Ще коли Леопольд був зовсім маленьким, однофамілець його батька австрійський кухар Франц Захер уже випікав свій знаменитий торт у Відні. «Захер-торт це винахід мого батька. Він придумав і спік його, ще будучи в учнях, і торт цей подавався ще до столу старого князя Меттерніха, на палацової кухні якого батько навчався кондитерському мистецтву. [] До Парижа, Берліну, Лондону і навіть за море відсилаються торти Захера» так писав син Едвард Захер у травні 1888 року про торт свого батька, який з 1836 року був включений у стравоспис австрійского імператора.
Утім, є всі підстави вважати, що Леопольд фон Захер-Мазох неодноразово смакував «Захером». Із середини ХІХ століття торт став дуже популярним у всіх великих містах імперії, і Львів не був винятком. Більше того, і зараз правдивий «Захер» подають у кількох львівських рестораціях, та й домашні господині готують його до родинних свят.
Подаємо рецепт у його львівській варіації, записаній багато років тому відомою дослідницею галицької кухні Ольгою Вербенець.
Компоненти
Тісто
125 г борошна
125 г масла
10 яєць
140 г цукрової пудри
200 г чорного шоколаду
Полива
150 г чорного шоколаду
1 склянка солодких вершків
15 г ванільного цукру
1 яйце
Також потрібно склянку абрикосового конфітюру і кілька свіжих абрикосів.
Як готувати
На водяній бані розтопіть шоколад і масло. Збийте жовтки і старанно зєднайте їх із шоколадом і маслом. Окремо збийте білки зі щіпкою солі на штивну піну, досипте цукрову пудру і ще хвилинку збивайте. До шоколадної суміші всипте поступово борошно, старанно вимішуючи, потім додайте піну і вже розмішуйте делікатно, зграбними рухами знизу вгору. Розділіть тісто на дві частини, розливаючи їх до двох однакових, змащених маслом і посипаних тертою булкою тортівниць. Печіть у розігрітій до 180 градусів братрурі.
Тим часом приготуйте поливу.
Для неї розтопіть 150 г чорного шоколаду, зєднайте зі склянкою солодких вершків і 15 г ванільного цукру. Нехай покипить на малому вогні 5 хвилин, а потім зніміть банячок, додайте 1 яйце, дуже старанно розмішайте і ще 4 хвилини проваріть. Охолодіть. Спечені та охолоджені коржі перемастіть абрикосовим конфітюром. Зверху торт полийте шоколадною поливою. Через півгодини, коли застигне полива, прикрасьте відцідженими від сиропу шматочками абрикосів або скибками свіжих.
Смакуватиме цей смачний торт, традиційно, із запашним чорним чаєм чи львівською кавою. Але ми наважимося запропонувати вам невеличкий гастрономічний експеримент: спробуйте поєднати шматочок «Захера» із склянкою темного львівського пива. Сподіваємося, вам засмакує таке несподіване парування, чи, як його називають, food pairing.
Пригоди «червоного графа» у Львові
Навесні 1941 року, кружляючи навколо львівських пагорбів через Підзамче до Львова, котив поїзд з Москви. Посвистуючи парою, він поволі підповзав до залізничного двірця. У вагоні першого класу, споглядаючи у вікно та попиваючи чай, розмістився незвичний пасажир. Так починалось відрядження у Львів фаворита Йосифа Сталіна та одного з лідерів совєцького літературного агітпрому Алєксєя Толстого. То був його другий візит до Львова. Уперше він побував тут 1914 року під час Першої світової війни тоді ще як кореспондент однієї з газет. Йому запамятався незвичний, не російський характер цього міста. Толстому було цікаво, як усе змінилось? Як його зустрінуть на цих нових, «визволених» територіях СРСР? Алєксєя скерували до міста в межах програми, яка передбачала ознайомлення місцевих літераторів із найголовнішими перевагами «пролетарського мистецтва». Одразу після першого захоплення совєтами Західної України сюди масово завозили різних передовиків і пропагандистів. Лише художників в одну мить перемістили аж чотири десятки. Усі вони мали швидко перемалювати місто в «ідеологічно правильні кольори». Їхали всі ці товариші в «націоналістичні» краї легко і навіть з великим бажанням. Адже для багатьох із них це була можливість побувати в «майже Парижі». І роботу виконували, і додому тягнули все, що вдавалось прихопити на залишках недограбованого «гнилого капіталістичного матеріалізму». Особливо популярними тоді були годинники, велосипеди і відрізи якісної тканини.
