До цієї миті.
Розділ 15
Чорний «фольксваген-шаран», обертаючись, повільно піднімався вгору, до синього неба. «Як ракета в дуже уповільненій зйомці», подумала Катрина, дивлячись на хвіст, не з вогню і диму, а з води, яка витікала з дверей і багажника потрощеного автомобіля. Вода розбивалася на краплі і виблискувала в променях сонця на шляху до річки.
Минулого разу ми витягли машину ось тут, сказав місцевий поліцейський.
Вони стояли перед покинутою лісопильнею. Червона фарба на її стінах облупилася, усі стекла в маленьких віконцях були розбиті. Зівяла трава, що покривала пагорб, як нацистський чубок, схилилася в той бік, куди вночі текла дощова вода. У тіні лежали сірі плями осілого снігу. Перелітний птах, що повернувся додому, надто рано співав оптимістично і приречено, а річка продовжувала бурлити.
А ця застрягла між двох каменів, тому її було простіше підняти вгору.
Катрина подивилася вниз за течією річки. Перед лісопильнею русло було перегороджене, вода сочилася між великими сірими валунами, на які і впав автомобіль. Сонце відбивалося від осколків скла, що розлетілися навсібіч. Катрина ковзнула поглядом по вертикальній скелі. Драмменський граніт. Це загальновідоме поняття. Вона розгледіла задню частину крана й жовту стрілу, що стирчала з-за краю кручі вгорі. Залишалося сподіватися, що хто-небудь розрахував співвідношення ваги автомобіля і довжини стріли крана.
Але якщо ви слідчі, то чому ви не там, нагорі, разом з іншими? запитав поліцейський, що пропустив їх за огороджувальну стрічку після уважного вивчення їхніх посвідчень.
Катрина знизала плечима. Вона могла б, звичайно, відповісти, що вони пробралися сюди потайки, що у них чотирьох немає ні доступу, ні повноважень, а завдання їх носить такий характер, що їм зараз не варто показуватися на очі офіційній слідчій групі.
Ми й звідси бачимо те, що нам потрібно, сказала Беата Льонн. Спасибі, що пустили.
Та нема за що.
Катрина Братт вимкнула свій планшетник, на якому, як і раніше, була відкрита сторінка зі списками увязнених в норвезьких вязницях, і поспішила услід за Беатою Льонн і Столе Еуне ті вже переступили через огородження і пішли до тридцятирічного «вольво-амазона» Бйорна Гольма. Хазяїн машини спускався дрібним підтюпцем крутою гравієвою стежкою з вершини пагорба і наздогнав решту тільки біля свого антикварного автомобіля без кондиціонера, подушок безпеки і центрального замка, але з двома смужками уздовж кузова і даху. По тому, як захекався Гольм, Катрина зробила висновок, що сьогодні він навряд чи витримав би вступні іспити до Поліцейської академії.
Ну? сказала Беата.
Обличчя частково понівечене, але вони кажуть, що труп точно належить Антону Міттету, доповів Гольм, зняв свою шапочку і витер нею піт зі своєї круглої фізіономії.
Міттет, повторила Беата. Ну, звичайно.
Інші обернулися до неї.
Місцевий поліцейський. Отой, що заступив на чергування після Сіверта в Марідалені, памятаєш, Бйорне?
Ні, зізнався Бйорн без краплі сорому.
Мабуть, він уже звик до того, що його начальниця з Марсу.
Він служив у поліції Драммена. І якийсь час брав участь у розслідуванні попереднього вбивства на цьому місці.
Катрина приголомшено похитала головою. Одна річ коли Беата вмить зреагувала на повідомлення про автомобіль, що впав у річку, як тільки воно зявилося в Мережі на внутрішньому сайті поліції, і відправила їх усіх до Драммена, оскільки памятала, що тут кілька років тому сталося вбивство такого собі Рене Калснеса. Й інша коли вона памятає імя драмменського хлопця, який брав колись участь у розслідуванні того злочину.
Його неважко було запамятати, адже він добряче зганьбив себе, пояснила Беата, помітивши, як Катрина хитає головою. Він не доповів про знайдений кийок, злякавшись, що його знахідка кине тінь на поліцію. Вони що-небудь сказали про передбачувану причину смерті?
Hi, відповів Гольм. Ясно ж, що він помер би від удару. Та й важіль ручного гальма пробив голову і вийшов з потилиці. Але його, швидше за все, били, коли він був ще живий: на обличчі в нього повно слідів від ударів.
Він міг сам звалитися у річку? запитала Катрина.
Він міг сам звалитися у річку? запитала Катрина.
Міг. Але його руки були приковані до керма пластиковими смужками. Слідів гальмування не знайшли, і машина рухнула на каміння просто поряд із обривом, значить, вона не могла їхати на великій швидкості. Вона ніби скотилася вниз.
Важіль ручного гальма у роті? Беата спохмурніла. Як це могло статися?
У нього були звязані руки, а машина котилася до обриву, сказала Катрина. Напевно, він намагався включити його за допомогою рота.
Можливо. У будь-якому випадку це поліцейський, убитий на місці раніше скоєного злочину, в розслідуванні якого він брав участь.
А вбивство це так і не розкрили, додав Бйорн Гольм.
Так, але між цим убивством і вбивствами дівчаток в Марідалені і Тріванні є суттєві відмінності, вимовила Беата, помахуючи текою зі звітом про вбивство, який вони встигли швидко роздрукувати до того, як втекли зі свого підвального офісу. Рене Калснес був чоловіком, і на його тілі не було виявлено ніяких слідів сексуального насильства.
Є й ще одна важливіша відмінність, сказала Катрина.
Яка?
