Саме слово «кастрація» використовувалось у кількох значеннях: усунення лише пеніса; лише сімяних залоз; позбавлення і того, й іншого. Це трохи неточно, позаяк кастрація означає усунення лише сімяних залоз, а отже, їхньої дії на організм. Нині кастрацію можна здійснити без допомоги скальпеля. У нас є ліки, які забезпечують таку саму дію, блокуючи чоловічий статевий гормон тестостерон. Таке лікування називається хімічною кастрацією і застосовується у випадках ускладнених форм раку простати. Усунення лише пеніса має іншу назву пенектомія, однак уживається вона винятково щодо випадків хірургічного усунення пеніса з медичних причин, насамперед у випадку раку пеніса (рідкісна форма раку, від якої в Норвегії щорічно потерпає від 50 до 60 чоловіків).
Інша причина ампутації пеніса, що привертає значну увагу в останні роки, зміна статі з чоловічої на жіночу. Тоді застосовують фаховий термін «корекція статі».
Так звана травматична ампутація поняття, яке охоплює випадки ампутування пеніса через травми. Це трапляється вкрай рідко і є невідкладним медичним станом, який вимагає негайної терапії. Більшість таких травм спричинюють самі чоловіки. Низка досліджень показує, що 80 % ампутацій здійснюють самі пацієнти у стані психозу. Інші повторювані причини різноманітні нещасливі випадки та випадки сексуального насильства або ж ускладнення під час хірургічного втручання, скажімо, обрізання.
Говорячи про травматичну ампутацію пеніса, неможливо не згадати зневажених дружин. Відрізання чоловікові члена як помста за зраду не поширене явище, проте ця причина становить відносно велику частку випадків утрати пеніса проти своєї волі. У 1970-х рр. на Таїланді спалахнула «епідемія» таких випадків. Тайські жінки підюджували одна одну дочекатися, доки невірний чоловік засне, а тоді відітнути йому пеніс кухонним ножем. Після цього пеніс бажано було викинути у вікно, щоб його зїли свині або качки. Звідси навіть пішла примовка: «Вже мушу йти додому, а то качкам буде що їсти».
У лікарні в Бангкоку протягом короткого періоду після таких нападів було прооперовано18 чоловіків. Варто зазначити, що жоден із них не заявив у поліцію на свою дружину. Очевидно, через сильне почуття сорому. Мало того, що чоловічу гідність перетворили на корм для качок, то ще й розповідати про це публічно в залі суду?..
Джон Вейн Боббітт мав цілком звичайний за загальними уявленнями пеніс нічого такого, через що можна зажити світової слави. Усе змінилося 1993 року, коли його дружина Лорена відітнула йому пеніс, поки він спав. Тоді вона відвезла пеніс у поле і викинула. Тут його за короткий час знайшли, і о диво! його вдалося пришити на місце та відновити попереднє функціонування. Після цього Боббітт спробував себе як порноактор у фільмах «Джон Вейн Боббітт: необрізана версія» та «Франкенпеніс». Порноіндустрії є що закинути, але погодьтеся, тут принаймні відчувається якесь почуття гумору.
І хоч зараз це сприймається як дещо химерний жарт, передісторія значно серйозніша. Причина того, що Лорена Боббітт відрізала своєму чоловікові пеніс, у тому, що вона роками зазнавала жорстокого поводження, фізичного і психічного, від свого чоловіка. Єдине позитивне в усьому цьому привернення уваги громадськості до проблеми домашнього насильства в постійних стосунках.
Та навіть якщо чоловікові не пощастило опинитися в ситуації, коли його пеніс більше не прикріплений до тіла, не варто зневірюватися. Адже його можна пришити на місце і навіть відновити нормальне функціонування.
Перша успішна операція була виконана ще 1929 року. Тоді винахідливому хірургові У. С. Еріху вдалося пришити пеніс, відсічений циркулярною пилою. Через два роки по тому пацієнт мав повністю функціональний пеніс, лише в ерегованому стані він став приблизно на один сантиметр коротший, ніж до нещасливого випадку.
