Минула вечеря, перевірка. Хто ліг спати, хто тихенько співав тужливої пісні, хто латав подране вбрання. Гаррі покликав друзів надвір. Вони поволі ходили поза бараком, непомітно поглядаючи на боки, щоб поряд не було зайвих вух.
Мій план такий, шепотів Гаррі.Добути динамітних патронів, підготувати. Потім захопити самоскид. Він оббитий металевими листами. На повному ходу мчати до охорони. Закидати їх динамітними патронами. Потім через містна автостраду. Кілометрів десять-пятнадцять проїхати, автов потік, самів гори!..
Здорово! радів Михайло, блискаючи ясними очима. Ради такого сабантуя можна ризикнути! Тільки де дістати динаміту! Як?
У таборі можуть бути юди, сказав Гаррі.Та й, напевно, є. Не всім можна довіритись А як цей твій земляк?
Бояк? Я його ще не знаю Ніби добра людина
Заждіть, друзі,промовив Свамі.Трохи заждіть. Може, щось інше придумаємо
Що інше? знизав плечима американець. Пройти крізь стіну? Дістати шапку-невидимку?
Ні,серйозно відповів індус. Твій план найкращий. Але про динаміт краще поки що не казати. Я сам спробую дістати
Як?
Дозволь цього не казати.
Не розумію
Гаррі, а чому б Свамі не показати силу йоги? єхидно запитав Михайло. Він же може втекти, щоб ніхто не помітив? Йоги володіють гіпнозом. Чому б Свамі не спробувати?
Я міг би вийти звідси, серйозно сказав індус. Міг би й не потрапити в полон
Чому ж ти
Це найголовніше, що розділяє нас з Європою, задумливо мовив Свамі.Сили йоги не можна використовувати для себе. Хто це робитьТой деградує до чорної магії. Сили йогито сили єдиного людства. Вони можуть бути вжиті для спільного блага
Не розумію, знизав плечима Гаррі.А якщо я тікаю, щоб робити людям добро? Спочатку собі, а потім іншим
Єзуїтська філософія, незворушно відповів Свамі.Можна обдурити навіть себе, але є обєктивна істина, яку не обійдеш. Поки що не треба говорити про це. Настане час, я скажу все
Ти просто морочиш нас, Свамі,махнув рукою Гаррі.Вигадуєш казочки, легенди. Де докази? Де реальні сили? Я волію краще діяти своїми руками, чим ждати чуда
А чуда взагалі нема, лагідно відповів індус, і очі його мяко заблищали. Є відомі сили, є сили непізнані. Те, що ви називаєте чудом, у майбутньому стане звичайним. Треба досягти такого рівня, щоб ті сили не були чудом.
Ходімо до барака. «Капо» запримітить, що ми тут ходимо, буде нам чудо! озвався Михайло. Краще домовимось пошепки на нарах
Друзі вернулися до барака. Вечоріло. Обрій багрянився смугастими хмарами. Шум затихав. Полонені лягали спати. Гаррі простягнувсь на матраці, одвернувся до стіни. Індус перезирнувся з Сагайдаком, кивнув на американця.
Нестримний, сказав він. Нема терпіння. Але терпіння виховується в муках. Нічого, хай мучиться
Свамі сів на краю нар, задумався. Здавалося, ніби він з кимсь розмовляв. Обличчя зосереджене, погляд у безмірі, тілонапружене. Кого він бачить, де?
Михайло дивувався, але не порушував спокою друга. А коли той ворухнувся, тихенько спитав:
Свамі, ти серйозно віриш у свої химери?
Які химери, Михайле? здивувався індус, примруживши очі.Про що ти запитуєш?
Та боги твої? Агні, Брама, Вішну ще якісь там, я забув
Свамі беззвучно засміявся. Присунувся до Сагайдака, обняв його за плечі.
Неук ти, друже. Не ображайся, я люблю тебе. Перш ніж критикувати щось, треба знати. Звичайно, я не вірю в таких богів, яким поклоняються неграмотні індуси. Для них Агні, Шіва, Брамаце космічні велетні з людськими обличчями, з руками, ногами, зброєю, житлами, царствами. Для мене це лише символи. Символи природних сил та стихій
Що за символи?
Такі, як і в західній науці. Ви ж створили термінмагнітне поле, кванти світла, гравітація, атом, час, простір та багато інших. У нас, у східній філософії, всі ці поняття визначалися певними іменами. Сунься сюди, до стіни, я тобі коротенько розповім
А Гаррі? Розбудимо його?
Не треба. Я йому іншим разом розповім якщо захоче. Слухай же. Спочатку азбуку наших Вед
Що цеВеди?
