Вже сутеніло, глибина лунки в «промоїні» ховала в собі більшу частину плішні, а водою «і не пахло» Моя «ватяна дублянка» з шапкою-ушанкою давно вже лежала на кризі поруч з непотрібною вже жердиною, піт застеляв очі, пара валила з мене, як той дим з колісного пароплава Ледве встиг я подумати: «нема диму без вогню», як з'явився і вогонь; від чергового удару в лунці щось скреготнуло, и з-під жала плішні блиснув снопик іскор
О mamma mia! Puerto Carambassimo!! Rasperehromel-copel tvoju termoparu!!! (специфічні словосполучення, що не перекладаються.) Заголосив я.
Земля!!! радісним криком, наче матрос з щогли колумбової каравели, відізвався Артеменко.
Дно глухо погодився я, відчуваючи, як навалюється мороз і втома. Вочевидь, не мій день сьогодні. На копання другого такого шурфу сил вже явно не вистачить, та й темно вже.
Не журись, козаче! знову подав голос Артеменко. Поки ти там «самовпенювався» в промоїнах, я тобі, ось тут, буром прокрутив лунку. Так, що настроюй свою донку, та й пішли вже на берег багаття «для сугреву» робити.
Отакі вони, мої колеги; їх життя премудростям життєвим вчило і вони, не насміхаючись, по-доброму, новачків життям життю вчать, передаючи свій досвід
Ми перегородили русло Селенги своїми лунками, зарядили донки хвостами від хека, прикрили лунки шматками пінопласту від морозу лютого, та й пішли на берег влаштовуватись на ніч.
Як я вже казав, Селенга тут робила крутий поворот, отже палива для нашого багаття було набагато більше, ніж в місці нашої висадки. Я запропонував, було, не морочитись з вирубуванням гілляк для багаття, а просто підпалити найбільший залом, але хлопці рішуче відкинули мою пропозицію з двох причин: по-перше минь, або налим, дуже сторожка риба і, якщо побачить, не те, що відблиск багаття, а, навіть, спалах сірника все! Прощавай риболовля А по-друге, що залишимо іншим, або й самим собі, на наступний раз? Головешки та попіл?
Важко було не погодитись, и ми, з Мишком, при світлі карбідного ліхтаря, озброєні сокирами, розпочали заготівлю дров, а Артеменко з Орловим, знайшовши западину на березі, звідки світло від багаття на лід не попадало, взялися влаштовувати кострище. Мороз виявився таким лютим наглядачем і розпорядником робіт, що хвилин за 15 наших зусиль, вогнище запалало, і ми вже змогли трохи відігріти задубілі, навіть в теплих рукавицях, руки. Добряче відігрівшись, ми наносили ще палива, щоб на всю ніч вистачило і, всівшись на, завбачливо припасені Мишком, шматки пінопласту, взялися за вечерю. Спочатку їсти не хотілося, але аромат розкритих, та підігрітих на багатті консервів розбудив вовчий апетит. Був у нас і спирт, але пити його не стали, бо на такому морозі це небезпечно, а от чаю на воді з розтопленої криги напилися досхочу і, нарешті, розслабились, очікуючи часу ночі, коли можна було вперше навідатись до наших лунок.
Недовго тривало наше розслаблення, бо непосидючому Артеменку закортіло перевірити, як влаштувались інші, і він запропонував кинути жереб, щоб хтось лишився біля речей та багаття, а інші мали змогу «прогулятись» з ним. Жереб кидати не довелось, бо Женя з Мишком відмовились, вважаючи таку «інспекцію» безтактною, а я, вже стовідсотково впевнений в міцності криги, з радістю погодився.
Вийшли на лід. Після яскравого полум'я очі довго не могли призвичаїтись до огорнувшого нас морока. Якийсь час йшли майже навпомацки, тримаючи курс не ледь помітний червонуватий відблиск багаття на далеких скелях.
Здається, то ставка нашого ясновельможного хана Кирила, висловив припущення Артеменко.
Здається, то ставка нашого ясновельможного хана Кирила, висловив припущення Артеменко.
