Щоправда, Таратула поставився до щастя дружини стримано.
Мені незрозуміло, як це Орчик міг говорити щось подібне, якщо він у вас, здається, німий? почав уточнювати Таратула в Пасьоної. Але вона не розгубилася:
Орчик про це написав Окремі букви знає
Ой, що за розвинена дитина, зворушилася тітка Моє виховання!
Чому ж Пасьоні раніше з тобою не кумцялись? запитав Таратула в Бурозубки, коли та зачинила двері за гостею.
Бо синок Пасьоних тоді ще не дозрів до обряду хрещення, виправдовувала тітка племінницю.
І ти віриш у ці байки? Ех, Бронцю-Бронцю, невже не розумієш, що вони кличуть тебе тільки тому, що сподіваються на щедрі подарунки? намагався Таратула врозумити дружину.
Ну, якщо раз на рік принесу похреснику якусь іграшкову машинку, то не збіднію, а вони не забагатіють відповіла Броня.
12
Готуючись до хрестин, які за масштабами святкування обіцяли набути обсягів національного свята, Пасьоні не забували частенько телефонувати до майбутньої куми. Рідко минав тиждень, щоб Орчикова мама не подзвонила до тітоньки:
Ви, цьоцю, про нас забуваєте, а малий місця собі не знаходить. Він уже вивчив табличку множення і дуже журиться, що хресна цього не бачить.
Коли тітонька приходила в гості до Пасьоних, то ще не встигала переступити поріг, як Орчик мчав їй назустріч і обнімав її ноги. Таратулиха гладила його по голівці, але їй здавалося, що одних ласок для дитини недостатньо. Вона і раніше була б не проти приносити хлопчині гостинці, але тоді у неї ще не було багатого чоловіка, а на пенсію не дуже могла розщедритися. Крім того, вона відчувала себе трохи винною перед Орчиком за те, що на деякий час майже забула про нього, захопившись Таратулою. А Орчик, мабуть, скучав за нею, виглядав її. Проте не тримає на неї зла, а навпаки, за хрещену матір її покликав!
І тут Броня зі своїм Микитою уперше ледь не полаялась. Вона хотіла купити для Орчика три кілограми мандарин, а чоловік настоював на шоколадці. Однак благовірна згадувала своє дитинство, коли їй хотілося грушок, апельсинів, а дорослі приносили лише «Оленку», яку в неї не вистачало терпіння зїсти, от лише порозпацькує в пальцях.
Тобі часто приносили мандарини, коли ти була малою? запитав Тарантула в Броні, мов би прочитавши її думки.
Ніколи, але так кортіло зізналася Броня. То хай хоч Орчик поласує.
Невже ти вважаєш, що це потерча злидарює? Та ж має багатих батьків! ремствував чоловік.
Не завжди батьки розуміють, чого хоче їхня дитина, зітхнула Броня і поставила себе на місце свого хрещеняти, пригадуючи, які презенти дорослі приносили на її день народження. Дарували все, крім ляльок: літаки, імітацію дорослої сумочки, яка нагадувала бочку в зелено-червону клітинку, а якось принесли громіздкий конструктор з магнітними брусочками, з яких можна було скласти танк чи ще щось із бойової техніки і який важко піддавався демонтажу: магнітні конструкції так чіплялися одна за одну, що дитячим слабким рукам годі було розлучити одну з одною
Орчик без хрещеної матері жити не може, підтакував Пасьоній її чоловік. Ви би тільки знали, що він нам учора заявив. «Якщо ти, мамцю, каже, надалі мене сваритимеш, то я попрошуся до тітки Броні, щоб була мені за маму. Своїх дітей у неї нема, то вона, мабуть, погодиться».
Але ж Орчик не розмовляє, вкотре здивувався Таратула, ледь стримуючи глумливу посмішку. Справді, як він міг казати, що хоче стати прийомним сином Броні?
