Усі. Абсолютно всі. Навіть ми.
М-м-м. Ти знав, що в мирний час поліцейські здійснюють чотири відсотки вбивств у всьому світі? А в країнах третього світу девять відсотків. Отже, люди нашої професії вбивають більше, ніж люди будь-якої іншої професії у світі.
Отакої, вимовив здивовано Бйорн.
Він дурниці каже, втрутилася Катрина. Вона підсунула стілець до їхнього столу і поставила на нього велику чашку чаю, що парувала. В сімдесяти двох відсотках випадків, коли люди наводять статистичні дані, вони беруть їх зі стелі.
Він дурниці каже, втрутилася Катрина. Вона підсунула стілець до їхнього столу і поставила на нього велику чашку чаю, що парувала. В сімдесяти двох відсотках випадків, коли люди наводять статистичні дані, вони беруть їх зі стелі.
Харрі зареготав.
Це смішно? запитав Бйорн.
Це жарт, відповів Харрі.
І в чому тут сіль? поцікавився Бйорн.
Запитай у неї.
Бйорн подивився на Катрину. Вона, посміхаючись, помішувала чай у своїй чашці.
Не зрозумів гумору! Бйорн сердито втупився у Харрі.
Цей жарт говорить сам за себе. Катрина щойно придумала ці сімдесят два відсотки, так?
Бйорн похитав головою, нічого не розуміючи.
Це як парадокс, пояснив Харрі. Як грек, який стверджує, що усі греки брешуть.
Але це не обовязково неправда, сказала Катрина. Я про сімдесят два відсотки. Значить, Харрі, ти гадаєш, що наш убивця поліцейський?
Я цього не казав, усміхнувся Харрі і зчепив руки за головою. Я тільки сказав
Він замовк, відчувши, як волосся у нього на потилиці стає дибки. Старе добре волосся на потилиці. Гіпотеза. Він подивився на свою чашку з кавою. Йому дійсно зараз захотілося зробити ковток.
Поліцейський, повторив він, підвів очі і виявив, що двоє співрозмовників дивляться на нього з особливою увагою. Рене Калснеса убив поліцейський.
Що? перепитала Катрина.
Це наша гіпотеза. Куля калібру девять міліметрів, така ж, які використовуються в службовій зброї "Хеклер-кох". Недалеко від місця злочину був виявлений поліцейський кийок. І це єдине з первинних убивств, яке має пряму подібність з убивствами поліцейських. Їх обличчя понівечені, стерті. Більшість первинних убивств були здійснені на сексуальному ґрунті, а ці вбивства з ненависті. А чому людина ненавидить?
Ти знову повертаєшся до мотиву, Харрі, заперечив Бйорн.
Швидко, чому?
Ревнощі, почала Катрина. Помста за приниження, відмову, зневагу, осміяння, за зраду дружини, за дитину, брата, сестру, за знищені можливості, через гордість.
Зупинися, сказав Харрі. Наша гіпотеза полягає в тому, що вбивця людина, повязана з поліцією. І виходячи з цього, ми повинні наново розглянути справу Рене Калснеса і знайти його вбивцю.
Чудово, відповіла Катрина. Але, навіть зважаючи на наявність декількох непрямих доказів, я не зовсім розумію, чому несподівано стало ясно, що ми шукаємо поліцейського?
Хто-небудь може запропонувати кращу версію? Рахую від пяти до нуля. Харрі з викликом подивився на них.
Бйорн застогнав:
Тільки не говори, що ми їдемо туди, Харрі.
Що?
Коли в управлінні дізнаються, що ми відкриваємо сезон полювання на своїх
Це ми переживемо, сказав Харрі. Зараз у нас нічого немає, і нам потрібно з чогось розпочати. У гіршому разі ми розкриємо давнє вбивство. У кращому разі ми знайдемо
Катрина закінчила речення за нього:
того, хто вбив Беату.
Бйорн закусив нижню губу, знизав плечима і кивнув на знак того, що він у справі.
