Бажання мати контроль над іншими можна розглядати як менш улесливу характеристику, але навіть це є одним з елементів шаблону поведінки червоних. Така потреба в контролі може бути дуже потужною. І річ не в тому, щоб контролювати факти чи деталі, бо з ними вони можуть впоратися у будь-якому разі. Це потреба контролювати людей довкола: що вони роблять, чого вони не роблять; як вони це роблять чи не роблять. Без такого почуття контролю червоні можуть бути дуже фрустровані. Недосягнення запланованих результатів для них також це дуже прикро. Так само, як і щоденна неефективність. Щодо комунікації, то найгірше, що ви можете зробити, це сказати червоному, щоб він заспокоївся чи знизив тон. Червона людина від цього тільки розлютиться.
Так само, якщо я скажу червоному вибуховому «пристрою», що йому варто розслабитися, зняти стрес і на мить… нічого робити, от тоді стрес – гарантований. Напевно, немає нічого страшнішого для такої людини, як бездіяльність; доки всі інші на вихідних намагаються відпочити, щоб набратися сил, червоні активно використовуватимуть вільний час і повернуться до роботи в понеділок, сповнені енергії від усього, що вони робили на вихідних.
Хороший керівник усе це розуміє. І він знає, які реакції це все може викликати. Поганий керівник буде роздратованим і діятиме супроти природи червоного, намагаючись заспокоїти його, внаслідок чого втратить усю свою енергію.
Стрес слід постійно контролювати – тобто тримати не більше за критичний рівень; як червоний ви дасте всім зрозуміти, якщо справи підуть шкереберть. У такому разі всі скуштують вашого поганого настрою. Не тільки ваш начальник.
Проте від цього є ліки. Ви можете уникнути деякого стресу й трохи полегшити свій стан. Окрім того, в деяких ситуаціях вам просто потрібно зосередитися, інколи також потрібно просто піти додому й фізично попрацювати. Ходіть у спортзал, записуйтесь на різні марафони. Зазвичай це допомагає, після цього стрес минає. Фізичні навантаження – найкращі для червоної особистості. Подумайте, чи вони можуть допомогти і вам.
Жовтий стрес високо в стратосфері
Якщо ваш колір – жовтий, то, можливо, оці стресові чинники видаватимуться вам більш знайомими:
• бути взагалі непоміченим;
• відсутність довіри з боку начальника;
• нудні та рутинні робочі завдання;
• ізоляція від групи;
• твердження, що сміятися на роботі – це несерйозно;
• причіпки за якісь дурниці;
• відкрита критика.
Більшість жовтих людей в умовах стресу іноді перетворюються на вередливих дітей. Звичайно, це, може, не про вас, але деякі справді можуть сильно докучати своєму оточенню, коли все йде не за їхнім планом. Деякі з них насправді захоплюються в такі моменти, тому ваші очі обов’язково повинні бути відкритими максимально широко. У гіршому разі такі люди захочуть привернути більше уваги, ніж зазвичай. Наявність надмірного Его означає, що вони не перестають вихвалятися, бо їм треба компенсувати своє нездужання. Можливо, у вас є такий колега на роботі.
Жовті особистості глибоко відчувають страх, що їх можуть усунути з групи, що вони можуть втратити симпатію свого оточення. Оскільки вони орієнтовані на стосунки, для них дуже важливо належати до «своєї зграї». Соціальне сприйняття є визначальним чинником, чи почуваються вони добре на своєму робочому місці. Вони засмучені, коли їх ігнорують чи просто не помічають. У таких ситуаціях жовті поводяться не так дипломатично. Вони хочуть відчувати себе важливими. Відсутність будь-кого, з ким можна поговорити, жовтій людині справді завдає стресу. Таким людям потрібен хоч хтось, кому можна розповідати свої історії й постійно контактувати з людьми.