А він усе це показує жестами очима, пояснювала Пасьона, почервонівши так, мов би без перепочинку перемила усі вікна в оперному театрі. Вам, чоловікам, того не збагнути. Але кожна матір і без слів розуміє свою дитину.
Бурозубку, у якої ніколи не було дітей, розповідь племінниці так зворушила, що крадькома сльозу витерла. Від радісної думки, що похресник так привязався до неї, вона зарумянилася і дала йому десять доларів.
Але чоловік скоса стежив за добродійництвом дружини.
В цього бутуза[6] є тато й мама, то хай про нього дбають, приступив він до Броні з докорами, коли гості забралися додому.
Дбати вони дбають, але не вміють збагнути дитячу душу, тим більше, якщо вона німа, відповіла Бронька. А я педагог і маю підхід до Орчика. Йому зі мною цікаво
Справді, похресник так привязався до Таратулихи, що його матір навіть ревнувала.
Орчик мене невмисне дратує, скаржилася Пасьона потайки пані Сипонькій. Прошу його їсти ложку геть відкидає! Накажу взути капці босим бігає мені на зло. А з тітонькою покірний, кожне її слово закон. Він від неї не відступає ні на крок. Не розумію, чому на нього такий вплив має хрещена матір!?
Може, вона уміє його якось зацікавити? висловила здогад дружина Сипонького, похрускуючи мальовничими нігтями.
Авжеж, навчила його вирощувати у склянці фасолину, подарувала вазонок, листочки якого ловлять мух розповідала захоплено Пасьона.
Ну ось бачиш, промовила Сипонька, яка ставилася до експериментів подружчиної тітки поблажливо, як це личить сприймати дивацтва родички-багатійки.
Лише тепер переконалася: сьогодні, аби завоювати прихильність дитини, потрібно академію закінчити. Я ж ніскілечки нічого не тямлю! бідкалася з виглядом випускниці спецшколи для розумово відсталих Пасьона. А Кацапуля, та взагалі не могла брати навіть жалюгідної участі в розмові про такі високі матерії і лише слухала, зачаровано виставивши два передні зуби, мов би нутрія!
Орчик так полюбив свою хрещену матір, що почав навіщати її не лише у великі свята, а й щонеділі. А вона на радощах ущедрювала інфанта грішми, цукерками, бананами, яблуками, купувала для нього іграшки у дитячому супер-маркеті, які були більшими від хлопця за розміром: поролонового бика із сигарою, собаку із дерматиновим носом, черепаху, начинену сиптипоном. Якщо ж похресник появлявся несподівано, і Таратулиха заздалегідь не заготовляла для нього гостинця, то тоді вона віддавала хлопчику першу-ліпшу річ, що потрапить їй під руку: статуетку, попільничку, скарбоньку. А якось Бровкові видерла із зубів, можна сказати, мячик, яким той полюбляв розважитися.
Цьому спиногризу мячик так потрібен, як сліпому люстерко, докоряв дружині Таратула, уже втративши терпець. А пес по твоїй милості тепер немає чим бавитися!
Ти просто не любиш дітей, зайшлася плачем жінка.
Таратула лише зітхав. Але відтоді завів обичайку: як тільки довідувався, що у такий-то день у них будуть обідати Пасьоні, починав ховати цінніші речі, які би міг зажадати їхній нащадок. Напередодні господар не спав цілу ніч, і йому снилося зухвале личко Орка. У сподіванні близької зустрічі з цим дошкільнятком у Таратули підвищувався кровяний тиск. Бо він ніколи не міг знати напевно, чого чекати від цього лоботряса і що той втне під час гостини.
Ти просто не любиш дітей, зайшлася плачем жінка.
Таратула лише зітхав. Але відтоді завів обичайку: як тільки довідувався, що у такий-то день у них будуть обідати Пасьоні, починав ховати цінніші речі, які би міг зажадати їхній нащадок. Напередодні господар не спав цілу ніч, і йому снилося зухвале личко Орка. У сподіванні близької зустрічі з цим дошкільнятком у Таратули підвищувався кровяний тиск. Бо він ніколи не міг знати напевно, чого чекати від цього лоботряса і що той втне під час гостини.
