Мистецтво сновидінь - Карлос Кастанеда 8 стр.


Дон Хуан аргументував це тим, що більшість нашої енергії йде на підтримання відчуття власної важливості. Найбільш очевидно це з наших нескінченних побоювань щодо самопрезентації, щодо того, чи захоплюються нами, люблять і визнають, чи ні. Він доводив, що якби ми зуміли трохи скинути цю гординю, з нами відбулися б дві надзвичайні речі. По-перше, ми звільнили б нашу енергію від намагань підтримувати ілюзорну ідею власної величі; і, по-друге, ми забезпечили б себе достатньою кількістю енергії, щоб увійти до другої уваги й краєм ока побачити достеменну велич всесвіту.

Понад два роки знадобилося, аби я зміг зосередити непохитну увагу сновидіння на тому, що хотів. І я досяг такої вправності, що здавалося, наче робив це все життя. Найбільш моторошним було те, що я вже не міг уявити, як колись не мав цієї здатності. Мені спало на думку, що здатність досліджувати вміст своїх снів, певно, є продуктом вродженої конфігурації нашого єства, подібним до здатності ходити. Ми фізично створені для того, щоб ходити лише в один спосіб на двох ногах, і все ж потрібне монументальне зусилля для того, щоб навчитися ходити.

До нової здатності побіжно оглядати предмети вві сні додалося найнастирливіше бубоніння про те, що треба нагадувати собі дивитися на складники моїх снів. Я знав про схильність мого характеру до навязливих станів, але вві сні моя зацикленість безмежно посилювалася. Це стало так помітно, що мене не лише обурювало чути власний буркіт на самого себе я також почав ставити під сумнів, чи дійсно це моя зацикленість, чи щось інше. Я навіть подумав, що божеволію.

КОНЕЦ ОЗНАКОМИТЕЛЬНОГО ОТРЫВКА

До нової здатності побіжно оглядати предмети вві сні додалося найнастирливіше бубоніння про те, що треба нагадувати собі дивитися на складники моїх снів. Я знав про схильність мого характеру до навязливих станів, але вві сні моя зацикленість безмежно посилювалася. Це стало так помітно, що мене не лише обурювало чути власний буркіт на самого себе я також почав ставити під сумнів, чи дійсно це моя зацикленість, чи щось інше. Я навіть подумав, що божеволію.

 Я постійно балакаю до себе вві сні, нагадуючи собі дивитися на речі, сказав я дону Хуану.

Увесь цей час я поважав нашу угоду обговорювати сновидіння, лише коли він сам порушить цю тему. Однак я подумав, що це терміновий випадок.

 Звучить так, наче це не ти, а хтось інший?  спитав він.

 Якщо так подумати, так. За таких випадків мій голос на себе не схожий.

 Тоді це не ти. Зараз ще не час пояснювати. Але скажімо так: ми не самі в цьому світі. Скажімо, що існують інші світи, доступні для сновидців, загальні світи. З отих інших загальних світів до нас іноді потрапляють енергетичні істоти. Наступного разу, як почуєш власний буркіт на себе вві сні, розізлися навсправжки й вигукни: «Припини це!»

Я ступив на чергове поле бою, де мав памятати, що вві сні маю викрикувати цей наказ. Гадаю, може, через надзвичайну роздратованість, що чую власні докори, але я дійсно згадав, що треба крикнути: «Припини це!» Буркіт миттєво припинився й ніколи більше не повторювався.

 Кожен сновидець через це проходить?  спитав я дона Хуана наступної зустрічі.

 Дехто так,  відповів він нейтральним тоном. Я почав торочити про те, як дивно все це було. Він перервав мене, сказавши: Тепер ти готовий подолати другу браму сновидінь.

Я вхопився за можливість дістати відповіді на питання, яких досі не міг йому поставити. Головним чином, мене цікавило те, що я пережив, коли він уперше занурив мене в сон. Я розповів дону Хуану, що досхочу переглядав складники власних снів, та ніколи не відчував нічого навіть віддалено подібного за чіткістю й докладністю.

