Ми пішли з клубу о третій ночі, але вже до того я почала турбуватися, чим закінчиться наш вечір. Я знала, що Саллі збирається запросити їх на ніч, і я відчувала, вони обоє очікували, що інший піде. Але від Саллі я отримувала вібрації, які повторювали оргія. Я не мала наміру дозволяти це, але боялась, що якщо відключуся, вирветься Джинкс.
Я намагалася переконати Саллі, але вона від мене відмахувалась. Я лише могла уявити, що вона відчувала, будучи комбінацією Саллі, Ноли та Белли в одній особі. Вона мала більше голосів та прав приймати рішення тепер, хоча раніше так робила я, тому що була «слідопиткою». Ну, я теж можу продемонструвати свою впертість.
Коли ми вийшли з таксі, я швидко промовила:
Що ж, на добраніч, хлопці. Це був чудовий вечір, але у мене завтра зранку важлива зустріч.
Агов, я думав ми збиралися залишитися на ніч, сказав Еліот.
Саме так, сказала Саллі. Саллі Портер завжди дотримується своїх слів.
На якусь мить ти мене збила з пантелику, сказав Тодд.
Це краще, ніж злити з пантелику, пирхнула я.
Чи в дурника пошити, додав Еліот.
О Господи! гукнула Саллі.
Гляньте, сказав Еліот, вказуючи на вітрину Ґрінберґа. Гляньте, Мерфі показує нам середній палець.
Де? Ходімо глянемо, сказав Тодд. А, так. Ви подивіться. У того Ґрінберґа є почуття гумору. А де кийок Мерфі?
Загубився, сказала я.
Саллі скривилася, бо нічого не знала про витівку Джинкс у костюмі поліцейського.
Агов, сказала я. Чому б нам не запросити ще й Мерфі на ніч? Я подумала, що Ґрінберґ, може, й має рацію щодо поліцейської уніформи як засобу контролю.
Вони подумали, що це чудова ідея. Я показала, як залізти в ательє через підвал та потримала задні двері. Ми поцупили Мерфі, й Тодд з Еліотом занесли його нагору. Посадили його в одне з мяких крісел, перехрестили йому ноги та звісили руки з билець. Тоді Саллі відкоркувала пляшку ірландського віскі, й ми всі приклалися до неї.
Жахливо, мабуть, бути манекеном на вітрині, сказав Еліот.
Ну, не знаю, сказав Тодд, тихе життя. Схоже на те, щоб бути нічним охоронцем.
Він хоче бути справжньою людиною, сказала я.
Що? Еліот долив у свою склянку.
Як Піноккіо, деревяний хлопчик, який хотів стати справжнім хлопчиком, пояснила я.
О, справді, сказав Тодд. Коли він брехав, то у нього видовжувався ніс.
Це не єдине, що видовжилося, коли він став справжнім хлопцем, сміючись, додав Еліот.
Бідний Мерфі загубив свою палицю, сказала Саллі.
Еліот захихотів.
Він же може й своїм іншим особистим кийком скористатися, так?
Ох, ця вечірка стає надто непристойною, сказала я. Я вдягаю свої колготки та йду додому.
Ти й так удома, сказав Тодд.
Тоді вам, хлопці, краще натягнути свої штани та йти додому, промовила я.
Та тут темно, хоч в око стрель, я так штани не знайду, сказав Еліот.
Ну, тоді побережи очі та чимчикуй голяка, порадила я.
Тодд засміявся та поцілував мене. У той момент я перестала сміятися. Він поцілував мене міцно та сильно, і я відчула, як його тіло притиснулося до мене. Мене розривало між тим, щоб відштовхнути його та притягнути до себе, а тоді я зрозуміла, що хотіла штовхнути, а Саллі притягнути, й тому все змішалося. Так все і буде, коли ми обєднаємось? Якщо ми обєднаємося. Ну все, ось я вже майже визнала це.
Тоді Еліот постукав Тодда по плечу та сказав:
Можна мені долучитися?
Вигнутою дугою Тодд подався назад, й Еліот поцілував Саллі, а я відчула його руку в неї на грудях та як щось тверде вперлось у її стегно.
Агов, Еліоте, сказала я. Краще бережи голову. Вечірка закінчилася.
Він дотулився носом до мого вуха.
Я думав, що все тільки починається.
Що ж, ти помилявся.
Хто ти зараз? Белла?
Чи Нола? спитав Тодд.
Я відштовхнула Еліота й витріщилася на них.
Що ви таке верзете?
Тодд сказав:
Не було ніякої подружки, правда? Ти хотіла влаштувати побачення з нами обома. Ти така непевна, а Саллі, яку ми знаємо, нізащо б не організувала таку виставу.
Я думаю, вам краще зараз піти, сказала я.
Вони обоє почали протестувати, але я наполягла.
Слухайте, чуваки, вибачте, що змусила думати, ніби вам сьогодні перепаде. Ви обоє знаєте про проблему Саллі. Було дуже весело, але мушу вам повідомити, що Ноли та Белли більше немає. Вони тепер злилися з Саллі. А завтра вранці я також обєднаюся з ними. І зрештою ми станемо нормальною особистістю.
Це їх аж витверезило. Еліот почухав голову та кивнув.
Йой, та це ж чудово, Саллі. Я справді радий за тебе. Але його вираз обличчя підказав мені, що для нього цікавість та захоплення скінчилися, бо Саллі стане звичайною жінкою однією з багатьох, яку можна звабити.
Тодд здавався щиро втішеним.
Гей, мої шанси знижуються, тож я ставлю на твою доброту, яка допоможе тобі вийти на фінішну пряму, сказав він. Здається, я розумію, що сьогодні відбувалося.
І що ж? запитав Еліот.
Забудь, сказав Тодд. Але, думаю, Саллі зараз краще побути на самоті. Їй, мабуть, потрібно багато що обміркувати. Саллі, ти вихідна до кінця тижня. Еві тебе прикриє.
Саллі почала заперечувати, але я стиснула руку Тодда та поцілувала Еліота в щоку.
Дякую, хлопці. Як чудово, що в мене є друзі. Не знаю, як би я пережила минулі півроку без вас обох.
Коли вони пішли, Саллі сіла в крісло напроти Мерфі та довго пожирала його очима.
Про що ти думаєш, Мерфі?
Він намагається вирішити, чи погоджуватися нам на злиття, чи ні, сказала я.
Звідки ти знаєш, про що він думає?
Я «слідопитка», памятаєш?
Мерфі не одна з наших особистостей.
А міг би й бути.
І що б це мало означати? не вгавала вона.
Гляньмо правді у вічі, сказала я. Ми всі почалися з того, що ти вдавала, ніби ми справжні. Тоді ми всі ожили одноосібно. Роджер каже, в інших людей із множинністю є особистості різного віку, расової належності та навіть іншої статі. Ти б могла уявити, що Мерфі справжній, і тоді тільки на цю ніч ти мала б чоловіка, з яким навіть Джинкс нічого не змогла б зробити.
Саллі замислилась над цим. Ідея її захопила. Все, що мені треба було зробити, це кинути насіння. Знаю, я шибайголова, але завжди хотіла, щоб Мерфі також був справжньою людиною, навіть якщо це тільки на одну ніч. Завтра я втрачу свою особистість. Сьогодні в Мерфі був останній шанс віднайти свою.
Саллі уявила, ніби Мерфі живий. Заговорила до нього, запропонувала випити. Погладила його по голові.
Потанцюймо, Мерфі.
Вона увімкнула музику, взяла його в руки та почала рухатися в повільному мрійливому танці кімнатою, як у старих фільмах, як Дональд ОКоннор[111] танцював зі шваброю, а Костелло[112] з жінкою-манекеном. Але Саллі уявляла, що Мерфі був справжнім чоловіком, який її кохав.
Тоді я почула у Саллі в голові голос. Це було моторошно, бо хоча я й спровокувала її на все це, та не знала, як воно cпрацює. В нього був мякий низький голос, дуже сексуальний, з ірландським акцентом.
Я спостерігав за тобою з вітрини, промовив він, і так довго жадав тебе.
