Пізніше католики склали легенду, за якою Я. Непомуцький загинув нібито за те, що відмовився виказати таємницю королеви, довірену йому на сповіді. Вперше її в 1433 р. відтворив Томас Ебендорфер з Хасельбаху – проф. Віденського університету. Вона стала посилено культивуватись після битви на Білій Горі (1620) як протиставлення пам’яті про Яна Гуса. В 1729 р. папа Бенедикт ХІІІ проголосив Я. Непомуцького святим.
35
…скинули з Елішчиного мосту – міст через Влтаву. Швейк помиляється. Елішчин міст було побудовано в 1865—1867 рр., а Ян Непомуцький жив у ХIV сторіччі.
36
«зелений Антон» – візок, пофарбований у зелений колір, в якому возили дрібних злочинців до управління поліції. За однією з версій так називався тому, що першим візником на ньому був Антон Доуше; назва залишилась і після того, як візки замінили на автомобілі. Але вірогіднішою видається версія, за якою ця назва походить від нім. словоспол. Grüner (зелений колір, що на нім. злоч. жаргоні означав небезпеку, непевність) Anton (назва берлінської в’язниці на Антонштрассе).
37
«Тессіг» – празький ресторан.
38
…допитуючи колись відомого вбивцю Валеша – Валеш Алоїз. Працював у Празі садівником. В 1902 р. на заміській віллі (в змові із своєю дружиною і дочкою) вбив молотком Матільду Ганзелінову і застрелив Йозефа Такача з метою пограбування. Трупи були закопані поруч в садку. Після сварки з дружиною він відкопав труп Ганзелінової й відніс його на смітник, маючи на меті помститися. Там же він залишив картку з написом «Вона була вбита в підвалі. Скоро відкриється ще один злочин». В 1905 р. апеляційний суд Праги виніс смертний вирок самому Валешу і його дружині Людмилі. Їх дочку (Франтішку Єлінкову) було засуджено до 7 р. ув’язненя суворого режиму. Вона померла у в’язниці м. Ржепи і похована недалеко від В. Бабінського (див. прим. до с. 81). Про Валеша існує народна пісня, яка в цілому адекватно відтворює перебіг подій.
39
…почав ходити на лекції доктора Гевероха – Геверох Антонін (1869—1927) – відомий чеський психіатр, проф. Карлового університету, директор Державного інституту для психічнохворих у Празі (1919—1927). Автор книги «Про диваків і незвичних людей» (1901), в якій описав багато психічних розладів.
40
Ботич – струмок у Празі.
41
…я вночі повертався з «Банзетів» – «Банзети» – празький ресторан.
42
Каллерсон, Вейкінг – в медичній літературі такі прізвища не зустрічаються. Найвірогідніше, Гашек просто їх вигадав.
43
…під Вишеградською скелею на Влтаві… – найглибше місце на річці.
44
…або за Св. Вацлава – Святий Вацлав (906—929 чи 935) – чеський князь, патрон Чехії. Запровадив у чеських землях християнство. Вбитий за наказом свого брата Болеслава. Після створення празького єпископства у 972 р. проголошений «мучеником за віру». «Святовацлавська легенда» відіграла значну роль в історії Чехії.
45
…що цигани походять із Крконоше – гори в північно-східній Чехії.
46
Придатний! (нім.)
47
«Де моя Батьківщина» – чеська патріотична пісня, текст якої написав Й. К. Тил. Музика Фр. Шкроупа. Вперше прозвучала в Празі у 1834 p. в п’єсі Тила «Фідловачка». Виконується в спокійному, піднесеному ритмі. Діставши загальнонародне визнання, після Першої світової війни стала частиною державного гімну Чехословаччини. З 1993 р. – державний гімн Чеської Республіки.
48
Генерал Віндішгрец – Альфред князь Віндішгрец (1787—1862). З 1840 р. – командуючий імперськими військами в Чехії. У 1848 p. жорстоко придушив революцію в Празі й Відні. Однією з причин його жорстокості щодо Праги була загибель його дружини від випадкової кулі під час заворушень в Празі (див. ще прим. до розд. «Швейк іде в армію»).
49
«Збережи нам, Боже правий, цісаря і рідний край» – державний гімн Австро-Угорщини на музику композитора Й. Гайдна, яку він написав у 1797 р. Німецький текст (а відтак й чеський переклад) неодноразово коригувався у відповідності до імен монархів, які посідали престол на даний момент.
50
«Як ми йшли у Яромір» – чеська солдатська пісня.
51
Чхав я на вас, півні! (Йдіть під три чорти, півні!) – поліцейські в Чехії за часів Австро-Угорщини носили каску з півнячими пір’ями.
