Зазвичай після подібних інцидентів пілотів відправляють на розмову з психологом із метою перевірити, чи не зачаїлися в їхній підсвідомості які-небудь ментальні зсуви й чи здатні вони (пілоти, не зсуви) і надалі безпечно керувати повітряним судном. Співбесіда з капітаном Веймором була короткою й емоційною. Після неї психолог дійшов висновку, що проблем у містера Веймора немає. Проблеми можуть бути у чеського диспетчера, якщо раптом пан Веймор перестріне цього бідолаху в аеропорту Праги.
Дункан пішов із «Delta» і найнявся пілотом у бюджетну авіакомпанію «Ryanair», але прокляття східноєвропейських аеропортів не відпускало його. Через два з половиною тижні після того, як Веймор почав працювати на «Ryanair», його літак під час зльоту з аеропорту Варшави схопив турбіною дворнягу, котра невідь-звідки взялася на злітній смузі. Починалось усе справно й по-хорошому руління до злітної смуги, дозвіл на зліт, розгін. Був звичайний літній день безвітряний, сонячний. А потім, приблизно на середині смуги, коли лайнер розігнався до 140 км/год, другий пілот (то був хтось інший, не Дженкінс) крикнув:
Кеп, дивіться барбос!
І дійсно справа по полю, навперейми «Боїнгу», заходячись гавкотом, скакав кошлатий собацюра. Дункан встиг краєм ока запримітити пса, а вже за мить правий двигун захлинувся утробним кашлем. Стрілка потужності смикнулась і сповзла до нуля.
Помпаж!!![3] заверещав другий пілот.
Гальмуємо! Швидкість була недостатньою для відриву, і капітану Веймору не лишалося нічого, крім як скасувати зліт.
Цього разу загальмувати до кінця полотна не вдалося. Літак винісся за межі злітної смуги і спалахнув. Щастя, що стюардеси не розгубилися і грамотно провели евакуацію, завдяки чому ніхто з пасажирів не постраждав. Зате «Boeing» після авіаційної пригоди спопелів дотла.
Капітан Веймор іще на місці аварії ліз битися з пожежниками і рвався до дирекції варшавського аеропорту з закликами лінчувати їх на місці, проте його не пустили. Відтоді минуло півроку, Дункан Веймор перейшов на роботу в «British Airways», але так і не зміг позбавитися лячних спогадів, які накочували на нього перед кожною посадкою в словянських аеропортах
Несподівано капітан Веймор помічає попереду і трохи зліва від літака дивну цятку. Щось висить поміж хмар. Щось таке, чому в повітрі не місце. Дункан підводиться над кріслом і нахиляється до скла. Цятка наближається, розростається, набираючи обрисів
Срань Господня!
Що таке, капітане? буркає Дженкінс, не відриваючись від бланків із передпосадковими інструкціями.
Наступної миті Веймор починає лементувати, наче діваха, що побачила павука-птахоїда в себе на грудях:
А-а-а-а-а-а-а-а-а-а!!!
Якби не рефлекторна спритність капітана, у цьому місці історія Стьопи, а заразом і 150 пасажирів рейсу BA 840, урвалася б. Дункан блискавично відключає автопілот, втоплює праву педаль униз і відхиляє штурвал від себе, одночасно кренячи його вправо. «Airbus» кидає вбік, і він зісковзує на сотню метрів донизу, уникнувши зіткнення. Непристебнуті пасажири в салоні прилипають до стелі. Веймор між тим верещить:
А-а-а-а-а!
Кеп, що ви робите?! кричить Дженкінс. Працюйте над заходом на посадку. Ми
Ти бачив?! Ти це бачив, матері моїй ковінька?!!
Що там? Літак вирівнюється; другий пілот зиркає вперед і спостерігає чисте небо, де-не-де поплямоване хмарами.
Якийсь мудак на табуретці з з кульками! Шіт! Фак! Ми ледь не засмоктали його лівою турбіною!
Е-е А що він там робить?
Я звідки знаю?! У нього спитай!