Вона поплескала по планшету, який тримала під пахвою:
На шляху сюди я перевіряла реєстр злочинів і списки увязнених. У момент вбивства Рене Калснеса Валентин Єртсен відбував короткий термін в Ілі.
От дідько! не втримався Гольм.
Так-так, проказала Беата. Це не виключає того, що Валентин убив Антона Міттета. Можливо, в цьому випадку він одійшов від звичної схеми, але за цим убивством стоїть той же божевільний. Адже так, Столе?
Троє співрозмовників обернулися до надто мовчазного Столе Еуне. Катрина помітила, що цей повний чоловік ще й дуже блідий. Він притулився до дверцят «амазона», і груди його судомно здіймалися.
Столе? повторила Беата.
Пробачте, він зробив невдалу спробу посміхнутися. Оте ручне гальмо
Ти звикнеш до цього, перервала його Беата і зробила таку ж невдалу спробу приховати нетерпіння. Тож це наш кат поліцейських чи ні?
Столе Еуне випростався:
Серійні вбивці можуть відходити від звичної схеми, якщо ти про це запитуєш. Але я не думаю, що ми маємо справу з імітатором, що розпочав з того місця, на якому перший, е-е-е, кат поліцейських зупинився. Як говорив Харрі, серійний убивця це білий кит. Так що серійний убивця поліцейських це білий кит у рожеву цятку. Двох таких немає.
Значить, ми згодні з тим, що це один і той самий убивця, зробила висновок Беата. Але тюремний термін Валентина руйнує нашу теорію про те, що він відвідує місця своїх старих злочинів і повторює вбивства.
Та все ж таки, сказав Бйорн. Це перший випадок, коли скопійовано спосіб первинного вбивства. Удар в обличчя, машина в річці. Це може мати якийсь сенс.
Столе?
Можливо, він відчуває, що став діяти краще, адже тепер він доводить вбивства до досконалості, повністю відтворюючи попередні.
Припиніть, прошипіла Катрина. Ви говорите так, ніби він художник.
А що? вимовив Столе і запитально подивився на неї.
Льонн!
Вони обернулися. По гравієвій стежці згори спускався чоловік у гавайській сорочці з тремтячим животом і кучериками, які підстрибували на ходу. Здавалося, що порівняно висока швидкість його пересування була викликана крутизною схилу, а не фізичною формою його тіла.
Давайте забиратися звідси, звеліла Беата.
Вони сіли в «амазон», і Бйорн утретє спробував завести двигун, коли в скло при пасажирському сидінні, на якому знаходилася Беата, хтось постукав вказівним пальцем.
Вона тихо застогнала й опустила скло.
Рогер Єндем, сказала вона. У «Афтенпостен»[17] є питання, на які я можу відповісти «без коментарів»?
Це третє вбивство поліцейського, промовив чоловік у гавайській сорочці, важко дихаючи, і Катрина зробила висновок, що за фізичними кондиціями він поступається навіть Бйорну Гольму. Ви знайшли хоч якісь сліди?
Беата Льонн посміхнулася.
Б-е-з к-о-м по буквах вимовив Рогер Єндем, роблячи вигляд, що записує її відповідь.
Ми поговорили з людьми. Зібрали деякі факти. Хазяїн бензоколонки розповів, що Міттет заправлявся у нього учора ввечері. Йому здалося, що Міттет був один. Чи означає
Без
коментарів.
Як ви гадаєте, начальник поліції накаже вам з цієї миті завжди ходити із зарядженою службовою зброєю?
Без
коментарів.
Як ви гадаєте, начальник поліції накаже вам з цієї миті завжди ходити із зарядженою службовою зброєю?
Беата Льонн підняла брову:
Що ви маєте на увазі?
Службовий пістолет у бардачку Міттета взагалі-то Єндем нахилився і з підозрою оглянув інших, намагаючись зрозуміти, чи справді вони не мають в розпорядженні цієї базової інформації. Він не був заряджений, хоча поруч лежала ціла коробка патронів. Якби у нього був заряджений пістолет, він міг би врятувати своє життя.
Знаєте, що, містере Єндем, сказала Беата. Насправді можете повторювати мою першу відповідь. І взагалі-то я б вважала за краще, щоб ви забули про нашу маленьку зустріч.
Чому це?
Двигун запрацював з тихим бурчанням.
Доброго дня вам, Єндеме.
Беата почала зачиняти вікно, але не досить швидко, отож вона почула насамкінець:
Вам знаєте кого бракує?
Гольм натиснув на педаль газу.
Катрина побачила, як постать Рогера Єндема зменшується у дзеркалі заднього виду. Але вона дочекалася, коли вони минули Лієртоппен, і тільки потім вимовила вголос те, про що усі думали:
Єндем має рацію.
Так, зітхнула Беата. Але він більше не з нами, Катрино.
Знаю, але ж ми повинні спробувати!
Спробувати що? запитав Бйорн Гольм. Розкопати могилу людини, оголошеної мертвою?
Катрина невідривно дивилася у вікно на монотонний ліс, що тягнувся уздовж автостради. Вона згадала, як одного разу пролітала на вертольоті над цими місцями, над найбільш густонаселеним районом Норвегії, і як її вразило, що навіть тут місця такі лісисті й безлюдні. Місця, по яких не подорожують люди. Місця, де можна сховатися. Що навіть тут будинки подібні до маленьких вогників уночі, а автострада до тонкої стрічки в непроглядній пітьмі. Що неможливо бачити усе. Що людина повинна уміти відчувати. Слухати. Знати.
Вони майже доїхали до Аскера, але весь цей час мовчали, і Катрина нарешті відповіла ствердно на питання, яке досі всі тримали в голові.
Так, сказала вона. Нам його бракує.