52
…чернець із Емаузького монастиря – відомий празький монастир. Друга назва «На Слованех». Засн. в 1347 р. Карлом ІV для монахів Ордену бенедиктинців.
53
Деякі письменники вживають фразу «гризуть докори сумління». Не вважаю цей вислів точним. Адже й тигр людину жере, а не гризе. (прим. автора)
54
…в «Бендловці» – «Бендловка» – празька нічна кав’ярня.
55
Мидловари – село біля м. Ческе Будєйовіце. Гашек був його почесним громадянином.
56
«Книга запису арештантів» (нім.).
57
…сказав один з тих хижаків чорно-жовтої породи… – державний прапор Австро-Угорщини мав чорний і жовтий кольори.
58
Градчани – район Празького Града – офіційна резиденція чеських королів, а після 1918 р. президентів Чехословаччини та Чеської Республіки (з 1993 р.).
59
«Хай живе Вільна думка!» – «Вільна думка» – міжнародний рух, який боровся проти соціальних, економічних, культурних, релігійних тощо забобонів. Засн. 1880 р. в Брюселі. Чеську організацію засн. в 1904 р. В 1907 р. в Празі відбувся всесвітній конгрес «В.д.» В 1915 р. її було розпущено, а в 1919 відновлено.
60
…лише раз був у тирі і простріляв там корону. – Гра слів: чес. koruna означає і грошову одиницю (крона) і цісарську корону.
61
Офіційний дозвіл займатися проституцією, який передбачав регулярний медичний огляд.
62
…продавали чеський народ чорно-жовтому орлу – чорно-жовтий орел – герб Австро-Угорської монархії.
63
Калоус – відомий австрійський детектив під час Першої світової війни.
64
Генерал Віндішгрец і чини бувалі… – Віндішгрец участі в битві при Сольферіно не брав.
65
П’ємонт – провінція на півночі Італії із центром в Турині. Цим словом узагальнюється усе італійське військо, що в 1859 p. воювало проти Австрії.
66
Бій під Сольферіно. – У битві під Сольферіно 24. VІ. 1859 p. австр. армія під командуванням Франца Йосифа І зазнала поразки від об’єднаної франц. – сардинської армії під командуванням Наполеона ІІІ.
67
Металева кокарда на кашкеті з ініціалами «FJI» (Франц Йосиф І).
68
«Хай живе! Смерть сербам!» (нім.)
69
«Пpаґep Таґеблатт» – німецькомовна газета, яка виходила в Празі. Засн. в 1877 р. В неї була репутація поміркованого і лояльного щодо Відня видання. Виходила двічі на день і мала багато додатків.
70
«Богемія» – газета нім. Прогресивної партії в Чехії. Засн. в 1828 р. Виходила у Празі двічі на день і мала кілька додатків. Була лояльною щодо Відня.
71
Увесь чеський народ – це банда симулянтів! (нім.)
72
Кругом! (нім.)
73
Це справді незвичайний фіговий листок (нім.).
74
Ви симулянт! (нім.)
75
Негайно заарештувати цього жевжика! (нім.)
76
…перед пам’ятником фельдмаршалу Pадецькому. – Ян Йозеф Вацлав Антон Pадецький з Радчі (1766—1858) – австрійський полководець, чех за походженням. Начальник штабу австр. (1809—1813) та армії союзників (1813–14). Був автором генерального плану «битви народів» при Лейпцігу (1813), де було розбито армію Наполеона. Командував австр. армією в півн. Італії (1834—1857). Брав участь у придушенні революції в Італії (1848—49). Підтримував розробки ракетної зброї. І. Штраус-батько присвятив йому «Марш Радецького». Пам’ятник у Празі, про який йдеться, було демонтовано в 1918 р.
77
Ви, проклятий собако, підле створіння, нещасна худобино! (нім.)
78
Вільно! (нім.)
79
Розійтись! (нім.)
80
…швидше, ніж у Пештянах – Пештяни – один з найвідоміших курортів у Словаччині.
81
Навіть Сократ не пив своєї чаші з отрутою так спокійно, як пив свій хінін Швейк… – Згідно з легендою, давньогрецький філософ Сократ за вироком суду був змушений випити чашу цикути.
82
Бравий солдат (нім.).
83
Йоганне, ідіть-но сюди! (нім.)