 Що більше я про це думаю,  казав я,  то більш загадковим це стає. Спостерігаючи за людьми в тому сні, я пережив страх і огиду, які неможливо забути. Що це було за відчуття, доне Хуане?

 Як на мене, твоє енергетичне тіло впіймалося на гачок чужорідної енергії того місця та сповна насолодилося нею. Звісно, тобі було страшно й огидно ти вперше в житті досліджував чужу енергію. Ти маєш природну схильність поводитись, як маги прадавніх часів. Щойно випадає нагода, ти відпускаєш свою точку збирання. Того разу твоя точка збирання змістилася на чималу відстань. У результаті ти, як і прадавні маги, здійснив подорож за межі відомого нам світу. Реальну, але небезпечну подорож.

Я пропустив повз вуха значення його слів на користь власної цікавості й запитав його:

 Напевно, те місто було на іншій планеті?

 Не можна пояснити сновидіння в термінах, які знаєш, чи тобі здається, що знаєш,  відповів він.  Можу лише сказати тобі, що місто, в якому ти побував не в цьому світі.

 То де ж воно?

 Поза цим світом, звісно. Ти ж не настільки дурний. Це було перше, що ти помітив. А колами ходиш, бо не можеш уявити нічого поза цим світом.

 Де це поза цим світом, доне Хуане?

 Повір мені, найбільш чудернацькою рисою магії є ця конфігурація під назвою «поза цим світом». Ти, наприклад, вирішив, що я бачив ті самі речі, що й ти. Доказом є те, що ти ніколи не питав мене, що бачив я. Ти й лише ти бачив місто й людей у тому місті. Я не бачив нічого подібного. Я бачив енергію. Отже, «поза цим світом» лише для тебе й за тієї нагоди це місто.

 Але ж, доне Хуане, це не справжнє місто. Воно існувало лише для мене, у моїй голові.

 Ні. Не в цьому випадку. Тепер ти хочеш звести дещо трансцендентальне до чогось буденного. Так не можна. Та подорож була справжня. Ти бачив це як місто. Я як енергію. Жоден з нас не каже правди чи неправди.

 Я починаю губитися, коли ви говорите про щось справжнє. Ви ж казали раніше, що ми дістались у справжнє місце. Але якщо воно було справжнім, звідки в нас два варіанти цього міста?

 Дуже просто. У нас два варіанти тому, що на той час ми перебували на двох різних рівнях однорідності й цілісності. Я вже пояснив тобі, що ці два атрибути ключ до сприйняття.

 Гадаєте, я можу повернутися до того конкретного міста?

КОНЕЦ ОЗНАКОМИТЕЛЬНОГО ОТРЫВКА

 Ти привів мене туди. Я не знаю. Чи, може, знаю, але пояснити цього не можу. Або ж можу пояснити, та не хочу. Доведеться тобі почекати й самому розібратися, у чому тут справа.

Він відмовився від будь-яких подальших обговорень.

 Повернімось до наших справ,  сказав він.  Ти досягаєш другої брами сновидінь, коли прокидаєшся зі сну в іншому сні. Можеш бачити скільки захочеш снів або скільки зможеш, але ти повинен відпрацьовувати належний контроль і не прокидатись у відомому нам світі.

Мене охопила паніка.

 Ви кажете, що я ніколи не повинен прокидатись у цьому світі?  спитав я.

 Ні, я не те мав на увазі. Але якщо вже ти це зауважив, мушу тобі сказати, що це теж варіант. Так діяли маги прадавніх часів ніколи більше не прокинулись у відомому нам світі. Дехто з магів моєї школи теж так вчинив. Це, звісно, можливо, проте я цього не рекомендую. Від тебе ж я хочу, щоб ти прокинувся природним чином, коли закінчиш спати, та доки спиш щоб тобі наснилося, ніби ти прокидаєшся в іншому сні.