Пацієнтові Еріха пощастило цей випадок багато в чому був винятковим на той час. 1929 року зшити нерви і невеликі кровоносні судини було не так просто. Великі структурні елементи зліплювали докупи, наскільки це було тоді можливо, і часто результат розчаровував. До кінця 1950-х рр. рідко рекомендували пришивати відрізані пеніси, і в цей період описано лише пятдесят таких операцій.
Сьогодні використовуються мікрохірургічні методи, які дають змогу зі значно більшою точністю відновлювати навіть найменші структури. Унаслідок цього успішного результату можна очікувати майже в усіх випадках. Однак, як і інші частини тіла, пеніс не може довго існувати без кровопостачання. Приблизна межа його «виживання» поза тілом близько 18 годин, і то за умови, що більшість часу він перебував в охолодженому стані. Тож якщо вам дуже не пощастило опинитися в такій малоймовірній ситуації, то справа за тим, щоб знайти найкоротший шлях до лікарні. І не забудьте запакувати відрізаний пеніс у щось холодне чи то в кубики льоду, чи в пачку мороженого гороху, чи в ящик пломбіру.
Сьогодні використовуються мікрохірургічні методи, які дають змогу зі значно більшою точністю відновлювати навіть найменші структури. Унаслідок цього успішного результату можна очікувати майже в усіх випадках. Однак, як і інші частини тіла, пеніс не може довго існувати без кровопостачання. Приблизна межа його «виживання» поза тілом близько 18 годин, і то за умови, що більшість часу він перебував в охолодженому стані. Тож якщо вам дуже не пощастило опинитися в такій малоймовірній ситуації, то справа за тим, щоб знайти найкоротший шлях до лікарні. І не забудьте запакувати відрізаний пеніс у щось холодне чи то в кубики льоду, чи в пачку мороженого гороху, чи в ящик пломбіру.
Фантомні болі або фантомні відчуття описують як біль або інші відчуття у відсутніх частинах тіла, що переживаються як реальні. І відсутній пеніс теж може створювати такі. Це явище привертає значну увагу в останні роки через зростання кількості осіб, які проходять корекцію статі, перетворюючись із чоловіків на жінок. У багатьох із них залишається відчуття, що пеніс і досі з ними. Шотландський хірург Джон Хантер описав у ХІХ столітті випадок із солдатом, який втратив більшу частину своєї «чоловічої гідності» на полі бою. Коли цей солдат торкався обрубка пеніса, він ніби стимулював зниклу головку. Стимулювання призводило до оргазму та сімявиверження, тож це було своєрідною фантомною мастурбацією. Пізніше була описана історія чоловіка, який утратив пеніс через нещасливий випадок і після цього ходив із відчуттям постійної ерекції.
На відміну від фантомних відчуттів, які можуть виникати після втрати руки або ноги, чоловік, який втратив пеніс, рідко відчуває болі. Навпаки, такі переживання часто описують як приємні. Тож чоловік ніколи не забуває свій перший пеніс.
Якщо вже ми говоримо про вразливість пеніса до ушкоджень, нам не оминути застібки-блискавки. Коли шведський американець Гідеон Сундбек презентував 1913 року свій патент, він не мав жодного уявлення про те, скільки страждань цим спричинить. Стояти в туалеті й застібати блискавку з відчуттям повної безпеки і гармонії й раптом відчути несамовитий біль, що поширюється знизу, багато хлопців і чоловіків знає, що це таке. І від споглядання клаптів шкіри між сталевими зубцями легше не стає.
Моя перша зустріч із прокляттям застібки-блискавки ще досі жива в памяті. Спроба збігати попісяти під час коротенької перерви в пятому класі перетворилася на невеликий жах. Ситуацію не полегшувало те, що поряд перебували лише вчительки. Через нестерпний біль я був змушений звернутися по допомогу до них.
