Просто прекрасно, сказала Айлс втішеним голосом.
Вона поклала шприц до наповненого льодом боксу, потім звелася на ноги і королівським поглядом роззирнулася навколо.
Температура печінки всього на два градуси нижча за температуру черевної порожнини. Комахи і звірі не нашкодили тілу. Воно тут недовго пролежало.
То його просто викинули тут? запитав Сліпер.
Забарвлення шкіри вказує на те, що вона померла, лежачи горілиць. Погляньте спина темніша через накопичення крові. А знайшли її обличчям униз.
Отже, її сюди принесли
Так. Менше ніж двадцять чотири години тому.
А судячи з вигляду, вона померла набагато давніше, зауважив Кроу.
А судячи з вигляду, вона померла набагато давніше, зауважив Кроу.
Так. Тканини тіла обвисли, спостерігається суттєве розбухання, і шкіра вже відшаровується.
А оце носова кровотеча? запитав Корсак.
Кров розкладається, і тіло починає очищувати себе. Через розширення газів із нього витісняються рідини.
Час смерті? запитала Ріццолі.
Айлс трохи помовчала, уважно вдивляючись у страхітливо розпухлі рештки жінки, яку вони всі мали за Ґейл Їґер. Дзижчання жадібних мух заповнювало тишу. За винятком довгого білявого волосся, цей труп не мав нічого спільного із жінкою з фото, яка самою лише усмішкою могла зваблювати чоловіків. Неприємне нагадування про безрадісну рівність усіх людей і гарних, і звичайних перед комахами і бактеріями, що перетворюють їх на плоть, яка розкладається.
Не можу сказати, відповіла Айлс. Поки що не можу.
Вона померла більше ніж добу тому? не відступалася Ріццолі.
Так.
Її викрали в неділю ввечері. Чи могла вона бути мертвою відтоді?
Чотири дні? Залежить від температури навколишнього середовища. На тілі немає пошкоджень, спричинених комахами, і це наводить мене на думку, що його донедавна тримали в приміщенні. На нього не впливали зовнішні фактори. Кімната з кондиціонованим повітрям могла б сповільнити розпад.
Ріццолі й Корсак ззирнулися, подумавши про одне й те саме: чому невідомий убивця чекав так довго, перш ніж позбувся тіла?
У детектива Сліпера затріскотіла рація, і вони почули голос Дауда:
Щойно прибув детектив Фрост. І команда судмедекспертів. Готові їх зустріти?
Зачекайте, сказав Сліпер.
Він пробув тут недовго, але через спеку вже мав виснажений вигляд. Цей детектив, найстарший у загоні, уже не мав нікому нічого доводити. Йому залишалося не більше ніж пять років до пенсії. Він поглянув на Ріццолі.
Ви над цією справою вже працювали разом із колегами з Ньютона, правильно?
З понеділка, кивнула Ріццолі.
Вестимете справу?
Добре, відповіла Ріццолі.
Гей, ми раніше за неї прибули на місце знахідки, заперечив Кроу.
А викрадення відбулося в Ньютоні, докинув Корсак.
Але тепер тіло в Бостоні, відрізав Кроу.
Господи, навіщо нам сперечатися про це? зітхнув Сліпер.
Я веду справу, сказала Ріццолі. Вона моя.
Дивилася на Кроу, не відводячи погляду, намагаючись спровокувати його кинути їй виклик. Тут мало спалахнути їхнє звичне суперництво. Кутик губ у Кроу почав зводитися в бридкій зневажливій посмішці.
А потім Сліпер сказав у свою рацію:
Справу веде детектив Ріццоллі. Він знову поглянув на неї. Готові прийняти судмедекспертів?
Вона подивилася на небо. Зараз, о пятій по обіді, сонце вже спустилося за верхівки дерев.
Нехай приходять, поки тут бодай щось видно.