Алєксєй Толстой
На Алєксєя чекала ціла група місцевих письменників. Переважали серед них тутешні українці. Поляки дивились на совєтів як на окупантів і в переважній більшості намагались уникати з ними співпраці.
Попри обовязкові зустрічі, відбувалось і чимало неформальних контактів. Місцеві намагались показати майстрам соціалістичного мистецтва світ Львова через кнайпи. Саме там найчастіше переховувались потривожені війною і здирством нової влади музи. Галицький митець без доброї кави й атмосфери у «власній» кнайпі не почувався комфортно. На щастя, таких «точок» залишалось ще доволі багато. Не всіх розлякали загони НКВС, а львівські передвоєнні пивниці ще не були вичерпані до сухого дна спраглими гегемонами.
Отак Алєксєй Толстой і потрапив у товариство львівських літераторів до знаменитого ресторану «Атляс». Він віддавна працював на площі Ринок, 45. Тут у затишних невеликих залах полюбляла збиратись «сметанка» львівського мистецького товариства.
Спочатку власник пан Атляс, а згодом його зять Едмунд (Едзьо), перетворили ресторан у культове місце, котре мало свій «регламент»: приміром, не можна було використовувати тарілок, склянок та стільців як аргументи до своїх політичних і релігійних переконань.
Усе це творче неподобство контролювала знаменита «бабця кльозетова». Її поява і спроби брати з відвідувачів гроші за користування туалетом свого часу викликали такий інтерес, що народ просто прагнув потрапити в заклад хоча б «на кєлішок».
Саме тут виробляли і пропонували клієнтам власний оригінальний алкоголь. На цю пропозицію і спокусили Алєксєя Толстого. Столична зірка вирішила похизуватись перед львівянами вмістом московського гаманця. Замовили всього і багато. Проте львівська медівка виявилась вельми підступною субстанцією. Пилась легко, залишаючи голову «червоного графа» у притомному стані. Алєксєй кепкував, що, мовляв, місцевий алкоголь не такої якості, як у Москві. Забава тривала до аж того моменту, поки Толстой не спробував піднятись на ноги. І тут виявилось, що мед таки був «добрим».
Щоб доставити хвалька до готелю «Жорж», довелось навіть викликати фіакр. Важкі відчуття наступного дня письменник зміг «підлікувати» в кавярні готелю.
Загалом, його спогади про перебування у Львові залишились дуже позитивними.
Зрештою, з міста він поїхав не з порожніми руками. Ще й зараз ходять суперечливі чутки, що, крім різноманітних подарунків, він повіз до Москви ще й кільканадцять ящиків різноманітних львівських трунків.
А чим би могли підпоїти пана графа?
МЕДІВКА РІЗДВЯНАМедівка львівська сестра польського «крупніка», міцний, насичений і солодкий медовий трунок. Особливо смакує взимку, коли її можна додавати в чай. Готується настоюванням алкоголю на заправленому спеціями медові. Її солодкість оманлива, бо приховує міцність, і як вона діє на питущого, ви вже зрозуміли на прикладі Алєксєя Толстого.
На жаль, рецепту достеменно тієї медівки, яку він пив у ресторані «Атляс», ми не знайшли. Тому подаємо одну із традиційних і давніх рецептур медівки, за якою готують її і донині в багатьох львівських родинах.
Медівка буде іншою на смак, залежно від того, який мед взяти для її приготування: гречаний мед дасть відчутну кислинку та аромат, липовий та акацієвий солодкість, тому, аби медівка була смачною, ми радимо використовувати суміш різного меду.
Компоненти
3 л горілки
3 склянки мішаного меду (наприклад, частина квіткового, частина липового)
свіжа, тонко зрізана шкірка з помаранча
півцитрини
1 паличка цинамону
1 см кореня імбиру
10 квіточок гвоздики
5 зернят перця пахучого
10 зернят ялівцю
10 зерняток коріандру
2 зірочки бодяну
3 помаранчі
Якщо хочемо додати медівці тонізуючої та лікувальної дії 20 крапель аптечної настоянки Родіоли рожевої («Золотий корінь»)
Як готувати
Всі спеції потовчіть в ступці. Помаранчі добре помийте щіточкою, облийте окропом і тоненько зніміть шкірки. Запах шкірки помаранчі має дуже важливе значення, тому вибирайте помаранчу із гарним запахом.
На водяній бані зігрійте мед, а коли він буде добре нагрітим і почне зявлятися піна зніміть її ложкою. В гарячий мед додайте прянощі і шкірки помаранча, накрийте і поставте вистигати.