Анатоль Франс (справжнє ім’я — Жак Анатоль Франсуа Тібо, 1844—1924) — французький письменник, літературний критик. Лауреат Нобелівської премії з літератури за 1921 р. Антиклерикал (випускник єзуїтського коледжу), автор гострополітичних соціальних та сатиричних романів.
Жуліо Дантас (1876—1962) — португальський письменник, дипломат, політик і журналіст. Серед його творів — сатирична комедія «Вечеря кардиналів» (1902), перекладена понад 25-ма мовами, шедевр португальського театру всіх часів.
З франц. — «шляхетне походження зобов’язує», тобто влада і статус накладають відповідальність. Автором цієї формули є Оноре де Бальзак, до 1835 р. цього вислову не існувало.
Йдеться про слова з пісні «Au clair de la lune» (з франц. буквально — «У сяйві місяця»). Це французька народна пісня XVIII ст., одна із всесвітньо відомих колискових.
Роберто Пайро (1867—1928) — аргентинський письменник та журналіст.
Маркос Састре (1808—1887) — аргентинський письменник, педагог, представник так званого «покоління 1837».
З франц. — нещастя, халепа, лиха пригода.
З франц. — хибний крок, нетактовність.
Йдеться про монументальний чотиритомний роман Алена Рене Лесажа (1668—1747) — «Пригоди Жіль Блаза із Сантільяни».
Іспанське прізвище і топонім. Про це див. наступні примітки. Тут ідеться про недостойне продовження достойного — творіння Авельянеди в контексті творів Сервантеса.
«Позолочений салон» — кімната в Єлисейському палаці, який — офіційна резиденція президента Французької Республіки. Первісно — великий салон мадам де Помпадур. А тому «блискавично вигадана історія» є абсолютно неправдоподібною: «поліцейська облава» в «Salon Doré» за жодних обставин не могла відбутися в дійсності. Хіба що йдеться, наприклад, про бордель.
Буквально — «Чорна Гора»; справді, одне з доволі поширених і давніх латиноамериканських прізвищ, часто виводилося з прізвиськ гаучо.
Див. «Факундо» Д. Ф. Сарм’єнто.
З франц. — яке місце — такі й почесті; кожному пану — належна йому шана.
З лат. — в силу самого факту; тим самим; виходячи з очевидного.
З франц. — той, якому немає рівних.
З франц. — завсідник.
Родинний дім у м. Парана (провінція Ентре-Ріос), де народився батько Борхеса, — «замок зі шпилястими башточками».
Нік Картер — популярний персонаж масової культури, детектив з американських дешевих «романів з продовженням». Перша історія про Ніка Картера була опублікована в 1886 р., до 1952 р. було видано понад вісім тисяч історій, об’єднаних головним героєм — Ніком Картером.
Найубогіша та найвідсталіша провінція Аргентини.
Александер Поуп (1688—1744) — великий англійський поет XVIII ст., перекладач Гомерової «Іліади», автор епітафії на надгробку сера Ісаака Ньютона. Це оповідання в загальних рисах може бути співвіднесеним з поемою Поупа «Викрадення локона».
Реальне місце в Буенос-Айресі, менш аніж за квартал від дому, де народився Борхес; саме туди маленький Борхес приходив з батьком, знавцем англійської та іспанської поезії, поетом і автором одного опублікованого історичного роману.
Філіппо Томмазо Марінетті (1876—1944) — італійський поет, один із основоположників футуризму, водночас був одним із основоположників італійського фашизму, поряд із Муссоліні.
Тільбюрі — легка відкрита двоколісна карета, з дашком або без, розроблена на поч. XIX ст. однойменною лондонською фірмою.
Нативний, з лат. nativus — природжений, той, який перебуває в природному стані, немодифікований. Протиставляється модифікованому, ненатуральному, неприродному, неприродженому і т. д.
Повна бібліографія Карлоса Англада включає також гранично натуралістичний роман «Плоть салону» (1914), патетичну палінодію «Дух салону» (1914), маніфест «Слово до Пегаса» (1917), який нині дещо втратив своє значення, подорожні нотатки «На початку був пульманівський вагон» (1923) і чотири пронумеровані числа журналу «Нуль» (1924—1927). (Прим. автора).
Хоакін Белда (1883—1935) — популярний іспанський прозаїк та журналіст, писав еротичні романи і п’єси з яскравими «ліжковими» сценами. В якомусь сенсі його ім’я в іспаномовній культурі стало загальним іменем, що характеризує певний типаж автора бульварного чтива.
Найбільший за площею і найбільш озеленений район у Буенос-Айресі, з безліччю водойм. Дім у Палермо на вулиці Серрано — дім дитинства Борхеса. «Це був один із небагатьох на нашій вулиці двоповерхових будинків. Решта будинків були одноповерхові й довкола розлягалися пустирища» (з розмови Борхеса з Вікторією Окампо).
Леопольдо Фреголі (1867—1936) — італійський актор та ілюзіоніст, відомий своєю здатністю до перевтілень; змінював зовнішність по ходу дії, на сцені.
З франц. — прислуга, що виконує домашню роботу.
З франц. — пожежник. Тут — безцеремонний хам.
Район в Буенос-Айресі, названий на честь Корнеліо Сааведри (1759—1829); одночасно співавтори «Шести головоломок…» обігрують сервантесівські алюзії.
З франц. — слово із жаргону фехтувальників, буквально — «точний удар, завданий за правилами, після якого зараховують поразку». Тут — «згоден, справді». Або навіть — «здаюсь».
З франц. тут — добре здоров’я; з англ. — огрядність. Гра слів і значень, переклад залежить від англ. чи франц. вимови.
З англ. — світська людина.
З франц. — поранений.
З франц. — поза конкурсом (через явні переваги); тут — виняткова жінка.
З франц. — перевтома.
З франц. — курорт; життя за містом, на віллі або на дачі.
З огляду на півкулю — до 21 вересня.
З грец., буквально — «порожня могила». Пам'ятний знак без власне поховання.
У Мантуї народився Вергілій. Але він не писав сонетів. Сонет як жанр виник приблизно через 1300 років після його смерті.
Широкі чоловічі безшовні штани з одного суцільного полотна тканини. Традиційні для представників андської культури чирипа.
В Аргентині — робітник на плантаціях, зайнятий у великому господарстві землевласника за право користуватися ділянкою землі.