Збентеження в голосі вона приховати не змогла.
Охолонь, сказала я. Чого ти хочеш?
Я просто хотіла ще раз зі всіма вами побачитися, поговорити. Впевнитися, що ми будемо друзями та працюватимемо разом.
Ну, щодо цього не знаю.
Будь ласка, Деррі, не відмовляй мені. Її очі забігали кімнатою. Хочеш чашечку чаю?
Так. Я вже давно його не пила. Коли ти нас востаннє запрошувала на чаювання, чашки та блюдця були з іграшкового алюмінієвого набору. За чай слугувала вода, а печиво було уявним.
Це справжній чай, запевнила мене Саллі, а ось масляне печиво з мигдалем.
Я знаю, сказала я, моє улюблене.
То це ти його весь час купувала, сказала вона. Бачиш, я й не знала. Для мене важливо знати такі речі.
Для чого?
Щоб ми ставали ближчими одна з одною і краще підготувалися до злиття.
Якщо злиття ще взагалі відбудеться, сказала я.
Вона уважно розглядала мене в дзеркалі, міркуючи над тим, що треба бути обережною зі мною, бо з того, що розповів Роджер, вона знала, що я єдина була при свідомості, коли вона та всі інші відключалися, й без мене ми не вилікуємося. Вона мусила завоювати мою прихильність.
Ти забуваєш: я знаю, про що ти думаєш, Саллі.
Вона була вражена.
Звичайно, я забула. Вибач. Я не хотіла
Тобі не вдасться просто мене використати чи обдурити, Саллі. Можливо, терапія дає тобі переваги, тому що зараз ти нас емоційно прийняла й можеш спілкуватися з іншими. Але я знаю твої думки і, крім того, тільки я знаю всіх інших та можу контактувати з ними. Тому розставимо всі крапки над «і».
Відчуваючи мій погляд на собі, Саллі обачно зосередилася на своїй чашці чаю. Вона не хотіла мене образити. Не зараз.
Ти навмисно відключаєш свідомість, щоб не впустити мене, сказала я їй. Так не піде. Ти маєш дати мені все бачити та чути. Якщо тобі потрібна моя допомога, я мушу стати твоїм повноправним партнером.
Вона глянула мені в очі.
Що ти маєш на увазі, яким повноправним партнером?
Я не планувала цього казати. Це просто прийшло мені в голову, і я вирішила, як сказала б Белла, підіграти.
Домовимося так, сказала я. Я допоможу тобі позбутися інших. І ми домовимося про дует. Одна голова добре, а дві краще. Чаюватимемо вдвох.
Тоді ми все одно залишимося подвійною особистістю. Як Джекіл та Гайд.
Не зовсім. Більше нагадує Попелюшку: от її хрещена-фея змахує своєю паличкою вона враз вже одягнута в сукню та готова танцювати на балу з принцом. Ми поділимо наш час, ти до півночі, я після, й будемо вільними, як пташка на двох крилах, літатимемо, куди нам захочеться. Зможемо подорожувати світом побачимо Лондон, Рим, Париж. Влаштуємо собі бал.
Але доктор Еш сказав
Він сказав, що ми особливі. Поглянемо правді у вічі: якби не я, він би й на секунду тобою не зацікавився. Ти б лишилася гнити в якійсь затхлій палаті. Тому я заслуговую на свою частку щастя. Я також хочу жити та бути справжньою людиною.
Але доктор Еш сказав
Він сказав, що ми особливі. Поглянемо правді у вічі: якби не я, він би й на секунду тобою не зацікавився. Ти б лишилася гнити в якійсь затхлій палаті. Тому я заслуговую на свою частку щастя. Я також хочу жити та бути справжньою людиною.
Саллі думала, що я маю рацію, але від визнання цього факту вона тільки засмучувалась. Якщо я наполягатиму на постійному партнерстві, подумала вона, у нас ніколи не буде нормального життя, і з таким же успіхом вона могла б просто зараз вбити себе.
Стривай! гукнула я. Агов! Не лізь поперед батька в пекло. Хіба я сказала, що це назавжди?
Саллі кинула на мене різкий погляд, усвідомлюючи, що я відповідала на її думку про самогубство.
Що ти маєш на увазі?
