Щойно зосередивши увагу на тому білборді, я опинився біля нього. Від металевої споруди білборду мені стало лячно. Вона була загрозлива. На самому ж білборді красувалася фотографія будинку. Я прочитав напис це була реклама мотелю. Я мав характерну впевненість, що я в Орегоні чи у Північній Каліфорнії.
Я став шукати інших деталей оточення в моєму сні. Дуже далеко я побачив гори, а ближче якісь зелені круглі пагорби. На тих пагорбах росли скупчення, як мені здалося, каліфорнійських дубів. Я хотів, щоб мене притягло до тих зелених пагорбів, але притягли мене далекі гори. Я був переконаний, що це Сьєрра.
Уся моя енергія сновидіння покинула мене в тих горах. Але перед тим мене попритягувало до всіх можливих деталей рельєфу. Мій сон більше не був сном. Судячи з моєї здатності сприймати, я, імовірно, побував у Сьєррі, ширяючи над ущелинами, валунами, деревами, печерами.
Я перелітав від прямовисних стін до гірських вершин, доки запал не скінчився і я вже не міг ні на чому зосередити увагу сновидіння. Я відчув, що втрачаю контроль. Врешті-решт я більше не бачив краєвиду лише темряву.
Ти досягнув другої брами сновидінь, сказав дон Хуан, коли я переповів йому свій сон. Наступним кроком ти маєш перетнути її. Перетнути другу браму дуже серйозна справа, вона вимагає винятково дисциплінованих зусиль.
Я не був упевнений, що виконав завдання, яке він окреслив мені, адже насправді не прокидався в іншому сні. Я спитав дона Хуана про таку невідповідність.
Моя помилка, визнав він. Я казав тобі, що треба прокинутися в іншому сні, але мав на увазі, що треба змінювати думки у впорядкований і точний спосіб, як зробив ти. З першою брамою ти змарнував багато часу, шукаючи винятково свої руки. Цього разу ти підійшов безпосередньо до розвязання, не турбуючись, аби дотримуватись цього наказу прокинутися в іншому сні.
Дон Хуан сказав, що існує два способи правильно перетнути другу браму сновидінь. Один прокинутися в іншому сні, тобто побачити вві сні, що тобі сниться сон, а потім що прокидаєшся від нього. Альтернативний варіант скористатися предметами зі сну, щоб викликати інший сон, точнісінько як я й зробив.
Як завжди за весь цей час, дон Хуан дозволив мені практикуватися без будь-якого втручання з його боку. І я закріпив ті два варіанти, які він мені описав. Або мені снилося, що я бачу сон, з якого прокидаюся, або я рвучко переміщувався від одного предмета, доступного моїй увазі сновидіння, до іншого, не зовсім доступного. Або ж я входив у легку варіацію другого способу: дивився на будь-який предмет уві сні, не відводячи погляду, доки той не змінював форми, а змінивши форму, затягував мене в інший сон крізь вир дзижчання. Однак ніколи мені не вдавалося вирішити заздалегідь, яким з трьох шляхів піти. Мої заняття сновидіннями завжди кінчалися тим, що я вичерпував свою увагу сновидіння і зрештою прокидався або ж поринав у темний глибокий сон.
Усе в моїй практиці проходило гладко. Єдиною проблемою, що постала переді мною, було характерне втручання напад страху й дискомфорту, який я став відчувати все частіше. Моїм способом відігнати його була віра, що в усьому винен мій жахливий режим харчування і те, що на той час дон Хуан досхочу пригощав мене галюциногенними рослинами, що були частиною мого навчання. Однак ці напади зробилися настільки яскравими, що я мусив спитати поради в дона Хуана.
Наразі ти взявся до найнебезпечнішого етапу магічної науки, почав він. Це щирий жах, справжній кошмар. Я міг би пожартувати з тобою й сказати, що не попередив про таку можливість з огляду на твою виплекану раціональність, але не можу. Кожен маг повинен стикнутися з цим. Боюся, саме тут ти міг добряче подумати, що в тебе зриває дах.
Дон Хуан дуже урочисто пояснив, що життя і свідомість, будучи питанням винятково енергії, належать не лише організмам. З його слів, маги бачили, що землею блукають два типи свідомих істот: органічні й неорганічні, і, зіставивши їх між собою, збагнули, що обидва типи є світними масами, які мільйони енергетичних волокон всесвіту перетинають під усіма можливими кутами. Відрізняються вони одне від одного розміром і ступенем яскравості. Неорганічні створіння довгі й свічкоподібні, але непрозорі, тоді як органічні круглі й незрівнянно яскравіші. Ще одна важлива різниця, яку, за словами дона Хуана, помітили маги, це що життя й свідомість органічних істот швидкоплинні, оскільки ті створені поспішати, тоді як життя неорганічних істот безмежно довше, а їхня свідомість безмежно спокійніша й глибша.
Спілкування з ними не становить проблеми для магів, вів дон Хуан. Неорганічні істоти наділені вирішальним складником для спілкування свідомістю.
Та чи дійсно ці неорганічні істоти існують? Як існуємо ми з вами? спитав я.
Звісно, існують, відповів він. Повір мені, маги розумні створіння, за жодних обставин вони б не бавилися з відхиленнями свідомості, щоб потім приймати їх за чисту монету.
Чому ви кажете, що вони живі?
Для магів бути живим означає мати свідомість. Це означає мати точку збирання й сяйво усвідомлення навколо неї умова, яка вказує магам на те, що істота перед ними, органічна чи неорганічна, є цілком здатною до спілкування. Сприйняття маги розуміють як передумову життя.
