Війни Міллігана - Дэниел Киз 13 стр.


 Може, воно було того варте, Боббі. Рузолі не віддав Богу душу, але ми навряд чи його побачимо.


Наступного ранку кевін опинився в кімнаті з умивальниками. Сонце ще не встало, і зсередини на вікнах намерзла паморозь. Він поморщився і потер носа шкіру запекло, наче він його відморозив. У жерстяному дзеркалі побачив налиті кровю очі. Спробував умитися холодною водою, але це не допомогло. Ноги вже боліли від холоду, настрій був кепський. кевін глянув униз і побачив, що стоїть босий на підлозі. Добре, що комусь хоч вистачило мізків одягти дві пари шкарпеток. Він попрямував назад у свою кімнату, але вперся в зачинені двері хоча кімнати всіх інших пацієнтів були відкриті.

 Якого дідька?!

Розлючений, він пішов у коло. Не те щоб йому дуже хотілося спілкуватися з новим головним, але доведеться бути ввічливим, щоб уникнути зайвих проблем для Біллі. Він прокашлявся, щоб привернути до себе увагу й заговорив:

 Містере Келлі, я вийшов умитися до сніданку, а коли повернувся виявилося, що мою кімнату зачинено.

І що?  гаркнув той.

 Я б хотів взутися, перш ніж іти снідати.

 Обійдешся!

 Що?

 Я сказав: обійдешся!

Мабуть, хтось щось накоїв. Можливо, це через те, що Учитель на суді погано говорив про доктора Мілкі, доктора Лінднера та клініку.

 Але я ж не зробив нічого поганого! Я хочу подати скаргу!

 Ану пішов геть із кола!  заволав Келлі.

 Та пішов ти в сраку! Хочеш, щоб я вийшов,  тобі доведеться мене винести, йолопе!

Флік та Оггі схопили його під руки і жбурнули в ізолятор, розташований за столом. кевін чекав, що йому на порятунок прийде рейджен, але захисник не зявлявся. За ним грюкнули залізні двері. кевін опанував себе і спробував лишитися на сцені: якщо рейджен не квапиться допомагати, йому доведеться самостійно захищати себе від цих садистів.


артур був вражений здатністю кевіна адекватно поводитись у різних ситуаціях. Йому вдалося довести свою корисність родині, за що артур позбавив його статусу небажаного й долучив до привілейованої групи.


денні сидів на металевій пластині, що слугувала ліжком в ізоляторі. Йому було страшно і холодно. Він підтягнув під себе ноги, щоб хоч трохи зігрітися. Тут, мабуть, було градусів сорок[9].

 Що трапилося?  вголос гукнув він.  Хто що тут накоїв?

Треба бути сміливим. Йому вже майже пятнадцять, і треба довести старшим, що він достатньо дорослий для того, щоб йому довіряли діяти самостійно. З-за дверей почулося човгання значить, пацієнти йдуть на кухню. Щоправда, незрозуміло, на сніданок чи на обід денні вже давно не був на сцені.

Почулося цокання підборів, і Келлі крикнув через двері ізолятора:

 Міллігане! Твоя таця!

денні підвівся, щоб узяти їжу, аж раптом двері розчинилися: Келлі схопив його за волосся і притис до підлоги. Ніякої таці у нього не було новий головний наглядач надурив його!

Келлі вихопив свій дріт-батіг і лишив на спині денні три пекучі смуги. А потім, не перестаючи гуляти батогом по спині, кілька разів устромив носки ковбойських чобіт йому під ребра. денні мішком звалився на унітаз, а Келлі вийшов, хряснув за собою дверима і миттю зачинив їх на ключ.

денні катався по підлозі під залізним ліжком. Тіло били дрижаки.

 За що?! Що я такого зробив?! Чому дорослі чоловіки завжди ображають хлопчиків?  здавалося, з очей котяться не сльози, а кров.  рейджене! Де ж ти?!  плакав він.