Я не збираюся жити вічно. Мені просто потрібно трішки часу, щоб прожити кілька чудових років, сповнених кохання, мандрівок екзотичними місцями, щоб життя було цікавим, а потім нехай куранти бють північ та перетворюють карету на гарбуз.
Саллі усвідомила, що, врешті-решт, може керувати мною, тому що мене непокоїть думка про самогубство.
Так, сказала я. Це мене турбує. Я не впевнена, як там все влаштовано, але якщо ти вбєш себе, звинуватити можуть також мене й, можливо, за це я потраплю в пекло. Я не хочу ризикувати. Я не винна в тому, що непокоюся через це.
Вона відчула напад головного болю. Від потилиці він піднімався вгору, перетворюючи череп на болючий шолом.
Розслабся. Не опирайся, Саллі. Опір тільки збільшує біль.
Я не розумію.
Ти ж хотіла, щоб прийшли інші та приєдналися до нашого чаювання. Але коли ти опираєшся цьому, шия напружується і від цього посилюється біль.
Хто зараз прийде?
Ну, я ж не ворожка. Сама не знаю, доки не почую її.
Саллі вмостилася в очікуванні, намагаючись не опиратися болю. Сьогодні, на відміну від попередніх разів, вона відчувала, що залишиться при тямі, замість того щоб втекти.
Тоді вона побачила обличчя в центральному дзеркалі, штучні вії, товстий сценічний макіяж та хтиві губи.
Якого біса тут діється?
Все гаразд, Белло, сказала я. Саллі вирішила провести сеанс. Чотирьох членкинь засновниць клубу «Таємна пятірка» викликали з потойбіччя.
Назва клубу на мить спантеличила Саллі. Цифра пять стукало у неї в голові.
Ой, блядь! Дівич-вечір. Коли я відчула, що виходжу, думала, будуть якісь розваги. Мені не потрібен ще один сеанс із дівками.
Будь ласка, Белло, не йди, сказала Саллі. Я хочу зі всіма вами поговорити. На терапії ми досягнули ключового моменту. Це стосується нас усіх.
Белла з огидою глянула їй просто у вічі.
На фіга ти витягла мій вібратор? Ми що, дрочити тут збираємося?
Саллі була шокована, але намагалася цього не виказати.
Ні, я просто думала, якщо будуть речі, яких ви торкалися, це допоможе вам зявитись.
Це допоможе хіба кінчити.
Я не хотіла
Вона надивилася забагато моторошних фільмів, сказала я. Господи, Саллі, це ж не чорна магія, ми не душі мерців тут викликаємо.
Я не знала.
Та ти ніколи нічого не знаєш, сказала Белла. Тому ми всі в такій сраці.
Вона повернулася до порожнього дзеркала.
Хто ще прийде?
Тільки ми і Нола, сказала я.
А як щодо Сама-Знаєш-Кого?
Саллі ще про неї не знає. Вони ще не познайомилися.
З ким я не познайомилася? запитала Саллі.
Забудь! сказала я. Ще буде час.
А вона обуриться, коли дізнається, що її єдину не запросили на чаювання, сказала Белла.
Ну й до біса її.
Як на мене, сказала Саллі, я маю право знати.
Хто сказав? спитала я.
Не хотіла поводитися грубо, але мені вже в печінках сиділо її скиглення.
Будь ласка. Ти пообіцяла докторові Ешу, що будеш допомагати.
А ти йому пообіцяла не контактувати з нами самостійно.
Саллі покірно опустила голову.
Вибачте. Ти маєш рацію. Я нічого не питатиму.
Ой, бляха! вигукнула я, знову відчуваючи напад мякосердя. Белла говорить про Джинкс.
Хто така Джинкс?
Одна з нас.
Ще одна? Я думала, нас лишень четверо.
Ти назву клубу памятаєш? Таємна пятірка?
Саллі похитала головою, ніби намагалася прояснити це все собі.
Джинкс? Я вже раніше чула це імя, але завжди думала, що люди так казали просто так, що то був джинкс[77].
У принципі частка правди в цьому є, сказала Белла.
Чому ти не хочеш, щоб Джинкс вийшла? запитала мене Саллі.
