Причина, чому я – попри те, що каже статистика – обговорюю ці чотири основних кольори окремо, така: я хочу чітко показати, що на практиці означає кожен із них. І який тип поведінки може бути їхнім наслідком. Я довіряю вам: тільки-но ви зустрінетеся з конкретною людиною, ви зможете самостійно скласти пазл докупи й розгадати модель її поведінки.
Я зустрічаю людей, які стверджують, що вимірювати й класифікувати поведінку конкретної людини неможливо. На їхню думку, цього й не варто робити, бо призведе до помилкових результатів, оскільки людська поведінка – занадто складна й т. ін. Звісно, можна натягти каптура по самий ніс – щоб нічогісінько навколо не бачити. Але, як я вже згадував раніше, ви також можете вдосконалити свою майстерність – бути чутливим й уважним до тонких сигналів з оточення.
Уявіть собі рецепт торта. Він складається з таких інгредієнтів: молоко, борошно, цукор, яйця та розпушувач. Залежно від того, скільки якого інгредієнта ви додасте, у вас вийде той чи інший торт. Однак, щоб зрозуміти, як змішувати інгредієнти для випічки, вам потрібно знати, що таке молоко і на що насправді і в яких пропорціях здатний розпушувач.
Більшість людей, яких ви зустрічаєте на своєму шляху, – за одним-двома відсвіжуваними винятками – навчилися посміхатися, кивати й дбати про те, щоб чемно показувати, як добре вони почуваються у вашій компанії. Це – частина соціальної адаптації. Людина пристосовується. Проте колір людини найлегше побачити тоді, коли людина впевнена, що ніхто на неї не звертає уваги. Спробуйте роздивитися людину в ситуації, що не вимагає від неї жодного пристосування до оточення.
Найкраща порада, яку я можу дати вам, – будьте завжди уважним і пильним, коли знайомитесь із новими людьми. Не витрачайте час на відсиджування зустрічей чи на тактовну присутність на вечірці. Часто люди фізично є десь на зустрічі з людьми, а думками перебувають геть в іншому місці. Не робіть так. Якщо ви вмієте бути товариським, знайдіть хвилинку, щоб справді послухати, про що говорять інші. Позбудьтеся думки, що ви можете натрапити на когось цікавого. Будьте по-справжньому присутніми, будьте там, де ви є в цю мить. Слухайте, обмірковуйте та спробуйте оцінити, який тип людини перед вами. Ви зможете багато чого навчитися, якщо розкладете свої «антени» та сховаєте свій смартфон.
Іноді я зустрічаю людей, які не збираються робити те, що я тільки-но запропонував. Вони відмовляються класифікувати людей за будь-якою системою й думають, що робити так – це припускатися помилки. Натомість вони вважають за краще покладатися на власну чуйку.
Ви також можете так чинити. Більшість із нас це робить. Людина покладається на власну інтуїцію – чуйку.
Ейнштейнове визначення божевілля
Утім, я вважаю, що в основному йдеться про зручність у тому розумінні, що більшості «зручно» не вчитися розпізнавати, як психологічно «функціонують» інші люди. Набуття таких знань вимагає докладання зусиль. У гіршому разі вам доведеться змінити й самих себе. Це справді означає багато роботи. Тому людина чіпляється за інше правило – покладатися на свою чуйку.
Проте чия це чуйка? Звичайно ж, своя, власна. Це означає, що ми припускаємося кардинальної помилки й приймаємо себе за вихідну точку. Це – аж ніяк не визначення соціальної компетентності.
Уявіть, що вам потрібно замінити провóдіння та всю електромережу свого будинку. Ви й гадки не маєте, як правильно прокладати електромережі, але вам потрібно встановити кілька додаткових розеток. Ви питаєте електрика, який показує, як це слід правильно й безпечно зробити. Тепер ви можете протягнути кілька метрів кабелю та встановити кілька нових розеток. Ця навичка не робить вас електриком, але дає вам більше знання про роботу електромережі. Пізніше ви, можливо, забажаєте перенести кілька розеток з однієї стіни на іншу, і вам знадобляться додаткові знання, тож ви звернетеся до того самого фахівця, який покаже вам, як це зробити. Бах – тепер ви знаєте ще більше про електромережі, розетки та як вони функціонують. Ви все ще не електрик, але значно підвищили свою обізнаність у цій царині. Фредріку, дякую тобі за цей приклад.
