Схоже на кріплення Штаймана, сказала Айлс і показала на поперек. А ще отут, між другим і третім хребцями поперекового відділу, хірургічне зрощення.
У неї було багато переломів? запитала Ріццолі.
Очевидно, вона дістала дуже сильні травми.
Доктор Пепе вів далі свій перелік:
Бракує двох лівих ребер, а також Він пробіг пальцями по крихітних кісточках рук скелета. Кісток запястя і більшості фаланг лівої руки. Думаю, якийсь поїдач падалі відгриз їх собі на обід.
Бутерброд із пальцями, сказав Корсак.
Ніхто не розсміявся.
Усі великі кістки на місці. І всі хребці Замислившись, він подивився на шию. Бракує підязикової кістки.
Ми її не знайшли, зауважила Айлс.
Землю просіювали?
Так. Я потім сама ще раз їздила на місце знахідки шукати цю кістку.
Можливо, її відгриз якийсь хижак, сказав доктор Пепе. Він узявся за край лопатки однієї з крилоподібних кісток, розташованих за плечима. Бачите оці V-подібні отвори? Це сліди від зубів собак та інших хижаків. Він звів погляд. Голову знайшли окремо від тіла?
Вона лежала за кілька футів від тулуба, відповіла Ріццолі.
Типова для собак поведінка, кивнув Пепе. Голова здається їм великим мячем. Іграшкою. Вони тягають її навколо, але по-справжньому встромити в неї зуби, як у кінцівку чи горло, не можуть.
Чекайте, втрутився Корсак. Ми ж не про домашніх цуциків говоримо?
Усі представники псових, як дикі, так і свійські, поводяться аналогічно. Навіть вовки і койоти полюбляють гратися з мячиками, точнісінько як домашні цуцики. Цей парк розташований на міській околиці. Навколо живуть люди. Отже, домашні собаки майже напевно забігають до цієї хащі. Усі псові мають інстинкт до пошуку падалі. І вони вгризаються до всіх ділянок, навколо яких можуть зімкнути зуби. Краї крижової кістки, шийні хребці. Ребра, клубова кістка. І, звісно, собаки роздирають усі мякі тканини.
Корсак ошелешено слухав.
Дружина має вест-хайленд-вайт терєра, врешті промовив він. Щоб я ще колись дозволив цій істоті лизати мені обличчя!
Пепе дійшов у своєму огляді до черепа і кинув пустотливий погляд на Айлс.
Пограємо у викажчика, докторе Айлс? Що ви про це скажете?
У викажчика? перепитав Корсак.
Сленґ студентів-медиків, пояснила Айлс. Виказати когось означає продемонструвати, що йому бракує знань. Вивести його на чисту воду.
Сленґ студентів-медиків, пояснила Айлс. Виказати когось означає продемонструвати, що йому бракує знань. Вивести його на чисту воду.
Я впевнений, що ви часто грали в цю гру зі своїми студентами в Каліфорнійському університеті, сказав доктор Пепе.
Так. Без жалю, зізналась Айлс. Вони аж полотніли, коли я на них дивилася. Знали, що от-от буде важке запитання.
А зараз я буду викажчиком. У голосі доктора Пепе звучав захват. Розкажіть нам про цю людину.
Вона зосередилася на рештках.
Судячи з форми верхніх зубів і твердого піднебіння, а також довжини черепа, можна припустити, що це була особина європеоїдної раси. Череп невеликий, із малими надбрівними дугами. Тепер таз. Його форма і діаметр, а також кут, під яким розташована лобкова кістка, також свідчать про те, що це жінка європеоїдної раси.
А вік?
Зростання у тканині клубової кістки ще не завершилося. Артритних уражень немає. Це молода жінка.
Я згоден. Три золоті коронки, зауважив доктор Пепе, беручи до рук щелепу. І багато пломб. Рентґен робили?
Йошима робив сьогодні вранці. Знімки он там, на негатоскопі.
Пепе підійшов подивитися.
