Варіант 2:
«Бажаю здоров’я. Сержант поліції Дронь. Ваші вимоги є незаконними й суперечать Кодексу України про адміністративні правопорушення (Кримінальному кодексу України – доцільно визначити відповідну статтю). Якщо ви не припините свої дії, я змушений буду доповісти старшому начальникові та скласти відповідний рапорт. Якщо моя відповідь вас не задовольнила, ви можете звернутися до старшого начальника, який перебуває… (назва вулиці, площі, приміщення тощо)».
2.2.4. Спілкування з людьми з особливими потребами
Під час спілкування з людьми з особливими потребами поліцейський повинен діяти за загальними правилами спілкування з громадянами.
а) з людиною у візку:
– не можна самовільно без дозволу котити візок;
– при спілкуванні обличчя співрозмовників мають бути на одному рівні (треба присісти або сісти поруч на стільці);
– при спілкуванні з людиною в кріслі-візку, яка є разом із супроводжуючою її особою, потрібно в першу чергу звертатися і розмовляти з нею, а не із супроводжуючою особою;
– часто люди у візку бояться звертатися про допомогу. Треба зробити крок назустріч і спитатися – чим можна допомогти. Допомога має бути ненав’язливою і не надмірною;
б) з людиною з вадами слуху і мови:
– при розмові з нечуючими необхідно дивитися безпосередньо на співрозмовника, повільно і чітко промовляти слова із виразною мімікою. Важливо, щоб джерело світла не було за вашою спиною, бо в такому випадку ваше обличчя буде затінене;
– необхідно мати можливість спілкуватися за допомогою переписки: мати листки паперу, блокнот, ручку/олівець тощо. Звичайно, треба писати читабельним почерком, не формулювати довгих фраз;
– не затемнювати обличчя, особливо уста, і не закривати його руками, волоссям тощо;
– щоб привернути увагу людини, яка не чує, необхідно торкнутися її злегка за плече або помахати до неї рукою. Починати розмову після того, коли вас помітили. Кричати не варто;
– якщо нечуюча людина користується послугою сурдоперекладача, то при спілкуванні необхідно дивитися на того, хто звернувся за послугою. Тобто, на нечуючу людину, а не на перекладача;
в) з людиною з вадами зору:
– спілкуючись із незрячою людиною, необхідно представитися хто ви, які маєте повноваження, після чого запитати – чим допомогти;
– при супроводі у приміщенні необхідно попереджувати про перешкоди, які є на шляху, наприклад: «зараз будуть сходи, двері з порогом тощо». При можливості озвучувати інформацію про оточення;
– якщо незрячу людину припровадили до кабінету службової особи, необхідно інформувати, куди її привели, назвати цю людину й інших присутніх;
– якщо збираєтеся читати, попередьте про це;
– не можна замінювати читання будь-якого документа його переказом, особливо, якщо при цьому треба поставити підпис;
– не можна тягнути незрячу людину за собою. Треба попередити про необхідність руху та чітко пояснити – куди потрібно прямувати;
– під час спілкування з людьми з особливими потребами поліцейський повинен дотримуватись заходів особистої безпеки.
2.2.5. Спілкування з представниками засобів масової інформації
У разі звернення представника засобів масової інформації поліцейський повинен:
– діяти за загальними правилами спілкування з громадянами;
– під час забезпечення публічної безпеки і порядку на місці події не повинен приховувати своє обличчя від відеокамер та боязко ухилятися від спілкування з журналістами;
– утриматись від висловлювання власних міркувань;
– пояснити, хто уповноважений коментувати конкретні події, та надати контактні дані відповідної особи.
НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ РОЗГОЛОШЕННЮ ВІДОМОСТІ, ЩО СТАНОВЛЯТЬ ДЕРЖАВНУ АБО СЛУЖБОВУ ТАЄМНИЦЮ!
