– А навіщо вона?
– Як це навіщо? Шумовиння збирати! Мила моя, колись я навчу тебе варити борщ. Зізнайся, що ти як завжди вкинула у воду пісний шматок м'яса, а коли вода закипіла, то бульйон злила, а натомість налила святу воду і поновила урочисте варіння того жалюгідного пісного шматка мняса?
– А як мені ще позбутися шумовиння? – обурилася Ольга Володимирівна.
– Шумівкою! І морквину натерла…. Це тобі що? Суп? І нічим не заправила… Хай Бог милує…
– Не подобається – не їж…
Ігор прожогом вискочив до супермаркету і незабаром повернувся із салатами, шматочком буженини й очищеним коропом. Ольга Володимирівна засмажила коропа, накрила на стіл, подлубалася трохи виделкою… Ігор, навпаки, наминав покректуючи, а потім запитав:
– Як розгортаються події з твоїм Забаровим?
– Та хіба він в мене один? Вчора почала банду судити…
– Нехай не один… Журналісти більше не дошкуляють? Перед тобою вибачились?
Ольга Володимирівна встала з-за столу й прилягла на дивані. Помізкувавши, вона кинула:
– Та чорт з ними… Мене мучить інше. Ось дивись… В Україні тривалість часу, який минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, не має ніякого значення для кваліфікації злочину як умисного вбивства. У Кримінальному Кодексі наразі відсутнє таке поняття як «передумисне вбивство» …
– В принципі немає… Але серед кваліфікованих до навмисного можна віднести вбивство з корисливих мотивів. Зрозуміло, що коли вбивство здійснюється з мотивів, спрямованих … ну на отримання грошей або майна, або з наміром, наприклад, позбутися сплати боргу чи аліментів, то таке вбивство майже завжди буде запланованим. У мене нещодавно один кар'єрист підсипав отрути колезі за обідом, щоб посісти його більш високооплачувану посаду. Ще можуть бути запланованими вбивства на замовлення та за попередньою змовою групою осіб.
– Згодна, що з корисливих мотивів здійснюються більшість запланованих вбивств. Але життя таке різноманітне… Мені особисто було б набагато простіше, якби передумисне вбивство було виділено в окрему категорію. Наприклад, сусід вбиває сусіда за те, що той дрилем з ранку до ночі заважає йому жити. Убивця ретельно спланував це вбивство, але в нас воно піде як просте, за частиною першою статті 115…
– А ти що, за той дриль хочеш йому довічне впаяти? Ти хочеш сказати, що будь-яке вбивство із заздалегідь обміркованим наміром більш небезпечне для суспільства, ніж убивство, виконане з раптово виниклим наміром?
– Так…Мені шкода, що українське законодавство не розрізняє вид наміру. В Російській імперії колись діяло Укладення про кримінальні та виправні покарання 1845-1885 р. І згідно з цим Укладенням вбивство із прямим наміром, розділялося на а) убивство з заздалегідь обміркованим наміром, б) без обміркованого заздалегідь наміру й в) у запальності та роздратуванні. Тож навмисне вбивство визнавалося законодавцем більш небезпечним для суспільства, ніж убивство з раптово виниклим наміром… І каралося воно суворіше. Але в 1903 році Російська імперія відмовилася від диференціації вбивств за часом формування наміру…
– І слушно зробило…Тому що судова практика підтвердила: вбивство із заздалегідь обміркованим наміром не завжди свідчить про його підвищену небезпеку, так само як прямий намір не завжди є небезпечнішим ніж непрямий. Тоді, в 1903 році на перше місце поставили просте вбивство, а потім – кваліфіковані. І це нормально… Після цього вже повинні йти норми про привілейовані види вбивства й, нарешті, про заподіяння смерті за необережністю. У радянський період ця система зламалася, але зараз все відновлено.
Ігор їв рибу руками й дивився в телевізор. Риб'ячий жир стікав по його руці, але він на це не зважав. Він і слухав, і говорив, і дивився телевізор одночасно. Ольгу це чомусь роздратувало. Вона встала і вимкнула телевізор.