Це означає, що багато жовтих активно прагнуть підвищеної уваги, якщо не під час звичайної розмови, то по телефону, через SMS чи Facebook. Коли на них ніхто не звертає увагу, вони відчувають себе перед усім світом нікчемами. Існує ризик, що в такі моменти вони споживатимуть останню молекулу кисню в кімнаті, говорячи на вдиху й перетягуючи на себе всю увагу на зустрічах і в стосунках з іншими людьми. Загнана у кут жовта особистість ставить себе в центр буквально всього і втягує у свої проблеми всіх.
Навіть простий скептицизм і песимізм їх дуже засмучує. Вони хочуть розважитися, отримувати тільки хороші новини і загалом нічим не перейматися. Якщо хтось починає висловлювати свою альтернативну – на думку жовтого – негативну позицію, це може стати справжньою неприємністю. Ні, гумор і жарти – важливі складники життя. Якщо на робочому місці вважається, що сміятися – це якось несерйозно, то жовтий почуватиметься дуже обмеженим.
Як і червоні, жовті вкрай негативно сприймають рутину та передбачувані робочі схеми «під наглядом». Це – обмежує. Здебільшого для жовтих наявність на роботі таких порядків – погана новина. Вони вважають себе вільними людьми, яким потрібно трішечки простору, щоб «розправити крила». Справжня суперсила жовтих – це спонтанність. Якщо ви – жовтий, і вам здається, що оточення починає вас «придушувати», ви будете до всіх навколо ставитися холодно й негативно.
Навіть якщо ви як жовта особистість не боїтеся конфліктів або принаймні не сахаєтеся від них, як це роблять зелені, ви не любите безперервних конфронтацій. Вони порушують гармонію й шкодять стосункам. Вас легко можуть заполонити думки, що вас ніхто не любить, а це завдаватиме вашій продуктивності шкоди.
Для начальника працювати з виразно жовтою людиною може стати справжнім викликом. Якщо у вас хороший начальник, він знатиме, що жовті люблять привертати увагу й занадто багато говорити – особливо в умовах стресу. Оптимізм, що зростає до неймовірних розмірів, не завжди є тим, що потрібно компанії. Проте розумний начальник також усвідомлює, що немає сенсу просити жовтого підлеглого помовчати. Це означало б перекрити йому кисень. Завдання полягає в тому, щоб від таких життєрадісних і сповнених ідей працівників взяти якомога більше. А для цього потрібне терпіння й уважність до них.
Іноді доводиться самостійно взяти під контроль і свій власний стрес. Якщо ви – жовтий, то розірвіть шаблон. Зробіть щось веселе. Будь-що. Організуйте будь-яку діяльність на роботі, сплануйте щось у свій післяробочий час. Зустрічайтеся та спілкуйтеся з людьми, відпочивайте, смійтеся, грайте та жартуйте. Чим більше й частіше ви перебуваєте в оточенні інших людей, тим краще й веселіше почуватиметеся. Після такого відпочинку ви працюватимете набагато краще.
Зелений стрес – глибоко на дні прірви
У стресових ситуаціях зелені поводяться зовсім інакше, ніж інші люди. Можливо, вам видадуться знайомими кілька пунктів із поданого нижче переліку, якщо ви – зелена особистість:
• загальне відчуття незахищеності;
• незавершені завдання на роботі;
• занадто багато людей надто близько до вас;
• постійні та немотивовані зміни;
• вочевидь – конфлікти;
• вимушене перебування в центрі уваги;
• будь-яка форма критики – особливо публічна.
Усе це змушує зелених почуватися жаливо. Деяких – більшою мірою, деяких – меншою. Основна проблема в тому, що стресовий стан зелених не завжди можна побачити зовні. Зелені в принципі приховують свої емоції. Вони стають іще більш відстороненими, мова їхнього тіла стає жорсткою й економною, вони навіть можуть виявляти повну емоційну байдужість. Зелені можуть стати холодними та відлюдкуватими навіть до тих людей, до яких прихильно ставилися. Їм це зовсім не подобається, але ми тут говоримо про стрес.
Це робить зелених ще невпевненішими, бо вони дуже бояться припуститися будь-якої помилки. Це стосується як роботи, так і ситуацій вдома. Крім того, вони беруть на себе провину за ситуацію і справді можуть зациклюватися на тому, що, мовляв, «я такий дурний!».