За такою самою аналогією можна подивитися й на знання кольорів. Не все можна дізнатися за один раз, але зацікавленість до цієї теми зробить вас найкращими в комунікації. Зараз я трохи дражню вас, але просто довіряти чуйці – це занадто просто. Кожен може так чинити. Фактично саме це призводить до такої великої кількості конфліктів навколо нас. Занадто мало людей замислюється над тим, що відбувається.
Чим більше ви спостерігатимете і чим частіше практикуватимете розпізнавання кольорів у людях довкола вас, тим краще ви помічатимете тонкощі та нюанси. Поставтеся до цього як до вивчення нової мови. Чим більше тренуєтеся, тим краще у вас виходить. Вам просто потрібно знати, що ця мова має різні діалекти.
Повертаючись до заголовка цього невеличкого підрозділу: до чого тут Ейнштейн? Ну, Ейнштейн сказав: якщо ти й далі щоразу робиш те саме й очікуєш на інший результат, то ти – божевільний. Бодай іноді забудьте про свою чуйку та зосередьтеся на тому, що відбувається. Будьте спостережливі, особливо щодо свого начальника.
То ж про що ви можете дізнатися, спостерігаючи за поведінкою начальника?
Що начальники в психологічному сенсі функціонують так само, як і всі. У цьому є свої позитивні й негативні аспекти. Буває, що ми їх розуміємо відразу, іншим разом нам потрібно багато часу, щоб із ними порозумітися. Навіть якщо ваш начальник бере на себе левову частку відповідальності за повсякденне спілкування між вами, ви також можете спробувати полегшити ваш із ним діалог.
Іноді ми почуваємося так, наче нам хтось навмисно наступив на ногу. Начальник поводився, як дурень, сказав щось дуже різке чи навіть образливе. А може, це був саме той випадок, коли червоний начальник не стримався і не витратив часу, щоб м’якіше донести до вас свою думку? Звісно, це не виправдовує грубої поведінки, але, можливо, вам не слід побиватися, і ви не будете сильно засмучені, якщо зрозумієте мотивацію, яка стоїть за певним типом поведінки.
Порада: уважно стежте за своїм начальником протягом найближчого тижня. Зверніть увагу на те, як він чи вона поводиться, спілкується, розмовляє, як дає вказівки й зворотний зв’язок. Якщо хочете, напишіть таємний протокол ваших спостережень і спробуйте зробити висновки з того, що побачили. Цілком імовірно, що більшість форм поведінки, які ви відкриєте, можна пояснити кольорами психологічного профілю вашого начальника.
Тепер у вас є хороший фундамент, на якому можна будувати далі.
«Останнім часом я багато стресую через роботу»
Розділ 6. Чому на роботі ви часто відчуваєте так багато стресу
Що означає на практиці, що більшість людей, яких ми зустрічаємо, мають два кольори? Деякі форми поведінки стають більш врівноваженими. Червоний начальник, у психологічному профілі якого є трохи жовтого, видається нам дещо м’якішим, тому оточення не сприймає його як занадто жорсткого хлопця; проте в поєднанні із синім людина буде схильною до уповільнення та детального розгляду ситуації.
У поєднанні з червоним жовтий начальник буде виразнішим, а в поєднанні із зеленим – дещо спокійнішим і більш чутливим до інших людей.
Якщо зелений начальник має елементи жовтого кольору, він стане більш відкритим і сприйнятливішим до нових ідей, тоді як у поєднанні із синім – замкнутим і більше зануреним у себе.
Аналітичний синій із зеленим стилем поведінки – м’якіший і більш відкритий до людей, але поєднання з червоним зробить його суворішою людиною, яка завжди поспішає.
Після своїх лекцій я часто зустрічаюся з різними реакціями аудиторії й отримую від неї різноманітні запитання.