84
…який своїми настовбурченими бакенбардами скидався на Бабінського – Бабінський Вацлав (1796—1879) – відомий в Чехії розбійник. Прибл. в 1830 р. (ймовірно, після дезертирства) зібрав банду і почав займатися грабунками. В 1832 р. був затриманий в с. Куржіводи (під час затримання покусав старосту). Симулював божевілля. Через 4 місяці втік з празького «Будинку для інвалідів» і продовжував коїти злочини, зокрема вчинив кілька вбивств. В 1840 р. був засуджений до 20 р. ув’язнення суворого режиму за розбійні напади, крадіжки, насильство над посадовцями, підробку документів тощо, причому половину епізодів не було доведено. Після ув’язнення працював садівником у жіночому монастирі в Ржепах під Прагою, де й помер. В похилому віці страждав на душевні розлади. В народі мав репутацію «добросердного розбійника». Став героєм народних пісень та легенд. На фотографії зображений з розкішними бакенбардами.
85
Боже, покарай Англію (нім.).
86
Об’єднаними силами (лат.).
87
За Бога, цісаря і Батьківщину! (нім.)
88
Хай вас Бог береже (нім.).
89
Ідіот (нім.).
90
Грім побий! (нім.)
91
Він думає, що хтось повірить, ніби він справді ідіот… (нім.)
92
Хай вам чорт! (нім.)
93
Принц Євгеній Савойський (1663—1736) – Євгеній, принц Савойський і Каріньянський, маркграф Салуцький, австрійський Генералісімус. Син начальника швейцарської гвардії при дворі Людовіка ХІV. В дитинстві відзначався слабким здоров’ям і дістав прізвисько «маленький абат». Після відмови Людовіка надати під командування кавалерійський полк перейшов на службу до Леопольда І Габсбурга в чині полковника. Брав участь в австро-турецькій війні 1683—1699 рр., зокрема у знятті облоги з Відня тощо, Третій Нідерландській війні та війні за Іспанський спадок (1700—1714), під час якої зробив 12 походів на Італію та Нідерланди. Виявив себе як геніальний полководець. Переміг турків у битві при Зенті (див. далі), разом з армією герцога Мальборо – французів при Удернаді (1708) та Мальплаку (1709). Розбив франц. маршалів Вандома, Катіна, Віллеруа, Марсена тощо, часто кількісно поступаючись супротивнику. В 1718—1724 рр. – штатгальтер (правитель) в Австр. Нідерландах (зараз Бельгія). Взяв участь в австро-турецькій війні 1716—1718 рр. (виграв кілька битв та взяв штурмом Бєлград) та війні за Польський спадок (1733—1735). Його авторитет як в армії, так і при дворі був незаперечним. У його війську панувала сувора дисципліна, але солдати його дуже любили. Похований у віденському Соборі Св. Стефана. Його біографією захоплювався Суворов, про нього шанобливо відгукувався Наполеон.
З ініціативи Франца Йосифа І в центрі Відня було споруджено пам’ятник Є. Савойському, якого зображено верхи.
94
Кліма, Славічек – агенти австрійської, а потім чехословацької поліції.
95
Вогонь! (нім.)
96
Суворо стерегти, стежити (нім.).
97
фельдкурат – австр. військовий священик. За правами і чином прирівнювався до капітана.
98
Ідіть з миром, відправу закінчено (лат.).
99
Шпангле (спотв. нім.) – кайдани. Праву руку арештанта приковували коротким ланцюгом до лівої ноги.
100
архієпископ Кон – Теодор Кон (1845—1915). Народився в незаможній єврейській сім’ї. Доктор теології. Архієпископ в Оломоуці (з 1892 р.). В 1904 р. подав у відставку через конфлікт з духовенством та серію анонімних статей у пресі. Пізніше з’ясувалось, що їх автором (псевдонім Ректус) був молодий священик, який згодом публічно покаявся і вибачився перед Коном.
101
Махар Й. С. (1864—1944) – відомий чеський поет, сатирик, журналіст. Виступав з позицій заперечення естетичного диктату суспільства і потурання його смакам, відстоюючи право поета на власну творчу індивідуальність. Вперше його твори переклав українською мовою І. Я. Франко.
Під час гострих нападів на архієпископа Кона в 1903 p. виступив на його захист в газетах, викриваючи закулісні напади високих церковних достойників на Кона.
102
В австро-угорській армії – солдат з освітою, що йшов добровільно на військову службу з тим, щоб після однорічного навчання дістати якийсь нижчий офіцерський чин. Під час війни таких солдатів мобілізували на загальних підставах. (прим. перекл.)
103
Сам отець Альбан занурював його в купіль – отець Альбан (в миру Шахлейтер; пом. 1937 р.) – катол. священик Емаузького (На Слованех) храму. Належав до Ордену бенедиктинців. Освіту здобув у Лейпцигу. Після проголошення незалежності Чехословаччини виїхав до Мюнхена, де приєднався до нацистів. Через його надмірну участь в заходах фашистів Папа Пій ХІ в 1933 р. позбавив о. Альбана всіх церковних постів. Був близько знайомий із Гітлером, який після його смерті наказав включити портрет Шахлейтера до ювілейної публікації про «Велетнів нацистського руху».