– Слухай мене! На заході зберігається саме диференціація вбивств за часом формування наміру! От як у Норвегії – просто й зрозуміло. Там вбивства чітко поділяються на три категорії. Перша категорія – це заплановане вбивство першого ступеня, виконане з наміром відібрати життя людиною, яка повністю перебуває у своєму розумі й усвідомлює, що вона робить. Якщо людина заздалегідь запланувала акт убивства, то її можуть кинути у в’язницю на 21 рік.. А якщо вбивство було виконане з особливою жорстокістю або суддя відчуває, що підсудний може знов когось порішити, то може і додати. Друга категорія – навмисне вбивство другого ступеня, коли людина мала намір відібрати життя і при цьому була сповна розуму й усвідомлювала, що вона робить, але при цьому не планувала таке дійство заздалегідь. В теорії це називається – «з раптово виниклим наміром». Таке вбивство відбувається в стані вибуху почуттів, сильного щиросердечного хвилювання, приступу гніву. Покарання – від 6 до 12 років. І третя категорія – убивство в результаті зневаги (недбалості) або ненавмисне. Таке вбивство відбувається в результаті злочинної недбалості або неуважності. Наприклад, безтурботний водій збив жінку. Не хотів збивати, але збив. Або в бійці кулаком когось тюкнув, просто з бажання пристрахати, а той раз – і помер. Розумієш? Раптово виниклий намір – він чимось обумовлений. І обумовлений зазвичай пристрастями, неуважністю…
– Та не у всіх західних країнах так, як ти кажеш… Наше законодавство засноване на романському, і у Франції теж стрижневий вид убивства – простий, а похідні – тяжкі, тобто кваліфіковані. Це в англійському праві – навпаки. А ти просто душею тяжієш до англійського права…
Ігор розлив шампанське… Він сидів у своєму домашньому літньому халаті, який Ольга йому подарувала на день народження, і почувався затишно. У себе вдома він не міг так розшморгнутися, бо і дотепер прогинався під тестем, який його вивів у люди. А тут він такий як є… І Ользі стало страшно…Як так можна жити? Як можна навіть вдома бути застебнутим на усі ґудзики?
– Олю, – чоловік розхристався і почухав свої волохаті зіпрілі груди, – ти ж знаєш, що англійське кримінальне право базується на конструкції тяжкого вбивства, яке є провідним видом цього злочину. Інші види позбавлення життя розглядаються як похідні від першого. Особливість тяжкого вбивства в англійському праві – наявність "зломислення" – malice aforethought. Тому наявність передумислу відіграє там вирішальну роль. Основний вид убивства – murder. Навіть не знаю як його перекласти. Від цього murder мабуть утворилося російське слово «замордовать». Я читав багато вітчизняної літератури з цього приводу, але мало хто пише, що основою зломислення є mens rea, що з латинської перекладається як «винуватий розум». А основа криміналу укладається в латинське прислів'я Actus non facit reum nisi mens sit rea, тобто «Одна лише дія не робить людину винною, якщо тільки стан її душі також не винна». Вслухайся в це прислів'я… Вслухалася? Отож бо…
– «Одна лише дія не робить людину винною, якщо тільки стан її духу також не винний», – повільно повторила Ольга Володимирівна. – Простіше кажучи, намір вчинити злочин у повному розумі – провідна складова навмисності.
– Так…І англійське право розробило цілі тести, щоб зрозуміти, як діяв підсудний і у якому він був гуморі. Коли людина планує щось робити або не робити, то результат її поводження можна оцінити за шкалою: від «неминучого» через «ймовірне» до «можливого» і нарешті до «неймовірного». Чим ближче за шкалою до «неминучого», тим більш підсудний передбачав і бажав злочину. Олю, – похвалився чоловік задоволено, – ти ж знаєш що я був в Америці, і там нам розповідали про цю спеціальну шкалу, яка визначає кваліфікуючі ознаки злочину й покарання за нього. Але в приватній бесіді судді казали мені, що вони не користуються цією шкалою, а покладаються лише на свій досвід. Бо всі ці теорії, тести й шкали не замінять людський розум судді, який зважує кожний крок підсудного на своїх незримих вагах. Тобі закон дає право вирішувати судові справи відповідно до твого внутрішнього переконання. До речі, щоб кваліфікувати твого сусіда із дрилем у тебе є така паличка-рятівничка, як вбивство з хуліганських мотивів. Умисне вбивство з хуліганських мотивів має місце у випадку, якщо воно характеризується виразною неповагою до суспільства, зневагою до правил співжиття та норм моралі, без мотиву чи за незначним мотивом, як приводу для вбивства. А у випадку з дрилем є саме незначний мотив…. Упаяєш йому довічне! Ха-ха-ха!!!
– Так, але якщо там був лише дриль. А якщо там ще були ревнощі, помста чи інші мотиви, що виникли на ґрунті особистих відносин, хоча при цьому й було порушено громадський порядок, то не можна кваліфікувати таке вбивство, як вчинене з хуліганських мотивів. А може в сусідів ще були й особисті стосунки? Ревнощі чи ще щось?
– А по мені однаково, коли виник намір…
– Та ні…Подумай, Ігорю, є ж різниця… Дивися. Намір вважається заздалегідь обміркованим, якщо є якийсь проміжок часу після його виникнення. Злочинець обмірковує деталі: де, яким чином і чим вбити, а також як сховати сліди злочину. Якщо я бачу ці деталі, то вважаю вбивство навмисним, тобто запланованим. І так, напевно, робить будь-який суддя, тобто він однаково аналізує, чи є намір обміркованим, чи виник раптово. Хіба ти так не аналізуєш?