Наприклад, минулої неділі Орчик допався до фортепіано, як дурний до сметани, і почав гамселити з усієї сили пальцями по клавішах. В цю хвилину господарю закортіло оглухнути і він натякав, що налагодження цього інструмента дорого коштує, що грати на ньому має право лише той, хто знає ноти.
Такому самородку школа ні до чого! відразу пішла в наступ Таратулиха. Він уже грає, як професіонал! Орчику потрібно ледь-ледь підівчитися і може вже по телевізору виступати. Другий Бетховен! Він також був німий, але його увесь світ знав!
Здається, Бетховен був сліпий, не подумавши, заперечив Пасьоний.
Цьоця ліпше знають, мовила з погрозою у голосі Пасьона, наступивши супружнику на ногу, і зашепотіла до нього, мов на похороні. Тобі не однаково: сліпий чи німий!?
Тоді Пасьоний із жахом отямився, збагнувши свою помилку.
Пробачте! вигукнув. Я згадав: Бетховен був німим!
Попроси тата, хай тобі купить піаніно, радив тим часом Орчикові Таратула, у якого від музикальних вправ хлопчика розболілася голова. Тож пробував відволікти увагу маленького тирана від музичного інструмента, аби той дав йому спокій.
Нам піаніно не по кишені, зітхнула Пасьона.
То беріть наше, не завагавшись ні на хвилину, запропонувала тітка. Нам воно ні до чого, а в дитини пропадає талант, і не можна гаяти ні хвилини!
Відчувши, що тітчина пропозиція не до душі її дядькові, гості почали відмовлятися.
По правді кажучи, нам піаніно ніде тримати, знайшла вихід із скрутного становища Пасьона, винувато розвівши руками. Надто маленькі кімнати
Коли в наступну неділю Пасьоні знову прийшли до Таратул, то Бронька, на велику радість чоловіка, забула про непересічні задатки внучатого племінника до музики. Бо відшукала у ньому інший талант!
Орчик за столом, попоївши оселедця, випадково лишив сліди від масних пучок на папері. Але Таратулиха зуміла в цих плямах загледіти паростки живопису, і безапеляційно заявила, що хлопчика чекають лаври Рафаеля. Вона навіть продемонструвала зіпсутий аркуш своєму перукарю. Той ледве стримався, аби не бовкнути: «Яка це курка лапою водила?» Але, на його щастя, Таратулиху так розпирала гордість, що вона, не чекаючи на відповідь цього стригуна, заторохтіла:
Між іншим, шедевр мого похресника. Погляньте, якою фантазією він фонтанує! На жаль, його батьки прості люди, не надали значення здібностям дитини. Але ж я учителька, маю досвід роботи з дітьми, і помітила Божу іскру.
Ой Боже-Боже, закотив очі дамський майстер, відразу збагнувши, як йому потрібно поводитися, і дякуючи провидінню, що не вихопився з неугодною для клієнтки реплікою, як Пилип з конопель. У вас рідкісний дар виявляти таланти. Орчик справжній вундеркінд.
Його словесні потуги не були марними: постійна клієнтка розщедрилася на більші чайові. Відтак вона особисто вступила до магазину «Школярик» і купила альбом для малювання, пензлик і фарби й подарувала їх Оркові. Акварелі, тривалий час провалявшись по усіх закутках, опинилися у сміттярці. Але тато і мама захоплено розповідали тітці, що Орчик не випускає з рук пензля і засинає з альбомом під пахвою. Для більшого переконання Пасьона навіть пішла на те, що власноручно зробила кілька незграбних рисунків, в яких тітонька відзначила значний поступ хлопчика і на радощах подарувала йому десять доларів.