Одного разу Кейн запитав, звідки міг з'явитися перший з вампірів, і відповідь його вразила.
Сін прийшов в цей світ один, поранений, знемагаючи від голоду і спраги. Його знайшов якийсь юнак, і зголоднілий Сін забрав у нього кров. Вампір швидко зрозумів, що люди цього світу - істоти тендітні, і душа покидає їх, якщо він ділиться з ними своєю кров'ю, намагаючись створити сім'ю на цій планеті. Але коли вони позбавляються душі, то стають для нього марними, не більше ніж монстрами.
За усе своє нескінченне життя Сінові вдалося знайти лише трьох людей, які зберегли свої душі ... ставши його дітьми. Єдиною різницею стало те, що після їхнього перевтілення вони більше не могли з'являтися на сонці - воно їх обпікало, змушуючи як їх самих, так і створених Сіном монстрів, їх кровних братів і сестер, ховатися від денного світла. На планеті Сіна такої проблеми не виникало ніколи, і все завдяки тому самому каменю-кровавнику.
Широкі браслети, які носив Сін, потрапили з його рідної землі на цю планету разом з ним. Вони теж були виготовлені з кровавника. Відколовши шматочок від одного з браслетів, Сін вставив його осколки в кільце, намисто і сережку. Згадавши про це, Кейн знову потягнувся до вуха і доторкнувся до своєї сережки.
Кровавник дозволяв йому вести таке собі напівнормальне життя, але ось книга заклинань Сіна погубила Кейна. Сін залишив її своїм дітям, щоб вони нею користувалися мудро, поки він спить. У цій книзі було одне заклинання-прокляття - спосіб приборкати бездушних дітей, якщо вони стануть занадто великим ризиком для людей.
І коли це заклинання використовували проти нього, все, що міг зробити Кейн - це лише дивитися темними, немигаючими очима, як колишній друг закидає його чорною землею, закопуючи живцем в могилу. Останнє, що він бачив, було небо над лісом, повністю засіяне зірками.
Темрява була всепоглинаючою і безмовною. Заклинання знерухомило Кейна, але не забрало його почуттів - він міг відчувати, як в товщі землі над ним вовтузиться різна живність - крихітні смертні істоти, які не сміють поїдати його безсмертну плоть, але, самі того не знаючи, гризли його душу.
Через якийсь час він став думати, що він однозначно зійшов з розуму. Потім, час від часу, він почав чути... якісь голоси. Він насолоджувався ними в своїй підземній в'язниці і жадав чути їх знову і знову. Іноді він чув голоси цілих сімейств, а іноді - голоси тільки дорослих.
Часом він намагався боротися з заклинанням, покликати когось на допомогу, або навіть стати свого роду співрозмовником самому собі. Але магічне заклинання міцно опанувало його і зробило абсолютно безпорадним. Кейн знав це заклинання. Він сам використовував його проти монстрів. Це був складний ланцюжок, сплетений із безлічі дрібних заклинань. Щоб зняти це прокляття і звільнити його, потрібна була кров людини, яка б любила його усім своїм серцем. Адже тільки чари любові мають настільки могутню силу, що здатні зруйнувати накладене заклинання, і тільки глибоко любляча жертву споріднена душа може розірвати узи цього прокляття.
Заклинання завжди працювало проти бездушних вампірів, так як лише той, у кого є душа, може покликати на допомогу споріднену душу. Кейн багато разів користувався ним, щоб позбавити світ від демонів-вбивць, братів і сестер, які не знають нічого, крім бажання крові.
Кейн гірко посміхнувся, подумавши, що він приречений, тому що у нього немає спорідненої душі. Ця думка ніколи його не покидала. У всякому разі, він ще не зустрічав настільки загадкову жінку. Та й якщо 6и вона у нього була, то яка ймовірність, що вона наткнеться на його могилу, та ще при цьому стікаючи кров'ю? Малачі тоді збожеволів від горя. Він так сильно любив свою дружину, що хотів, щоб і Кейн пізнав глибину такої любові і почав по ній тужити.
