«Ну ось, машина таки зникла. Бажання заволодіти чужим майном ще один мотив до вбивства», замислився Скляр і потер чоло допомагало розслабитися. Втома почала давати про себе знати.
Єгор озирнувся, почувши веселий жіночий сміх. Молода пара поверталася з супермаркету, кожен тримав в обох руках напхані пакети з продуктами. «Панічні закупи перед карантином», збагнув слідчий. Він і собі мав намір закупитися ввечері, проте колеги попередили про величезні черги в усіх продуктових магазинах. Найбільше люди купляли алкоголь і туалетний папір. Хлопець з дівчиною повільно віддалялися, весело щось обговорюючи. Час від часу хтось із них вибухав заразливим сміхом. І Скляр, сам того, не бажаючи, кілька разів усміхнувся, хоч навіть і не уявляв, про що ті балакали.
Слідчий рішуче попрямував на зупинку: він таки піде в супермаркет. У той, де працював вбитий.
Тільки не для того, щоб придбати продукти.
* * *Рівне. Вівторок, 17 березня 2020 року. 06:11
Попри два важкі попередні дні, прокинувся він рано. Ця ніч, як і вчорашня, минула тривожно.
Його мучила думка, що справа досі не доведена до кінця. Здавалося, він навіть у сні про це думав. План, який він так довго й ретельно обмірковував, дав тріщину.
І все через кого? Через тупоголове дівчисько, яке не спроможне прийти вчасно на зустріч. Чоловік криво усміхнувся. Він був достатньо розумним для того, аби збагнути всю кумедність ситуації. Те, що його в ній так дратувало, фактично вчора врятувало дівчині життя.
Прокидаючись посеред ночі, він невпинно думав про те, як тепер викликати її на зустріч. Яке місце для цього обрати? Вчорашнє вже не здавалося йому таким ідеальним навіть не сумнівався, що його та його авто запамятали пияки з магазину. Ні, наступного разу точно не там.
Ще одне питання, яке турбувало: як призначити зустріч, не використовуючи мобільний? Стежити й вдати, ніби їхня зустріч випадковість. А як потім? У більшості випадків вона приходила невчасно, та при цьому їй ставало ввічливості зателефонувати й повідомити про це. Йому не хотілося, щоб його номер лишався в списку останніх її дзвінків чи повідомлень. Сказати їй, що знову проблеми з телефоном? Що в сервіс-центрі першого разу не впоралися й довелося знову віддавати у ремонт?
«Хм можна».
Він взяв телефон і перевірив, котра година: скоро дівчина прокинеться й збиратиметься на роботу. Тільки поки він все одно не телефонуватиме й не писатиме: спершу має досконало все продумати.
Чоловік пригадав, як напередодні позбувся ще одного приятеля. Тоді теж пішло не за планом: хлопець невчасно озирнувся у момент, коли ніж мав вгрузнути в його спину. Довелося кілька разів вгатити по обличчю й тільки потім завершити почате.
Він скривився, пригадуючи бійку. На щастя, на кісточках правиці не лишилося слідів ні синців, ні збитих ран, лише почервонілості. Якщо раптом доведеться спілкуватися з поліцією, вони не помітять.
У новинах (теж вчора) зявилася інформація про знайдене тіло Андрія. Імені, звісно, не повідомляли, та потреби в цьому не було. Якщо вірити журналістам, особу поки не встановили. Він не сподівався, що його так швидко знайдуть, та новиною зовсім не переймався: слідів він, без сумніву, не лишив роки навчання в школі поліції не минули даремно. Хай навіть він швидко покинув службу, та потрібних знань не розгубив.
Чоловік облишив телефон і перевернувся на спину: часу для нового плану не так багато, та все ж достатньо. Спробував заспокоїтися. Позитивне мислення найголовніше: від нього залежить успіх будь-якої справи. Нині він вперше в житті заробив чимало грошей. Тепер важливо довести справу до кінця. А тоді можна подумати, як примножити багатство.
Ліг на спину й розслабився, підклав долоні під голову, а відтак спробував уявити, як зміниться його життя, коли матиме великий статок: багато жінок (тепер вони просто не зможуть його ігнорувати), нова машина кожні два роки, мандри світом Так він подумки малював майбутні зміни, аж врешті, надихнувшись, підвівся й увімкнув ноутбук: сьогодні він почне вчитись, як завдяки гриму змінити зовнішність.
* * *Рівне. Вівторок, 17 березня 2020 року. 07:53
Єгор на мить відволікся від розмови, задивившись у вікно. Ранок видався сонячним (хоч і холодним), це нагадало йому, що довга холодна зима минула й прийшла довгоочікувана весна. Не втримавшись, слідчий відчинив вікно. До кабінету увірвалося свіже прохолодне повітря, і він відчув, як його організм поволі приходить до тями після чергової марудної ночі.