– Та ні…Подумай, Ігорю, є ж різниця… Дивися. Намір вважається заздалегідь обміркованим, якщо є якийсь проміжок часу після його виникнення. Злочинець обмірковує деталі: де, яким чином і чим вбити, а також як сховати сліди злочину. Якщо я бачу ці деталі, то вважаю вбивство навмисним, тобто запланованим. І так, напевно, робить будь-який суддя, тобто він однаково аналізує, чи є намір обміркованим, чи виник раптово. Хіба ти так не аналізуєш?
– Гаразд…- підхопився Ігор і забігав по кімнаті. – Ось твій Забаров кілька років тинявся вулицями з пістолетом у кишені. І тепер він проходить по простому вбивству. Але ж він кілька років становив небезпеку для суспільства, тому що в будь-який момент був налаштований вбити людину, яка скривдила його або його близьких. Він був налаштований на це як підготовлений спецназівець. Адже його вимуштровували діяти автоматично, навчили стріляти без попереджувального пострілу…
– Забаров зробив попереджувальний постріл…
– Це йому в плюс… Але він ішов до того свого фатального дня з того моменту, коли придбав пістолета. Він був готовий до цього як професіонал. До цього були всі передумови. І найголовніше – було mens rea. Так, він заздалегідь не обмірковував свій злочин, але він його припускав, і його рішення вбити Прокопчика виникло не раптово. В момент придбання пістолета Забаров усвідомлював, що може накоїти. Чому його потрібно карати менш суворо, ніж того, який заздалегідь все обміркував? Забаров свідомо припускав настання наслідків свого поводження, тобто по суті він вчинив навмисне вбивство.
– Ну ти загнув…
– Чому ні? Проявом заздалегідь обміркованого наміру є виготовлення знарядь і засобів злочину, навмисне створення умов для здійснення злочину, а також виявлення наміру. Підшукування знарядь – у наявності… У момент знищення перетинки або, швидше за все, він вже купив пістолета без перетинки. Тепер вивчимо конкретну життєву ситуацію й особистість Забарова. Якщо він прогнозував, що застосує зброю на ураження, то це виключає раптово виниклий намір. Адже ми не знаємо подробиць його біографії, тож вважаю, що він не раз застосовував свого пістолета і вміє з ним поводитися. Який тут раптово виниклий намір? Просто цього разу він убив, а до цього може все закінчувалося пораненнями або невеличким переляком… Ми ж не знаємо!…
– Та ні, тут мова про інше. Для навмисного вбивства має бути мотивація, а Забаров ймовірно бачив цього Прокопчика перший раз в житті. Які він мав мотиви ще за півгодини до пострілу?
– Я трохи перебільшив, щоб довести тобі, що незалежно від того планувала людина чи не планувала, вбивство лишається вбивством…І наш романський кримінальний кодекс мені більш зрозумілий… І простіший, я б додав…
Ігор солодко потягся й підвівся зі стільця.
– Утомився…Піду спати.
І попрямував просто до спальні. А Ольга ще півгодини мила посуд, прибирала зі столу, прислухаючись до хрипкого сопіння свого так би мовити «полумужа».
6
Через тиждень ранком Ольга Володимирівна прийшла на роботу у чудовому настрої. Тільки-но секретарка нагадала, що на 11.00 справа Забарова, як у двері зазирнула Алла Жинсовська, за якою сунувся її незмінний оператор у дірчатих рукавичках.
– Дозволите? .
– Так, проходьте… Але без кінокамери.
– Я саме прийшла попросити вашого дозволу на зйомку. Ось офіційний лист, підписаний головним редактором нашого каналу.
– Залиште лист у секретаря. Поки що ніякого дозволу я не даю.
– Але чому?
– Без «чому».
– Тоді я прошу у вас інтерв'ю, адже суддя є публічною особою й ви зобов'язані інформувати суспільство про проблеми суддівства…
– Інтерв'ю про проблеми в судовій системі я б залюбки вам надала, якби не ваш репортаж, просякнутий зневагою до суду. За законом поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди авторитету або вплинути на неупередженість суду забороняється. Вам це зрозуміло?
Та Алла Жинсовська навіть не збентежилася… Хоч кіл на голові теши… Стовбичила у дверях, демонструючи усім своїм виглядом, що вона нічого не порушувала. Виникла пауза… Ольга Володимирівна допомогла настирливиці:
– Прошу мене вибачити, але мені треба готуватися до засідання.