Вона жорстока, відповіла я. Мені важко уявити, що вона зробить, якщо буде не в настрої.
Чому ж вона злиться?
Вона такою народилася, сказала я. Джинкс жорстока, злоблива людина, і чим менше ми з нею матимемо діла, тим краще.
Погоджуюся з Деррі, промовило дзеркало справа. Саллі повернулася та побачила вдумливий погляд Ноли й довге чорне волосся, що спадало їй на плечі. Випускати Джинкс то все одно, що відчиняти скриньку Пандори. Біда вилетить звідти, й знадобиться купа часу на те, щоб сховати її назад.
Це мене лякає, промовила Саллі пригніченим голосом. Якщо ви всі так вважаєте, це, мабуть, правда. І якщо Джинкс частина мене, тоді й я, мабуть, жорстока та злоблива. О Господи ким я є?
Ти тупоголова, сказала Белла. Я йду.
Не думаю, що тобі варто йти, сказала Нола.
Це просто велика купа гімна. Коли захочу, тоді й піду.
На трасу погуляти?
Белла пхикнула.
А ти що про це знаєш, мудрагелько? Ти навіть не трахалася ніколи. Тому Ларрі й пішов від нас. То все твоя, блядь, провина.
Це неправда, відказала Нола.
Ще й яка правда. Ти навіть ніколи не ходила з ним випити. Постійно розводила сморід щодо його друзів.
А ти ноги свої розводила, щоб опинитися в ліжку першого зустрічного, як якась нікчемна шльондра.
Слідкуй за тим, з ким ти розмовляєш, сучко!
Агов, втрутилась я. Ми сюди не чубитися прийшли. Саллі, це ти розпочала. Ти господиня. Ти й розбирайся.
Так, сказала Саллі, очевидно, схвильована через такий потік матюків та взаємних образ. Я вас зібрала. Ну, тобто я організувала це чаювання. Ми мусимо обговорити майбутнє. Нам треба співпрацювати з доктором Ешем Ну, тобто Вона затнулася, не впевнена в тому, що саме треба говорити далі, та втупилася у свої холодні пальці.
За прохолодою швидко надійшло напруження в потилиці, яке переросло в біль, й вона безпорадно глянула на мене. Саллі знала, що означають ці симптоми. Ми всі знали. Вона намагалася триматися, але біль був дуже сильний, він розривав їй череп, розколював його надвоє. У дзеркалі на стіні вона побачила дике обличчя, обрамлене зміїними пасмами.
Деррі прошепотіла вона. Допоможи Здається, це
Гаразд, сказала я. Заспокойся та пусти мене. Джинкс мене не витіснить.
Саллі швидко глянула на годинник.
Що ж, я помилилася.
Вискочила Джинкс, викрикуючи:
Що тут, на хуй, відбувається? Вона побачила обличчя в дзеркалах, й одне за одним їх порозбивала.
Джинкс зірвала фіранки та потрощила меблі. Господи, я тішилася, що мені не доведеться там ночувати. Помадою Белли вона накарлюкала букви Д-Ж-И-Н-К-С на дзеркалі на стіні, а потім розбила і його. Загалом, подумала я, беручи до уваги три розбитих дзеркала, це дарує нам двадцять вісім років нещастя. Господи! Я з усіх сил намагалася захопити контроль, та вона була надто сильною.
Це, заволала Джинкс, тільки початок! Ви, довбані сучки! і вибігла з квартири.
Джинкс пройшла через підвал, розкидаючи картонні коробки, малюнки та іграшки, й вибігла на задній двір. Вона розлютилася на всіх нас, особливо на мене. Джинкс знала, як я не люблю, коли вона вдягається в чоловічий одяг, тому збиралася саме так і вчинити, мені на зло. Перелізши через паркан у сусіднє подвіря, вона згадала, що вже давно не пробиралася до швейного ательє Ґрінберґа. Вона поморочилася із задніми дверима, а тоді побачила, що замок замінили. Що ж, підважити двері та виламати їх зайняло б у Джинкс лише кілька секунд. Вона повернулася у підвал та порпалася там, поки не знайшла шматок арматури, а тоді повернулася до одвірка і відірвала його від замка. Двері відчинилися, й вона прослизнула в підсобку.