. -Так ти не спиш. Вітаю! Ти виграв друге випробування. Друге випробування полягало в тому, щоб дослідити твою здатність до себе та твої дії. Два шляхи, які представляють собою "Протидiючi сили", стали одним, і це означає, що ти повинен йти правильним шляхом, не забуваючи про знання, яке ти маєшь, коли зустрiнешся iз нечестивими. Твоє ставлення врятувало дитину, незважаючи на те, що він не потребував цього. Вся ця сцена була моєю власною душевною проекцією, щоб оцінити тебе. Ти прийняв правильний підхід. Більшість людей, коли стикаються зі сценами несправедливості, воліють не втручатися. Упущення є серйозним гріхом, і людина стає співучасником злочинця. Ти вiддав себе так, як Ісус Христос вiддав себе за нас. Це урок, який ти запамятаєшь на все життя.
- Дякую за твої привiтання. Я завжди буду за тих, хто був покинутий. Те, що мене бентежить, - це духовний досвід, через який я пройшов раніше. Що це означає? Чи могли б ви пояснити це мені, будь ласка?
-Ми всі здатні проникати в інші мири через думку. Це те, що називається астральною подорожжю. Є де-кілька експертiв у цьому питаннi. Те, що ти побачив, може бути пов'язане з твоїм майбутнім або майбутнiм іншої людини, ти ніколи не знаєш.
-Я розумію. Я піднявся на гору, виконав перші два завдання, і я мушу духовно зростати. Я думаю, що незабаром я буду буду готовий зіткнутися з печерою відчаю. Печера, яка робить чудеса та, де мрії стають глибшими.
-Тобi треба виконати треттє, і я скажу тобі, що це завтра. Чекай на інструкції.
- Так, Генерал. Я iз нетерпінням чекаю. Це Дитя Боже, як ви мене назвали, дуже голодна і приготує суп пізніше. Вас запрошено, мадам.
- Чудово. Я люблю суп. Я використаю це в своїх інтересах, щоб краще пізнати тебе.
Дивна леді пiшла і залишила мене на самоті з моїми думками. Я пiшов у ліс пошукати інгредієнти для супа.
Молода дівчина
Темрява окутала гору, коли суп був вже готовий. Холодний вітер ночі та пiски комах роблять навколишнє середовище все більш сільським. Дивна леді ще не прийшла до хатинки. Я сподіваюсь, що до того часу, коли вона прийде, все буде в порядок. Я пробу. суп: вiн дійсно добрий, хоча у мене не було всіх необхідних приправ. Я ненадовго виходжу з хатинки і дивлюся на небо: зірки - свідки моїх зусиль. Я піднявся на гору, знайшов свого хранителя, пройшов через два випробування (одне важче за інше), зустрів привида, і я все ще стою. "Бідні борються більше за свої мрії". Я дивлюся на розташування зірок та їх сяяння. Кожна має своє значення у великім всесвіті, в якому ми живемо. Люди також однаково важливi. Вони білі, чорні, багаті, бідні, релігії А, або релігії B, або будь-якокого iншого віруваня. Всі вони є дітьми одного батька. Я також хочу зайняти своє місце в цьому Всесвітi. Я мислю без обмежень. Я думаю, що мрія безцінна, але я готовий платити за те, щоб увійти в печеру розпачу. Я дивлюся в небеса ще раз, а потім повертаюся до хатинки. Я не здивувався, знайшовши там хранителя.
- Як довго Ви тут були? Я не розумів.
-Ти був такий зосереджений дивлячись у небеса, що я не хотіла преривати цей момент. До того ж, я відчуваю себе як вдома.
-Дуже добре. Сiдайте на цю імпровізовану лавку, яку я зробив. Я насиплю вам супу.