Журналістка крутнулася на високих підборах й нарешті вийшла, кинувши через плече: «Я залишу лист у секретаря». За мить суддя Дорош вже забула про її існування.
… Сідаєте, будь ласка… Сьогодні ми завершуємо допит свідка Кириченко…. Свідок Кулик, вийдіть, будь ласка, до коридору, ми вас потім допитаємо… Свідок Кириченко, піднімайтеся. Адвокат Щеглова, у вас ще є питання до свідка Кириченко?
– На даний момент немає… Я б хотіла, щоб після допиту свідка Кулика…
– У вас є питання до свідка Кириченко?
– Немає.
– Сідайте. Захисник, є питання?
– Так. Який у вас зір?
– Стовідсотковий.
– У підсудного є питання? Потерпіла! Вимкніть мобільного телефона!
– Є… Скажіть, коли потерпілий вибіг з-за паркану, у якому стані він був?
– Схвильований…
– Він вам щось сказав?
– Ні.
– Все, у мене питань більше немає.
– Дякую. Запросіть свідка Банасевича.
– Здрастуйте. Назвіть свої прізвище, ім'я та по батькові, де живете, коли народилися й де працюєте?
– Банасевич Ілля Вікторович, народився 15 вересня 1964 року, проживаю на вулиці Ленінградській, 15/95, працюю в Каменському відділку міліції старшим інспектором дозвільної системи.
– Ілля Вікторовичу, суд вам роз'яснює, що ви викликані в судове засідання для допиту як свідок в кримінальній справі за обвинуваченням Забарова Миколи Олександровича в навмисному вбивстві й незаконному носінні вогнепальної зброї. Суд вам роз'яснює, що у відповідності з 63 Конституції України й ст. 69 прим Кримінально-процесуального Кодексу України ви маєте право давати показання рідною мовою, тою мовою, якою ви вільно володієте, користуватися послугами перекладачів і заявляти відвід, знати по якій справі ви викликаєтеся й допитуєтеся, користуватися замітками, документами в тому випадку, якщо ваші показання стосуються яких-небудь розрахунків, які важко тримати в пам'яті. Ви можете відмовитися від дачі показань у відношенні себе, членів родини й близьких родичів, одержувати відшкодування коштів на ваш виклик у судове засідання й при наявності відповідних на те підстав ви має право на забезпечення заходів безпеки. Вам ваші права зрозумілі?
– Так.
– Суд вас попереджає про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань, за дачу свідомо неправдивих свідчень. Це зрозуміло?
– Зрозуміло.
– Зрозуміло…Скажіть, будь ласка, чи знаєте ви підсудного і якщо так, то з якого часу й у яких стосунках ви перебуваєте?
– Наскільки я пам'ятаю, він був власником зброї й стояв мене на обліку. Більше ніяких відносин у мене з ним немає.
– Чи є у вас підстава обмовляти підсудного, тобто говорити про нього неправду?
– Ні.
– Розкажіть, будь ласка, про порядок видачі дозволу на носіння зброї.
– Людина звертається в дозвільну систему із заявою на зберігання й носіння зброї, після чого збираються відповідні документи: медичні довідки від психіатра, довідка про те, що вона не є судимою, під слідством тощо. Якщо обмежень немає, людині видається дозвіл.
– Забарову видали вогнепальну зброю?
– Вогнепальна зброя населенню не видається, тож йому поза всяким сумнівом видали не вогнепальну зброю.
– При видачі зброю оглядали?
– Так, при видачі я оглядав його зброю.
– І що ви можете про неї сказати?
– Головна вимога до газової й шумової зброї – наявність перетинки у стволі. Без наявності перетинки він би дозволу не отримав.
– Ця перетинка – деталь, яка знімається?
– Так, вона вкручується. Всі ці спецзасоби завозилися з Німеччини й Польщі з гладкими дулами, а вже в Україні в них вправляють перетинки.
– Без перетинки така зброя вважається вогнепальною?
– Важко сказати, Ваша честь. Установити чим є той чи інший спецзасіб може тільки експерт. Також відіграє величезну роль, чим пістолет заряджений. А я – не експерт.
– При видачі дозволу на носіння зброї ви роз'яснюєте, як користуватися зброєю, правила безпеки?
– Звичайно, знайомимо з правилами, і людина за це розписується.
– Чи ви доводите, з якої відстані можна стріляти?
– Всі спецзасоби здобуваються з метою самозахисту… Якщо людина використає їх з метою нападу, то вона мусить нести за це відповідальність.
– Після видачі зброї чи перевіряєте ви її на наявність перетинки, слідів від його неправомірного використання?
– Раз у три роки провадиться перереєстрація зброї. Потрібно знову надати необхідні документи. Як мінімум раз на рік дільничний інспектор перевіряє умови зберігання зброї.