Тед Дженкінс стискає губи, усвідомивши, що попереду його чекає найважче приземлення в житті. Погано перед посадкою лишитися самому в кабіні. Проте ще гірше саджати літак, коли поруч із тобою пересіпується в істериці психічно хворий.
Кеп, ви не проти, якщо я переберу на себе керування? обережно, стараючись не викликати новий напад буйства, мовить Тед.
Пішов у дупу, молокососе! бризкаючи слиною, вищить капітан. Трикляті українці хочуть звести мене у могилу! Покручі! Виродки! Я їм цього не подарую!
Капітане Веймор, я наполягаю.
Заткнись і підтримуй висоту!
Диспетчер наказав займати 110-й ешелон.
Який, в сраку, 110-й ешелон, Теде?! Може, їх там штук двадцять таких пиряє над аеропортом? Сірі очі капітана вирячені, мов у жаби, здається, ще трохи і вони почнуть обертатися незалежно одне від одного, точно як у психів. Зараз іще нахапаємо повні турбіни цього добра і звалимося, на хрін, у штопор. Тримай висоту!
Капітане Веймор, я наполягаю.
Заткнись і підтримуй висоту!
Диспетчер наказав займати 110-й ешелон.
Який, в сраку, 110-й ешелон, Теде?! Може, їх там штук двадцять таких пиряє над аеропортом? Сірі очі капітана вирячені, мов у жаби, здається, ще трохи і вони почнуть обертатися незалежно одне від одного, точно як у психів. Зараз іще нахапаємо повні турбіни цього добра і звалимося, на хрін, у штопор. Тримай висоту!
Не попіклувавшись про те, щоб угамувати емоції, Дункан звязується з диспетчером у Борисполі і горлає в мікрофон, нехтуючи всіма приписами й інструкціями:
Це що за собача какашка у вас на ешелоні?!
Бі-ей вісім-чотири-нуль, говорить диспетчерська Борисполя, повторіть запит.
Ви там за трафіком дивитесь, довбодзьоби?! Чи вже повпивалися до чортиків? У вас же аеропорт, а не свиноферма!
BA 840, вас не розумію. В чому ваша проблема?
Проблема не В МЕНЕ, а У ВАС, гівноїди, і полягає вона в тому, що якийсь педераст у даний момент літає на табуретці по ешелону!
Диспетчер нишком перетравлює почуте. Йому не вистачає знань англійської, щоб повною мірою оцінити красу капітанських лінгвістичних вивертів, але про педераста на табуретці він розуміє.
BA 840, у вас усе в порядку на борту?
Це ви у мене питаєте, диспетчерська?!
BA 840, я можу поговорити з другим пілотом?
Навіщо?
Він теж бачить чоловіка на табуретці?
Дункан Веймор більше його не слухає і просто волає:
Im bury you! Immma bury you, bastards![4]
Рейс BA 840 іде на посадку.
До посадкової смуги зїжджаються пожежні машини і карети «швидкої допомоги», напаковані психіатрами.
За літаком «British Airways» до аеропорту наближається лайнер «Air France», рейс AF 205 із Парижа. Капітан французького літака виявляється флегматиком зі специфічним почуттям гумору. Помітивши геліостат і обсіяного бурульками Стьопу, він реагує по-філософськи:
Диспетчерська Борисполя, у вас новий спосіб слідувати за трафіком? Не вистачає грошей на радари і ви тепер літаки помічаєте сірниками на карті?
Борт два-о-пять???
Вам не здається, що хлопцю трохи холодно? далі іронізує пілот. Ви хоч би курточку на нього накинули, а то сидить у самих шортах. Тут 7 °C за бортом!
Хто у у у самих шортах? у диспетчера важка форма стовбняка.
У розмову встряє інший літак, який щойно злетів з аеропорту і набирав висоту, прямуючи на північ від української столиці:
Диспетчерська, у когось із ваших учора був день народження? Видно, гарно погуляли. Пауза. Чи о, пардон!.. у вас же сьогодні День незалежності. Забув, вибачайте.