«Червоні – це зовсім не люди?»
«Жовті – вкрай відірвані від реальності, еге ж?»
«Зелені – такі жахливо мляві…»
«Ці холоднокровні сині особи мене лякають!»
Ці всі вирази говорять більше про свого автора, ніж про сам тип поведінки. Вийти за рамки своїх уявлень – це не така вже й божевільна ідея.
Проте, коли ми оцінюємо чиюсь поведінку, то, на жаль, часто порівнюємо її зі своєю власною. Мабуть, повністю відмовитися від погляду крізь призму себе – не можливо. Але якщо мати трохи знань й обізнаності, ми можемо стати кращими в розумінні інших.
Нічого нема кращого чи гіршого. Пам’ятайте про це, коли наражаєтесь на поведінку, яку не розумієте.
Просто те, що ви маєте рацію, не означає, що ваш начальник помиляється.
А коли спілкування не вдається, виникає стрес.
Відчуття своєї недостатності
Одним із найпоширеніших стресових чинників на роботі є своєрідне відчуття недостатності. Якщо ви виконали дев’яносто сім робочих завдань протягом важкого тижня на роботі, а на вашому столі чекають ще три, то про які з них ви думаєте, повертаючись увечері в п’ятницю додому на машині?
Чи вітаєте ви себе за те, що зробили дев’яносто сім речей, чи переживаєте, що будете робити з іншими трьома, які зробити не встигли? Мабуть, як і більшість із нас, ви знаєте відповідь: оті три не зроблених, будуть зудіти у вашій голові всю вашу дорогу додому. Ви думатимете про них протягом вихідних. У гіршому разі ви витратите сорок вісім годин, щоб їх не робити. Дуже часто є причини, чому ви залишили саме ці завдання наостанок. Проте сам стрес часто виникає як наслідок відчуття того, що ми маємо занадто багато справ і занадто мало часу, щоб їх усі зробити. Нам бракує часу.
Не завжди буває так, що немає часу. Іноді ми просто не вміємо правильно розставити пріоритети, іноді стаємо маленькими невдахами, які ніяк не можуть спромогтися навести лад. А іноді висуваємо собі абсолютно нереалістичні вимоги.
Якщо вам не пощастило, ваш начальник засипає вас електронною поштою і в суботу, і в неділю, і до того ж перепрошує, що вас наперед не попередили, що свою електронну пошту ви мусите читати й на вихідних. Це справді не полегшує справи, бо й цифрові інструменти, звісно ж, можуть вставляти нам палки в колеса. Ми стали занадто легкодоступними. Французи першими заборонили начальникам надсилати електронні листи підлеглим у неробочий час. Подивимось, чи багато хто візьме з них приклад.
Навіть якщо нам і вистачає часу, ми можемо відчувати стрес, коли на нас тиснуть, висувають до нас завищені очікування та сурові вимоги до того, що нам і як робити. Тиск, вимоги й очікування породжують стрес і призводять до того, що ми відчуваємо себе пригніченими, не можемо діяти, не можемо спати й відчуваємо біль у всьому тілі. Іноді нам через це доводиться розбиратися зі своїм начальником.
Усі реагують на стрес по-різному
Наведена вище назва цього підрозділу – логічна. Проте, чи ви колись замислювалися, як різні люди поводяться під стресом? Серед усього іншого це може залежати і від наших кольорів. Кожен колір по-різному реагує на одну й ту саму подію, а людина може переживати події по-різному, залежно від обставин. Тут важливу роль може відігравати те, що ми відчували раніше, що робили і як почуваємося тепер. Якщо ми відпочили і нам добре, ми сприймаємо важкий тиждень на роботі як виклик-стимул. Проте, коли ми втомлені й пригнічені, то можемо ставитися до того ж тижня тільки як до жахливого й клопіткого.
Як стиль нашого спілкування – колір – впливає на стрес? Коротко кажучи, він нічого особливого не говорить про вашу стійкість до стресу. Однак ваш профіль спілкування може розповісти більше про те, що викликає у вас стрес і як ви, ймовірно, на нього реагуєте.
