навіть на філологію хоча з літератури ситий не будеш треба здобувати фах а читати віршики
і малювати по стінах ти завжди зможеш для цього не треба ходити в університет хоча було
би добре якби ти вступила на англійську філологію вивчила англійську мову знайшла би
добру роботу я краще вступлю в циркове училище буду жонглером а ще я хотіла би
навчитися ходити на руках може зайнятись йогою панувати над своїм тілом себто краще
його знати чи може це одне й те саме ще я би хотіла поїхати в Грузію слухати як співають
ченці у монастирях правда мені довелось би перевдягнутися в чоловічий одяг бо жінок у
монастирі там не пускають англійську мову и й так вивчу якщо читатиму багато книжок
англійською мовою вчора я читала емілі дікінсон маленький камінець такий щасливий він
сам-один гуляє по дорозі йому не потрібна ніяка робота його не гризуть усілякі турботи це у
моєму вільному перекладі він поганий звісно але зміст такий я можу його допрацювати
вдосконалити не доводь мене тато нервово ходить від стіни до стіни спотикається мамі не
подобається те що я кажу але вона вже готова розплакатись я її нервую і чому мене не
цікавить тригонометрія квантова механіка менеджмент що-небудь практичне у крайньому
разі це все так безглуздо я пофарбувала волосся у фіалковий колір тато розкричався йому не
подобається ця клоунада зроби як було фарба не змивається тоді ти його назад перефарбуєш
у каштановий
мамо чому мене так назвали анастасія це дуже красиве ім'я твоїй бабусі воно дуже
подобалося настуся це так пестливо звучить
тату чому мене назвали анастасія я зараз зайнятий анастасіє тому що ми з мамою так
вирішили
ім'я це назовсім чи не назовсім якщо ім'я змінити щось зміниться чи ні це буду я чи хтось
інший скільки у людини може бути імен
анастазис це грецьке слово воно багатозначне як і більшість грецьких слів і глибоке його так
багато мені найбільше подобається що анастазис означає воскресіння неділя грецькою
анастасімос імера день воскресіння я народилась у неділю тоді було тепло був початок
жовтня мені здається що колір воскресіння золотий такий як буває листя на деревах
воскресіння це значення мені подобається найбільше підняття догори зміна горизонталі на
вертикаль той хто лежав стає на рівні ноги може покинути місце де його поклали і йти куди
очі дивляться вперед туди куди покликали куди призначено восстати із гробу взяти своє
ложе і піти анастасія та що може восстати може підвестися і піти не оглядаючись бо
попереду я бачу сонце воно також підіймається сонце сходить над нашими головами
спочатку була ніч але тепер ночі більше немає мене дуже красиво назвали носити ім'я це
дуже велика відповідальність часом імена дуже важко витримуються ім'я можна змінити тоді
багато що зміниться я би хотіла носити своє ім'я до самої смерті аж до анастазису
воскреснути разом зі своїм іменем нехай зі мною залишаються також мої риби коли я живу у
своїй кімнаті довго не виходячи тільки в туалет і у ванну і ще прокрадаюся в кухню поїсти то
це тому що я просто ніяк не можу воскреснути для чогось справжнього восстати зі свого
ложа зі свого килима і піти щоб знати напевно що я йду куди треба може це буде дуже довго
або коротко звідки я знаю ніхто не знає тільки це можна відчути кінчиком язика очима
вухами ніздрями пальцями шкірою підошов чим завгодно можна знати напевно йти і вже
ніщо не зупинить ми не мертві бо до смерті нам іще далеко але ми дуже часто живемо як
мертві навіть у юному віці коли дивимося кіно коли ходимо вулицями коли відвідуємо у
примусовому порядку школу заводи фабрики міністерства офіси лікарні
я народилась у неділю у золотий день тижня всі дні тижня різних кольорів понеділок синій