Тоді неорганічні істоти теж мають помирати. Це так, доне Хуане?
Звичайно. Вони втрачають усвідомлення зовсім як ми, хіба що тривалість їхньої свідомості вражає уяву.
Ці неорганічні істоти зявляються до магів?
Важко сказати, що в них і як. Скажімо так, ми приваблюємо цих істот чи, краще сказати, вони змушені спілкуватися з нами.
Дон Хуан вдивився в мене пильніше.
Ти геть ні слова не сприймаєш, сказав він тоном людини, яка дійшла остаточного висновку.
Для мене майже неможливо думати про це раціонально, сказав я.
Я попереджав тебе, що ця тема змусить напружити розум. Тоді правильним буде зачекати з висновками й дозволити справам іти своїм ходом, тобто дозволити неорганічним істотам прийти до тебе.
Ви серйозно, доне Хуане?
Страшенно серйозно. Складність із неорганічними істотами в тому, що їхня свідомість дуже повільна проти нашої. Магові знадобляться роки на те, щоб бути визнаним неорганічними істотами. Отже, рекомендовано мати терпіння й чекати. Рано чи пізно вони зявляться. Але не так, як зявляєшся ти чи я. У них найхимерніший спосіб заявити про себе.
Чим маги приманюють їх? Вони мають якийсь ритуал?
Ну, вони точно не стоять посеред дороги, закликаючи їх тремкими голосами рівно опівночі, якщо ти це маєш на увазі.
Що ж тоді вони роблять?
Приманюють їх уві сні. Я казав, що йдеться не лише про те, щоб приманювати, через акт сновидіння маги змушують цих істот взаємодіяти з собою.
І як маги змушують їх через цей акт сновидіння?
Сновидіння це утримання позиції, куди змістилася точка збирання вві сні. Цей акт створює відчутний енергетичний заряд, що привертає їхню увагу. Це як приманювати рибу вона клює на наживку. Маги, досягаючи перших двох брам і перетинаючи їх, закидають наживку цим істотам і примушують їх зявитися. Перетнувши дві брами, ти дав їм знати про свій заклик. Тепер ти повинен чекати від них знаку.
І який це буде знак, доне Хуане?
Можливо, поява одного з них, хоча для цього начебто зарано. Я схильний вважати, що їхнім знаком буде лише якесь втручання у твої сни. Гадаю, напади страху, які ти зараз переживаєш, не від нетравлення це напливи енергії, яку посилають тобі неорганічні істоти.
Що мені робити?
Ти повинен зважити свої очікування.
Я не міг зрозуміти, що він має на увазі, і він ретельно пояснив, що наше звичайне очікування, коли йдеться про взаємодію з іншими людьми або органічними істотами, дістати миттєву відповідь на свій заклик. Однак з неорганічними істотами, оскільки ті відділені від нас найсоліднішим барєром енергією, що рухається з різною швидкістю маги мусять зважувати свої очікування й підтримувати заклик до спілкування стільки, скільки треба, щоб його визнали.
Хочете сказати, доне Хуане, що заклик до спілкування це те саме, що й заняття сновидіннями?
Так. Але для ідеального результату ти повинен доповнити свої заняття наміром достукатися до цих неорганічних істот. Надсилай їм відчуття могутності і впевненості, відчуття сили, неупередженості. За будь-яку ціну уникай надсилати відчуття страху чи недуги. Вони й самі глибоко недужі, додавати до цього ще й власну недугу, мяко кажучи, зайве.
Я не дуже зрозумів, доне Хуане, щодо того, як вони зявляються магам. Що це за химерний спосіб, у який вони дають знати про себе?
Часом вони матеріалізуються в повсякденному світі просто перед нами. Більшість часу, однак, їхня невидима присутність відзначається фізичним струсом, характерним тремтінням, що надходить з кісткового мозку.
Я не дуже зрозумів, доне Хуане, щодо того, як вони зявляються магам. Що це за химерний спосіб, у який вони дають знати про себе?
Часом вони матеріалізуються в повсякденному світі просто перед нами. Більшість часу, однак, їхня невидима присутність відзначається фізичним струсом, характерним тремтінням, що надходить з кісткового мозку.
А як же вві сні, доне Хуане?
Уві сні ми маємо зовсім протилежне. Часом ми відчуваємо їх так, як відчуваєш ти як напад страху. Більшість часу вони матеріалізуються просто перед нами. Оскільки на початку ми не маємо досвіду хоч якогось спілкування з ними, вони можуть навіювати нам безмежний-страх. Для нас це чиста загроза. Через канал страху вони можуть проникнути слідом за нами до повсякденного світу з катастрофічними наслідками для нас.
Яким чином, доне Хуане?
Страх може вкорінитися в нашому житті, і треба бути неабияким оригіналом, щоб упоратися з ним. Неорганічні істоти можуть бути гірші за чуму. Через страх вони здатні легко звести нас із розуму.
Як чинять маги з неорганічними істотами?
Вони змішуються з ними. Перетворюють їх на своїх союзників. Формують угруповання, заводять надзвичайних друзів. Я називаю це широкими корпораціями, де сприйняття грає найважливішу роль. Ми соціальні створіння. Ми невідворотно шукаємо товариство свідомості. Секрет спілкування з неорганічними істотами втому, щоб не боятися їх. І так має бути від самого початку. Намір, який ми повідомляємо їм, повинен нести в собі силу й невимушеність. У тому намірі має бути закодоване послання: «Я не боюся вас. Приходьте побачитися зі мною. Якщо прийдете, я вітатиму вас. Якщо не захочете прийти, я сумуватиму». Таке послання їх настільки зацікавить, що вони неодмінно прийдуть.