Десь за півгодини прийшов черговий психолог і випустив денні. Серед його обовязків було стежити, щоб пацієнти в ізоляторах могли витримати покарання. Синці денні він ніяк не прокоментував.

Десь за півгодини прийшов черговий психолог і випустив денні. Серед його обовязків було стежити, щоб пацієнти в ізоляторах могли витримати покарання. Синці денні він ніяк не прокоментував.

Витираючи кров з носа, денні поплентався у свою кімнату. Їсти вже не хотілося. Ще в коридорі він помітив, що у дверях стояли начальник Келлі й товстун Оггі. Стало страшно, але він не спинився. Аж раптом побачив, що в коридорі валяється клітка Зигмунда та Фройда. Папір, з якого вони влаштовували собі гніздо, теж лежав назовні.

денні боком пройшов повз наглядачів, намагаючись знайти піщанок Річарда вони ж мають бути десь тут.

 Міллігане, нам начхати, що там сказав суддя,  з усмішкою мовив Келлі. Тут усе зміниться. Тож у мене для тебе повідомлення: другий страйк!

Він вийшов геть і зацокотів чоботами об підлогу.

денні з острахом оглядав кімнату і пошепки звав гризунів. Він подивився під ліжком, перевірив усі кутки марно. Зрештою денні опустився на коліна і зазирнув в унітаз обидва були там. Він тремтячими руками дістав тваринок, сподіваючись, що вони ще живі. Хлопчик відчайдушно благав, аби це все було лише сном. Річард довірив йому своїх улюбленців, і денні сам уже встиг до них привязатися.

Він обережно поклав Зигмунда на шафку і спробував легенько надавити на спинку, щоб видавити воду. Виявилося, що хтось наступив на звірятко чоботом, перш ніж кинути у воду.

Треба розповісти про все Боббі Стілу. Він завжди знає, що робити. денні побіг у кімнату друга аллена, але там нікого не було. Усі його речі кудись поділися.

денні запитав у Джоуї Мейсона, куди подівся Боббі.

 Вранці повезли у вязницю,  пояснив той.

Господи, Річард повернеться після суду й дізнається, що Зигмунда та Фройда більше немає, а Боббі тут уже не буде, щоб утішити його. Від цієї думки стало так кепсько, що денні заплющив очі й пішов геть зі сцени.

Розділ 8

«Барбекю на колесах»

(1)

Коли Алан Ґолдсбері дізнався, що його підзахисного побили, він негайно написав скаргу в суд. Суддя Кінворсі призначив місцевого адвоката Джорджа Катмана його guardian ad litem.[10] Той зателефонував у ФБР і домовився про медичний огляд свого клієнта у звичайній лікарні за межами Державної клініки Ліми. Їхній висновок був короткий: «Серйозні гематоми на грудях та обличчі. Шість довгих ран на спині, схожих на сліди від батога».

2 січня 1980 року прокурор округу Аллен Девід Боверс повідомив ЗМІ, що зі співробітників клініки Ліми знято всі обвинувачення у жорстокому ставленні до Міллігана тобто всі рани та порізи «було завдано не представниками державної установи».

Згідно з матеріалами «Юнайтед прес інтернешенел», від подальших пояснень природи цих ушкоджень Боверс відмовився. Пізніше зявилися чутки, нібито синці на обличчі Міллігана це результат нещасного випадку, а батогом він бив себе сам.

Мілліган повернувся у клініку, але з колишнього відділення його перевели у тьмяний «чоловічий корпус», де пацієнти перебували під цілодобовим наглядом. Начальник клініки Габбард наказав перевести Міллігана саме сюди через те, що ФБР попередило про подальшу перевірку можливих «випадкових» ушкоджень і самопобиття.

аллену ця нова кімната нагадувала склеп товсті стіни і жодного вікна, лише віконечко спостереження для персоналу. Під стелею були флуоресцентні лампи, але вони не горіли замість них над віконечком світила єдина тьмяна лампочка.