вівторок зелений середа біла четвер червоний п'ятниця жовта субота фіалкова неділя золота
я знаю якого кольору дні тижня але не знаю послідовностей кольорів веселки
я ще так багато чого не знаю
на початку жовтня дуже багато гарячих кольорів на початку жовтня треба дивитися на
кольори і запам'ятовувати їх я блукаю вулицями і в мене розширюються очі я помираю коли
дивлюся на багряне листя дикого винограду я помираю коли бачу сині церковні бані із
золотими зірками я заздрю художникам бо вони привласнюють собі кольори я боюся що мої
очі не витримають сонця неба листя дерев
пам'ятаю в дитинстві мене найбільше спокушали фарби я відкривала коробочку нюхала
густу гуаш чи акварель вмочала палець і куштувала його пам'ятаю що зелена фарба була
солодка зелену фарбу можна було їсти тому вона у мене найшвидше закінчувалась мої
різнокольорові риби також трохи зелені
коли мені сниться що я літаю я дуже дивуюся що на ранок я прокидаюсь і це вміння від
мене відходить коли я літаю я лечу хрестом досить низько над землею виходжу з дому
завертаю ліворуч так ніби на автобусну зупинку і лечу легко легше ніж ходжу мені би
хотілося літати більше за все на світі
я телефоную до Олега і питаю чи він уміє літати тобто чи йому сниться що він літає так а як
ти літаєш загрібаю під себе повітря так як плавають по-собачому я літаю як пес я дивуюся
що всі літають по-своєму так само як ходять говорять і сміються
я дивлюся в дзеркало анастасіє що ти думаєш про те що бачиш думаю що я хотіла би більше
знати і менше боятися
я знову почала ходити до школи бо цього не можна було уникнути я вже не могла дивитися
на мамині сльози чути татові докори переконання нарікання на те що мої батьки сивіють
через мене мені не подобалось бути причиною чиєїсь сивини отож коли я отримала атестат
зрілості із досить пристойними оцінками за винятком фізики бо з фізики у мене була трійка
як для мене то все одно у батьків на очах з'явились сльози радості значить із нашою дитиною
не все так погано
добре що батьків не буде удома до неділі мабуть вони вирішили зробити мені приємне і
залишити мене нарешті наодинці тим паче я гідно перейшла випробування випускними
іспитами ах яка наша донечка розумна голос марії калас уривається цікаво як можна жити з
таким голосом цього я не уявляю я взагалі дуже багато чого не уявляю як узагалі люди
живуть зі своїми талантами що вони з ними роблять я не знаю чи у мене є якісь таланти
мабуть немає тато вважає що немає я думаю що у мене є талант малювати риб я сказала про
це мамі вона потім пила корвалол і казала що я нестерпна
вчора я ходила стригтися до юлі тобто вона сама запропонувала мене постригти юля
поселилась у нашому під'їзді на два поверхи нижче у володі ми познайомились коли я
вийшла гуляти у жовто-червоній шапці яку сама собі виплела юля підійшла до мене і сказала
привіт а тобі дуже пасують такі кольори я сказала я це знаю коли я народилась було багато
саме таких кольорів юля усміхнулась і спитала а коли ж ти народилась 4 жовтня потім ми
почали говорити про багато що про різне я розповідала чому мені подобається осінь чому я
не люблю школи я думала що юлі не більше ніж двадцять років ну може двадцять один
виявляється вона на десять років за мене старша а виглядає як дівчинка часом навіть як
хлопчик сто шістдесят п'ять сантиметрів і п'ятдесят кілограмів у кросовках а без кросовок 49
бо мої кросовки важать кожен по півкілограма не більше і не менше ти впевнена а чому так
багато бо до них налипає пісок пісок із тих доріг якими я їжджу а їжджу я дуже різними
дорогами велосипедами поїздами загальними плацкартними і часом коли вистачає грошей