Я почув, як ставлю те саме питання, що поставив першого разу, коли він розповів мені про творення сновидінь:

 Та чи можливо таке зробити?

Дон Хуан, вочевидь, зауважив мою недоумкуватість і зі сміхом повторив ту саму відповідь, яку дав мені раніше:

 Звісно, можливо. Цей контроль нічим не відрізняється від контролю над будь-якою ситуацією в наших повсякденних життях.

Я швиденько подолав своє збентеження й готовий був ставити нові запитання, проте дон Хуан випередив мене й почав пояснювати аспекти другої брами сновидінь і від цих пояснень мені стало ще більш моторошно.

Є одна проблема з другою брамою,  казав він.  Проблема, яка може виявитись серйозною залежно від схильності нашої природи. Якщо ми схильні потурати власній привязаності до речей і ситуацій, то очікуймо стусана в щелепу.

 В якому сенсі, доне Хуане?

 Подумай хвилинку. Ти вже пережив химерну радість від дослідження вмісту своїх сновидінь. Уяви, як переходиш від сну до сну, споглядаючи все, роздивляючись кожну деталь. Неважко збагнути, що можна потонути в смертельних глибинах. Особливо якщо ти схильний потурати собі.

 Хіба тіло чи мозок природним чином не зупинять цього?

 Якщо це природний сон, тобто звичайний, так. Але це не звичайна ситуація. Це сновидіння. Сновидець, який подолав першу браму, уже досягнув свого енергетичного тіла. Отже, те, що проходить крізь другу браму, перестрибуючи від сну до сну це енергетичне тіло.

 Який в усьому цьому сенс, доне Хуане?

 Сенс такий, що, перетнувши другу браму, ти повинен налаштуватись на більший і значно тверезіший контроль над своєю увагою сновидіння єдиного запобіжного клапана для сновидця.

 Що це за запобіжний клапан?

 Ти сам побачиш, що справжня мета сновидіння удосконалити енергетичне тіло. Ідеальне енергетичне тіло водночас, звісно, має такий контроль над нашою увагою сновидіння, що змушує його зупинитися, коли треба. Це і є запобіжний клапан, який мають сновидці. Байдуже, як сильно вони можуть потурати собі у потрібний час увага сновидіння неодмінно виштовхне їх на поверхню.

Я заново розпочав черговий квест. Цього разу мета була ще менш уловимою, а складність ще вищою. Так само як і з першим завданням, я не міг вирішити, що робити. І мав гнітючу підозру, що вся моя практика не дуже допоможе цього разу. Після численних невдач я махнув рукою й вгамувався, аби просто відпрацьовувати далі фіксацію уваги сновидіння на кожному предметі в моїх снах. Прийняття власних вад нібито дало мені стимул, і я ще більш майстерно навчився втримувати зображення будь-якого предмета вві сні.

Минув рік без жодних змін. Потім одного дня дещо змінилося. Коли вві сні я дивився з вікна, намагаючись зясувати, чи вдасться помітити трохи краєвиду за вікном, якась подібна до вітру сила, котру я відчув як дзижчання у вухах, ривком витягла мене крізь вікно надвір. Перед самим ривком мою увагу сновидіння привернула дивна споруда на деякій відстані. Вона була схожа на трактор. Наступне, що я зрозумів: я стою біля неї, роздивляючись її.

Я чудово усвідомлював, що сплю. Я озирнувся перевірити, чи знайду вікно, з якого виглядав. Навколо була ніби ферма в сільській місцевості. Жодних будинків видно не було. Я хотів поміркувати над цим. Хай там як, усю мою увагу поглинула значна кількість сільськогосподарської техніки, що валялася навколо, наче нічийна. Я роздивлявся газонокосарки, трактори, комбайни, дискові плуги, молотарки. Їх було стільки, що я й забув свій початковий сон. Я хотів тоді зорієнтуватися, обзираючи довколишній пейзаж. Удалині було щось схоже на білборд і кілька телефонних стовпів навколо нього.

Назад Дальше