Приклад відповіді на звернення:
«Бажаю здоров’я! Капрал поліції Мирний. Ми несемо службу із забезпечення публічної безпеки і порядку. За більш детальною інформацією вам доцільно звернутися до старшого начальника, який перебуває…»
У разі, коли представник засобів масової інформації перешкоджає виконувати функціональні обов’язки, поліцейський має повідомити, що згідно зі ст. 36 «Вимога залишити місце і обмеження доступу на визначену територію» Закону України «Про національну поліцію»:
– поліцейський уповноважений вимагати від особи (осіб) залишити визначене місце на певний строк або заборонити чи обмежити особам доступ до визначеної території або об’єктів, якщо це необхідно для забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров’я людей, для збереження та фіксації слідів правопорушення;
– поліцейський може обмежувати або забороняти рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг у разі затримання осіб відповідно до закону, під час аварій, інших надзвичайних ситуацій, якщо це необхідно для забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров’я людей;
– повідомити представникові засобів масової інформації, що його дії можуть бути кваліфіковані як перешкоджання діяльності поліцейського;
– поінформувати безпосереднього начальника або чергового територіального органу Національної поліції;
– озвучити журналістові його право оскаржити дії працівника поліції до вищого органу, прокуратури чи суду.
Приклад звернення до працівника засобів масової інформації:
«Бажаю здоров’я! Капрал поліції Мирненко. Ми несемо службу із забезпечення публічної безпеки і порядку. Ваші дії перешкоджають виконанню обов’язків працівників поліції. Негайно припиніть свої протиправні дії. Інакше, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», щодо вас буде застосовано превентивні поліцейські заходи».
Документом, який підтверджує повноваження представника засобів масової інформації, може бути:
– редакційне посвідчення;
– посвідчення журналіста, видане Національною спілкою журналістів України;
– посвідчення журналіста, видане медіа-профспілкою;
– акредитаційна картка;
– прес-картка інших журналістських, зокрема міжнародних, організацій.
ПІД ЧАС КОНТАКТУВАННЯ З ПРЕДСТАВНИКАМИ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЕНО:
– несанкціоновано вилучати засоби фото-, відео-, аудіозапису та відповідні носії інформації;
– перешкоджати їх законній діяльності (закриття об’єктива, вимкнення камери тощо);
– самостійно приймати рішення щодо обмеження доступу журналіста до місць, відвідування яких дозволено законодавством.
Приклад відповіді на запитання:
«Беремо участь у забезпеченні публічної безпеки і порядку під час проведення… (назва заходу). Завданням підрозділу є недопущення порушень публічної безпеки і порядку на вулиці… (назва вулиці, площі, приміщення тощо). За детальною інформацією звертайтеся до старшого начальника, який перебуває… (контактні дані)».
3. НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
3.1. Ознаки клінічної та біологічної смерті
Біологічна смерть – це незворотне припинення життєдіяльності організму, яке настає після клінічної смерті.
Клінічна смерть – це такий стан організму, який виникає протягом декількох (3 – 5) хвилин після зупинки дихання та кровообігу, коли зникають всі зовнішні прояви життєдіяльності. У цьому стані зовнішніх признаків смерті організму (відсутність серцевих скорочень, самостійного дихання, рефлексів на зовнішні дії) зберігається потенційна можливість відновлення його життєвих функцій за допомогою методики реанімації.
3.2. Підтримка життєдіяльності дорослої людини (Алгоритм АВС)
Це комплекс реанімаційних дій, які сприяють насиченню киснем життєво важливих органів (мозку, серця).
Підтримка життєво важливих функцій для запобігання біологічної смерті постраждалого до прибуття медичних працівників.
3.2.1. Серцево-легенева реанімація (СЛР)
СЛР включає в себе всі елементи реанімації без обладнання, зроблені однією або декількома особами, що надають першу допомогу постраждалим із зупинкою дихання та серця.
Елементи СЛР:
– власна безпека;
– первинна оцінка;
– (А) забезпечення прохідності дихальних шляхів;
– (В) перевірка дихання;
– (С) компресія грудної клітки. Вентиляція дихальних шляхів.