Багато зелених стають упертими, наче віслюки, і провокують оточення тим, що наполегливо відмовляються бодай щось змінити. Навіть якщо зелена людина бачить, що щось не працює, вона все одно відмовляється діяти. Це може бути дуже дивним, але впертість може взяти зелених у свої цупкі обійми і зробити їх неспроможними до будь-яких дій.
Зелені бояться втратити свою стабільність і захищеність. У принципі знати чіткі рамки й могти їх дотримуватися для зелених – життєва потреба. Вони зрідка цінують зміни – а тим більш якісь раптові. Насправді все, що відбувається несподівано, породжує для них великий стрес. Звучить знайомо?
Однак найбільші стреси викликають конфлікти. Якщо ви – зелений, вам скрізь ввижаються потенційні суперечки. Найменша незгода може призвести до конфлікту. Десятисекундної сутички щодо того, який тип кави найкращий, досить для вас як для зеленої особистості, щоб переглянути стосунки з людиною. Поганий погляд або неуважний коментар, що кинуті мимохідь, можуть різко змінити вашу думку про людину.
Добре, коли всі з усім завжди згодні. Але оскільки це – нездійсненна утопія, зелені прагнуть функціонувати в тій групі, у якій всі згодні хоча б із тим, що проблеми слід замітати під килим. Якщо в колективі є людина, яка постійно порушує складні питання й проблеми, зелені почнуть їх поступово виживати. Бо хто хоче працювати з таким скандалістом?
Якщо почуття безпеки зелених буде порушено, вони втрачають енергію. Коли начальник вносить зміни до складу команди, він повністю порушує їхній упорядкований світ. А призначення до «неправильної» команди, тобто до такої, де є люди, які зеленим чомусь не подобаються, безсумнівно, збудить їхні емоції. Під поверхнею, звичайно, бо їх прояв мало коли можна побачити ззовні.
Чи справляється ваш начальник із цим? Чи він розгледів вашу вроджену лояльність, чи бачить тільки пасивний опір? Розумні начальники мають природне відчуття, як зарадити таким ситуаціям. Вони знають, що їм треба слухати зелених, інакше ті будуть відсторонюватися, ставати впертими й непохитними.
А це не віщує нічого доброго.
Утім, хороша новина в тому, що навіть цій ситуації ви можете зарадити. Попросіть свого начальника бодай тимчасово знизити його вимоги. Приділіть трохи часу відпочинку – роботі в саду, сну або чомусь іншому, що вас розслаблює. Ви можете спланувати тихі вихідні, без якоїсь особливої діяльності, або взяти хорошу книжку улюбленого автора, яку зможете прочитати за два дні. Вам справді не слід напружувати себе якоюсь діяльністю. Якщо ви не перепочинете, то постраждає ваше повсякденне життя. Принаймні допоки не вщухне ваш стрес, бо тільки після цього ви знову станете собою.
Синій стрес – близько до абсолютної нульової температури (–273,15 °C)
Ви думали, що сині – непохитні, хіба ні? Ці люди зі своїми практично постійними кам’яними обличчями, наче статуї на острові Пасхи, чи може щось вивести їх із рівноваги? Може. Якщо ви самі в основному сині, в контексті стресу вам видаватимуться релевантними такі ситуації:
• кли ставлять під сумнів вашу експертність, особливо в тому, на чому ви добре знаєтеся;
• спонтанні, тобто необдумані рішення начальника;
• будь-які види ризикованої чи азартної поведінки;
• постійні незаплановані зміни в колективі;
• дурні помилки, що їх припускаються інші;
• кли вас обзивають схибленим на бюрократії, хоча ви просто пояснюєте, як слід діяти за правилами;
• дуже емоційні люди, які говорять про приватні речі.
Що відбувається, коли ви як синя людина переживаєте стрес? Найпростіша відповідь – ви стаєте ще синішим. Ви можете стати надмірно песимістичним. О так, настає цілковитий морок – непроглядна темрява, ви можете навіть впасти в депресію. У таких випадках часто настає байдужість, і ви можете відчувати, що вас більше ніщо не цікавить. Армагедон навис над вами, і нікому немає порятунку.