Добре, сказав Харрі. Катрино, ти перевіриш реєстр службових пістолетів, які числяться втраченими або вкраденими, і перевіриш, чи були в Рене звязки з ким-небудь у поліції. Бйорне, ти перевіриш усі докази у світлі нашої гіпотези. Подивимося, чи спливе що-небудь нове.
Бйорн і Катрина підвелися.
Я підійду, сказав Харрі.
Він проводжав їх очима, поки вони йшли їдальнею до виходу, помітив, як вони обмінялися поглядами з поліцейськими, які, наскільки йому було відомо, входили до складу великої слідчої групи. Один з них щось сказав, і за столиком пролунав сміх.
Харрі заплющив очі й замислився. Він шукав відповідь на питання, що це могло бути, що сталося. Як і Катрина, він ставив собі питання: чому несподівано стало ясно, що їм потрібно шукати поліцейського? Щось сталося. Він сконцентрувався, відключився від навколишнього світу, відчув, як занурюється в напівдрімоту. Слід було поспішати, поки думка не зникла. Він повільно занурився в себе, пірнув, як глибоководник без ліхтаря, і став на дотик шукати потрібне в мороці підсвідомості. Він щось знайшов, помацав. Це "щось" було повязане з "метажартом" Катрини. Мета. Жарт, який говорить сам за себе. Наш убивця теж говорить сам за себе? Думка сяйнула, і тої ж таки миті натхнення підняло Харрі догори, назад до світла. Він розплющив очі, й звуки повернулися. Дзенькіт тарілок, розмови, сміх. Дідько, дідько. Він майже упіймав цю думку, але тепер було вже запізно. Він тільки знав, що цей жарт вказував на щось, що він подіяв як каталізатор на щось приховане глибоко усередині нього. Дещо, що тепер йому було не виловити, але він сподівався, що воно спливе на поверхню само по собі. У будь-якому разі реакція принесла результати, дала напрям, точку відліку. Гіпотезу, що перевіряється. Харрі зробив великий ковток кави, підвівся і попрямував на терасу викурити заслужену сигарету.
У сховищі доказів і конфіскату Бйорну Гольму видали дві пластикові коробки, і він розписався за них у доданих описах.
Він узяв коробки з собою до криміналістичного відділу, розташованого в сусідній з КРИПОСом будівлі у Брюні, і розпочав з коробки доказів з первинного вбивства.
Перше, що вразило його, була сама куля, знайдена в голові у Рене. По-перше, вона виявилася досить сильно деформованою, пройшовши через мясо, хрящі й кістки, які взагалі-то є мякими, піддатливими матеріалами. А по-друге, пролежавши рік у цій коробці, вона не надто позеленіла. Час, звичайно, не залишає вельми помітних слідів на свинці, але йому здалося, що ця куля виглядала на подив новою.
Він перегорнув фотографії убитого з місця злочину. Затримався на великому плані, де була зображена сторона обличчя з отвором і зламаною вилицею, що виступає. На виблискуючій білій кістці була чорна пляма. Бйорн дістав лупу. Діра була схожа на дупло в зубі, але у вилицях не буває чорних дір. Пляма бензину із зламаного автомобіля? Шматочок гнилого листка або засохлого бруду з річки? Він відшукав звіт про розтин.
Бйорн проглянув його і знайшов те, що шукав:
"Шматочок чорного лаку, що приліпився до maxillaris.[43] Походження невідоме".
Лак на вилиці. Патологоанатоми зазвичай не писали більше того, за що могли відповісти, а частенько й трохи менше.
Бйорн погортав фотографії і знайшов зображення автомобіля. Червоний. Значить, не автомобільний лак.
Він покликав зі свого місця:
Кіме Еріку!
Через шість секунд у двері його кабінету просунулася голова.
Кликав?
Так. Ти працював на місці вбивства Міттета в Драммені. Ви знайшли частинки чорного лаку?
Лаку?