Ще гарячий суп, я насипав дивній леді в гарбуз, який я знайшов у лісі. Вночі, вiтер пестив моє обличчя і шепотів слова менi на вухо. Ким була та дивна леді, якiй я насипав суп? Цікаво, чи вона дійсно хоче знищити мене, як натякнув привид. Я мав багато сумнівів щодо неї, і це була прекрасна можливість все прояснити.
- Чи добрий суп? Я приготував його з великою заботою.
- Вiн смачний! Що ти використовував для його приготування?
- Його приготовано iз каменiв. Жартую! Я купив птаха у мисливця та використав де-які природні приправи з лісу. Але, змінимо тему, хто ви насправді?
- Це показує хорошу гостинність господаря, якщо вiн поговорить сам про себе. Пройшло чотири дні з того моменту, коли ти пiднявся сюди на вершину гори, та я навіть не впевнена, як тебе звати.
-Ну, добре. Але це довга історія. Готуйтеся. Мене звуть Альдіван Тейшейра Торрес, і я викладаю математику на рівні коледжу. Дві мої великі пристрасті - це література та математика. Я завжди любив книги, і з того часу, як я був дуже маленьким, я хотів написати власну книгу. Пiд час свого першого року навчання у середньої школи, я зібрав деякі витяги із книг Екклезіаста, цитати та прiтчi. Я був дуже щасливим, незважаючи на те, що тексти не були моїми. Я показав усім, з великою гордістю. Я закінчив середню школу, поступив на комп'ютернi курси та на де-який час, припинив навчання. Після цього я пробував технічний курс у місцевому коледжі. Однак, за знаком долi, я зрозумів, що це не моє. Я готувався до стажування у цій галузі. Однак, за день до теста, дивна сила постійно вимагала вiд відмовитись. Чим більше часу проходило, - тим більше тиску я відчував від цієї сили, поки не вирішив не проходити тестування. Тиск припинився, і моє серце також заспокоїлося. Я думаю, це була доля, що не пустила мене. Ми повинні поважати власні межі. Я виконав ряд тендерів, якi було схвалено, і в даний час виконую роль адміністративного асистента з освіти. Три роки тому я отримав ще один знак долі. У мене були де-які проблеми, і в мене був нервовий зрив. Я тоді почав писати, і за короткий час це допомогло мені одужати. Результатом стала книга "Бачення медiума", яку я ще не опублікував. Все це показало мені, що я вмів писати і маю гідну професію. От що я думаю: я хочу працювати над тим, що мені подобається, і я хочу бути щасливим, Чи це забагато, що може просити бiдна людина?
-Ти був такий зосереджений дивлячись у небеса, що я не хотіла преривати цей момент. До того ж, я відчуваю себе як вдома.
-Дуже добре. Сiдайте на цю імпровізовану лавку, яку я зробив. Я насиплю вам супу.
Ще гарячий суп, я насипав дивній леді в гарбуз, який я знайшов у лісі. Вночі, вiтер пестив моє обличчя і шепотів слова менi на вухо. Ким була та дивна леді, якiй я насипав суп? Цікаво, чи вона дійсно хоче знищити мене, як натякнув привид. Я мав багато сумнівів щодо неї, і це була прекрасна можливість все прояснити.
- Чи добрий суп? Я приготував його з великою заботою.
- Вiн смачний! Що ти використовував для його приготування?
- Його приготовано iз каменiв. Жартую! Я купив птаха у мисливця та використав де-які природні приправи з лісу. Але, змінимо тему, хто ви насправді?
- Це показує хорошу гостинність господаря, якщо вiн поговорить сам про себе. Пройшло чотири дні з того моменту, коли ти пiднявся сюди на вершину гори, та я навіть не впевнена, як тебе звати.