купейними автобусами з розпанаханами сидіннями автобусами люкс у яких є кондиціонер і
туалет тільки той туалет наглухо зачинений і тому пасажирам доводиться справляти потребу
у кущах там де й завжди і це слушно і вовки ситі і кози цілі
а чого у тебе волосся посічене питає юля бере моє каштанове пасмо накручує собі на палець
і уважно роздивляється кінчики бо посіклося у тебе авітаміноз юля сміється чи може тебе
погано постригли поламали тобі кінчики приходь до мене я тебе пострижу а ти вмієш
стригти умію це я вмію найкраще в мене дуже легка рука у тебе потім волосся дуже швидко
ростиме і вже не сіктиметься
у юлі талант стригти людей я теж хотіла би мати якийсь талант який усім буде видно тоді
мені ніхто не казатиме що з мене ніякої користі
юля приїхала до володі зі свого міста над морем вона каже що любить його і хоче з ним
залишитися назавжди до смерті вона готова витримувати його до смерті він здається на це
згодився себто змирився з тим що юля збирається витримувати його так довго юля вміє
робити багато різних речей вона вміє доглядати оранжереї бо її мама працювала в оранжереї
а потім вони працювали разом вона знає все про гладіолуси про орхідеї вміє підрізати
троянди знає десятки видів кактусів і коли який із них зацвітає знає як доглядати літопси і
коли вони линяють ще юля вміє стригти вона робить дивовижні зачіски у неї золоті руки
вона як алтан хайша золоті ножиці це я згадую казку зі свого дитинства про мудру дівчину
яка стала дружиною хана я кажу юлі що називатиму її алтан хайша юля сміється це по-
татарськи у мене були сусіди татари юля приїхала з криму і не може жити без моря я так
скучаю за морем каже вона і її голос нагадує мені шум морської хвилі я люблю лежати на
воді й ні про що не думати люблю приїжджати сама на пляж слухати море як воно говорить а
що воно говорить питаю я воно не говорить що воно просто говорить сміється юля дівчинка
схожа на юного безтурботного хлопчика дівчинка яка здається буде вічно молодою і ніколи
не постаріє дівчинка яка триматиме в одній руці садові ножиці а в другій перукарські
дівчинка що займається дизайном рослин і людей а також знає що таке хронотоп
А ти знаєш що таке хронотоп? питає мене якось Юля. Ми гойдаємося на гойдалках на
дитячому майданчику і смокчемо льодяники. Ні, не знаю, відповідаю, секунду подумавши. Я
тільки знаю, що таке хронос, — це час. Хронотоп, каже Юля, — це час і простір, бо ми
живемо у часі й у просторі. Може бути хронотоп життя? — питаю я. Юля замислюється,
потім каже, що так, може бути, і голос у неї сумнішає і густішає. Я змінила свій простір на
чужий, у моєму просторі було море, і кам'янистий берег, і скелі, і кипариси, і оранжерея,
мені подобалося, коли море й небо мають однаковий колір — на лінії горизонту вони
зливаються, і вже не можна розрізнити, де небо, а де море. Можна було дивитися на небо і
знати, що море буває таке, як небо, дивитися на море і знати, що це небо відбивається в
ньому, тому вода такого дивного кольору. Мій час тут тече повільніше, ніж удома, тут я
зовсім сама, правда, є Володя, — Юля сміється, закинувши голову назад, вона розгойдується
все сильніше й сильніше, і мені здається, що гойдалка зараз обірветься і полетить туди, де
лінія моря зливається із лінією неба, гойдалка, на якій гойдається Юля, не може впасти на
землю, — але мені все одно не вистачає моря та оранжереї, і ще я хотіла б мати яхту і
плавати в море, щоби бути на ньому подовше, навіть жити на яхті ціле літо, ловити мідій і
готувати з них салат із морквою і майонезом, ти вмієш готувати мідій? Я заперечливо хитаю
головою, я навіть не впевнена, що колись у житті їла мідій.