Мій сором і відчай у цій ситуації усе ж не порівняти з тим, що мусив відчувати ошатно вбраний чоловік у маринарці та лакових мештах, що скоцюрблений зайшов до мене в лікарський кабінет кілька років тому. Як зясувалося, він мав одружитися через два дні й хотів лише приміряти востаннє шлюбний костюм чи добре сидить. Ситуація була розвязана швидким рухом бігунка на блискавці. Проте він залишив кабінет спантеличений і з чіткою установкою відкоригувати плани на шлюбну ніч.
Найпоширеніша причина того, що доводиться звертатися по допомогу до лікарів, полягає в тому, що замість залагодити проблему самостійно, чоловіки надто довго чекають. Лікування, власне, дуже просте (принаймні на папері): треба мати мужність смикнути за блискавку і розстебнути її. Це спричинить короткочасне зростання болю і невеличку ранку, яка швидко загоїться, натомість проблема буде розвязана. Якщо чекати задовго, крайня плоть напухне і збільшиться вірогідність інфікування та більш серйозного ушкодження.
Розділ 5. Ерекція та еякуляція
Жінки запевняють, що люблять чутливих чоловіків, і все ж скаржаться на те, що я кінчаю надто рано.
Том СімсЗдатність пеніса за лічені секунди з малого і мякого ставати великим і твердим невичерпне джерело захоплення. «Третя нога» чоловіка відігравала особливо видатну роль у мистецтві та релігії й розглядалася як символ фертильності та мужності. Однак тривалий час ерегований пеніс сприймався також як щось грішне і вульгарне. Нещодавно, якихось кілька десятиліть тому, його годилося використовувати винятково в подружньому ліжку під ковдрою, а поза тим ніхто про нього не згадував. Ним у жодному разі не слід було бавитись, аби не накликати гнів Божий.
Сьогодні ми вільніше ставимося до сексу та ерегованих пенісів, принаймні поза суворими релігійними громадами. І хоча ми більше не вшановуємо пеніс як божество, не вбачаємо в ньому і знаряддя диявола. Полотна і скульптури з ерегованими чоловічими членами нині прикрашають більшість великих музеїв мистецтва, і це чи не найпривабливіші їхні експонати.
Відкриття, що ерекція настає, коли до пеніса припливає кров, є відносно новим. До ХV століття було по суті не відомо, що робить пеніс твердим. Це, звісно, не заважало людям мати свою переконливу думку з цього питання. Найбільш тривка теорія ґрунтувалася на ідеях Гіппократа (460375 рр. до Р. Х.). Батько сучасного лікарського мистецтва був одним із перших, хто справді намагався зясувати, як функціонує людський організм. До нього за різні функції організму відповідали духи, добрі та злі. І хоча багато з Гіппократових теорій згодом було визнано помилковими і навіть божевільними, ми багато чим йому завдячуємо.
Гіппократ стверджував, що в основі ерекції лежить повітряно-блоковий механізм. На його думку, пеніс повязаний із сімяними залозами тонкими міцними нитками. У момент сексуального збудження він наповнюється повітрям, а сімяники в цей час натягують його догори за допомогою своєрідної блокової системи. Одним із доказів, які великий цілитель наводив на користь цього твердження, було те, що кастровані чоловіки втрачають ерекцію.
Після Гіппократа трон провідного медичного авторитета посів Арістотель. Він підтримав теорію свого попередника, однак, на його думку, яєчка функціонували радше за принципом важеля. До того ж він був першим, хто задокументував важливий медичний факт: ерекція не лише відповідь на фізичну стимуляцію, пеніс може затверднути завдяки силі думки. За його теорією, штивність досягається трьома механізмами: фантазією, повітрям і силою тяги сімяних залоз. Принаймні в одному випадку з трьох він влучив.