Власна безпека (ризики рятувальника):
– оцінка безпеки місця події;
– оцінка безпеки при наданні допомоги;
– уникнення зовнішніх небезпек;
– транспорт, електрика, газ, вода;
– туберкульоз, гепатит В або С. Вважати всіх постраждалих потенційно хворими на гепатити та ВІЛ.
Оцінка стану постраждалого
Запитати: «Ви в порядку?», при відсутності відповіді потрусити за плечі (а).
Якщо постраждалий реагує, продовжити його оцінку.
Якщо постраждалий не реагує:
– гукайте на допомогу;
– покладіть постраждалого на спину;
– (А) відкрийте дихальні шляхи;
– гіперекстензія голови, піднімаючи щелепу (б).
При підозрі на ушкодження шийного відділу хребта:
– висунути щелепу (в):
– звільніть ротову порожнину та дихальні шляхи від сторонніх тіл;
– (В) перевірте дихання (бачу, чую, відчуваю);
– слідкуйте за рухами грудної клітки;
– прислухайтеся до дихання;
– відчуйте подих щокою.
За 10 секунд має бути 2 – 3 подихи.
Якщо постраждалий дихає нормально:
– покладіть постраждалого в стабільне бокове положення;
– викличіть спеціалізований екіпаж за телефоном 103;
– перевертайте постраждалого кожні 2 – 3 хв.
Якщо постраждалий не дихає:
– зверніться по кваліфіковану допомогу за телефоном 103;
– (С) встановіть руки посередині грудної клітки;
– компресія грудної клітки. Вентиляція дихальних шляхів.
Реанімація має буде ПРИЗУПИНЕНА в разі появи таких ознак життя:
– кашель;
– спонтанність рухів;
– блювота;
– мимовільне відкривання очей.
СЛР ЗУПИНЯЄТЬСЯ в наступних ситуаціях:
– прибуває кваліфікована допомога і бере на себе реанімацію;
– під час реанімації постраждалий почав дихати;
– рятувальник фізично виснажений.
СЛР двома рятувальниками:
– один рятувальник з лівого боку постраждалого;
– другий рятувальник з правого боку постраждалого;
– зміни можуть бути виконані кожні 2 хвилини;
– кожен рятувальник залишається на своєму місці;
– змінюється тільки дія, яку робив попередній рятувальник.
Коли рятувальник не бажає робити вентиляцію «рот в рот» (з етичних причин), мають бути застосовані безперервні компресійні рухи із частотою не менше 100 / хв.
3.3. Домедична допомога в разі кровотеч
Кровотеча – це витік крові із кровоносних судин через одне або декілька порушень їхньої цілісності.
У залежності від типу поранення судин кровотеча може бути:
– артеріальна – кров яскраво-червоного кольору, добре насичена киснем (інтенсивне витікання з ритмічною синхронністю серцебиття);
– венозна – кров темно-червоного кольору (менше кисню, більше СО
2
– капілярна – дифузна кровотеча, пошкодження невеликих судин з неінтенсивним витіканням (припиняється самостійно).
Стосовно зовнішнього середовища кровотеча може бути:
– зовнішня – безперервний потік крові через шкіру (відкрита рана);
– внутрішня – кров скупчується в одній з порожнин тіла або тканинах;
– кровотечі з порожнин – характеризуються внутрішньою кровотечею, з подальшим видаленням крові з порожнини (ніс, анус, вухо та ін.)
За чисельністю втрати крові кровотеча може бути:
– мала – обсяг крововтрати до 500 мл;
– середня – втрата крові 500 – 1000 мл – збудження, запаморочення стоячи;
– велика – втрата крові 1000 – 1500 мл – блідість, тахікардія, тахіпное, пітливість, холодні шкірні покриви, низький кров’яний тиск, прискорене дихання;
– критична втрата крові більше 1500 – 2000 мл, АТ не вимірюється, непритомність постраждалого (геморагічний шок).