Священні гімни. В них зерна індуської космогонії. Правічна натурфілософія. Вона створена багато тисячоліть тому. Крім того, це ще й чудова поезія. Хочешя прочитаю тобі невеликий шматочок з вступу? У вільному перекладі
Дуже хочу
Тоді слухай
Нічого не було: ні чистого Неба,
Ні блакитного безміру навколо Землі.
Що ж обнімало все? Що обмежувало? Що ховало?
Чи були то невимірні глибини вод?
Не було безсмертя, і смерті не було,
Не було межі між мороком і світлом.
Тільки Єдине в диханні без подиху
Було, а крім нього не існувало буття.
Панував Морок, і все було приховано
В глибинах Океану безсвітного.
Зародок, схований у Яйці.
Під подихом Агні в Природу він розгорнувся
Хто таємницю пізнав? Хто повідомив?
Звідки все творіння багатобарвне?
Навіть боги народжені пізніше
Хто ж скаже про велич творення?
Може, те, звідки вийшло все існуюче?
Чи Його воля все створила, чи була безмовна?
Чи знає про те Ясновидець Небесний,
Чи, може, й він нічого не знає?
Індус помовчав. Запитливо дивився на Михайла. Той здивовано похитав головою.
Для мене дуже дивно слухати таке. Я ніколи подібного не читав. Проте відчуваюце не попівщина. Ценаука
Бачиш? вдоволено сказав Свамі.Ти відчув. А тепер дещо про богів. Агні Ти знаєш, як його малюють?
А як?
Верхи на ягняті.
Чому?
Ягнясимвол жертви. Знаєш про це?
Знаю. Церковний символ. Агнець
Саме так. Навіть співзвуччя залишилося у вашій мові. Агніагнець. Тільки церква спотворила символи. Замість вогню лишилося бідне ягня, яке спалювали не знати навіщо. Сам вогоньжертва
Не розумію
Поясню. Вогонь, Агніце єдина енергія Всесвіту. Це вже європейська наука знає. Єдине Поле, основа всіх проявів Матерії. Символічно жертва Єдиного Поля, Вогню в тому, що він у всьому, він віддає себе в незліченні форми, а сам у рабстві, незримий
Дуже цікаво, але дивно
Нічого, треба приймати й чужі форми мислення, усміхнувся Свамі.Отже, Агнірушійна сила Космосу. Без нього нема руху, нема життя. А сам вінприкутий
Прометей! спалахнув Михайло. Титан, що приніс людям вогонь з неба
Може, згодився індус. Традицій багато в різних народів
Гаразд, сказав Сагайдак. Хай так. Але ж ти молишся йому, звертаєшся до нього. Він же несвідомийтвій Агні? Космічна Енергія діє несвідомо
Зате я дію свідомо, відповів Свамі.Я входжу з нею в контакт, з рікою Агні, як плавець з течією. Можна змагатися супроти течіїі тоді неминуче загинеш. Можна використати рух течіїі тоді швидше досягнеш того берега
Якого берега? недовірливо запитав Михайло. Звідки ти знаєш, куди тече Агні?
Знаю. Все дуже просто. Його течіяЄдність. Огонь єдиний для всіх. Отже, братерство, любов, правда, красайого веління. Треба діяти так, і ти будеш в течії, домчиш до того берега. Той берегце Новий Світ, Михайле. Де людство стане єдиним
А що ж Так я згоден Ну, ну, кажи далі. Що ж таке Вішну?
Вішнуто і є спільність, єдина Природа, апейрон древніх греків, Праматерія. Агнійого матеріал, його посланець, виконавець. Вішну завжди згадується в тріаді. Ще є Шива і Брама. Брамасимвол Закону Еволюції, Шиватворець, але метод йогоруйнування старого, реакційного. Шивареволюціонер, він готує, прокладає шлях для Вішну. А Вішнурівновага, Єдиний Закон, який синтезує, поєднує революційні та еволюційні зміни, оберігає всі найкращі надбання
Ти згадував слово «аватар». Аватар Вішну. Що воно означає?
Посланець Вішну, сказав Свамі.
Але ж Вішну не бог, ти сам пояснював! Як же він може посилати?
Знову ж таки ти не розумієш символу. Коли виникає необхідність змін, появи нового, еволюційного, зявляється людина чи кілька людей, які з повною відповідальністю приймають на себе тягар необхідного поштовху. Вони є ніби точкою рівноваги, на яку спирається важіль еволюції, динамічної дії Вішну
Не збагну, покрутив головою Михайло. Складна філософія.