Ну так, наприклад, з ударної зброї, коли б'єш ось так, Бйорн показав, піднявши вгору стислий кулак і різко кинувши його вниз, як при грі в "камінь-ножиці-папір". На шкірі з являються отвори, вилиця ламається і вилазить назовні, але ти продовжуєш бити по кістці з такою силою, що при ударах від твого знаряддя відлітає лак.
Ні.
Добре. Дякую.
Бйорн Гольм зняв кришку з другої коробки, що містила матеріали по справі Міттета, але помітив, що молодий криміналіст, як і раніше, стоїть у дверях.
Що? запитав Бйорн, не піднімаючи голови.
Він був темно-синій.
Хто?
Лак. І він був не на вилиці. Він був на щелепній кістці, на зламаній поверхні. Ми зробили аналіз. Це звичайнісінький лак, використовується для покриття виробів із заліза. Добре чіпляється до поверхні й перешкоджає утворенню іржі.
Є які-небудь думки стосовно того, що це за виріб?
Бйорн побачив, як Кім Ерік буквально виріс на очах. Він особисто вчив його, і тепер учитель запитує в учня, чи є в того "які-небудь думки".
Неможливо сказати. Він використовується буквально для усього.
Добре, це все.
Але у мене є одна думка.
Бйорн подивився на колегу, готового розірватися від почуття потрібності. Він може стати хорошим фахівцем.
Давай.
Домкрат. У комплекті з кожним автомобілем йде домкрат, але у багажнику його не було.
Бйорн кивнув. З важким серцем він відповів:
У нього був "фольксваген-шаран" дві тисячі десятого року, Кіме. Якщо ти перевіриш, то зясуєш, що це одна з небагатьох моделей, до комплектації якої домкрат не входить.
А-а Обличчя юнака здулося, як проколена повітряна кулька.
Але дякую за допомогу, Кіме.
Звичайно, він може стати хорошим фахівцем. Але тільки за декілька років.
Бйорн уважно досліджував вміст коробки зі справою Міттета.
Нічого більше не привернуло його увагу.
Бйорн закрив коробку кришкою, пішов до кабінету, розташованого у кінці коридору, і постукав у відчинені двері. Він розгублено подивився на відполіровану потилицю чоловіка, який сидів у кабінеті, але все ж наважився. Там знаходився Руар Мідтстюен, старий і найдосвідченіший криміналіст. Він був одним із тих, хто свого часу пережив певні труднощі, коли начальником над ним була призначена людина не просто молодша за нього, але ще й жіночої статі. Але помалу усе залагодилося, і він зрозумів, що Беата Льонн це краще, що могло статися з їхнім відділом.
Мідтстюен щойно вийшов на роботу після лікарняного, на якому просидів декілька місяців після загибелі дочки в дорожньо-транспортній події дорогою додому після скелелазіння. Її разом із велосипедом знайшли в кюветі, а винуватця досі не знайшли.
Мідтстюен щойно вийшов на роботу після лікарняного, на якому просидів декілька місяців після загибелі дочки в дорожньо-транспортній події дорогою додому після скелелазіння. Її разом із велосипедом знайшли в кюветі, а винуватця досі не знайшли.
Ну, Мідтстюене?
Ну, Гольме? старий обернувся на стільці, підняв і опустив плечі, усміхнувся, намагаючись продемонструвати усі ознаки наявності величезної енергії, якої у нього вже не було.
Бйорн ледве упізнав кругле опухле лице Мідтстюена, коли той повернувся на роботу. Напевно, усе це побічні ефекти антидепресантів.
Поліцейські кийки завжди були чорними?
Криміналісти звикли до дивних питань про дрібні деталі, так що Мідтстюен навіть бровою не повів.
У будь-якому разі, вони завжди були темними, Мідтстюен, як і Бйорн Гольм, виріс в Естре-Тотені, але лише коли вони розмовляли один з одним, в їхній мові проступали залишкові риси цього діалекту. Але в девяностих роках їх деякий час фарбували в синій, якщо не помиляюся. Це страшенно дратує.