І він сумував. Скільки сліз він пролив, благаючи будь-якого бога, який тільки міг його почути, привести до нього його споріднену душу, щоб він зміг звільнитися. Якби він дійсно вбив дружину свого друга, то таке покарання було б справедливим. Але він не був винен у цьому злочині.
Одного разу вночі, коли надія вже давно покинула його, він почув Малачі. Його віддалений рев, разом з лютим криком якогось іншого звіра, пробився крізь шалений внутрішній монолог Кейна. А потім він, вражений, почув прямо над собою голос маленької дівчинки - вона благала їх не чіпати її цуценя. Її жалібний і переляканий голос зламав щось всередині Кейна, змусивши його рватися на свободу, щоб захистити її від цих нічних звірів.
«Малачі не зачепить твого цуценя, дівчинка,» - подумки прошепотів Кейн.
І це була правда. Малачі нікому не заподіював шкоди, якщо тільки з ним не повелися дуже несправедливо... він ніколи 6 не образив дитину. Знаючи, що його друг десь поруч, десь над ним, Кейн відчув, як маленька іскорка знову запалила в ньому вогонь життя. Він сказився, коли дівчинка закричала знову, а потім почув, як щось важко впало на землю. Кров... Він відчув, як крізь землю до нього просочується свіжо пролита кров.
Нічого кращого він не міг і бажати. Її запах проник в його свідомість і ледь не довів до цілковитого безумства - адже він чудово усвідомлював, що не в змозі до неї дотягнутися. Кейн сильно ослаб, провівши так багато часу без єдиного ковтка, відчуваючи смертельну спрагу, але не вмираючи. І раптом він відчув, як один з його пальців на руці ворухнувся.
Кейн сконцентрувався на цьому відчутті і, зібравши залишки своїх сил, спробував поворухнутися. Він відчував, як проходить день за днем, орієнтуючись на тепло, яке він відчував від землі над собою. Тепер його оточував запах крові, спонукаючи його продовжувати свої спроби і надаючи йому для цього все більше і більше сил. Нарешті Кейн зміг повільно поворухнути руками. Потім він почав повільно викопувати себе зі своєї власної могили.
Дні змінювали один одного, як раптом руки Кейна нарешті вирвалися на поверхню. Він буквально закричав від щастя, а з його очей полилися сльози радості. Вибираючись з мокрої землі, Кейн відкрив очі і подивився вгору. З його вуст пролунав майже божевільний сміх, коли він побачив над своєю головою чорне небо і яскраві зірки. Глянувши вниз, він помітив шматочок одягу, на якому виднілися засохлі крапельки крові. Кейн взяв цей клапоть, підніс до носа і вдихнув запах крові, яка звільнила його.
Міцно стиснувши в кулаці пам'ять про свою рятівницю, він потягнувся і повністю виліз із землі. Малачі і перевертень, який і був справжнім вбивцею дружини ягуара, лежали мертві за декілька метрів від могили Кейна.
Дивлячись повз них вглиб лісу, Кейн розумів, що дівчинки тут уже давно немає, але він ні на секунду не сумнівався в тому, що ця дитина і була його спорідненою душею. Хто ще міг зняти закляття, яке наклав на нього Малачі?
Для пошуку дівчинки у Кейна не було сил - він був ще дуже слабкий. Вампір поповз по тілу Малачі і потягнувся рукою до його обличчя, ніжно торкаючись до його щоки. Повернувши своє обличчя до Малачі, Кейн розгубився і на мить не зміг дихати. У вусі Малачі була сережка-кровавник. Його сережка!
У шаленому пориві Кейн скочив на ноги блискавичним, непомітним рухом. У затиснутому кулаці він тримав сережку. Потім Кейн подивився на Натаніеля, людину, яка його оббрехала і, зібравши навколо себе темну хмару немов плащ, розчинився в темряві.
Видихнувши, Кейн подивився на туман, що повільно плив по повітрю, маленьким смерчем він закрутився перед ним, а потім зник у далечінь з легким вітерцем. Всі ці десять років Кейн поневірявся з країни в країну, з континенту на континент, вивчаючи все, що він пропустив за час свого тридцятирічного ув'язнення.