Не складна, заперечив Свамі.Треба прийняти ці поняття під новим кутом зору. Дивись на Всесвіт, як на єдиний організм. Коли в організмі вражено якусь частку, туди мчать білокрівці-захисники. Це і є аватари єдиного організму. Вони діють в імя єдності, не думаючи про себе
Тепер збагнув, полегшено зітхнув Михайло. Згода Такий символ мені зрозумілий Спартак такий. Тараснаш Кобзартакий. Джордано Бруно такий
Їх багатоаватарів Вішну, задумливо сказав Свамі, дивлячись у стелю. Відомих і невідомих. Називають їх по-різному, але ними тримається планета. А тепер спати, Михайле. Вже всі поснули, а ми шепчемось
Михайло хутко роздягнувся, підклав гімнастерку та штани під голову, вкрився благенькою шинелькою. Потім підняв голову і, позіхаючи, зашепотів:
Слухай, Свамі
Що таке? озвався індус, виходячи з задуми.
Ти розповідаєш такі чудеса про йогів, про ваші ідеї А чому ж ви не досягли того, що ми ну, в Європі?
Чого ж ви досягли? насмішкувато перепитав Свамі.
Та хоча б техніка Літаки, машини, радіо, залізниці
Технічна еволюціятимчасове явище. Треба розвивати психічні сили, приховані можливості нашого єства. Людина далекого майбутнього сама в собі нестиме й радіо, і здатність передбачення, і аналітичні здібності пізнання матерії. Вона літатиме в повітрі без апарата, вона створить собі нове, тонкіше, пластичніше тіло
Нове тіло? здивувався Сагайдак. Це ти вже теє
Поживемопобачимо, загадково сказав індус. А не доживемонаші діти побачать Спати, Михайле
Минула коротка літня ніч.
Почався новий каторжний день. Над горами пройшла гроза, каменоломню заливали потоки дощу. Охоронці ховалися в будках, полонені мокли під зливою, ковзаючись, возили каміння в тачках по хистких дошках. Люди падали, розбивали коліна, руки. «Капо» лютував, палиця його не знала відпочинку. Чулися постріли. Надвечір в колоні не долічилися двох полонених. Трупи вивезли на самоскидах. На таке тут не звертали уваги, звикли. Гаррі йшов увечері пригнічений, понурий. Байдужим голосом сказав:
Так і нас колись
Свамі та Михайло промовчали. Того вечора ніхто нічого не розповідав. Лежали тихо, думали тяжку думу. Потім Сагайдак непомітно пробрався до Бояка, який спав біля дверей, розворушив його. Той глипнув на хлопця заспаними очима, здивувався.
Чого тобі?
Сказати щось хочу, прошепотів Михайло.
Староста позіхнув, глянув на запилену лампочку, знизав плечима. Кивнувши пальцем, пішов до дверей. В маленькому коридорчику зупинився, виглянув у щілину. Потім знизу вгору подивився підозріло на юнака.
Чого тобі? Говори
Бояк, так більше не можна, схвильовано сказав Михайло.
Як не можна? похмуро перепитав староста.
Як бидло. Мовчимо, падаємо під ударами. Вмираємо. На фронті не боялися йти під кулі, а тепер Серце не витримує, земляче! Розумієш? Ось не стерплю, кинусь на гадів!..
Цить, дурню! схопивши хлопця за груди, прошипів Бояк. Який хоробрий знайшовся! Тут всі солдати, смерті в очі дивилися! Ну кидайся, ну шльопнуть, як муху! А далі що? Тим, що живі, важче буде щось зробити!..
Бояче! благально видихнув Михайло. То ви щось
Замри! Нічичирк! І стіни чують. Дещо є. Буду тепер і на тебе розраховувати. А як твої сусіди союзнички?
Як за себе ручаюсь. Залізні люди!
Хм. Залізні! Нам живих треба, з людським серцем. Дивися, щоб не схибити! Йди, та обережнов бараці є стукачі! Посидь на параші для певності, щоб підозри не було
Коли Сагайдак повернувся на своє місце, індус розплющив очі, ледь чутно запитав:
Де був?
Говорив із старостою
Ну що?
Є надія
Рішідева замовк, більше не обзивався. Обоє довго не спали, дивлячись на сіру стелю барака, доки хвилі сну не склепили очей.
На світанку, після підйому, до приміщення зайшли солдати. Наказали Рішідеві йти за ними. Михайло тривожно подивився на товариша, занепокоєно запитав:
Куди тебе?