Ви знаєте, що викликає у вас відчуття стресу? Чи ви свідомі тих реакцій, які проявляєте до свого оточення, коли тиск стає занадто сильним? Більшість із нас не мають уявлення про власні моделі поведінки в умовах стресу. Які сигнали ми надсилаємо – це не перше, про що ми думаємо в таких ситуаціях, ми просто далі рухаємося проторованою нами дорогою.
Іноді найбільше стресу вам завдає… ваш начальник
У попередній главі ми говорили про кольори вашого начальника, але нам також потрібно подивитися на ваші кольори. Вони можуть вам підказати, чому ви іноді відчуваєте стрес. Крім того, коли ви зрозумієте, що є джерелом стресу для вас, завжди зможете поговорити про це з вашим начальником. Якщо ви розумієте, які стресові чинники для вас найбільш значущі, то зможете запобігти неприємним ситуаціям і не попасти в пазурі стресу. В такому разі можете заздалегідь сигналізувати, що щось іде не за планом. Якщо у вас хороший начальник, він вам допоможе. Якщо він – безпорадний, то цілком імовірно, що саме він є причиною вашого стресу. Деякі дослідження підтверджують, що вплив начальника на загальне самопочуття працівників є дуже великим. На моє особисте переконання, погане керування є причиною багатьох випадків вигорання.
Якщо ми подивимося на керування, то побачимо цікаві закономірності. Ваш безпосередній начальник впливає на ваш день. Якщо він позитивно впливає, ви відчуваєте себе вмотивованим, а якщо – негативно, то й ефект буде цілком протилежним.
Погане керування може серйозно вплинути на самопочуття працівників або на те, що ми називаємо психосоціальним середовищем на робочому місці. Якщо начальник дуже поганий, стрес може проявлятися в чисто фізичних реакціях.
Червоний стрес на межі температури кипіння
Якщо ваш переважний колір червоний, ось ті речі, що можуть викликати у вас стрес:
• не мати можливості брати участі в ухваленні рішень;
• не мати жодний викликів;
• не досягати взагалі жодних результатів;
• марнування часу і загальна неефективність;
• шаблонна та рутинна робота;
• не мати контролю;
• коли від вас постійно вимагають розмовляти тихіше.
Проблема зі стресом червоних особистостей полягає в тому, що він часто призводить до досить неприємної (читайте – вибухової) поведінки. Ви звинувачуєте в усьому інших.
Оскільки червоних часто оточує ціла купа ідіотів, їм легко швидко знайти цапа-відбувайла. І вони можуть вилити на когось добрячу порцію лайна, якщо щось пішло вкрай кепсько. Червоні дуже вимогливі до самих себе, тому вони мають високі очікування і від свого начальника. В умовах стресу вони можуть бути вкрай вибагливими й надзвичайно войовничими.
Якщо ви – червоні, то, мабуть, побоюєтеся, що вас можуть використовувати. Оскільки ви усвідомлюєте свої здібності й спроможності, вас непокоїть, коли хтось примушує вас робити багато зайвої роботи. Чому її не віддадуть комусь іншому?
Це справді трохи складно. Як червона особистість ви втрачаєте енергію навіть тоді, коли вам бракує викликів. Ви нудитесь. Стаєте пасивним, і настає момент, коли ви вважаєте, що робити вам більше немає чого. Ви можете потрапити в небезпечне становище, з якого буде важко вибратися.
Рутинна робота – виснажлива. Ви хочете рухатися далі, а не щодня займатися нудними дурницями, які вас зовсім не просувають. Не знаю, чи стосується це саме вас, але багато червоних неуважні до дрібниць і, мабуть, вони свідомі цього. Хтось інший нехай виконує нудні, рутинні завдання, бо червоні вважають, що вони краще сприймають цілісну, глобальну картину.
Якщо ви відчуваєте, що вам бракує повноважень для самостійної діяльності, можуть виникнути проблеми. Неможливість брати участь в ухваленні рішень – це справді болісно для більшості червоних особистостей. Вони вважають, що їхні ідеї – найкращі, а вони мають бути керівниками всього проєкту.