Води! скомандував різко Гайдук. Тут уже ні перед ким було прикидатися, привітний вираз одразу зійшов з обличчя. Прислуга, кваплячись, ухопила цеберку, стала наливати в умивальник. Перелила через вінця, вода хлюпнула на підлогу. Витри! Гайдук почекав, поки вона, хапаючись, витерла, став умиватись.
Довго пирхав, охолоджуючи розпашіле обличчя, а дівча вже стояло завмерши, з утиральником поруч: гіривчилося-таки до порядку, хоч не раз доводилося скубти за вухо. Орднунг, порядок, так їх і вчити, так із них і робити людей! Гайдук, втершись, знову пішов до вітальні і знову напяв, паче маску, приємну усмішку на своє щойно суворе обличчя.
Так що ми будемо пити?.. Коньяк, шнапс, горілку?.. З гера офіцера вже досить?.. Гер офіцер не хоче?.. За віщо така образа господареві? Він, Гайдук, спати не буде, якщо не випє із гером офіцером по келихові! У нього є пляшка такого напою, що гер офіцер, ручуся, не куштував зроду-віку. Приберіг на іменини, але заради такого випадку
Звівся, пішов до буфета. Серед батареї пляшок вибрав потрібну: настояний на тютюнові первак, яким можна й слона з ніг звалити, поніс урочисто на стіл.
Гер офіцер скуштує ось цього напою, а він, Гайдук, наллє собі шнапсу. В знак любові й поваги до фатерлянду гера офіцера
Налив повен келих жовтої рідини, підсунув до гостя.
Фрау Ольга? Гайдук думає, що з фрау Ольги досить. Жінка, як-не-як
А я хочу випити! вередливо сказала Олька, і на обличчі її виник вираз отієї відчайдушності, яка аж кричить: мені тепер все одно.
Гайдук пильно глянув на Ольку, але не став заперечувати. Що ж, коли фрау хоче Ми, як справжні лицарі, повинні скорятися дамам. Чи не так, гер офіцер? Налив і їй уже не самогонки чи шнапсу вина. Пяна Олька була йому непотрібна: мав іще розмову до неї. Пізніше.
Так за що ж вони випють? Вони випють за великий німецький народ і обожнюваного ним фюрера.
Хайль Гітлер!
Офіцерик підхопився, мов на пружині, півником вигукнув: «Хайль!» І вихилив весь келих до дна.
Його одразу ж і зварило. Очі взялися каламуттю, старанно прилизана чуприна обвисла на лобі. Хотів поставити келих на стіл і промахнувся: брязнуло скло, келих розлетівся на друзки.
Де пють, там і бють! зовсім уже розвеселився Гайдук. Гер офіцер не може втриматися на стільці?.. Гер офіцер хоче на свіже повітря, додому!.. Ну що ж, не будемо затримувати високого гостя
Кашкета геру офіцерові!
Напяв на нього кашкета, вивів попідруки з будинку. Пяний у дим офіцерик навалювався важко на нього, чіплявся ногами за землю.
От сюди сюди Так Так
Одвів подалі од свого двору, притулив до паркану. Кашкет одразу ж звалився, але Гайдук і не подумав його підбирати!
Ауфвідерзеєн, гер офіцер! Приходьте іще, будемо раді!
Але той уже, мабуть, нічого не чув: ганчіркою висів на парканові.
«Отак, женишок! вишкірив зуби Гайдук. Довго ж ти памятатимеш ці відвідини!»
Веселий повергався до хати. Голова була ясною і свіжою, хоч і випив щойно повен келих шнапсу: в далекій тій школі навчився Гайдук пити і не пяніти.
«Тепер з фрау Ольгою Фрау!..»
Олька все ще сиділа за столом. Відкинулася на спинку стільця, не зводила очей з келиха, що тримала у правій руці. Хилила його то вправо, то вліво, й недопите вино рубіновим язичком лизало кришталеву стінку посудини. Вона вся була поглинута тим спогляданням навіть не оглянулася, коли Гайдук важко зайшов до кімнати.