Не знаю, сказав Свамі, зіскакуючи з нар. Спокійно, друже. Все буде добре
Солдати привели індуса до коменданта. В кабінеті сидів німецький офіцер з погонами оберста. Біля столу стояв чоловік у солдатській формі без погонів. Він, усміхаючись, дивився на Свамі. Рішідева здивувавсячоловік був, безумовно, індус. Він ступив крок назустріч полоненому, склавши руки, зробив традиційний східний уклін.
Свамі Рішідева, вітаю тебе!
Ти знаєш мене? вражено запитав полонений.
Знаю. Зустрічав у гімалайському ашрамі. Хто ж тебе не знаєулюбленого учня Безіменного Ґуру?
Як твоє імя?
Атмананда. Зви мене так.
Рішідева тонко усміхнувся, промовчав. Потім перевів погляд на офіцера. Той з цікавістю прислухався до бесіди індусів.
Все це прекрасно, Атмананда. Але, я сподіваюся, мене викликали не для світської бесіди?
О ні! схвально посміхнувся Атмананда. Справа серйозна. Я був здивований, дізнавшись, що ти в полоні. А ще дивніше те, що ти записався в експедиційний корпус. З ким ти пішов, мудрий Рішідева? З віковими деспотами, з пихатими саксами, що століттями визискують наш народ!
Для Атмананди занадто багато слів, нахмурився Свамі.Ти ж знаєш, що я далекий від демагогії. Британія, як імперія, доживає останні дні. Небезпечна не вона, а світова диктатура нових претендентів!
Атмананда метнув на офіцера вогняний погляд, стиснув тонкі фіолетові губи.
Тоді говоритиму коротко. Чорному Ордену потрібні такі люди, як ти. Іде остання битва. Ставай у лави переможців. Ти ж йог, ти повинен стати понад всякими умовностями лжегуманізму!
Хто ж переможець? спокійно запитав Рішідева.
Великий Невідомий. Він вибрав виконавцем своєї волі Німеччину і Гітлера. Хто зупинить його, коли космічні сили стають на його бік?!
Рішідева задумався. Він збагнув, що надійшов для нього вирішальний час. І не лише для нього, а й для товаришів. Нестримний Гаррі, синьоокий янкі, щирий Михайло з далекої України. Що буде з ними, якщо він загине? Обережність, обережність. Не можна зганьбити себе згодою з пітьмою, але й дратувати її передчасно
Сонце ллє своє проміння на Землю, щоб дарувати життя і радість усьому живому, тихо сказав Свамі.Навіть нікчемні комашки рухаються його силою. Суть Сонцялюбов. Ваш Великий Невідомий заливає кровю планету, вкладає руйнівні знаряддя в руки шизофреніків і вбивць. Вінантипод Сонця.
Це твоє останнє слово? зловісно запитав Атмананда, і очі його стали холодними, темними.
Рішідева мовчав.
Німецький офіцер мовчки встав з-за столу, зацікавлено оглянув з усіх боків постать індуса, зупинився за спиною полоненого і, коротко розмахнувшись, ударив його кастетом по голові.
Свамі знепритомнів.
Коли він знову розплющив очі, Атмананда вже сидів біля столу, недбало розглядав свої нігті. Запримітивши, що Свамі опритомнів, він іронічно посміхнувся, похитав головою.
Я гадав, що ти мудріший, Рішідева. Чому ти там вчився, в гімалайському ашрамі? Поринати в самадхі? Молитися? Найсвятіша молитва безсила проти реальної могутності. Пора тобі вже збагнути цю просту істину. І ти даремно відмовляєшся від моєї пропозиції. Тисячоліттями йоги проповідують наївну любов, а світ гризе горло сам собі. Досить. Великий Невідомий бере владу в свої руки. Сміття інволюції буде зметене, а ті, що залишаться, житимуть у світі порядку. Хочеш стати його воїном?
Рішідева насилу звівся з підлоги, сів, спідлоба дивлячись на підступного індуса.
Ти забуваєш про Карму, похмуро сказав Свамі.
Ми творці Карми, заперечив Атманаида. Кармато сила. Сила гне кармічну течію. Гляньпід силою Гітлера хитається світ.
Він вже не раз хитався під пятою тиранів, твердо відповів Рішідева. Де вони? Де їхні імперії? Воля Еволюції змела їх. Не забувай про Атмана, про Єдиного!
Атман! зневажливо засміявся Атмананда. Я взяв його імя собі. Атманінертна психічна течія Всесвіту, тло, на якому вишивається візерунок розуму волі. Атман з тим, хто сильний. Атман з нами.
Атман з тим, хто любить, заперечив Свамі.Ненависть розєднує, вбивства й насилля породжують жахливу карму помсти. Єдність знову й знову розколеться на безліч осколків. Бережіться, кощунство ще ніколи не приводило до перемоги.