104
грав у «фербля» – фербель – азартна гра в карти, дуже поширена в Австро-Угорщині.
105
Струнко! (спотв. нім. «Habt acht!»)
106
«М’ясо» – груба казарменна гра, при якій солдати били один одного по заду.
107
Ага, про мир у душі, дуже добре! (нім.)
108
Дуже добре, еге ж, панове? (нім.)
109
Франціск Салезький (Франсуа Сальський) (1567—1622) – єпископ Женевський (з 1602 р.), теолог, проповідник, літератор, мораліст. Відігравав значну роль в русі Контрреформації. Проголошений Вчителем Церкви. В 1610 р. разом із Жанною де Шанталь заснував Орден візітандінок. Заснував чол. Орден Салезіанців та жін. Салезіанок (за кількістю членів посідає зараз третє місце серед чоловічих орденів і друге серед жіночих). Духовні твори Франсуа Сальського мали значний вплив на розвиток художніх форм французької літератури. Вважається покровителем журналістів.
110
…якусь невідому досі доричну гаму – музичний лад в старогрецькій музиці.
111
Кругом! Марш! (нім.)
112
Тридцять відсотків людей, що сиділи в гарнізонній тюрмі, пробули там усю війну й жодного разу не побували на допиті. (прим. автора)
113
Цісарсько-королівський військовий суд (нім.).
114
…пішки забрів з Віноградів аж до Лібені – райони в протилежних кінцях Праги.
115
Найдешевші сигарети.
116
…національний соціаліст – член чеської радикальної партії, яку в 1898 р. заснував Й. В. Клофач (1868—1942) – міністр оборони Чехословаччини (1918—1920). Метою її створення були соціальні реформи і зближення всіх верств населення на національному ґрунті. До неї входили, переважно, робітники, дрібні підприємці, державні службовці та вчителі. Її членом (з 1922 р.) був Е. Бенеш – президент Чехословаччини (1935—1948). Головними засадами політики партії на початку її існування був антимілітаризм і чеський національний радикалізм. З фашизмом нічого спільного не має.
Після початку Першої світової війни членів партії було піддано репресіям (деяких навіть страчено), а самого Клофача заарештовано. Так що запитання конвоїра Швейка було цілком обґрунтованим.
117
«Куклік» – празька пивниця.
118
сокіл – член відомої чеської гімнастичної організації «Сокіл», засн. в 1862 р. М. Тиршом. Її осередки існували по всій Австро-Угорщині, зокрема і в Галичині.
119
…яких не пускають в «репрезентяк» – розм. назва «Репрезентаційного Дому» – («Палац для урочистих зустрічей і репрезентаційних концертів»). Первісна назва «Празький Репрезентаційний Дім». В народі його дотепно називали скорочено «ПРД», що по-чеськи звучить не дуже пристойно. Тому згодом цей будинок перейменували на «Obecnù Dím» («Громадський дім»).
120
«За Драшнера пана пригодонька сталась» – Драшнер Ладіслав – начальник 4-го департаменту празького управління поліції (відділення гром. порядку – скор. «четвірка»; аналог сучасної «поліції моралі»). На фотографії дійсно виглядає суворим і невблаганним.
121
…нахил до епікурейства – система поглядів давньогрецького філософа Епікура (341—270 рр. до н. е.), яка в повсякденній уяві асоціюється з потягом до земних насолод життя.
122
«шлапак» – чеський народний танець.
123
Гостре, гнійничкове запалення клітчатки, що виникає внаслідок пошкодження шкіри.
124
Цей засіб потрапити в лікарню був цілком випробуваний. Але сморід гасу залишається в пухлині і зраджує. Бензин кращий, бо швидше випаровується. Пізніше впорскували ефір з бензином, а ще пізніше досягли інших удосконалень. (прим. автора)
125
Насмілюсь… доповісти… пане фельдкурате… один… пакет… і одного солдата доставлено (нім.).
126
…але до «Шугів» я не піду… – «Шуги» – ресторан у Празі.
127
Господь з вами і з духом твоїм. Господь з вами (латин.).
128
Пані, дайте мені перший клас… – П’яний фельдкурат уявляє, що розмовляє зі служницею в платному туалеті.
129
Пробачте, любий друже, ви дурень! Я можу співати, що хочу! (нім.)
130
Насмілюсь доповісти, пане полковнику, я п’яний (нім.).
131
Aureа prima sata est aetas, quae vindice nullo – «Першим був посіяний вік золотий, який не знав відплати» (лат.). – Слова римського поета Публія Овідія Назона з книги «Метаморфози». П’яний фельдкурат пригадує завчені, очевидно, ще замолоду рядки з клас. лат. поезії.