Він же сів прямо до столу, став жадібно їсти: з сніданку крихти в роті не мав. Рвав шматки мяса, спльовував на тарілку дрібні кісточки.
Я нікуди звідси не поїду! раптом сказала Олька: обличчя її стало вперте і зле.
Гайдук одклав обгризену кістку, пошукав очима, що б зїсти іще. Побачив холодець, потягнув до себе тарілку.
Принеси хрін!
Олька неохоче звелася, хитаючи налитими стегнами, вийшла на кухню.
Я нікуди не поїду! повторила згодом вона. Їдь сам, а мене не чіпай!
Гайдук мовчки доїв холодець. Нічого, окрім їжі, його, здається, зараз не цікавило.
Потім запалив сигарету. Похитуючись на стільці, вперше глянув на Ольку.
Ти чуєш, я не поїду! вже з ненавистю закричала вона.
Не поїдеш, озвався благодушно Гайдук. Дістав складаний ножик, висипав на стіл сірники. Вибрав один, став ножиком зрізати головку.
Я краще заміж вийду!.. За першого німця!.. З Олькою вже починалася істерика.
І заміж вийдеш За німця
І заміж вийдеш За німця
Гайдук продовжував стругати сірник. Загострив старанно кінчик, розглядав навпроти світла.
Я до коменданта піду! вереснула Олька.
І до коменданта підеш Ще раз підніс до світла сірник. Видно, лишивсь задоволений: склав ножик, непоспіхом сховав до кишені. І враз досі благодушне обличчя його стало крижане і нещадне. Руки!.. Руки на стіл!..
Олька шарпнулася, спробувала зірватися з стільця, але її права рука з ідеальними, старанно наманікюреними нігтями вже була припечатана важкою Гайдуковою долонею. Ухопив, притиснув щосили і блискавичним натренованим рухом загнав сірник під наманікюрений ніготь.
Й одразу ж одпустив.
Отак буду щовечора заганяти по сірникові. Як вечір, так і сірник. Поки не поїдеш зі мною
Звівся, оддуваючись сито, пішов у спальню. Слухав дикий Ольчин вереск, посміхався: повищи, повищи! А ти ж що, голубонько, думала? Жартувати з Гайдуком? Гайдук сам жартувати вміє!
Роздягнувся, повісив акуратно мундир, ліг у свіжо постелене ліжко. «Для німця старалася Що ж, ми не горді, поспимо й на постелі, для іншого засланій А ти повищи»
З насолодою випростався, натягнув подушку на голову. І одразу ж заснув
Олька в спальню так і не прийшла: лягла у вітальні на канапі. Гайдук застав її ще сонною: обличчя опухло від сліз, права рука лежить на подушці, біліє оббинтованим пальцем. Намотала бинта на сто пальців вистачило б.
Будити Ольку не став вийшов тихенько на кухню.
Снідаючи, згадав офіцерика, як той висів учора на паркані. Після такого напою повиснеш: тиждень власні кишки підбиратимеш! Вдруге не потягне до чужих молодичок у гості.
Посміхнувся вдоволено, допив каву, звівся. Одягаючи кашкет, строго сказав до прислуги:
Хазяйці, як проснеться, передай: хай збирається. Будемо переїжджати в село. Хотів додати, щоб збиралася й вона, прислуга, та враз передумав: обійдеться! І без прислуги буде хороша. Менше про офіцериків думатиме. Отак, фрау Ольго!..
У комендатурі вже на нього чекали: як тільки Гайдук появився в приймальні, черговий одразу ж показав йому на двері кабінету: заходь. У кабінеті вже були комендант, бургомістр, начальник районної поліції і якийсь низенький опасистий німець у цивільному: світлий, спортивного крою піджак, картаті штани галіфе, високі краги з жовтої шкіри. Побачивши Гайдука, комендант невдоволено глянув на годинника, але нічого не зауважив. Натомість сказав, звертаючись до німця в цивільному:
Перед вами начальник поліції дорф Тарасівка. Він буде вашим помічником і охоронцем.