-Ну, добре. Але це довга історія. Готуйтеся. Мене звуть Альдіван Тейшейра Торрес, і я викладаю математику на рівні коледжу. Дві мої великі пристрасті - це література та математика. Я завжди любив книги, і з того часу, як я був дуже маленьким, я хотів написати власну книгу. Пiд час свого першого року навчання у середньої школи, я зібрав деякі витяги із книг Екклезіаста, цитати та прiтчi. Я був дуже щасливим, незважаючи на те, що тексти не були моїми. Я показав усім, з великою гордістю. Я закінчив середню школу, поступив на комп'ютернi курси та на де-який час, припинив навчання. Після цього я пробував технічний курс у місцевому коледжі. Однак, за знаком долi, я зрозумів, що це не моє. Я готувався до стажування у цій галузі. Однак, за день до теста, дивна сила постійно вимагала вiд відмовитись. Чим більше часу проходило, - тим більше тиску я відчував від цієї сили, поки не вирішив не проходити тестування. Тиск припинився, і моє серце також заспокоїлося. Я думаю, це була доля, що не пустила мене. Ми повинні поважати власні межі. Я виконав ряд тендерів, якi було схвалено, і в даний час виконую роль адміністративного асистента з освіти. Три роки тому я отримав ще один знак долі. У мене були де-які проблеми, і в мене був нервовий зрив. Я тоді почав писати, і за короткий час це допомогло мені одужати. Результатом стала книга "Бачення медiума", яку я ще не опублікував. Все це показало мені, що я вмів писати і маю гідну професію. От що я думаю: я хочу працювати над тим, що мені подобається, і я хочу бути щасливим, Чи це забагато, що може просити бiдна людина?
-Звичайно ні, Альдіване. У тебе є талант, а це рідкiсть в цьому світі. У потрібний час тобi це вдасться. Переможцями є ті, хто вірить у свої мрії.
-Я вірю. Ось чому я тут, у середині нічого, куди ще не дiйшли блага цивілізації. Я знайшов спосіб піднятися на гору, щоб пройти випробування. Все, що менi зараз залишилось, полягає в тому, щоб я ввійшов у печеру і здійснив свої мрії.
- Я тут, щоб допомогти тобі. Я була хранителем гори з тих пір, як вона стала святою. Моя місія полягає в тому, щоб допомогати всім мрійникам шукати печеру розпачу. Де-які прагнуть здобути матеріальні мрії, такі як гроші, влада, соціальне положення або інші егоїстичні мрії. Їм всiм не пощастило та їх було мало. Печера справедлива з виконанням бажань.
Де-який час, продовжувалася жвава розмова. Поступово я втрачав до неї інтерес, так як дивний голос визивав мене з хатинки. Кожного разу, коли цей голос звав мене, я був змушений вийти iз цікавості. Мені довелося йти. Я хотів би знати, що означав цей дивний голос у моїх думках. Лавгiдно, я попрощався з жінкою і вирушив у напрямку, зазначеному голосом. Що чекає на мене? Давайте продовжувати разом, читачу.
Ніч була холодною, і наполегливий голос залишився в моїх думках. Між нами був якийсь дивний зв'язок. Я вже пройшов де-кілька метрів за межами хатинки, але здавалося, що це милі від втоми, яку відчуває моє тіло. Інструкції, які я отримав духовно, керували мною у темряві. Мiшанина з втоми, страху перед невідомим і цікавістю, контролювала мене. Чиїм був цей дивний голос? Що вона хотіла від мене? Гора та її таємницi ... З того часу, як я пізнав гору, я навчився поважати її. Хранитель та її таємниці, проблеми, з якими мені довелося зіткнутися, зустріч з привiдом; все це стало особливим. Вона не була найвищою на північному сході чи навіть найбільш вражаючою, але вона була священною. Міфи про шамана та мої мрії привели мене до неї. Я хочу пройти всі випробування, зайти в печеру і попросити виконання мого бажання. Я стану зміненою людиною. Я більше не буду просто собою, але я буду людиною, яка подолала печеру та її вогонь. Я добре пам'ятаю слова хранителя, - не занадто сильно довiряти. Я пам'ятаю слова Ісуса, який сказав: