От що то свіжа голова! Влад полегшено відкинувся на спинку стільця, закинув ногу на ногу й випив залишки кави.
До кухні увійшла Віра. Вона подивилася на нього якось сумно, але всміхнулась.
Чому не розбудив мене?
Ти так гарно спала, кицю, не хотів тривожити твого сну. Зараз зварю тобі каву, чекай Влад підхопився зі стільця.
Не треба, котику, я сама.
Віра звичним рухом відчинила шафку, де стояли скляні баночки з кавою і чаєм.
Влад стежив за її рухами і відчув, як у повітрі зависнуло напруження. Їхні слова звучали механічно, вимушено. Усе було ніби так само, але насправді не так. Хотілось негайно розтрощити цю механічність, розірвати напруження. У грудях нестерпно защеміло.
Я люблю тебе, вихопилось у нього.
Віра озирнулась і здивовано подивилась на Влада.
Я люблю тебе, Віруню, ти чуєш? його голос раптом став хрипким.
Владику, я теж тебе люблю. Що з тобою таке?
Нічого. Просто хочу, щоб ти це памятала.
Добре розгублено відповіла вона.
Підійди до мене.
Віра відставила баночку з кавою і підійшла до Влада. Він підвівся і стиснув її в обіймах.
Ти
Тш-ш. Нічого більше не кажи, перебив він її.
Розслідування самопроголошеного генія детективу розпочалося з банальних розпитувань колег у філармонії. Ніби між іншим, за кавою й перекурами, він обережно ставив безневинні й начебто малозначущі питання, на які отримував несподівано відверті відповіді.
От люблять патякати наші люди, усі без винятку, що би там не казали про витонченість і неприземленість людей мистецтва. З неймовірною насолодою вони витрясали йому подробиці того, що знали про свою колишню колежанку, яка так і не зявилась більше в них.
Хоч насправді нічого нового він не довідався. Про її публічне життя він і так знав. Власне, про це знали всі, хто хоча би трохи цікавився культурним і світським життям зірок. Щодо інших, якихось особистих і пікантних подробиць, які він очікував почути, то поки не вдалося нічого зясувати.
Влад уже почав було втрачати віру в блискучість ідеї про розслідування, та якось до нього підійшла Марія Степанівна, їхня прибиральниця.
Я чула, ви цікавитесь Катериною Миколаївною? примружившись, спитала вона, стискаючи в руці держак швабри.
Влад озирнувся, чи нема, бува, за спиною тієї самої Катерини Миколаївни.
Узагалі-то так, обережно підтвердив він. А що таке?
Скажу вам, як воно є: не подобалась вона мені. Як людина, маю на увазі, бо як співачка, певно, вона неперевершена, тут не посперечаєшся. Що ж до людських якостей, для вас не секрет, що їх у неї було не так багато. Словом, чудово розумію вас, Владиславе Петровичу. Я знаю, що це вона винна у ваших сімейних проблемах, тому
Не розумію, про що ви, невдоволено перебив її Влад.
Стіни в нашій філармонії хоча й не тонкі, Владиславе Петровичу, проте голос нашої зірки потужніший. Я знаю, що вона шантажувала вас, тому зруйнувалася ваша сімя.
Вам би психологом працювати, а не прибиральницею, Маріє Степанівно! намагався віджартуватися Влад.
Жартуйте собі на здоровя, Владиславе Петровичу, але я не ображаюсь на вас. У кожного життя складається по-своєму, не всім же бути видатними людьми Хтось мусить і сміття прибирати. Уявляєте, якби всі мали вищу освіту і не хотіли бруднити рук? Жили б, як свині, в багнюці. Світ би перетворився на суцільне сміттєзвалище
Не розумію, про що ви, невдоволено перебив її Влад.
Стіни в нашій філармонії хоча й не тонкі, Владиславе Петровичу, проте голос нашої зірки потужніший. Я знаю, що вона шантажувала вас, тому зруйнувалася ваша сімя.
Вам би психологом працювати, а не прибиральницею, Маріє Степанівно! намагався віджартуватися Влад.
Жартуйте собі на здоровя, Владиславе Петровичу, але я не ображаюсь на вас. У кожного життя складається по-своєму, не всім же бути видатними людьми Хтось мусить і сміття прибирати. Уявляєте, якби всі мали вищу освіту і не хотіли бруднити рук? Жили б, як свині, в багнюці. Світ би перетворився на суцільне сміттєзвалище
Ну що ви, що ви! Я не хотів вас образити, Маріє Степанівно! Я не те мав на увазі, їй-богу! Владові раптом стало шкода цю жінку, з якою він завше поводився дещо зверхньо, аж ніяк не очікуючи від неї таких мудрих роздумів.
Я вже сказала, що не ображаюсь на вас, посміхнулась жінка. Словом, я чого підійшла до вас Справа в тому, що я випадково чула, як вона розмовляла по телефону. Їй хтось погрожував. Ну тобто самих погроз я не почула, звичайно, але впевнена в цьому, бо після розмови вона виглядала дуже переляканою. А наступного дня зникла. Я мусила вам про це сказати, а раптом згодиться? Думаю собі тепер: хоч би жива була. Хоча вона мені й не подобалась, але все ж людина, було б шкода, якби з нею трапилося щось лихе
Вона живісінька, повірте, я бачив її цими днями. Не хвилюйтеся за неї, Маріє Степанівно, нічого з нею не трапиться. Але дякую за інформацію.
Прибиральниця знизала плечима. Схоже, вона засмутилась, що їй не вдалося стати в пригоді.
Ви мені дуже допомогли, справді! Він вирішив хоч якось підбадьорити жінку. Я думаю, що довкола неї дійсно може бути щось нечисте.
Так. Якесь темне підозріле дільце, вмить пожвавилась і змовницьки примружила очі Марія Степанівна. Я дуже люблю детективи, знаєте, тому й звертаю увагу на різні підозрілі речі довкола, особливо дрібниці. Дрібниці, знаєте, малопомітні, але дуже важливі. У книжках саме дрібниці, на які спочатку ніхто не звертає уваги, допомагають у розслідуванні і стають ключовими!
Влад вражено дивився на прибиральницю: схоже, він таки недооцінював цю жінку. От буває ж таке, що людина, на яку розраховуєш, виявляється малозначущою, а той, хто непомітно лишається осторонь, є неоціненним!
Ви маєте рацію, Маріє Степанівно. На всі сто відсотків! Дякую вам за інформацію. Я подумаю про це. Можливо, щось справді вдасться зясувати.
Жінка задоволено посміхнулась і пішла до своєї комірчини. Влад дивився їй услід: Марія Степанівна, ну хто би міг подумати! Такі роздуми, це ж треба. Адже вона має рацію: якщо Катерині хтось погрожував і наступного дня вона зникла, тут явно щось нечисте.
Правда це чи ні, він зясує, але принаймні ця інформація на даному етапі була бодай чимось суттєвим. Можливо, це виявиться першою ланкою в збиранні провокативного досьє. Хто знає, на що воно його виведе.
У голові тим часом уже визрівав план подальших дій. Він піде на свою стару винайняту квартиру, про яку геть забув за всіма перипетіями. Саме вересень є останнім оплаченим місяцем, після якого треба повернути ключі власнику. Може, Катерина лишила там якісь речі чи зачіпку. Деталі Так. Слушна думка про деталі і дрібниці. Тепер він буде більш уважним.
Задоволено посміхнувшись, Влад увійшов до кабінету, відчинив особисту шухляду і в глибині намацав ключ від квартири.
3
Підіймаючись сходами, Влад стискав у кишені ключ. Хоч би там не було тієї божевільної. Але чого б їй там бути? Хіба хіба якщо вона переховується від тих, хто їй начебто погрожував Що ж, принаймні в нього вже є що їй закинути в разі чого. Він скаже, що йому відомо про її причетність до брудних справ, тож їй краще подумати про власну безпеку, перш ніж комусь погрожувати.
Дійшовши до дверей, він витягнув із кишені руку з затисненим у ній ключем. Тієї ж миті за дверима щось брязнуло: це розбився об підлогу якийсь скляний посуд. Отже, вона все-таки там. Влад притулив вухо до дверей і розчув стишені голоси.
Отакої! То вона ще й не сама там! Він принишк і дослухався до розмови.
не чіпайте його, благаю! Він нічого не знає, то був голос Катерини, явно чимось, але скоріше кимось наляканий.
Чим доведеш? відповів їй хрипкий чоловічий голос.
Ми просто спали з ним. Клянусь!
Це не доказ! То вже був інший чоловічий голос, більш басовитий.
Чим доведеш? відповів їй хрипкий чоловічий голос.
Ми просто спали з ним. Клянусь!
Це не доказ! То вже був інший чоловічий голос, більш басовитий.
Для чого би я мала його посвячувати в це? Я що, схожа на дурепу?
Ви, баби, усі дурепи. Та й язиками любите поплескати! аргументував басовитий.
Еге ж, любите, то є факт! підтвердив хрипкий.
Усе скінчено. Ти це тямиш? басовитий був явно не налаштований на приємне завершення розмови. Хоча мені тебе шкода. Справді шкода, співчутливо додав він. Кажуть, ти була класним спецом!
Але це не міняє справи, так? розсміялася жінка, щоправда, сміх її був нервово-приречений.
Катерина щось іще додала, але Влад не розчув слів. Затим запала тиша.
Невже вони її зараз убють? У Влада похолонуло в грудях. Йому раптом стало шкода цю жінку, яку, правду кажучи, сам ще якихось десять хвилин тому хотів убити.
Та, на жаль, він нічого не вдіє. Хоробро увірватися до квартири і героїчно порятувати її з рук цих головорізів він не зможе. Він усього лише названий геній детективу, зовсім не оперативник міліцейської гвардії.
Це не так просто, як у книжках і фільмах: убігти до квартири з бандитами й порятувати жертву. Та вони ж його вбють, не змигнувши оком! Тож нічого не лишалось, як тікати. І то бігом!
Влад знову дослухався: за дверима було тихо. Крадькома відійшовши від дверей, він хотів було спускатися сходами, але у дверях почулось вовтузіння: хтось намагався їх відімкнути. Непомітно вийти і зникнути йому не вдасться, часу було обмаль, тож Влад прожогом вискочив на поверх вище і заховався за сміттєпроводом, ледь дихаючи. Серце шалено загупало в грудях.
Двері відчинились і за мить захлопнулись. Почулись швидкі стишені кроки сходами вниз. Гримнули вхідні двері підїзду.
Влад постояв якийсь час, дослухаючись до биття власного серця, й обережно визирнув з-за сміттєпроводу. Ніби тихо. Він поволі спустився на сходовий майданчик перед квартирою. Ну що, містер Недоумок? Дорозслідувався? Маєш тепер!
Що, що робити?! Зайти туди, подивитися, що з Катериною, чи тікати геть, від гріха подалі? Влад розгублено стояв і ніяк не міг зважитись. Одна частина його «я» під назвою «егоїзм» наполягала на тому, щоб негайно тікати, рятуючи свою геніальну дупу; інша ж, котра відповідала за сумління, вимагала пересвідчитися, чи жива Катерина. Може, вона стікає кровю і потрібно негайно викликати «швидку» чи міліцію?
Ці дві частини запекло змагалися між собою, полишивши бідолашного Влада стояти там, як укопаного бовдура. Не вистачало лише втрапити на очі сусідам: тоді, якщо Катерина виявиться мертвою, він буде першим, на кого впаде підозра. І їм точно вдасться довести його провину: у філармонії всі знали, що він нею цікавився, а вже Марія Степанівна, з її пристрастю до підозрілих деталей, одним махом засадить його за ґрати. Вона ж бо знає, що Катерина шантажувала Влада, зруйнувала його сімю чим не мотив для вбивства?