Дуже приємно! Дуже приємно! Німець простягнув Гайдукові пухку холодну долоню: Генріх Мольтке. Архітектор.
Гер Мольтке здійснюватиме особистий нагляд за побудовою палацу, пояснив комендант.
Маєтку, пане комендант, маєтку!
Пробачте, маєтку А зараз, панове, гер Мольтке познайомить нас із проектом. Бітте, гер Мольтке.
Мольтке взяв указку, що лежала на столі, підійшов до стіни, увішаної величезними аркушами ватману:
Прошу, панове, сюди! Панове, на чолі з комендантом, посунули слідом за Мольтке. А той підняв указку, ткнув нею в найбільший аркуш ватману: Перед вами загальний вигляд майбутнього маєтку оберста Крюгера. Як ви уже знаєте, шановні панове, маєток цей має бути взірцевим. Він стане взірцевим для громадян Великонімеччини, які в недалекому часі зголосяться господарювати на відвойованих у більшовиків східних землях. Це будуть у першу чергу воїни нашої звитяжної армії, офіцери й солдати, і ми повинні насамперед подбати про те, щоб вони почувалися тут, як в рідному фатерлянді. Це, панове, не тільки мої думки я переповідаю насамперед слова гауляйтера Коха, який особисто дав мені завдання розробити проект показового німецького маєтку Отже, що ми тут бачимо?.. Ми бачимо насамперед великий двір, обнесений цегляним високим парканом, втиканий гострими металевими списами. Суцільним муром охопить він подвіря, надійно охоронятиме господу від можливих злочинців, які насмілилися б забратися досередини, списи, як бачите, розташовані так, щоб між ними не змогла прослизнути навіть дитина Окрім того, ми передбачаємо пустити по зовнішньому ободові паркану колючий дріт, а також дріт під напругою. Всі ви розумієте, що це захід тимчасовий, але необхідний. Згодом, коли вдасться привчити до порядку й покори місцеве населення, дріт буде знято Отже, ви входите чи вїжджаєте крізь високі ворота до широкого двору, вимощеного світлішими плитами з обтесаного граніту. Що ви насамперед бачите, панове? Двоповерховий будинок у готичному стилі, де мешкатиме гер оберст з сімєю: на першому поверсі парадні кімнати для прийому гостей та бенкетів, а вже на другому власне житло. Передбачено всі вигоди, аж до окремих ванн і туалетів для членів родини й гостей. Ви це, панове, побачите, коли ознайомитесь з проектом самого будинку, а зараз підемо далі Всі господарські будівлі сплановано так, щоб гер оберст, вийшовши на балкон, одразу ж міг охопити їх зором. Це має велике значення, адже обслуга набиратиметься з місцевого населення, ледачого й розбещеного, і постійний нагляд господаря просто-таки необхідний Отже, праворуч: стайня, корівник, свинарня, пташарня. Ліворуч: приміщення для сільськогосподарського знаряддя, для зберігання зерна й інших продуктів, погріб-льодник і, нарешті, житло для прислуги. Гер оберст назвав приблизну цифру: двадцять пять душ, але я розробив проект з таким розрахунком, щоб там змогли поселитися всі пятдесят: цьому сприятимуть двоярусні нари За всіма цими будовами буде розбито сад Зверніть увагу, панове, на ось ці дві квадратні споруди, указка Мольтке поповзла донизу, майже до річки, Оце генераторна, що даватиме струм, а це карцер на пять осіб Трохи нижче, по річці, буде насипана гребля. Утвориться досить глибокий ставок, де гер оберст з родиною зможе відпочивати й купатися. Тому мною передбачена й купальня: ось вона, перед вами, панове. Це буде напівзакрите приміщення, де можна роздягатися як панам, так і дамам, деревяний поміст, що вестиме у воду, пляж із насипного піску Гер оберст особливо наполягав на тому, щоб пісок завезли чистий, річковий Оце, здається, панове, і все, Мольтке одступився, щоб присутні мали можливість помилуватись ескізом.