Ти хоч спав сьогодні?
Трохи, коротко сповістив Скляр, повертаючись до реальності.
Озирнувся й втомлено усміхнувся Жені.
Він страшенно любив оці ранкові хвилини перед початком робочого дня, коли ні Гочмановського, ні Гусейнова в кабінеті ще не було. Натомість вони з Киряхом пили каву й балакали на різні теми. Інколи до них приєднувався Войтюк, проте сьогодні оперативник телефоном повідомив, що запізниться через проблеми з донькою.
Єгоре, так не можна, відпив оперативник своєї кави. Від задоволення він заплющив очі, насолоджуючись новим, донедавна незнаним смаком. Де ти купив цю каву? Я такої смачної ще не куштував.
Не скажу. Це буде моєю таємницею, широко усміхнувся Скляр.
Радий, коли ти усміхаєшся. Це так рідко буває, Єгоре.
Скляр зітхнув, врешті всівся на своє місце навпроти оперативника. Взяв до рук своє горня й сьорбнув кави. Гарячий напій робив його пробудження швидшим та приємнішим. Як і минулої ночі, він зміг заснути під ранок, тож тепер почувався розбитим.
Ти ознайомився з тим, що знайшов Войтюк? Єгор кивнув на аркуш А4, який йому вчора ввечері приніс молодий оперативник.
У кишені куртки Єгор носив його згорнутим у кілька разів, тож тепер папір виглядав зімятим.
Женя зовсім не здивувався, що Скляр проігнорував його останнє зауваження. Єгор рідко говорив про власні проблеми.
Ознайомився, кивнув Кирях, відставляючи каву подалі й зосереджуючись на роботі. За свій майже тридцятирічний стаж оперативника він привчився миттєво перемикатися з розслабленого стану в робочий і навпаки. Не надто багато, але і не мало, як то кажуть. Принаймні хоч щось. Вчора ми взагалі навіть не знали, хто наш вбитий і чим займався. А що ти вчора довідався?
Скляр відмахнувся:
Не надто багато. Скидається на те, що дівчини в нього немає й що жив він доволі нудно: жодних гулянок вдома, друзі навідувалися не надто часто. Один із сусідів прийде сьогодні на тринадцяту, щоб скласти фоторобот приятеля, якого він час від часу бачив з Павелківом. Необхідно встановити його особу.
А що на роботі розповіли?
Ні-чо-го, промовив по складах одне з найнеулюбленіших слів на службі. Працював сумлінно, у конфлікти не вступав, з усіма в гарних відносинах, проте друзів на роботі не мав. За словами колег, мав дівчину (таку собі Юлю), з якою давно розійшовся. Останнім часом найбільше спілкувався з університетським приятелем, та вони не мають його контактів. Імя Кирило. Думаю, це той самий, про кого згадував сусід жертви.
Гм не так уже й нічого, звів брови оперативник. Кращий приятель вбитого нова ниточка, яка може навіть і до розвязки привести. Хтозна, може, справа виявиться банальною: два приятелі щось не поділили. Наприклад, дівчину.
Єгор знуджено зітхнув і відсторонено подивився у вікно. Думки його блукали деінде: на відміну від Киряха Скляр частенько грішив тим, що переймався особистими питаннями на робочому місці. Кирях не вперше спостерігав за пригніченістю Скляра, проте вирішив не допитуватися «захоче, сам розповість». На його превеликий подив, оце «захоче» настало дуже швидко.
Я так довго не витримаю, Жень, Єгор затулив обличчя руками, відтак з силою потер очі й чоло. Мене ці постійні перевірки скоро доконають.
Скляр не надто полюбляв дослухатися до наказів керівництва, часто проводячи розслідування на свій розсуд. Завдяки репутації кмітливого й цілеспрямованого слідчого йому багато пробачали. Аж до поїздки в Харків.
Я задовбався скніти в цьому вузенькому кабінетику, де завжди купа людей, галасу й все заставлено, він підняв зі столу й приречено кинув назад пакунок з речовими доказами, ось цим всім. Я хочу займатися розслідуваннями. По-справжньому ними займатися.
Ти займаєшся, Кирях спробував хоч якось підбадьорити.
Він прекрасно знав, що має на увазі Єгор, проте не бачив жодної можливості допомогти.
Ти ж чудово розумієш, про що я.
Двері кабінету відчинилися, Єгор приречено звів погляд, очікуючи побачити, як сюди заходить Гусейнов чи Гочмановський. Проте то лише зазирнув один з оперативників, шукаючи Войтюка. Єгор з полегшенням зітхнув.
Він буде на девяту, донька захворіла, пояснив Скляр і не без задоволення подивився, як колега зачиняє двері з протилежного боку.
Попри те, що побоювання не втілилися, серце в нього стислося: все одно обоє слідчих скоро прийдуть, а відтак почнеться новий марудний день на службі.