Буває і так, що ви стаєте нестерпно скрупульозним. Ставите процес на режим ручного гальма, бо відтепер справді не маєте часу на дурні помилки. Люди довкола вимушені рахуватися з вашою всеосяжною критикою. Ви вказуєте на найменшу помилку, яку помічаєте. Іншим можете видаватися чванливим всезнайкою.
Сині ненавидять критику своєї роботи. Оскільки вони особливо цінують якість, то їх просто розлючує, коли хтось припускає, що зроблене ними не відповідає вимогам. Або що вони в чомусь помиляються. У таких випадках може проявлятися низка цікавих механізмів захисту. Якщо ви – синій, то загальна бездумність і спалахи емоцій – це не про вас. Такі речі важко контролювати, тому вони тільки провокують стрес. Дуже часто ви просто не розумієте, що відбувається. Раціональне мислення, зрештою, не пояснює емоційності.
Ви можете прийняти логічні та продумані аргументи, але якщо зміни відбуваються зовсім несподівано й порушують ваш графік, вони взагалі не вітаються. Ви блокуєте себе, і не хочете брати у цьому участь.
Ризик – це зло, до якого ви ставитесь, звісно, з підозрою. Навіть якщо ви зможете прорахувати, до чого веде нове мислення, ви сприймаєте це як ризик. І ось тоді й виникає стрес, бо ви втрачаєте контроль над ситуацією, і це само собою є найризикованішим.
Це саме стосується будь-якої іншої форми непередбачуваності. Однак не слід плутати з небажанням зелених змінюватися – це більше стосується потреби в контролі. Йдеться про ситуації, коли зелені не знають і не розуміють, що відбувається. Завжди краще бути поінформованим про ситуацію, тримати її під контролем. Як зелена особистість ви просто хочете бути достатньо добре підготовленим. Можливо, якби нова пропозиція керівництва була наперед додана до річного робочого плану, все було б гаразд.
Ще одне джерело сильної фрустрації для синіх – це люди, які порушують правила та приписи. Оскільки ви самі навіть не мрієте порушити якесь правило, такі дії з боку інших часто породжують серйозні суперечки. На людей, які порушують правила, не можна просто так заплющити очі, тож ви можете витратити більше часу на контроль за діями інших, ніж на те, щоб виконувати свою роботу.
Якщо ваше начальство спостережливе, то воно розумітиме, як ви дієте в таких ситуаціях. Йому треба усвідомлювати, що в умовах стресу ваше негативне ставлення може перетворитися на відкритий песимізм.
Погані начальники просто стають над шиєю синіх і починають їх підганяти. Кажуть «думайте позитивно!». «Зробіть так, щоб ситуація вам сподобалася». Брр! Це – аж ніяк не розумне керування. Сподіватимемося, що ваш начальник трохи розумніший, ніж оцей з мого прикладу.
Що вам по-справжньому потрібно, так це повне усамітнення, яке дасть вам час і простір для роздумів. Якщо ви хочете проаналізувати конкретну ситуацію і зрозуміти, як усе поєднується, вам потрібен час. Попросіть трохи більше простору, врешті-решт ви повернетесь до свого нормального ритму, до свого фонового педантичного стилю. Але якщо ви застрягнете в мороку сумнівів, вам, мабуть, доведеться попросити про конкретнішу допомогу. Призначте зустріч зі своїм начальником й обговоріть із ним список потенційних і продуманих кроків, що їх можна вжити, щоб позбутися проблеми.
Що відбуватиметься тепер?
На основі свого власного поєднання кольорів чи знайшли ви свої стресові чинники? Чи зробили для себе висновки?
Я закликаю вас: прийміть той факт, що так само, як й інші, ви можете переживати стрес. Це не ваша вина. Це просто результат того, що ми живемо в цьому світі. Але усвідомлення тих чинників, що спричиняють стрес саме у вас, може бути дуже цінним. Завдяки цьому ви краще зрозумієте стрес і зможете його передбачити, що допоможе вам краще збалансувати власне життя.