ІV
Вірний слуга святої інквізиції, імя якого, на жаль, згубилось у віках, а звали його всі просто Пастир, був у статевому відношенні вельми розпусною людиною.
Про це зазвичай не прийнято було говорити навіть у вузьких колах священиків, але факт залишається фактом: Пастир збоченець та розпусник. Йому не було ніякого діла до обітниці целібату чи власне великої гріховності своїх проступків. Він, як і більшість йому подібних служителів культу в ті часи, вмів жити сьогоднішнім днем.
Віра Христова прийшла у Великий Рим не як благодать Божа, а скоріше як певна необхідність імперія тріщала по швах, її роздирали міжусобиці та підступні заколоти, зовнішні вороги, у першу чергу варварські племена. А ще ж самі християни це чистої води засіб підірвати владу. Кому власне потрібен кесар, кволий, як і всі, посередній. А головне смертний, коли ось є безсмертний і всемогутній бог? Приходь і кланяйся, приходь і віруй.