юля хитає головою мовляв все з тобою зрозуміло каже я не знаю чи коли-небудь у мене буде
яхта я повертаю голову і дивлюся на юлин профіль дивуюся що вона така схожа на хлопчика
знаєш мені найбільше не подобається війна хоча це улюблена гра в яку граються чоловіки бо
ж це вони її придумали ну може були там колись амазонки войовниче жіноче плем'я
випалена грудь але це так непереконливо звучить дуже непереконливо я би не хотіла вбивати
інших людей заради ідеї я би не хотіла вмирати за батьківщину я би не хотіла щоб мій син
загинув так як гинуть хлопчики у чечні які вмирають невідомо за що і мені від цього
страшно коли я їхала сюди познайомилась у купе зі старим підполковником він тепер на
пенсії і вирощує помідори та баклажани у себе на дачі він був у Єгипті у нагорному Карабасі
в афганістані у чечні тому що виконував наказ послали значить так треба він мені сказав що
запах крові робить із людини звіра війна це жорстока гра я би дуже не хотіла гратись у такі
ігри воєн не повинно бути а ще він казав мені що обов'язково треба мати дім щоб було куди
повертатися тому що домашні стіни тримають і коли їдеш обов'язково треба аби щось було
твоїм домом або попереду або позаду інакше буде дуже боляче я не знаю чи я розумію юлю
чи я добре її розумію і чомусь думаю про своє озеро в лісі жити як вода повільно і неквапно і
про свої стіни обмальовані рибами й квітами чи мої стіни мене тримають я іноді тримаюся за
них іноді розмовляю з рибами тоді мені здається що в мене є опора я кажу що мені вдома
живеться погано бо мої батьки мене не розуміють вони вважають що я ні на що не здатна бо
мені зовсім не цікаво розв'язувати задачі з фізики я знаю як це коли дуже сумно
але ти ще не знаєш як це поїхати і все залишити я залишила море і оранжерею я взяла із
собою тільки перукарські ножиці тут мені небо часом нагадує про море мені сниться глибока
вода я ловлю руками рибу і складаю її в кошики
юлі подобається не тільки море їй також подобаються календарі церковні календарі з
іконами на кожній сторінці з усіма святами постами й святими вона зосереджено вивчає їхні
імена каже що треба любити своє ім'я і що ім'я дуже багато означає і що їй цікаво знати як
жили жінки яких було звати так само як її чого вони хотіли що їм подобалося вона
довідується як жили святі жінки і як вони вмирали я не зовсім розумію чого вона шукає у
їхніх житіях але мені здається що у цьому щось є тільки я поки що не можу цього збагнути я
би хотіла любити своє ім'я не знаю чи я його люблю воно звучить мені дивно
юля носить на шиї сердолікове намисто з карадагу здалеку воно нагадує бурштин тому юлі
доводиться пояснювати всім що насправді це не бурштин а сердолік вона ніколи не знімає
цього намиста я питаю чому а вона сміється загадковим сміхом і каже що колись у мене
також будуть речі яких ніколи не зніматиму з якими боятимуся розлучитись які будуть для
мене дуже цінні і які берегтиму як зіницю ока і передаватиму в спадщину
чому кажуть як зіницю ока бо очі найцінніші
а кому у спадщину
своїм дітям найближчим людям
хіба діти це найближчі люди
не завжди
а ще юля любить солодощі цукерки шоколадні батончики морські камінці всередині яких
сховані родзинки юля гойдається на гойдалці і смокче льодяник
юля дивиться в дзеркало і поправляє волосся юля каже що вона щаслива бо вечір нагадує їй
вечори які бувають у неї вдома юля готує фарширований болгарський перець в кухні пахне
рисом морквою та густими прянощами юля каже я люблю його і сором'язливо роззирається
чи ніхто цього не чує крім мене так ніби це найбільша таємниця яку не можна довіряти
навіть стінам іноді мені здається що юля на десять років молодша від мене це я маю її
оберігати й захищати бо я стара як світ бо у мене є кімната-акваріум а в юлі тут немає нічого
тільки її ножиці і сердолікове намисто на шиї
тонкі пальці тримають ножиці юля закушує губу вона дуже замислена коли вона стриже
чергового відвідувача мені здається що вона думає про море і про хронотоп і що це
насправді одне й те саме і що колись пізніше я також дізнаюся що таке мій хронотоп і
думатиму про нього навіть тоді коли займатимуся найважливішим для мене заняттям тільки