На радарах у цьому місці порожньо, проте диспетчер починає помалу усвідомлювати, що його не розігрують.
Шоу триває. З півдня до аеропорту Бориспіль підлітає турбопропелерний Ан-24, рейс 1726 із Одеси. Диспетчер схиляється над радаром, пожираючи поглядом квадратик із підписом 1726. Він розуміє, що турбопропелерний Ан-24 летить повільніше за реактивні «Boeing» чи «Airbus», а отже, пілот має більше часу, щоб стежити за різними капостями на ешелоні. Попри це він тривалий час не наважується ввімкнути мікрофон.
Угорі реальні розміри і вигляд геліостата; внизу (у тому ж масштабі) спрощена модель, яка показує, яким мав би бути апарат, якби Тихон розрахував його правильно (3D-реконструкція з газети «Сільські вісті» на основі матеріалів, наданих прес-службою Міноборони України)
Рейс 1726 обзивається першим:
Диспетчерська
Так, борт сімнадцять-двадцять-шість.
Я мушу вам дещо сказати.
Диспетчер перехрещується сам і перехрещує мікрофон:
Кажіть.
По-моєму, донецькі придумали новий спосіб ховати трупи від міліції.
Диспетчер із усього маху торохкає лобом об стіл. Колеги занепокоєно косяться на нього. Хтось підхоплюється і кличе начальника зміни.
1726, опишіть, що ви бачите навіть якщо вам здається, що такого ви бачити не можете.
Спостерігаю худорлявого хлопчину років двадцяти. Ширяє тут на стільчику.
На стільчику?
Підтверджую.
1726, він намагається подати якісь знаки?
Диспетчерська, я думаю, він мертвий.
1726, ч чому ви так думаєте?
Сумніваюсь, що живий на таке погодився б
Бідолашний диспетчер усвідомлює, що безповоротно зїжджає з глузду.
Підходить старший зміни. На радарі повз аеропорт кволо сунеться приватний літачок. Він не заходить на посадку, просто тримає контакт із контрольно-диспетчерським пунктом, оскільки пролітає повз повітряну зону аеропорту.
Підходить старший зміни. На радарі повз аеропорт кволо сунеться приватний літачок. Він не заходить на посадку, просто тримає контакт із контрольно-диспетчерським пунктом, оскільки пролітає повз повітряну зону аеропорту.
Скрипить радіо:
Диспетчерська у вас тут е-е-е я навіть не знаю е-е як вам сказати
Та кажіть уже, як є, схлипує диспетчер.
Тут хлопчина е-е-е на табуретці знаю, в це важко повірити, але це так е і ще в нього собака Мені здається, вони е-е-е заважають нормальному руху повітряних суден.
Який іще собака?! Диспетчер починає плакати.
Я не розбираюсь у породах здається е бульдог.
Начальник зміни хапається за мікрофон:
Він труп? Цей, що на табуретці?
Пілот прайват-джета:
Він придурок е якщо додумався вибратись на таку висоту без літака.
Диспетчера починає колотити в істериці
7
Зиновію, вставай!
Ге-е
Вставай! Чуєш? Твій Степан полетів!
Йдіть на хер
Хтось із сусідів відважився і заліпив два розмашисті ляпаси Ревуну. Лясь-лясь!
Га?! Що?! Чоловік нарешті сів на ліжку.
Прокидайся, чорти б тебе забрали! Стьопа полетів!
Куди полетів?
Туди!
Зиновій Гордійович несамохіть задер підпухле після сну обличчя і подивився на стелю.
Що? Що ви, в біса, мелете?
Полетів, я тобі кажу! Зиновію, твій син ПОЛЕТІВ!
Мамо рідна, туди?! О Боже! Зиновій пополотнів від лячної здогадки, губи посіріли. Стьопа помер?!
Та ні!.. Сусід мотнув головою і замислився. Ну, принаймні відлітав він іще живим І взявся переповідати все, що на той час спромоглися витягти з Марянчика Тихого.