Із цих двох зубів видаляли нерви. Він показав на плівку. Схоже на гутаперчеві штифти. І погляньте ще сюди. Бачите? Зуби із сьомого по десятий і з двадцять другого по двадцять сьомий короткі й тупі. Їхній кут розташування змінював ортодонт.
Цього я не помітила, сказала Айлс.
Радий, що вас ще можна чогось навчити, докторе Айлс, усміхнувся Пепе. Бо я вже почав був почуватися зайвим.
Отже, ми говоримо про людину, здатну оплатити стоматологічні послуги, втрутився агент Дін.
Доволі дорогі стоматологічні послуги, уточнив Пепе.
Ріццолі пригадала Ґейл Їґер і її бездоганно рівні зуби. Коли серце перестає битися і розкладається плоть, саме стан зубів відрізняє багатих від бідних. Ті, кому немає чим заплатити за квартиру, знехтують болем у кутніх зубах чи негарним прикусом. Почали вимальовуватися моторошно знайомі характеристики цієї жертви.
«Молода жінка. Біла. Забезпечена».
Пепе відклав щелепу і зосередився на тулубі. Він деякий час вивчав розламану грудну клітку і реберний каркас, потім підняв одне з ребер, які лежали окремо, приставив його до грудної кістки і почав роздивлятися, під яким кутом вони зєднуються.
Воронкоподібна деформація грудної кістки, зазначив він.
Ріццолі вперше побачила, як Мора Айлс втратила певність у собі.
Я цього не помітила, сказала вона.
А що ви скажете про великі гомілкові кістки?
Айлс одразу ж відійшла в кінець столу, взяла одну з довгих кісток і почала її роздивлятися, стаючи дедалі похмурішою. Потім знайшла парну кістку другої ноги і поклала їх поруч.
Варусне коліно на обох ногах. Тепер у її голосі вчувався страх. Викривлення приблизно пятнадцять градусів. Не розумію, як я могла не помітити.
Ви зосередилися на переломі. Вам впали в око ці хірургічні кріплення. А подібні коліна зараз нечасто побачиш. Лише такий трухлявий пень, як я, може впізнати таке відхилення.
Це не виправдання. Я мала одразу ж помітити.
Упродовж якогось часу Айлс мовчала, переводячи розпачливий погляд з ніг на груди.
Це не має сенсу. Воно не збігається зі стоматологічними послугами, які їй надавали. Тут немовби дві різні людини.
А ви не могли б розказати нам, що це ви обговорюєте? втрутився Корсак. Що не має сенсу?
У цієї людини було варусне коліно, пояснив доктор Пепе. Іншими словами, викривлення ніг. Її великі гомілкові кістки викривлені на пятнадцять градусів. Це вдвічі більше за ті викривлення, які лежать у межах норми.
І чого такий галас? У багатьох людей криві ноги.
Йдеться не лише про ноги, сказала Айлс, а ще й про груди. Погляньте, під яким кутом ребра приєднано до грудної кістки. У неї воронкоподібна деформація грудної кістки. Унаслідок неправильного формування кісток і хрящів грудна кістка запала. У разі суттєвого викривлення зявляються задишка і серцеві проблеми. У цьому випадку западання невелике. Можливо, на її самопочутті воно ніяк не позначалося. Очевидно, це було суто естетичною проблемою.
І все це через неправильне формування кісток? запитала Ріццолі.
Так. Порушення обміну речовин у кістковій тканині.
І яка хвороба це спричинила?
Айлс нерішуче поглянула на доктора Пепе.
Вона невисока на зріст.
Який показник Троттера Ґлайзера[15]?
Айлс узяла сантиметрову стрічку і швидко приклала її до стегна й великої гомілкової кістки.
Гадаю, приблизно шістдесят один сантиметр. Плюс-мінус три.
Отже, маємо воронкоподібну деформацію грудей. Варусне коліно на обох ногах. Короткий зріст. Усе збігається, кивнув він.
У дитинстві вона хворіла на рахіт, пояснила Айлс Ріццолі.