Крапля за краплею, він відновив свої сили, почавши з маленького цуценя Йоркширського тер'єра, яке він знайшов у лісі. Зіщулившись, той лежав всередині якогось порожнього дерева. Напевно, це був чийсь домашній улюбленець, і Кейн відчував докори сумління, роблячи з ним такі речі, але на той момент прагнення поїсти було сильніше, ніж почуття провини.
Тільки після того, як Кейн поїв, він зрозумів, що щеня належало тій самій дитині, яка врятувала його з могили. Відчувши, що в маленькому пухнастому тільці все ще іскриться життя, Кейн зробив жахливу річ. Вкусивши самого себе за зап'ястя, він видавив пару крапель крові і капнув їх на рожевий язичок собаки, а потім поклав цуценя на землю, не розуміючи, що ж він, чорт забирай, робить, Це ніколи не спрацює ... або?
Дівчинка врятувала його двічі, сама цього не знаючи. І, незважаючи на це, спогади про її переляканий голос мали таку силу, що змогли витягнути його з найглибшого сну. Як же він хотів її побачити... хоч одним оком поглянути на ту, чий голос його невпинно переслідував.
Потягнувши руку в кишеню, він витягнув маленький нашийник і пристально подивився на медальйон у формі кістки. Кейн знав прізвище її сім'ї, але адреса, вказана на медальйоні була недійсною... вже багато-багато років. Коли Кейн нарешті навчився працювати з комп'ютером, він почав шукати дівчинку з його допомогою, але її батьки були вже мертві, а будинок проданий. Їхня донька, яка, як він був упевнений, і була тією, яка звільнила його, - зникла без сліду.
Кейн підкинув лівою ногою недопалок, а потім загасив його. Повернувшись в Лос-Анджелес, він насамперед відправився в клуб Малачі, де колись жив і яким колись керував. Але виявилося, що клуб був проданий, а діти Малачі переїхали в інше місце, яке раніше біло нічим іншим, як старим занедбаним складом, який ягуари недавно відремонтували і, йдучи в ногу з часом, перетворили в сучасний нічний клуб. Тепер всім керували діти Малачі.
Він похитав голову, задумавшись, як Малачі зміг одружитися вдруге, знаючи, як сильно той любив свою першу дружину. Вона була його спорідненою душею, і незважаючи на те, що перевертні відомі своїм хорошим сексуальним апетитом, проте коли один із них зустрічає свою споріднену душу, - малоймовірно, щоб вони полюбили когось іншого.
Вивчивши всі подробиці життя Малачі, Кейн дізнався, що його нова дружина народила йому чотирьох дітей і померла під час пологів, народжуючи їхнього молодшого сина Ніка.
Малачі помер в ту ніч, коли Кейн, лежачи глибоко під землею, чув десь над собою гарчання, але він все ще відчував потребу помсти, яка гризла його зсередини. Практично всі вампіри народжуються з темряви, і, можливо, Сін помилявся, вважаючи, що Кейн так вже сильно відрізняється від своїх злісних братів і сестер. Протягом тридцяти років страждання він крапля за краплею втрачав свій розум, і, хто знає, може він вже був пошкоджений настільки, що Кейн більше не був винятком із правил. Думками він все ще був в тому темному місці, в якому ув’язнив його.
Кейн аргументував свої дії тим, що першу кров пролили саме ягуари. Тепер він повернувся, щоб відплатити їм тією ж самою монетою... всьому чортовому роду перевертнів, починаючи з дітей Малачі. Але на цьому він не зупиниться. Наступні на черзі будуть діти перевертня, який зганьбив його ім'я - Натаніеля Вайлдера.
Створити собі послідовників, які б поставляли йому кров, - не проблема. Кейна досі вражав весь той підземний світ в центральній частині старого міста. Багато людей з цього світу мріяли стати тим, ким був Кейн... справжнім вампіром, а не просто якимось готом.
Все, що йому потрібно зробити, - перетворити на вампіра лише одного з них, а потім дозволити цьому бездушному рабу втілювати в життя свої власні темні наміри. Кейн вибрав найнебезпечнішого з групи... того, який, здавалося, вже втратив свою душу в темряві. Рейвен, монстр, швидше психопат з межовим розладом особистості, ніж людина ... гот-ізгой, спраглий до крові ще до того, як вона йому дійсно стала потрібною.