То що? Обійдемо, не будемо його величність турбувати? запитав я.
Та ти що! Це ж самий смак, начальство на відпочинку турбувати!
Та мені то що? пересмикнув я плечима, Я йому не підлеглий, як ти, та Женя з Мишком. Тобі і вирішувати!
А, пусте, у нього контракт раніше мого закінчується, до того ж, ми не бити його збираємося! Може рибу їсти поможемо, як вони вже щось зловили
А зачекай-но! попросив я Артеменка. Йдемо, про якийсь дріб'язок мову ведемо, а такої краси і не помічаємо!
Ми зупинилися і тиша огорнула нас. Космічна тиша в космічному просторі. Небаченої яскравості та розмірів зорі, оточували нас. Важко було зрозуміти, де небо, а де дзеркальна поверхня Селенги. Ми, зненацька опинившись в безмежному зоряному просторі, почали відчувати рух Всесвіту та надзвичайну легкість в тілі. Зорі над головою, зорі під ногами
Здається, я вже лечу кудись, намагаючись не порушити тишу і те дивне відчуття польоту, прошепотів Артеменко.
І я, так само пошепки відповів я.
Не знаю, скільки б, не зважаючи не холод, ми так простояли, але чарівну тишу, зненацька, розірвав страшенний гуркіт, наче десь неподалік, попереду, дала залп артилерійська батарея. Я аж присів з несподіванки.
Той Хто Греблі Рве прокинувся чари розвіяв, спокійно пояснив Артеменко, добре знайомий з цим явищем. Звичайно, я чув про це явище, але до такого могутнього гуркоту не був готовий.
Тепер розумієш чому я вам усім валянки клеєм «БФ» обмазав? вів далі Артеменко, той вибух може лише підняти кригу, а може й водичку по льоду пустити. А промочити валянки то біда! Можна ноги втратити! А валянки просочені клеєм «БФ» замість калош, дають надію зберегти наші ноги неушкодженими. Ну, ходімо на вогник, може то нижче ханської ставки рвонуло тоді без проблем!
Нам пощастило. Лід був сухий, хоч і постійно лякав нас своїм дзеркальним блиском, дуже схожим на воду. Невдовзі ми опинились під скелею з широким зручним майданчиком-напівпечерою на висоті півтора два метри від льодового покрову річки Там горіло багаття, відкидаючи на стіну химерні рухливі тіні присутніх.
Доброго здоров'я печерним мешканцям! голосно виголосив Артеменко. Прийміть подорожніх до гурту, бо так замерзли, що, сил нема, як свіженької рибки захотілось!
Тіні сполохано засмикались.
Каму ето там нє спіцца? почувся голос Кирил-гаврила. А, ето апять ти, Артьоменко? Снова ти здєсь? Нікак нє успакоішся! Ти мнє єще в Ерденетє надоєл!
Що робити, Кирил Гаврилович, така ваша доля. Маєте нам усім і за тата і за маму бути одночасно! А не сплю, бо ви мене збудили. Такий гуркіт Я перелякався, подумав може у вас щось зі шлунком
На диво, Кирил Гаврилович на розсердився, а щиро розсміявся:
Ну, ти і баламут! С табою нє саскучишься! Залазьте в нашу пєщєру, погрєйтєсь нємного!
Двічі запрошувати нас не довелось, бо мороз, і справді, добряче дошкуляв, і ми миттю скористались запрошенням. В «печері» заглибині в скелі, що напівкільцем оточувала майданчик, було набагато тепліше, ніж «на дворі», бо тепло багаття не розсіювалось навколо, а відбиваючись від стін, зігрівали присутніх дужче ніж нас на нашому «пляжі», хоча і тут, як у нас, доводилось крутитись, як той шашлик на шампурі, почергово підставляючи то спину, то груди, то боки під животворне тепло багаття
От, нам би таке «приміщення», заздрісно зітхнув я.
Не розстроюйся! заспокоїв мене Артеменко. Повернемося «додому» видовбаємо ще краще!