Це слово вже стало майже архаїзмом. Для Ріццолі воно асоціювалося з немовлятами й босоногими дітлахами, які плачуть у напіврозвалених халупах. Із застарілим брудом бідності. З іншою епохою, забарвленою сепією. Слово «рахіт» не пасувало до жінки із зубами, які вирівняв ортодонт, і золотими коронками.
Гебріел Дін також помітив цю суперечність.
Я думав, що рахіт розвивається від поганого харчування, зауважив він.
Так, відповіла Айлс. Унаслідок браку вітаміну D. Більшість дітей отримує достатню кількість цього вітаміну або з молока, або із сонячного світла. Однак якщо дитину погано годують і тримають у приміщенні, цього вітаміну їй бракуватиме. А це позначається на метаболізмі кальцію та на формуванні кісток. Узагалі-то я ще ніколи не бачила проявів цієї хвороби, помовчавши, додала вона.
Їдьте зі мною на розкопки, запросив доктор Пепе. Я вам покажу безліч випадків з минулого століття. Скандинавія, північ Росії
Але нині в США таке може траплятися? запитав Дін.
Вірогідність дуже мала, похитав головою Пепе. Зважаючи на деформовані кістки й низький зріст, я можу припустити, що ця людина жила в бідності. Принаймні до підліткового періоду включно.
Це не збігається зі станом її зубів.
Не збігається. Саме тому доктор Айлс сказала, що ми тут немовби досліджуємо два різні тіла.
«Дитяче і доросле», подумала Ріццолі. Вона пригадала власне дитинство в містечку Рівєр, штат Массачусетс. Їхня родина винаймала невеличкий будинок, у якому завжди стояла задуха. Вони тулилися в такій тісняві, що їй доводилося заповзати у свою схованку під ґанок, щоб бодай трохи побути на самоті. Джейн памятала короткий період після того, як батька звільнили з роботи. Переляканий шепіт мами й тата в спальні. Консервована кукурудза й картопля на вечерю. Погані часи швидко минули. Протягом року тато знайшов нову роботу і на стіл повернулося мясо. Однак зіткнення з бідністю залишає свій слід. На душі, якщо не на тілі. Усі троє дітей у родині Ріццолі обрали роботу зі стабільними, нехай навіть і не захмарними, заробітками. Джейн стала правоохоронцем, Френкі пішов у морську піхоту, а Майкі у поштову службу США. Усі вони намагалися уникнути загрози, з якою зіткнулися в дитинстві.
Попелюшка, сказала вона, глянувши на стіл. Таке трапляється.
Як у Діккенса, додав Дін.
А, ну звісно, пригадав Корсак. Крихітка Тім.
Крихітка Тім із «Різдвяної пісні в прозі» справді хворів на рахіт, кивнула доктор Айлс.
І жив він довго і щасливо, бо старий Скрудж, мабуть, відвалив йому купу грошей, сказав Корсак.
«А ти не жила довго і щасливо», подумала Ріццолі, дивлячись на рештки. Це була вже не просто купа кісток, а жінка. В уяві Ріццолі почало вимальовуватися її життя. Вона побачила дівчинку з кривими ніжками й запалими грудьми. Паросток, який всихав на неплідному ґрунті бідності. Побачила, як ця дівчинка стає підлітком і носить сорочки з різними ґудзиками, із такої старої й запраної тканини, що вона перетворилася на прозору сіточку. І навіть тоді було, можливо, щось незвичне в обличчі цієї дівчинки? Упертий погляд, міцна нижня щелепа, які вказували на те, що вона матиме краще життя, аніж те, для якого народилася?
Адже та жінка, якою вона стала, жила в іншому світі, де за гроші можна було купити рівні зуби і золоті коронки. Удача, або важка праця, або, можливо, увага підходящого чоловіка стали для неї ліфтом до набагато кращих умов. Однак злиденне дитинство так і зосталося закарбованим у кістках, викривлених ногах і запалих грудях.