Труп у лісі, а день згасає це їй не подобалося. Де є дерева є і тварини, готові розтягнути по хащах рештки тіла й докази. Дощі змивають сперму і кров. Тканини може розвіяти вітром. Немає дверей, які захищали б від перехожих. На місце знахідки тіла легко потрапляють цікаві заброди. Ріццолі розуміла, що експерти-криміналісти мають терміново прочесати ліс. Вони озброїлися металодетекторами, гострими очима та спеціальними мішками, які от-от мали наповнитися страхітливими скарбами.
Видершись із хащі на поле для гольфу, вона обливалася потом і почувалася брудною. Їй уже набридло вбивати на собі комарів. Зупинилася витрусити з волосся дрібні гілочки й відчистити штани від колючок. Підвівши голову, раптом помітила світловолосого чоловіка в костюмі й краватці. Він стояв біля фургона експертів-криміналістів, притиснувши до вуха телефон.
Ріццолі підійшла до патрульного Дауда, який і далі охороняв вхід на місце знахідки.
Що це за тип у костюмі? запитала вона.
Дауд глянув на чоловіка.
Отой? Каже, що з ФБР.
Що?
Тицьнув мені під ніс жетон і намагався пройти повз мене. Я сказав, що ми спочатку маємо узгодити з вами. Здається, йому це не надто сподобалося.
Як сюди занесло фебеерника?
От і я про це.
Ріццолі кілька секунд дивилася на агента його присутність не віщувала нічого доброго. Вона вела цю справу і не хотіла жодних зазіхань на свою сферу повноважень, а цей чоловік зі своєю армійською виправкою й діловим костюмом уже мав такий вигляд, ніби весь ліс належить йому. Ріццолі підійшла до нього, але він не звертав уваги, аж поки вона не зупинилася зовсім поруч.
Вибачте, сказала Ріццолі, я так розумію, ви з ФБР?
Він закрив кришку телефону й озирнувся до неї. Ріццолі побачила мужні, чітко окреслені риси обличчя й погляд, який не виказував жодних емоцій.
Я детектив Джейн Ріццолі, і я веду цю справу, сказала вона. Чи не могли б ви показати свій жетон?
Він дістав жетон із кишені піджака. Ріццолі роздивлялася бляху й відчувала на собі погляд, яким цей чоловік оцінював її. Їй стало неприємно від його мовчазного схвалення, від того, як він «довірив їй справу», ніби був головний.
Агент Гебріел Дін, сказала вона, віддаючи йому жетон.
Так, мем.
Чи можу я запитати, що тут робить ФБР?
Не знав, що ми по різні боки барикад.
Я цього не казала.
Ви чітко даєте зрозуміти, що мене тут не має бути.
ФБР зазвичай не зявляється на наших місцях злочину. Я лише запитую, чим цей конкретний випадок привернув вашу увагу.
Ми отримали повідомлення від поліції Ньютона про вбивство в будинку Їґерів.
Відповідь не була вичерпною. Цей чоловік надто багато замовчував, спонукаючи Ріццолі розпитати його. Приховування інформації було способом виявити силу, і Ріццолі зрозуміла, яку гру він веде.
Можу собі уявити, скільки рутинних повідомлень про злочини вам надходить, сказала вона.
Так, багато.
Ви отримуєте інформацію про всі вбивства?
Так.
А оце? Воно чимось особливе?
Він мовчки подивився на неї фірмовим поглядом, у якому годі було щось прочитати.
Я думаю, жертви пояснили б вам.
Її гнів рвався на поверхню, як шматок деревини, який намагаються втримати під водою.
Тіло знайшли лише кілька годин тому, сказала вона. Вам тепер про вбивства повідомляють у режимі реального часу?
Його губи ворухнулися, складаючись у щось схоже на посмішку.
Ми намагаємося бути в курсі, детективе, і були б вдячні за інформацію про те, як просувається розслідування. Результати аутопсії. Трасологічна експертиза. Усі заяви свідків
Документів буде багато.
Я розумію.
І всі вони вам потрібні?
Так.
Є якась причина?
Хіба нас не повинно цікавити вбивство і викрадення? Ми хочемо бути в курсі цієї справи.