Нє надо нічево видовбивать, Андрєй, заперечно змахнув рукою Кирил. Мой контракт скоро заканчівается занімай! Кирил-гаврил щедрим жестом, наче боярську шубу з власного плеча, дарував Андрієві своє лігво.
Дякую, Кирил Гаврилович, але нащо нам вона, ваша печера, влітку? схитрував Андрій, намагаючись вивідати точну дату зміни керівництва
Да нєт, Андрюша, по-батьківські і, якось сумно, промовив Кирил Гаврилович. Сколько можно? Домой хочется. Послє нового года и попрощаємся
Солдатський казанок, що висів над багаттям на саморобній тринозі нарешті закипів. Хлопці стали розливати буру рідину, що складалася з плиткового монгольського чаю і попелу багаття.
І нє стидно вам такую бурду піть, да еще і гостей такім свінячьім пойлом угощать? Вот, смотрітє, как надо, Кирил-гаврил витяг з свого рюкзака дволітровий китайський термос, відкрутив пластмасову кришку, поставив її на коліно, витяг пробку, налив в кришку духмяно паруючого гарячого напою, закрив термос пробкою і, ставлячи його кудись в темряву позад себе, промовив:
І нє стидно вам такую бурду піть, да еще і гостей такім свінячьім пойлом угощать? Вот, смотрітє, как надо, Кирил-гаврил витяг з свого рюкзака дволітровий китайський термос, відкрутив пластмасову кришку, поставив її на коліно, витяг пробку, налив в кришку духмяно паруючого гарячого напою, закрив термос пробкою і, ставлячи його кудись в темряву позад себе, промовив:
Ето мнє жєна за сутки до виезда приготовила; там шіповник, разние трави Жєна знаєт моі вкуси, стараєтся. А ви жьон распустілі, не воспитали іх, вот и пєйте ето сві
На цих словах, мова його урвалася, рот болісно скривився, а знизу донісся брязкіт розбитого скла Кирил Гаврилович смикнувся в ту сторону, пластикова кришка термоса звалившись з коліна і зашкварчала, в багатті
Кириле Гавриловичу! Не переймайтесь! втішив Артеменко, простягаючи Кирил-гаврилу свою кружку з «свинячим пойлом» Так має бути, бо ж ми одна сім'я, а ви наш батько! Будемо користуватись тим, що Бог послав і не будемо жалкувати за тим, що відібрав з милості своєї
Селенгою знову пронісся потужний гуркіт.
О! урочисто підняв вказівний палець вгору Андрій. Правду я кажу! Той Хто Греблі Рве не дасть збрехати! Дякуємо за теплий прийом, за гостину, мусимо швидше до себе, поки дорогу водою не залило. Ні хвоста, ні луски вам!
А йдіть ви майже хором пролунало нам вслід.
«Додому» ми дістались швидше ніж з «дому» до «печери» може тому, що йшли впевненіше, а може тому, що мороз підганяв нещадно. Світла нашого багаття ми не помітили, і легко могли б проскочити, аби нас не зупинили Женя з Мишком, що вже порались біля лунок.
Прогулюєтесь? Променад влаштували! А нам за вас в крижаній воді бовтатись? Беззлобно дорікнув нам Женя. забирайте своїх налимів, а через пару годин за нас сходите побовтаєтесь, як оце ми за вас зараз!
Ой, хлопці, коли ви почуєте, яку новину ми для вас добули, то ви не тільки всю ніч будете за нас рибку ловити, а ще на пінопласт нас вкладете і перевертати будете з боку на бік, щоб ми, бува, не замерзли
Що ж то за новина така?
А ходімо до багаття, подивимось на улов, потім ви посідаєте, щоб не попадали, і ми все розкажемо.
Перший мій налим, якого витяг для мене Мишко, був, просто красень! Сомів вже не раз бачив, а налима вперше, втім і три інших були, як на підбір, майже однакові.
Бідні рибки, пожалів я їх: отак, з +4 °C на -40 °C, та ще й голяком 44 °C перепад температур