Однією рукою притримуючи на грудях поли бірюзового кардигана, до них, карбуючи кожен крок, ішла Аліса Ждан. За кілька кроків позаду явно засмучена Надя. І це нарешті змусило Соломію опанувати себе: ніхто, навіть суперзірка, не має права ображати її єдину подругу.
Вітаю, Денисе. Рада нарешті попрацювати з тобою. Аліса простягнула руку для привітання, тоді повернулась до Звягівського, простягаючи руку і йому. Вітаю, Романе. Не скажу, що так само рада, але ж колись ми мріяли знятися разом.
Соломія спостерігала за чоловіками: Денис усміхався, але кидав швидкі погляди то на Алісу, то на Романа. А Звягівського було не впізнати: за ті кілька секунд, поки до них підходила Аліса, він повністю опанував себе й зараз здавався втіленням спокою та безтурботності.
Вітаю, Алісо. І з тим, що твоя мрія збулася, теж.
Який ти милий. А ви, Аліса обернулась до Соломії і зміряла її поглядом, подивилась на Романа, знов на Соломію, напевно, та сама письменниця, ем-м-м Мія Лісовська?
Так, та сама. Вітаю в команді.
Дякую за запрошення. Соломія мимоволі зиркнула на Романа, але на його обличчі не відобразилось зовсім нічого. Я прочитала ваш роман і сподіваюсь, що фільм буде цікавішим.
Безперечно. І саме завдяки вашій акторській грі.
Рипнув файлик у Денисових руках, а Роман кахикнув. Аліса задерла підборіддя й примружила очі:
Дякую. Денисе, Аліса повернулась до режисера, якщо ти не проти, я поїду в готель. Переліт був жахливим, годину чекала в аеропорту на вашу помічницю, і тут страшенно холодно. Романе, ти не змерз?..
Піджак на плечах Соломії враз став важким. Роман схрестив руки на грудях і вигнув брову. Денис знов рипнув файликом. Повітря, здавалось, загусло до стану киселю.
Як вас там?.. Аліса ледь повернула голову до Наді й кілька разів клацнула пальцями, тоді махнула рукою. Викличте мені таксі.
Так, зараз
Надя з бурячковим обличчям відійшла подалі й дістала телефон. Соломія ж із задоволенням вслухалась у себе: праведний гнів ріс саме те, що їй зараз треба.
Її звати Надя. Для вас Надія Олександрівна.
Справді?.. Вибачте, у мене погана память на імена.
Та-а-ак? Сподіваюся, вам суфлер не знадобиться?
Як ви смієте так зі мною розмовляти? Я роблю вам послугу і в будь-який момент можу передумати.
Здивуйте мене.
Жінки пропікали одна одну поглядами, і Соломія отримувала від того шалене задоволення.
Таксі буде за пять хвилин.
Денисе, скинеш мені локацію. Сама приїду.
Аліса круто розвернулась, аж підбори рипнули об плитку, і, надміру голосно цокаючи ними, пішла до виходу.
Соломіє, що ти наробила?
Надя дивилась на неї розширеними очима, Денис, здавалось, узагалі не дихає, а Роман усміхався. Соломія ж відчула дивне спустошення і пустку в голові усе летить до дідька зі скаженою швидкістю. А Звягівському весело.
Чому ви усміхаєтесь? Усе було ідеально, поки не зявились ви.
Не я запросив Алісу.
Лавина слів рвалася назовні, але по суті сказати не було чого, тож Соломія лише важко дихала, стиснувши кулаки. Через своє пяне вражене самолюбство отримала величезну проблему, ще й посварилась із нею вже під час знайомства.
Соломія заплющила очі, глибоко вдихнула й повільно видихнула, тоді глянула на Дениса й Романа.
Аліса не проблема. З нею чи без неї усе буде як заплановано. Я не дозволю їй ображати Надю чи будь-кого з команди. Якщо пані зірка не приїде на зйомки, то приїде попередньо затверджена акторка. Тут не Київ, і ніхто перед нею не буде бігати на задніх лапках. Як, зрештою, і перед вами, пане Звягівський.
Роман склав руки за спиною й церемонно вклонився.
Як скажете, пані Лісовська.
От і добре. Дякую за піджак. Денисе, я теж сама приїду. Ходімо, Надю, я хочу кави.
За вісім років до того
Романе, ти зовсім з глузду зїхав? Яніна Ігорівна говорила мяким тихим голосом, з легким усміхом киваючи знайомим. Ти свої очі бачив?
Роман почекав, поки їх мине гурт людей. У коридорі кіностудії було надто гамірно, хлопець волів би зразу ж піти в кімнату для прослуховувань, але Яніна Ігорівна загородила собою дорогу.
А що не так з моїми очима?
Негайно одягни назад окуляри привіт, Ларочко, я зайду за пів години Жінка потисла руку знайомій і знов обернулась до Романа. Ти що, припхався на проби під кайфом?
Але я не
А що не так з моїми очима?
Негайно одягни назад окуляри привіт, Ларочко, я зайду за пів години Жінка потисла руку знайомій і знов обернулась до Романа. Ти що, припхався на проби під кайфом?
Але я не
Будь добрий, стули писок і не перебивай мене.
Як ви?..
Романе, не змушуй мене привіт, Олеже Не змушуй мене підвищувати голос, інакше на твоїй карєрі можна буде поставити грубезну крапку.
Роман запхав стиснуті кулаки в кишені штанів й обіперся боком об стіну, сподіваючись, що крізь темні скельця його окулярів Яніна Ігорівна не побачить усю глибину ледь стримуваного гніву.