Рейвен був єдиною людиною, кому Кейн розповів про підступні перевертнів, які спочатку оббрехали його, а потім поховали живцем. Він не знав, чому він все це розповів Рейвену... від нудьги, напевно.
Кейн випустив цього монстра на волю у місті. Рейвен був злий на весь світ ще до того, як переродився і став дитям ночі, і тепер Кейн дав йому можливість випустити цей гнів. Рейвен взяв на себе відповідальність за те, як саме мстити від імені Кейна. Цей бездушний вампір використовував свої нові здібності в повній мірі.
Кейн не обтяжував себе тим, щоб відмовляти Рейвена від його задумів, адже це ідеально збігалося з його власними планами привести сімейство Малачі до падіння. Чому це він повинен захищати перевертнів від Рейвена? Максимум, який він дозволив собі сказати хлопцю, так це те, щоб він не вбивав людей заради їжі, щоб він ніколи нікому не шкодив без особливої на то потреби. І не його вина, що замість цього Рейвен вирішив нести смерть.
Коли Рейвен вбив вперше, був єдиним разом коли Кейн втрутився, зловивши хлопця ще до того, як він встиг залишити труп з міткою вампіра в такому місці, де його легко могли помітити люди. Не розкривати таємницю свого роду - це вроджений інстинкт самозбереження, і Кейн забув поділитися цим секретом з Рейвеном. Того разу Кейн показав новачкові, як розрізати місце укусу зубами так, щоб це було схоже на типове садистське вбивство.
Рейвен зайнявся розсіюванням своїх жертв поруч з «Місячним світлом», де їх могли легко виявити. Ідеальне місце. Більшість вампірів від народження були злом, тому Кейн провів більшу частину свого безсмертного життя в колі вбивць. Спостерігати за тим, як цей хлопець вбиває людей, - було абсолютно природним для нього.
Якби Сін прокинувся і став свідком цих смертоносних пустощів, він 6и вирішив позбавити світ від цієї нікчемності, вбивши Рейвена або прив'язавши його живцем до могили. Тепер, коли Кейн на собі відчув всю тяжкість такого покарання, він безперечно обрав би швидку смерть.
До того, як його вигнали, він дружив з одним вампіром... Майклом. Вони були разом так давно, що ніхто з них не міг пригадати, скільки саме. Втім, навіть і не хотів. Обидва вони отримали в дарунок кровавники, тому що змогли зберегти свої душі... вони і брат Майкла, Деймон.
Майкл був хорошим хлопцем... як і раніше на боці ангелів, як вони говорили, хоча, за чутками, Деймон виплекав у собі темну сторону і виплеснув її на свого брата. Можливо, він нанесе Деймону маленький візит, коли закінчить тут зі своїми справами, і навчить його хорошим манерам. Кейна дивувало, що між братами так раптово почалося суперництво, адже Майкл любив свого брата... але у цьому світі немає нічого вічного.
Кейн не хотів, щоб Майкл дізнався про всепоглинаюче його душу зло, яке в ньому залишила могила. Останні пару тижнів Кейн провів, спостерігаючи за Майклом здалеку. Він знав, що тепер Майкл і старший з синів ягуара, Уоррен, були друзями... точно так само, як колись був він із Малачі.
Перевертні - зрадники, і Майклу слід знати про це. Прибравши з дороги перевертнів, Кейн зробив би Майклу останню послугу... в пам'ять про старі часи.
Кейн потягнувся рукою до вуха і торкнувся сережки, що стала домівкою для кровавника. Він знав, що цей камінь вберігає його від вбивства людей. Якщо б його душа дійсно стала переповнена злом, тоді магія, що знаходиться всередині кровавника, не допомогла б йому. Кейн досить часто дивувався, як Малачі міг упустити такий простий факт... доказ невинуватості Кейна був прямо у нього перед очима.
Не біда... він провів у своїй в'язниці тридцять років за те, чого не робив.