Ширма розділяла кімнату на дві частини, і з-за неї постійно чулося шипіння респіратора та глибокі гортанні хрипи наче когось примушували дихати. Монітор серцебиття постійно пищав схоже, комусь там дійсно кепсько. аллену було цікаво, але через віконечко за ним постійно стежив медбрат, тож він не наважувався встати з ліжка та зазирнути за ширму. Він спробував відволіктися від цих моторошних звуків, але виходило погано, тому заснув лише на світанку.


Наступного ранку на кілька годин приїхала мати Біллі зі своїм новим чоловіком, Делом Муром. Усі троє гаряче обговорювали свідчення Мілкі в суді.

 Мілкі, гнила ж ти мерзота!  постійно повторював аллен.

Коли вони пішли, новий наглядач, Янгблад, провів його назад у палату та попросив показати синці і порізи. Він наче був добріший за інших.

 Я читав про вас у газетах, а вчора ввечері бачив у новинах по телевізору. Може, хоч тепер щось зміниться на краще. Тут відбувається купа дійсно протизаконних речей і ніхто не може нічого з цим подіяти.

аллен глянув у бік ширми.

 А що з ним трапилось? Апарати всю ніч пищали я ніяк не міг заснути.

 Повіситися хотів. Його встигли витягти, але мозок сильно постраждав від нестачі кисню. Він увесь там у трубках овоч, якого тримають на цьому світі лише машини.

 Господи, яке жахіття

 Його страждання от-от припиняться. Ну все, я маю йти. Відпочивайте. Я зайду після вечері.

аллен кивнув. Думка про те, що в кімнаті за ширмою лежить живий мрець, пригнічувала його. Він спробував відволіктися й почитати, але писк і звук респіраторів заважали сконцентруватися. Він закинув книжку за ліжко, накрився подушкою і задрімав.

Збудило його бряцання таць із вечерею, які розвозили на возику по відділенню. У кімнату увійшла сестра Ґрандінґ з прозорою пластиковою трубкою, шприцом для годування і пляшкою з чимось схожим на зелену крейду. Вона одягла гумові рукавички і зникла за ширмою. Апетит зовсім зник.

З-за ширми почувся голос сестри:

 Моргніть мені, говорила вона до овоча.  Ви можете моргнути, містере Кейс? Я зараз вас годуватиму. Моргніть, якщо ви розумієте мене, Річарде.

аллен закляк від шоку. Господи, за ширмою Річард! Він схопився й побіг до ширми, збиваючи з ніг наглядача з тацею.

 НІ!  закричав він. Аби тільки це було неправдою.  Господи, ні! Ні!

Він схопив ширму і та з тріском відірвалася від карниза. аллен побачив Річарда. Ноги підкосились, і він упав на коліна, тримаючись за бильце його ліжка. Усе його крихітне тіло було обвите трубками, наче то був якийсь робот. Піт виступив на обличчі. Він відчайдушно хапав повітря через трахеотомічну трубку. Очі з крихітними зіницями дивилися кудись у стелю.

 Річарде, тримайся! Не вмирай, ні!

Річард був упевнений, що Мілкі дасть свідчення на його користь і що його звільнять та відправлять додому. Вочевидь, судове засідання у Річарда пройшло так само, як і в Біллі, і надії у хлопця не лишилося.

аллен важко піднявся на ноги, не відриваючи очей від Річарда. Серце у нього вкрилося кригою. Він учепився руками в бильця, щоб його не дуже трусило, але почало трястися ліжко. Такої люті, такої ненависті і такого гніву він ще ніколи не відчував раніше це були почуття рейджена. Він вдихнув так глибоко, як тільки міг; у вухах задзвеніло і вони разом з рейдженом заволали довгим криком, висловлюючи протест проти свавілля Мілкі.

Сестра Ґрандінґ вперла руки в боки та повернулася до нього:

 Містере Мілліган, це вас аж ніяк не стосується.

Назад Дальше