та ти все їдно, що ножа менi у серце встромила та й повернула ще тричi!
1-а дiвчина(до Євстрата). Як побивається за Катрею!
Євстрат. А Катрi про його, може, й думки нема.
12
Чудово! (франц.)
13
Мадам, Зiзi просто неможлива (франц.)
14
Що там таке? (франц.)
15
Вона мене лає, вона мене дражнить (франц.)
16
Ви самi надто суворi! (франц.)
17
Чудово! (франц.)
18
Це занадто! (франц.)
19
Моя кузино (франц.)
20
Не сумуйте! (франц.)
21
Кунштуки малюнки. Тут абетка з кольоровими малюнками
22
Власнiсть це крадiжка (Прудон) (франц.)
23
Загар, загара запал, пристрасть
24
Слiчно гарно (польськ.)
25
Гiт хорошi (евр. з нiм.)
26
Ферфал мiт ганцен пропала вся (євр. з нiм.)
27
Що означає (франц.)
28
Дуже важко (франц.)
29
Пане, ви кажете менi комплiменти? (франц.)
30
Як? (франц.)
31
Дайте менi спокiй (франц.)