Гемостаз
Припинення кровотечі та відновлення нормального кровообігу
Цей процес може бути самостійним в разі невеликої кровотечі через втручання власних ресурсів організму, але часто потрібне зовнішнє втручання.
Гемостаз може бути тимчасовий та остаточний.
Тимчасовий гемостаз може бути досягнутий шляхом:
– прямого натиснення на рану;
– точкового натиснення;
– піднімання пошкодженої кінцівки.
Пряме натиснення на рану виконується стисненням рани стерильною пов’язкою.
Або без пов’язки – покласти на рану серветку, бинт, чисту носову хустинку.
Кровотеча може бути зупинена шляхом прямого натиснення. Для цього можна використовувати допоміжний предмет, наприклад пульт дистанційного керування.
Цей метод може бути тільки короткочасним.
Остаточний гемостаз досягається за рахунок постійного і повного зупинення кровотечі судин. В лікарні найбільш часто – за допомогою лігатурної нитки.
Застосування турнікета
Повне стиснення за допомогою джгутів
Використовується тільки в крайніх випадках і якщо кровотечу не можливо контролювати за допомогою інших методів (наприклад, при ампутації кінцівки)!
Важливо зупинити надмірну кровотечу без стиснення тканин.
Стиснення більше 2-х годин може призвести до дуже серйозних ускладнень, тому:
– завжди до турнікету прикріпляють записку, що супроводжує постраждалого, в якій зазначені його дані: ім’я та точний час застосування турнікета;
– кожні 30 хвилин треба послабляти трохи турнікет, щоб надходило кровопостачання до кінцівок;
– повне зняття турнікета тільки в лікарні.
Зупинка кровотечі за допомогою турнікета САТ
Турнікет САТ було розроблено для надання допомоги військовослужбовцям, однак, враховуючи його ефективність, зараз його використовують в цивільних умовах.
3.4. Домедична допомога в разі травм
3.4.1. Поранення грудної клітки
Ушкодження грудної клітки поділяють на закриті (забиття, здавлювання, перелом ребер) і відкриті (поранення). Поранення, в свою чергу, поділяють на проникаючі (супроводжуються порушенням цілісності плеври) та непроникні (без порушення цілісності плеври). Ушкодження грудної клітки можуть сполучатися з ушкодженням внутрішніх органів грудної порожнини – легень, серця.
При проникаючих пораненнях і розривах легень виникає пневмоторакс (надходження повітря в плевральну порожнину). При ушкодженні судин грудної стінки чи легень і кровотечі у плевральну порожнину виникає гемоторакс.
Види пневмотораксу:
– відкритий: повітря в момент вдоху заповнює плевральну порожнину, а в момент видиху виходить із неї;
– закритий (напружений): виникає при травмі грудної клітки, що супроводжується розривом легень або бронхів. До розриву легень найчастіше призводить зміщення уламків при переломі ребра чи різке напруження легень у ділянці коренів у момент удару. Через розрив легень або бронхів у плевральну порожнину потрапляє повітря, в результаті чого легеня стискається та тисне на центральні судини і серце.
Якщо при розриві трахеї чи бронхів повітря потрапляє в середостіння – розвивається емфізема середостіння.
– клапанний: повітря в момент вдоху надходить у плевральну порожнину, а при видиху через зсув тканин у рані та її закриття не виходить назовні. При цьому виникає напружений пневмоторакс, який призводить до здавлювання судин і серця.
Ознаки пневмотораксу:
– прискорене дихання;
– грудна клітка випинається з боку ураження, не бере участі в диханні;
– надування судин в області шиї;
– зміщення зони кадика в протилежну сторону від поранення.
Допомога при пневмотораксі:
– Використовується повітря – непроникний (оклюзивний) матеріал, який фіксується клейкими смужками з трьох сторін, четверта сторона залишається вільно відкритою, дозволяючи йому функціонувати як клапан.