Його обличчя помякшало. Сині очі з ніжністю шукали її. Саллі хотіла, щоб він пригорнув її, і вдавала, що її начебто пестить коханець-демон.
У тебе є імя?
Просто Мерфі. Містер Ґрінберґ кличе мене тільки так.
Ти не стомлюєшся отак стояти весь час у проході з підведеною рукою?
Це моя робота. Немає сенсу скаржитись.
Але це, мабуть, нудно. Ні з ким поговорити, ні з ким побути.
Він знизав плечима.
Інколи мені складає компанію Деррі, доки ти спиш. Ми довго й гарно розмовляємо про життя, політику та проблеми, які зявляються у всіх тих людей у твоїй голові.
Зараз у моїй голові ти, Мерфі.
Лише цієї ночі, сказав він. Я не схожий на інших. Я не був із тобою з дитинства.
Саллі знала, що він із коханням у погляді спостерігав, як вона роздягається, й відчула, що він найлюблячіший, добрий, чуттєвий чоловік, якого вона будь-коли зустрічала, чоловік, якого вона шукала все своє життя. Вона роздягнула його та поклала в ліжко. Він ніжно торкався її, гладив шкіру, цілував очі, шию, груди, проводив по тілу тендітними, наче павутина, пальцями.
Я не можу сказав він. Ти знаєш, я не можу
Вона поцілувала його.
Це не має значення, Мерфі. Я робила це все своє життя у фантазіях та снах. Не має значення, яка та любов, коли я у твоїх руках.
Коли все закінчилося, він подякував їй за те, що оживила його, навіть якщо це було лишень на одну ніч.
Це не обовязково має обмежитися однією ніччю, сказала вона. Я можу заховати тебе, а ти приходитимеш, коли мені буде самотньо або сумно.
«Ні, Саллі. Тобі не можна більше так думати».
Вона сіла на ліжку та роззирнулась навколо. То був знайомий голос.
«Ти зруйнуєш все, чого ви досягли з доктором Ешем. Знову берешся за давню звичку, намагаєшся вирішити свої проблеми, створюючи людей у своїй голові».
«Ти Помічник?»
«Так, але я прийшов сюди не картати тебе. Я прийшов приготувати тебе до злиття з Деррі».
«Деррі також розмовляє з Мерфі».
«Але Мерфі не одна із твоїх особистостей. І він поверне все на початок, якщо ти зробиш його справжнім. Ти знову почнеш розщеплюватися на більше частин, а далі ще більше й більше. Ти не можеш обмежити кількість людей, яких можеш зібрати у себе всередині. Хіба що зміниш своє сприйняття реальності».
«Що таке реальність?»
«Ми не починатимемо цієї дискусії. Будучи Нолою, ти завжди вміло вправлялася зі словами. Але вона дозволила словам панувати в її житті. Тепер ми мусимо використати їх, щоб розплутати цю павутину, а не більше заплутати її».
«Що я маю зробити?»
«Відпусти Мерфі. Дай йому бути тим, ким він і є манекеном у вітрині».
Саллі кивнула та засумувала, знаючи, що більше ніколи не зможе застосовувати свою силу, щоб створювати людей.
Вона підвелася, одягнула його в уніформу полісмена та вмостила в крісло.
Вибач. Не можна було робити з тебе справжню людину, сказала вона.
Після того як вона заснула, вийшла я та увімкнула телевізор. Спочатку на екрані була тільки випробувальна таблиця, та згодом зявився Помічник, і ми поговорили.
«Ти жінка чи чоловік?»
«Трохи те, трохи інше».
«Як це так?»
«У кожному з нас є всього потрохи».
«Ніколи не знала».
«Що ти вирішила, Деррі?»
Я засовалася на кріслі, дивлячись на Мерфі з його легкою усмішкою та кашкетом, що затуляв одне око. Я поправила головний убір, тому що так він нагадував мені Фреда, і це мене рознервувало.
«То як?»
«Я не знаю. Мені страшно. Я не хочу помирати».
«Ти ж знаєш, це не смерть. Ти розумієш, що доктор Еш сказав, це означає, що ти станеш частиною Саллі».