Він здавався сильним і поважним, але це не зупинило Ріццолі: кидаючи йому виклик, вона підійшла ближче.
І коли ви розпочнете командувати?
Розслідування ведете ви. Я тут лише для того, щоб допомагати.
Навіть якщо я не бачу потреби в цьому?
Він подивився на двох працівників моргу, які вийшли з лісу і завантажували у фургон ноші з рештками тіла.
Яка різниця, хто веде справу, якщо ми піймаємо вбивцю? тихо запитав він.
Вони дивилися, як фургон везе нещасне тіло на нові знущання, під безжальне світло зали для розтинів. Гебріел Дін своєю відповіддю разюче ясно нагадав їй, як мало значення мають питання субординації. Ґейл Їґер було однаково, хто піймає убивцю. Вона просила лише правосуддя, хай би хто став його посередником. Правосуддя ото й усе, що Ріццолі їй завинила.
Але вона відчувала і гнів, коли результати її важкої роботи привласнювалися колегами. Багато разів бачила, як чоловіки виходили вперед і зверхньо вимагали віддати їм справи, які вона розбудувала з нуля. Зараз вона такого дозволити не могла.
Я вдячна за пропозицію допомогти, сказала зрештою, але гадаю, що зараз у нас усе під контролем. Якщо ви будете нам потрібні, я повідомлю.
Розвернулася й відійшла від нього.
Здається, ви не розумієте ситуацію, сказав Дін. Ми тепер в одній команді.
Не пригадую, щоб зверталася до ФБР по допомогу.
Усе узгоджено з вашим шефом, лейтенантом Маркеттом. Хочете переконатися? запитав він, простягаючи їй свій телефон.
Я маю власний телефон, дякую.
Тоді прошу зателефонувати йому, щоб ми не гаяли час на боротьбу за територію.
Вона була ошелешена тим, як легко він увійшов у гру. І тим, як точно вона його оцінила. Цей чоловік був не з тих, хто спокійно стоятиме за лаштунками.
Вона вийняла телефон і стала тиснути на кнопки. Але ще до того, як Маркетт відповів, Ріццолі почула, як її кличе Дауд.
Детектив Сліпер, сказав Дауд, давши їй рацію.
Ріццолі, кинула вона, натиснувши кнопку.
Крізь потріскування долинув голос Сліпера:
Варто було б вам повернутися сюди.
Що там у вас?
Е-е-е Краще б ви самі подивилися. Ми приблизно за пятдесят ярдів на північ від місця, де знайшли друге тіло.
Ріццолі, кинула вона, натиснувши кнопку.
Крізь потріскування долинув голос Сліпера:
Варто було б вам повернутися сюди.
Що там у вас?
Е-е-е Краще б ви самі подивилися. Ми приблизно за пятдесят ярдів на північ від місця, де знайшли друге тіло.
«Друге тіло?»
Ріццолі тицьнула рацію Дауду й кинулася до лісу. Вона так поспішала, що не одразу помітила Гебріела Діна, який ішов за нею. Лише почувши, як тріснула гілочка, вона озирнулася й побачила, що він зовсім поряд. Обличчя в нього було похмуре і відсторонене. Ріццолі почувалася надто знервованою, щоб сперечатися з ним, тому просто пішла далі.
Вона побачила чоловіків, які понуро стояли під деревами, наче плакальники на похоронах, але німі. Сліпер озирнувся на неї, і вони зустрілися поглядом.
Вони щойно закінчили перший обхід із металодетекторами, сказав він. Експерт саме прямував назад до поля для гольфу, коли спрацював сигнал.
Ріццолі увійшла в коло й сіла навпочіпки, щоб роздивитися, що вони знайшли.
Череп лежав окремо від тіла, яке всохло майже до самого скелета. Золота коронка зблиснула в забитому брудом роті, мов зуб пірата. Ріццолі не побачила ані одягу, ані його решток лише голі кістки, на яких ще де-не-де лишилися шматки гнилої плоті. Пасма каштанового волосся поприлипали до листя схоже, тіло було жіночим.